Постанова

від 26.10.2022 по справі 905/462/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 905/462/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт» (вх.№859 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 02.08.2022 (ухвалено суддею Левшиною Г.В. 02.08.2022 у приміщенні Господарського суду Донецької області, повне рішення складено та підписано 02.08.2022) у справі №905/462/22

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт», м.Маріуполь

про стягнення шкоди в сумі 45995,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі №905/462/22 позовні вимоги ПрАТ «АРКС» до ТОВ «Азовконтракт», про стягнення шкоди в сумі 45995,89 грн. задоволено повністю; стягнуто з ТОВ «Азовконтракт» на користь ПрАТ «АРКС» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 45995,89 грн. та судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про відшкодування шкоди в сумі 45995,89 грн. є правомірними. При цьому, місцевий господарський суд, враховуючи те, що відповідачем заяви про застосування до позовних вимог строку позовної давності не надано, залишив без розгляду клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності та поновлення строків позовної давності.

Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі № 905/462/22 і ухвалити нове, яким відмовити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АРКС» у задоволенні позову; застосувати позовну давність у цій справі; розгляд справи здійснювати за присутності відповідача та/або його представника у відкритому судовому засіданні; вирішити питання про розподіл судових витрат; докази витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просить долучити до матеріалів справи копію претензії про регресні вимоги від 26.06.2018 вих.№СУ/005085/4-3.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилався на не повідомлення його про відкриття судового провадження, що позбавило його можливості представити обставини справи на рівних умовах з позивачем, надати суду свої пояснення та докази, зокрема, заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Азовконтракт» на рішення Господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі № 905/462/22; встановлено учасникам справи строк по 09.09.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; попереджено учасників справи, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи; витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/462/22.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 була направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку «Укрпошта» та отримана ним 04.10.2022 (трек номер 6102271492706).

Крім того, копія вказаної ухвали була направлена на електронні адреси представника позивача, який представляв його інтереси у суді першої інстанції - Волчек Н.М. (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 23.08.2022 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли підтвердження про доставлення та отримання листів.

На адресу відповідача (вул. Купріна, м. Маріуполь, Донецька обл., 87537) засобами поштового зв`язку копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 не була відправлена, у зв`язку з тим, що відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку №87537 в умовах воєнного стану, про що складено акт Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2022.

Водночас, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 була доставлена 22.08.2022 о 15:24 год. в електронний кабінет представнику відповідача адвокату Рябко Р.О., який зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже сторони були належним чином повідомлені судом про відкриття апеляційного провадження та розгляд апеляційної скарги в порядку ст. 270 ГПК України.

06.09.2022 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Проте, станом на час прийняття даної постанови відзивів, заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Щодо строку розгляду апеляційної скарги судова колегія зазначає таке.

За змістом ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час винесення даної постанови в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

Необхідно зазначити, що Східний апеляційний господарський суд знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної апеляційної скарги був здійснений судом апеляційної інстанції без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

У лютому 2022 ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ «Азовконтракт» на свою користь 45995,89 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір. Також, позивач просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити строк позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/462/22, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Також, ухвалено направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Навпаки, в оскаржуваному рішенні зазначено, що з 22.02.2022 у зв`язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, Господарський суд Донецької області не має можливості здійснювати відправку вихідної кореспонденції, про що на сайті суду було здійснено офіційне оголошення за наступним посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pres-centr/news/1258543/.

У зв`язку з чим було опубліковане оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області про те, що ухвалою від 17.05.2022 відкрите провадження у справі №905/462/22, що підтверджується відповідною роздруківкою, яка міститься в матеріалах справи.

Також, судом першої інстанції зазначено, що ухвалу суду від 17.05.2022р. було направлено на електронну пошту відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою;

Окрім того, місцевий господарський суд зауважив, що не мав можливості повідомити відповідача про місце, час та дату судового засідання, яке призначене на 17.05.2022 телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства відповідача у розділі Інформація для здійснення зв`язку, а також у тексті позовної заяви, зв`язок не встановлено.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно д частин 5 та 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно п.17 гл.1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою

Абзацом 5 п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Проте, з матеріалів справи не вбачається направлення судом копії ухвали про відкриття провадження у справі від 17.05.2022 сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до положень ст. 242 ГПК України. Ні в матеріалах паперової, ні електронної справи не має відомостей про те, що відповідачу була надіслана ухвала суду і в електронній формі на його офіційну електронну адресу.

Судом в рішенні не зазначено, на яку саме електронну пошту направлено ухвалу відповідачу. При цьому, в апеляційній скарзі заявник заперечує обставини як наявності у нього офіційної електронної адреси, так і отримання відповідної ухвали суду від 17.05.2022.

Також колегія суддів бере до уваги, що оприлюднення судового рішення в ЄДРСР та на офіційному сайті суду так само не може замінити обов`язок суду надсилати або надавати в порядку, встановленому ГПК, копії процесуальних документів учасникам справи.

Окрім того, з 24.02.2022 з метою запобігання загрози життю та здоров`ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів «Стан розгляду справ» та «Список справ, призначених до розгляду» тимчасово було призупинено. За повідомленням Державної судової адміністрації України загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ» було відновлено з 20.06.2022.

З наведеного вбачається, що на момент винесення ухвали про відкриття провадження у даній справі доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень тимчасово призупинено, що унеможливлювало відповідачу ознайомитися з даних судовим рішенням в реєстрі.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ Гурепка проти України № 2 наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Відповідно до положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи, що судом першої інстанції не було повідомлено відповідача про розгляд даної справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення.

Приймаючи нове рішення, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи, що відповідач через викладені обставини не мав можливості звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про застосування строку позовної давності та надати докази в обґрунтування своїх доводів, зокрема претензію про регресні вимоги від 26.06.2018, колегія суддів приймає їх до розгляду.

Апеляційний господарський суд зазначає, що перш ніж застосовувати строк позовної давності, господарський суд повинен з`ясувати чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за умов відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2014 між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (правонаступник - ПрАТ «Страхова компанія «АРКС») (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (Програма «Все включено») №2100-1-00600066-2-9-14405 (далі - договір), предметом якого з-поміж іншого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаними у п. 5, 6 цього Договору.

За умовами вказаного договору застрахованим транспортним засобом є автомобіль "Peugeout Boxer", реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , 2012 року випуску, колір білий.

14.10.2016 на вул. Купріна в м. Маріуполі сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля "Peugeout Boxer", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3016296465374743.

В наслідок вказаної ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль "Peugeout Boxer", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

ДТП сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_3 п.10.2 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 16.11.2016 у справі №263/13286/16-п ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

За змістом ч. 4, 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до Звіту №1099 по визначенню вартості відновалювальногго ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТЗ від 25.11.2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля транспортного засобу "Peugeout Boxer", реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена у розмірі 199444,15 грн.

Згідно з рахунком-фактурою №1-0000042 від 07.11.2016, виставленим ФОП Ройтблат Іриною Юріївною, вартість ремонту автомобіля "Peugeout Boxer", реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 147599,19 грн.

За наслідками розгляду заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування 29.11.2016 страховиком складено страховий акт №АХА2179368, відповідно до якого розмір страхового відшкодування складає 145995,89 грн.

На виконання умов договору позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 145995,89 грн, що підтверджується платіжним дорученням №286862 від 30.11.2016.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_3 , була застрахована в ПрАТ "СК "ВУСО" згідно полісу №АК/1299465, яким встановлений ліміт відповідальності ПрАТ "СК "ВУСО" в розмірі 100000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

30.05.2017 позивач звернувся до ПрАТ "СК "ВУСО" із заявою про виплату страхового відшкодування. 08.09.2017 ПрАТ "СК "ВУСО" було сплачено на користь позивача 71010,30 грн. Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.04.2019 було стягнуто з ПрАТ "СК "ВУСО" на користь позивача 28989,70 грн.

14.12.2021 позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. №СУ/005085/4-3 про сплату залишку страхового відшкодування у розмірі 45995,89 грн. на підставі ст. 1172, 1187 ЦК України.

Вказана претензія одержана відповідачем 23.12.2021, проте залишена останнім без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Одночасно позивач звернувся з клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності та поновлення строків позовної давності.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Відповідно до ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Здійснивши виплату страхового відшкодування за договором страхування, страховик набуває права потерпілої особи в межах здійсненої виплати. Він як кредитор не позбавлений права здійснити захист свого права шляхом звернення до страховика винної особи та в подальшому до особи, яка завдала такої шкоди.

За ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

На підставі ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, згідно частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Таким чином, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з такою особою у трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди, відповідно до вимог 1166 Цивільного кодексу України, покладено на відповідача.

Обставини справи свідчать, що у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП), за заявою власника транспортного засобу "Peugeout Boxer", реєстраційний номер НОМЕР_1 , йому позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 145995,89 грн.

ПрАТ "СК "ВУСО", як страховиком за полісом АК/1299465, виплачено позивачу страхове відшкодування в межах встановленого ліміту відповідальності у загальному розмірі 100000,00 грн.

Оскільки розмір завданої шкоди перевищував ліміт відповідальності страховика за полісом АК/1299465, позивач звертався з претензією про виплату решти страхового відшкодування у розмірі 45995,89 грн. до відповідача, як роботодавця винної у скоєнні ДТП особи ( ОСОБА_3 ) в порядку ст.1172 Цивільного кодексу України, яка залишена ним без задоволення.

Отже, вимоги про відшкодування шкоди в сумі 45995,89 грн. є обґрунтованими та не оспорюються відповідачем.

Стосовно застосування наслідків спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, колегія суддів зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

За змістом норми цієї статті позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Частинами 2, 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

У даному випадку дорожньо-транспортна пригода сталася 14.10.2016 та встановлений законом строк позовної давності закінчився через три роки після настання дорожньо-транспортної пригоди (14.10.2019), проте позов до Господарського суду Донецької області подано лише у лютому 2022.

Як стверджує позивач, він звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «СК «Вусо», про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ( ОСОБА_3 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Honda (д.р.н. НОМЕР_4 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «СК «Вусо» згідно полісу №АК/1299465. Рішенням Господарського суду мю Києва від 10.04.2019 у справі №910/468/19, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2020, стягнуто з ПрАТ «СК «Вусо» на користь позивача 28989,70 грн. Отже, на думку позивача, відповідно до положень ст. 264 ЦК України строк позовної давності був перерваний.

Згідно із частиною другою статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. При цьому слід ураховувати, що в наведеній нормі йдеться про боржників за тим самим зобов`язанням, тоді як страховик у відносинах страхування цивільно-правової відповідальності не вважається боржником у деліктному зобов`язанні з приводу відшкодування різниці між розміром завданої шкоди і страховою виплатою, яку потерпіла особа одержала внаслідок виконання відповідним страховиком своїх зобов`язань за договором страхування відповідальності іншої особи.

Зазначені у частині другій статті 264 ЦК України вимоги мають випливати з тих самих правовідносин за участю тих самих сторін, тоді як вимога до страховика у відносинах страхування цивільно-правової відповідальності та вимога до безпосереднього заподіювача шкоди щодо сплати різниці між фактичним розміром і розміром страхового відшкодування випливають з відмінних одне від одного правовідносин, у яких беруть участь різні особи з різним, в тому числі встановленим обсягом відповідальності.

На відміну від водія забезпеченого транспортного засобу, страховик у відносинах страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є боржником у зобов`язанні з відшкодування шкоди, завданої ДТП, а тому подання до зазначеного страховика позову з боку особи, яка є страховиком потерпілого згідно із договором майнового страхування, не перериває перебігу позовної давності щодо вимог, які випливають із відповідного деліктного зобов`язання у частині стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і розміром страхового відшкодування.

Таким чином, не заслуговують на увагу доводи позивача щодо переривання позовної давності на підставі частини другої статті 264 ЦК України.

Крім того, позивач зазначає, що він 11.08.2020 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про сплату залишку страхового відшкодування у розмірі 45995,89 грн. Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 22.09.2020 по справі №953/12848/20 у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» було відмовлено з огляду на те, що ОСОБА_3 під час зазначеної дорожньо-транспортної пригоди діяв під час виконання своїх трудових обов`язків менеджера з продаж ТОВ «Азовконтракт».

Позивач стверджує, що йому не було відомо про обставини, що на момент ДТП ОСОБА_3 виконував свої трудові обов`язки як працівник ТОВ «Азовконтракт». Вказані обставини, на думку позивача, є поважними причинами пропуску позовної давності, а відповідно, порушене право підлягає захисту.

Проте, такі доводи позивача не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на таке.

В матеріалах справи міститься постанова Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.11.2016 у справі 263/13286/16-п, згідно якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. У вступній частині вказаної постанови зазначено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 працює у ТОВ «Азовконтракт» менеджером; ДТП сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_4 , Правил дорожнього руху.

Також, до позовної заяви додано страховий поліс АК/1299465, відповідно до якого страхувальником транспортного засобу "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_4 , є ТОВ «Азовконтракт».

Співставлення інформації з наявних у позивача доказів давало йому можливість довідатися як про порушення свого права, так і про особу, яка його порушила, зокрема, про те, що страховий випадок стався внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, винним у якому визнано ОСОБА_3 , який на час скоєння ДТП був водієм транспортного засобу "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_4 , та працював менеджером у ТОВ «Азовконтракт», якому і належить це авто.

Таким чином, за обставинами справи позивач з 16.11.2016 міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а тому перебіг позовної давності починається для нього з вказаної дати та закінчився відповідно 16.11.2019.

Якщо навіть припустити, що позивач дізнався про прийняття постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.11.2016 у справі 263/13286/16-п пізніше вказаної в ній дати, то такі обставини йому були достеменно відомі принаймні вже з червня 2018, про що свідчить претензія про регресні вимоги від 26.06.2018 на ім`я ОСОБА_3 , яка додана до апеляційної скарги. В такому випадку, перебіг позовної давності також закінчився 26.06.2021, тобто до подання позову до суду.

Колегією суддів не приймаються посилання позивача на висновки, викладені, зокрема, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 у справі №911/2087/21, з огляду на те, що відповідно до ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом не встановлено обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом. А тому, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку позовної давності та відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі № 905/462/22 скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовконтракт» задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 02.08.2022 у справі №905/462/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.10.2022.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель