Рішення

від 25.10.2022 по справі 307/2406/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2406/22

Провадження № 2/307/514/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 жовтня 2022 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання - Мельник Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Гримут Тетяна Василівна до ОСОБА_2 , де третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Центр надання адміністративних послуг Дубівської селищної ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гримут Т.В., звернулася в суд в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Центр надання адміністративних послуг Дубівської селищної ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачка ОСОБА_1 , є власником житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який належить їй на праві приватної власності про що свідчить свідоцтво про право власносності на нерухоме майно від 25.05.2009 року та Витяг про реєстацію права власності на нерухоме майно від 03.06.2009 року.

У вказаному будинку згідно акта обстеження матеріально-побутових умов проживають: донька, внук та внучка позивачки.

Відповідач - ОСОБА_2 є колишнім зятем позивачки, проте даний громадянин не проживає за місцем реєстрації вже понад 5 років, що підтверджується, актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та довідкою виданими 03.02.2022 №51 виконавчим комітетом Дубівської селищної ради.

Шлюб між донькою позивачки та відповідачем було розірвано згінд рішення Тячівського районного суду Закарпатської області у хваленим 03.04.2018 року у цивільній справі №307/1981/17.

Вважає, що реєстрацією у будинку позивачки відповідач порушує її майнові та житлові права, право власності, оскільки така заважає вільно володіти, розпоряджатися та користуватися належним їй житловим будинком або відчужити його, у тому числі в оформленні субсидії, розмір якої залежить від кількості проживаючих у будинку осіб.

Враховуючи наведене, просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 29.07.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Від пердставника позивача - адвокат Гримут Т.В. надійшла заява в якій вона просить справу розглядати без її та позивача участі та не заперечує щодо проведення заочного розгялду спарви.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором за №9050001435078 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Заява про розгляд справи без його участі до суду не надходила, відзив не подавав.

Представник третьої особи Центру надання адміністративних послуг Дубівської селищної ради, в судове засідання не з`явився. Селищний голова Дубівської селищної ради 18.10.2022 р. подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у відсутності представника третьої особи.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а також те, що представник позивача надіслав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити та в своїй заяві зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.06.2009 року, позивачці на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою в АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0815 га, за кадастровим номером 2124483200:04:003:0091 (а.с. 10).

Відповідно інформації наданої Дубівською селищною радою 03.02.2022 р. за №51, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично там не проживає з січня 2017 року (а.с.23).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов складеного депутатом та затвердженим головою Дубівської селищної ради від 03.02.2022 року, ОСОБА_2 , не проживає в будинку, що в АДРЕСА_1 , з січня 2017 року. Місце його проживання на час обстеження дворогосподарства не відоме (а.с.11).

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтями 319, 321, 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним та припинення правовідношення.

Із статті ст. 41 Конституції України вбачається, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені стст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло-житловий будинок, садиба, квартира, що передбачено стст. 379, 382 ЦК України.

Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають його право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 405 ч. 2 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Із змісту постанови Верховного Суду України № 6-57цс11 від 16.01.2012 року вбачається, що аналіз норм цивільного законодавства України - ст.ст. 16 ч. 1, 321 ч. 1, 391 ЦК України - дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з січня 2017 року не проживає у будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1 , будь-яких поважних причин, які б перешкоджали йому проживати у даному будинку не наведено, вказана реєстрація відповідача у будинку, що належить позивачу є перешкодою їй для користування і розпоряджання своєю власністю на свій розсуд, і таке становище порушує конституційні права позивача.

Беручи до уваги вищенаведені обставин, та те, що відповідач не є членом сім`ї позивача та співвласником будинку, а також правових підстав для користування даним будинком не має, суд вважає, що позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком розташованим за адресою в АДРЕСА_1 , є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою сплачено 908,00 грн. судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного, понесені позивачкою судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Тому керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 391, 405 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 таким, що втратив право на користування житлом у цьому будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Тячівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканка АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Центр надання адміністративних послуг Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, юридична адреса: 90531, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Дубове, вул. Подольського Д, 46, код ЄДРПОУ - 04349633.

Головуючий М.М. Бряник