Постанова

від 25.10.2022 по справі 826/8606/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 826/8606/17

касаційне провадження № К/9901/1177/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2018 (суддя Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 (головуючий суддя: Бєлова Л.В., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий альянс "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Правничий альянс "Алєксєєв, Боярчуков та партнери", звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 27.05.2016 № 6468-17, направлену Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС України у м. Києві (ідентифікаційний код 39669867, місцезнаходження: вул. Лєскова, 2, м. Київ, 01011) Товариству з обмеженою відповідальністю "Правничий альянс "Алєксєєв, Боярчуков та Партнери" (ідентифікаційний код 39402044, місцезнаходження: вул. Шота Руставелі, 11, поверх 3, м. Київ, 01001) на суму 4 763 448,80 грн. податкового боргу з єдиного податку юридичних осіб; зобов`язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС України у м. Києві (ідентифікаційний код 39669867, місцезнаходження: вул. Лєскова, 2, м. Київ, 01011) врахувати в інтегрованій картці платника з єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий альянс "Алєксєєв, Боярчуков та Партнери" (ідентифікаційний код 39402044, місцезнаходження: вул. Шота Руставелі, 11, поверх 3, м. Київ, 01001): наявну оплату єдиного податку за перший квартал 2016 року у сумі 4 823 450,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 17.05.2016 № 107 та відсутність податкового боргу у зв`язку із здійсненням даної оплати.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Правничий альянс «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 27.05.2016 № 6468-17, направлену Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС України у м. Києві (ідентифікаційний код 39669867, місцезнаходження: вул. Лєскова, 2, м. Київ, 01011) Товариству з обмеженою відповідальністю «Правничий альянс «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» (ідентифікаційний код 39402044, місцезнаходження: вул. Шота Руставелі, 11, поверх 3, м. Київ, 01001) на суму 4 763 448, 80 грн податкового боргу з єдиного податку юридичних осіб.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС України у м. Києві (ідентифікаційний код 39669867, місцезнаходження: вул. Лєскова, 2, м. Київ, 01011) врахувати в інтегрованій картці платника з єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Правничий альянс «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери" (ідентифікаційний код 39402044, місцезнаходження: вул. Шота Руставелі, 11, поверх 3, м. Київ, 01001): наявну оплату єдиного податку за перший квартал 2016 року у сумі 4 823 450,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 17.05.2016 № 107 та відсутність податковою боргу у зв`язку із здійсненням даної оплати.

Стягнуто судові витрати в сумі 3 200, 00 грн (три тисячі двісті гривень 00 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Правничий альянс «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» (ЄДРПОУ 39402044) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

На адресу суду першої інстанції надійшла заява представника позивача Гаврика А.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішив питання про судові витрати, а саме, щодо витрат по сплаті судового збору в сумі 69 851, 73 грн.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в сумі 69 851, 73 грн. (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одна грн 73 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Правничий альянс «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головною управління ДФС України у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що податкова вимога є лише підтвердженням позиції податкового органу, яке не має юридичного наслідку, тобто не зобов`язує вносити зміни у ведення бухгалтерського обліку своєї господарської діяльності. Лише податкове повідомлення-рішення, яке має юридичний наслідок та зобов`язує до усунення, саме визначених податковим органом, порушень норм податкового законодавства суб`єкта господарювання при здійсненні ним господарської діяльності.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 08.02.2020) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зі змісту заяви позивача про ухвалення додаткового рішення вбачається, що останній просив суд першої інстанції прийняти додаткове рішення, яким стягнути додатково на його користь судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 69 851, 73 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції із позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 3 200, 00 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 07.07.2017 № 813/з22.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду першої інстанції від 13.07.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий альянс "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" залишено без руху у зв`язку із сплатою позивачем судового збору в неповному обсязі та вимагалося усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду першої інстанції оригіналу документу про сплату судового збору 69 851, 73 грн.

Так, на виконання ухвали суду першої інстанції позивач подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого долучив оригінал квитанції № 814/з28 від 07.08.2017 про сплату судового збору в розмірі 69 851, 73 грн з призначенням платежу судовий збір по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правничий альянс "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Окружний адмін. суд , Код виду пл. 101.

Проте рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018 адміністративний позов №826/8606/17 задоволено повністю, а судовий збір на користь позивача стягнуто лише в сумі 3 200, 00 грн.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що оскільки питання про розподіл судових витрат в сумі 69 851, 73 грн рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2018 не було вирішено, суд першої інстанції вважав необхідним постановити додаткове рішення щодо такого розподілу.

Отже, суд першої інстанції правильно вирішив питання розподілу судових витрат та додатково стягнув понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві в розмірі 69 851, 73 грн., сплачених відповідно до квитанції № 814/з28 від 07.08.2017.

Стосовно доводів податкового органу, що цій справі позивачем було заявлено дві вимоги немайнового характеру, а тому невірно визначено суму, що підлягає стягненню, Суд не приймає до уваги, оскільки стягненню підлягають усі підтверджені витрати.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги - майнового характеру та немайнового характеру: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 27.05.2016 № 6468-17; зобов`язати вчинити певні дії.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошима (грошовими коштами). Тобто, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, перевіривши та надавши оцінку наданим позивачем документам на підтвердження оплати судового збору, дійшли обґрунтованого висновку, що ці документи є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат щодо судового збору.

Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом апеляційної інстанції, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 341 КАС України, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк В.П. Юрченко