Рішення

від 26.10.2022 по справі 905/2485/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2022 Справа №905/2485/21

Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В., за участю секретаря судового засідання Семенової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО», м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства «Полігон ТПВ», м. Маріуполь Донецької області

про зобов`язання звільнити частини земельних ділянок та привести їх у придатний для використання стан,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

Маріупольська міська рада, м. Маріуполь Донецької області звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО», м. Київ про зобов`язання звільнити частини земельних ділянок та привести їх у придатний для використання стан.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на втрату відповідачем права користування частинами земельних ділянок з підстав припинення раніше укладених договорів про встановлення земельних сервітутів, а отже відповідач користується земельними ділянками без достатніх правових підстав. Так, позивач зазначає, що між ним та відповідачем укладені Договори б/н від 24.04.2009 та б/н від 25.03.2010 про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту, на підставі яких відповідач уклав з третьою особою Договори б/н від 14.10.2009 та б/н від 24.11.2010 про встановлення земельного сервітуту. Надалі позивач та відповідач уклали Договір Простого товариства б/н від 27.05.2011, та, як стверджує позивач, у зв`язку з чим Договори б/н від 24.04.2009 та б/н від 25.03.2010 про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту та Договори б/н від 14.10.2009 та б/н від 24.11.2010 про встановлення земельного сервітуту втратили силу.

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 15, 16, 203, 215, 228, 395, 401, 402, 403, 406, 604, 628, 628 Цивільного кодексу України, статті 4, 12, 80, 83, 98 152 Земельного кодексу України, статті 10, 16, 33, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду належним чином засвідчені копії Договорів б/н від 24.04.2009 з додатковою угодою та б/н від 25.03.2010; Договорів б/н від 14.10.2009 з додатковою угодою та б/н від 24.11.2010 про встановлення земельних сервітутів; Договору Простого товариства б/н від 27.05.2011 з додатковими угодами; листів ТОВ «ТІС ЕКО»; рішень Маріупольської міської ради; декларацій про готовність об`єкта до експлуатації від 17.08.2012 та від 12.08.2019; роздруківок з Публічної кадастрової карти України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2485/21 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2485/21. Справу №905/2485/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство «Полігон ТПВ». Підготовче засідання призначено на 26.01.2022.

25.01.2022 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

22.02.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли від представника позивача додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позивач надав до суду акти обстеження №1 від 07.02.2022 та №2 від 07.02.2022 з фотофіксацією на підтвердження факту присутності об`єктів та працівників ТОВ «ТІС ЕКО» на території полігонів ТПВ №1 та №2.

23.02.2022 до суду електронною поштою від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/2485/21 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на 23.03.2022.

У зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, підготовче засідання, призначене на 23.03.2022 у справі №905/2485/21 не відбулось.

У період з 12.05.2022 по 20.07.2022 суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В. знаходилась у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.07.2022 зобов`язано учасників справи надати суду обґрунтовані пояснення щодо можливості подальшого розгляду справи та призначення підготовчого засідання у справі №905/2485/21 в умовах воєнного стану у строк до 15.08.2022. Зобов`язано відповідачу надати до суду докази направлення заяви про зупинення провадження у справі учасникам справи до 15.08.2022.

11.08.2022 до суду від відповідача повторно надійшов відзив, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції у відзивах, що надішли до суду 25.01.2022 та 11.08.2022, відповідач зазначає, що Договори про встановлення сервітутів від 14.10.2009 та від 24.11.2010 з додатковими угодами є діючими, підписані уповноваженими представниками сторін, зареєстровані в Управлінні Держкомзему в м. Маріуполі Донецької області; жоден із зазначених договорів не припинило дію за спільною згодою сторін, судове рішення про розірвання чи припинення дії таких договорів відсутнє. Також, відповідач вказує, що лист Маріупольської міської ради щодо пропозиції укласти строковий сервітут, який направлено відповідачу в рамках досудового врегулювання спору, не відповідає приписам ст. 181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладення господарських договорів.

Відповідач вказує, що 23.12.2020 між ним та третьою особою були укладені додаткові угоди до Договорів про встановлено земельних сервітутів. Відповідач надав суду докази про оплату на підставі рахунків третьої особи коштів на відшкодування земельного податку відповідно до приписів Договорів про встановлення сервітутів від 14.10.2009 та від 24.11.2010 (платіжні доручення №1163 та №1164 від 12.02.2021, №1360 та №1361 від 17.06.2021).

Ухвалою господарського суду від 27.09.2022 призначено підготовче засідання на 12.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.10.2022 закрито підготовче провадження у справі №905/2485/21 та призначено розгляд справи по суті на 26.10.2022 о 12:00год.Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО», м. Київ №22/02 від 22.02.2022 про зупинення провадження у справі.

13.10.2022 на адресу суду від відповідача надійшла заява, за змістом якої останній просить здійснювати судове засідання без участі представника відповідача за наявними у справі документами, позовні вимоги не підтримують, у їх задоволенні просить відмовити.

До початку розгляду справи по суті, суд розглядає заявлене у відзиві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО», м. Київ про закриття провадження у справі та зазначає про таке.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (наразі є чинною) роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

У своєму клопотанні відповідач зазначає, що спірні договори про встановлення земельних сервітутів не припинили свою дію ні за згодою сторін, ні судовим рішенням, тому позовні вимоги позивача є передчасними, тобто, як вбачається з позиції відповідача, предмет спору відсутній і до порушення провадження у справі.

Враховуючи приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, суд дійшов висновку, що закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, на тих підставах, які викладені відповідачем у клопотанні, не є можливим, тому відмовляє у задоволенні такого клопотання.

У судове засідання представники учасників справи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені шляхом направлення ухвали суду на електронні пошти сторін.

Також позивач у справі - Маріупольська міська рада Донецької області, м. Маріуполь Донецької області повідомлявся про призначене судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області в мережі Інтернет за посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pov/1334838/.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що сторони обізнані про відкрите провадження у справі, судом створені усі умови та сторонам наданий достатній час для реалізації ними своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідач надав відзив на позовну заяву, клопотань та заяв про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2009 між Маріупольською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального господарства Маріупольської міської ради (далі Позивач, Місто) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» (далі Відповідач, Інвестор) укладено Договір б/н про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ 1 у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу, відповідно до п.п.4.1.-4.3. якого Сторони ТПВ з метою спільної реалізації Проекту (СП) для досягнення екологічного та можливого економічного ефекту шляхом генерації «одиниць скорочення викидів» та їх подальшого продажу домовилися про створення проектного (простого) товариства в рамках ст.ст. 1130-1143 Цивільного кодексу України, без створення юридичної особи. Сторони домовилися про спільну участь в розробці та впроваджені проекту з дегазації полігону ТПВ з метою досягнення екологічного ефекту та генерації «одиниць скорочення викидів».

Відповідно до п.13.1. вказаного Договору Комунальне підприємство «Полігон ТПВ» на виконання рішення міської ради від 14.04.2009 №5/31-5193 забезпечує безперешкодний доступ Інвестора на територію сміттєзвалища та не перешкоджає виконання робіт обумовлених договором, сприяє Сторонам у виконанні умов цього договору.

09.07.2009 сторони уклали Додаткову угоду до Договору б/н від 24.04.2009.

14.10.2009 між відповідачем та Комунальним підприємством «Полігон ТПВ», м. Маріуполь Донецької області укладено Договір б/н про встановлено земельного сервітуту (далі Договір №1), відповідно до п.п.1.1-1.3. якого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» встановлено сервітут на частину земельної ділянки землекористувача КП «Полігон ТПВ» для прокладення та обслуговування (експлуатації) комунікацій (у т.ч. газу, води, електрики, каналізації і т.п.), встановлення тимчасових побутових та промислових споруд легкого типу, необхідних для здійснення господарської діяльності в рамках інвестиційного проекту зі скорочення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу; КП «Полігон ТПВ» є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 14,2652га, місцезнаходження земельної ділянки: м. Маріуполь, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, кадастровий номер 1412300000:02:004:0091, цільове призначення: експлуатація та обслуговування звалищ побутових відходів; Земельний сервітут в інтересах ТОВ «ТІС ЕКО» встановлюється на частину земельної ділянки площею 0,5356га.

Цей договір укладений строком на 15 років і набирає чинності після підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками та реєстрації в книзі реєстрації договорів сервітуту (п. 2.1. Договір №1).

Відповідно до п.2.2. Договору №1 останнім встановлено строковий земельний сервітут строком на 15 років.

Дострокове розірвання цього договору можливе за згодою сторін, в односторонньому порядку тільки за рішенням суду (п.2.9. Договору №1).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками підприємств; зареєстрований в управлінні Держкомзему в м. Маріуполі Донецької області в книзі реєстрації договорів 28.10.2009 за №223.

27.12.2010 між відповідачем та третьою особою укладено додаткову угоду №1 до Договору №1, у Преамбулі якої вказано, що Комунальне підприємство «Полігон ТПВ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» на підставі договору від 24.04.2009 уклали цю угоду до договору про встановлення земельного сервітуту від 14.10.2009.

25.03.2010 між Маріупольською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального господарства Маріупольської міської ради (далі Позивач, Місто) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» (далі Відповідач, Інвестор) укладено Договір б/н про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ 2 (Орджонікідзевський район) у рамках Проекту Спільного Впровадження Кіотського протоколу, відповідно до п.п. 4.1.-4.3. якого Сторони, з метою спільної реалізації Проекту (СП) для досягнення екологічного та можливого економічного ефекту шляхом генерації «одиниць скорочення викидів» та їх подальшого продажу домовилися про створення проектного (простого) товариства в рамках ст.ст. 1130-1143 Цивільного кодексу України, без створення юридичної особи. Сторони домовилися про спільну участь в розробці та впроваджені проекту з дегазації полігону ТПВ №2 з метою досягнення екологічного ефекту та генерації «одиниць скорочення викидів».

Відповідно до п.13.1. вказаного Договору Комунальне підприємство «Полігон ТПВ» на виконання рішення міської ради від 23.02.2010 №5/41-6296 забезпечує безперешкодний доступ Інвестора на територію полігону ТПВ №2 та не перешкоджає виконання робіт, обумовлених договором, сприяє Сторонам у виконанні умов цього договору.

24.11.2010 між відповідачем та Комунальним підприємством «Полігон ТПВ», м. Маріуполь Донецької області на підставі договору б/н від 25.03.2010 укладено Договір б/н про встановлено земельного сервітуту (далі Договір №2), відповідно до п.п.1.1-1.3. якого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» встановлено сервітут на частину земельної ділянки землекористувача КП «Полігон ТПВ» для прокладення та обслуговування (експлуатації) комунікацій (у т.ч. газу, води, електрики, каналізації і т.п.), встановлення тимчасових побутових та промислових споруд легкого типу, необхідних для здійснення господарської діяльності в рамках інвестиційного проекту зі скорочення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ 2 (Орджонікідзевський район) у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу; КП «Полігон ТПВ» є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 11,2585га, місцезнаходження земельної ділянки: м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, пр. 1 Травня, 1 , кадастровий номер 1412300000:01:018:0010, и земельної ділянки загальною площею 6,3323га, місцезнаходження: м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, пр. 1 Травня, 1 , кадастровий номер 1412300000:01:019:0032 цільове призначення: експлуатація та обслуговування звалищ побутових відходів; Земельний сервітут в інтересах проектного (простого) товариства встановлюється на частину земельної ділянки площею 0,3169га.

Цей договір укладений строком на 15 років і набирає чинності після підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками та реєстрації в книзі реєстрації договорів сервітуту (п. 2.1. Договір №2).

Відповідно до п.2.2. Договору №2 останнім встановлено строковий земельний сервітут строком на 15 років.

Дострокове розірвання цього договору можливе за згодою сторін, в односторонньому порядку тільки за рішенням суду (п.2.9. Договору №2).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками підприємств; зареєстрований в управлінні Держкомзему в м. Маріуполі Донецької області в книзі реєстрації договорів 15.12.2010 за №102.

Додатковими угодами №1 від 27.12.2010 до Договору №1 та №1 від 27.05.2011 до Договору №2 внесені зміни до основних договорів, зокрема, про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» обов`язку щодо компенсації Комунальному підприємству «Полігон ТПВ» частини витрат з оплати земельного податку по земельним ділянкам, на які встановлено сервітут.

14.12.2010 відповідач звернувся до позивача листом №109, у якому запропонував об`єднати договори від 24.04.2009 та 25.03.2010 з метою консолідації бухгалтерського та податкового обліку та відповідної звітності, оптимізації структури управління та інвестицій, викладення одним документом з урахуванням всіх змін та доповнень та надав позивачу проект Рамкової (додаткової) угоди.

27.05.2011 між Маріупольською міською радою (далі - Місто) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» (далі - Інвестор), з метою врегулювання існуючих договірних відносин між Сторонами від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009, та від 25.03.2010, укладено Договір Простого товариства про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 і ТПВ №2 рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ «ТІС ЕКО» від 24.04.2009 та 25.03.2010 (далі Договір Простого товариства), за змістом якого Сторони вирішили за взаємною внести зміни і доповнення до вищезазначених Договорів між Сторонами від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009, та від 25.03.2010, шляхом кодифікації цих Договорів в одному документі у вигляді цього договору Простого товариства.

Відповідно до п.13.1. Договору Простого товариства Комунальне підприємство «Полігон ТПВ», яке повністю належить Місту на праві власності, на виконання рішень міської ради від 14.04.2009 №5/31-5193 та від 23.02.2010 №5/41-6296 забезпечує безперешкодний доступ Інвестора на територію полігонів ТВП №1 та ТПВ №2, не перешкоджає виконання робіт, обумовлених договором, сприяє Сторонам у виконанні умов цього договору та укладає з Простим Товариством договори земельного сервітуту щодо земельних ділянок, на яких розташовані Полігони ТПВ №1 та ТПВ №2.

Цей договір укладено на підставі Договору про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ №1 у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу від 24.04.2009 з Додатковою угодою від 09.07.2009 та Договору про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ №2 від 25.03.2010, які були укладені між Містом та Інвестором, тексти яких втрачають силу (п. 13.11. Договору Простого товариства).

Згідно з п.13.13 Договору Простого товариства останній застосовується сторонами як базовий (рамковий) правовий документ, що об`єднує обидна Договори (від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009, та від 25.03.2010), внаслідок чого утворюється лише одне Просте Товариство для здійснення спільної діяльності по впровадженню Проекту.

До Договору Простого товариства сторонами укладалися Додаткові угоди №1 від 27.07.2011 та №2 від 26.02.2013.

Зокрема, Додатковою угодою №2 від 26.02.2013 Преамбулу Договору Простого товариства доповнено термінами: Полігон ТПВ №1 інженерна споруда, розташована в м. Маріуполі, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, на землях міської ради, площею 14,2652га, кадастровий номер 1412300000:02:004:0091, яка знаходиться в експлуатації комунального підприємства «Полігон ТПВ» з 1967 року; Полігон ТПВ №2 інженерна споруда, розташована в м. Маріуполі, Орджонікідзевський район, пр. 1 Травня, 1 на землях міської ради, загальною площею 34,8088га, з яких перша черга площею 11,2585га, кадастровий номер 1412300000:01:018:0010 та 6,3323га, кадастровий номер 1412300000:01:019:0032, знаходиться в експлуатації комунального підприємства «Полігон ТПВ» з 1976 року, а друга черга площею 17,2180га, кадастровий номер 1412336900:01:019:0061, знаходиться в експлуатації комунального підприємства «Полігон ТПВ» з 2012 року.

Рішенням Маріупольської міської ради від 28.01.2016 №7/4-39 «Про перейменування об`єктів топоніміки міста» перейменовано Орджонікідзевський район м. Маріуполя перейменовано в Лівобережний район; рішенням Маріупольської міської ради від 03.03.2016 №7/5-92 перейменовано у м. Маріуполі проспект 1 Травня на проспект Єдності, вулицю Червонофлотську у Флотську.

10.06.2019 відповідач звернувся до позивача з пропозицією пролонгації Договору Простого товариства та Сторонами укладено Додаткову угоду №3 від 01.10.2019, відповідно до п. 2 якої сторони дійшли згоди збільшити термін дії Договору Простого товариства до 27.05.2035.

В матеріалах справи містяться Декларації про готовність об`єкта до експлуатації по будівництву системи збору та утилізації біогазу на Приморському полігоні ТПВ в м. Маріуполі Донецької області, зареєстрований 17.08.2012, по будівництву когенераційної установки для виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії на території Лівобережного полігону твердих побутових відходів, зареєстровано 12.08.2019, замовник: ТОВ «ТІС ЕКО».

Позивач листом №34.11.3-17450-04 від 18.03.2021 звернувся до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до Договору Простого товариства а також з пропозицією укласти строковий сервітут, однак, відповідач відмовився щодо внесення запропонованих змін (лист від 02.04.2021).

До матеріалів справи надані рахунки Комунального підприємства «Полігон ТПВ» №833, №832 від 31.12.2020, №184 від 31.03.2021 на відшкодування податку на землю відповідно до договорів про встановлення земельного сервітуту від 14.09.2009 та від 24.11.2010; докази про оплату відповідачем відшкодування податку на землю відповідно до платіжних доручень №1163 та №1164 від 12.02.2021, №1360 та №1361 від 17.06.2021.

Позивач вказує на втрату чинності Договорів б/н від 24.04.2009 та б/н від 25.03.2010 про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 та ТПВ №2 у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу та Договорів б/н від 14.10.2009 та б/н від 24.11.2010 про встановлення земельних сервітутів як додаткових зобов`язань внаслідок укладання нового Договору Простого товариства від 27.05.2011 у зв`язку із новацією.

На підставі викладеного, посилаючись на те, що відповідач користується спірними земельними ділянками без належної правової підстави, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача звільнити частини земельних ділянок комунальної власності: площею 0,5356га на полігоні ТПВ №1 (загальною площею 14,2652га, кадастровий номер 1412300000:02:004:0091), за адресою: Приморський район, вул. Флотська, 167, м. Маріуполь; площею 0,3169га на полігоні ТПВ №2 (загальною площею 11,2585га, кадастровий номер 1412300000:01:018:0010 та 6,3323га, кадастровий номер 1412300000:01:019:032), за адресою: Лівобережний район, пр. Єдності, 1, м. Маріуполь, шляхом демонтажу тимчасових побутових та промислових споруд легкого типу, зокрема, системи збору та утилізації біогазу на полігоні ТПВ №1 в Приморському району та когенераційної установки для виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (біогазу) потужністю 1,2 Мвт на території полігону ТПВ №2 в Лівобережному районі м. Маріуполі Донецької області, та привести земельні ділянки у придатний для використання стан.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено судом 24.04.2009 та 25.03.2010 між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» укладені Договори б/н про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 та №2 у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу, відповідно до п.п. 4.1.-4.3. яких Сторони з метою спільної реалізації Проекту (СП) для досягнення екологічного та можливого економічного ефекту шляхом генерації «одиниць скорочення викидів» та їх подальшого продажу домовилися про створення проектного (простого) товариства в рамках ст.ст. 1130-1143 Цивільного кодексу України, без створення юридичної особи та домовилися про спільну участь в розробці та впроваджені проекту з дегазації полігону ТПВ з метою досягнення екологічного ефекту та генерації «одиниць скорочення викидів».

З метою виконання вказаних Договорів між відповідачем та Комунальним підприємством «Полігон ТПВ», м. Маріуполь Донецької області укладені Договори б/н від14.10.2009 та б/н від 24.11.2010 про встановлення земельних сервітутів на частини земельної ділянки площею 0,5356га, місцезнаходження земельної ділянки: м. Маріуполь, Приморський район, вул. Червонофлотська, 167, кадастровий номер 1412300000:02:004:0091, та площею 0,3169га, місцезнаходження земельної ділянки: м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, пр. 1 Травня, 1, кадастровий номер 1412300000:01:019:00321.

Вказані Договори про встановлення земельних сервітутів підписані уповноваженими представниками сторін та зареєстровані в управлінні Держкомзему в м. Маріуполі Донецької області в книзі реєстрації договорів.

Надалі, 27.05.2011 між Маріупольською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО» укладено Договір Простого товариства про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах ТПВ №1 і ТПВ №2 рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу та договорів, укладених між Маріупольською міською радою та ТОВ «ТІС ЕКО» від 24.04.2009 та 25.03.2010.

Як визначено у тексті такого договору, метою останнього є врегулювання існуючих договірних відносин між Сторонами від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009, та від 25.03.2010 та Сторони вирішили за взаємною внести зміни і доповнення до вищезазначених Договорів між Сторонами від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009, та від 25.03.2010, шляхом кодифікації цих Договорів в одному документі у вигляді цього договору Простого товариства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

З наведеного визначення новації вбачається, що основною ознакою новації є домовленість, волевиявлення сторін, спрямована на заміну попереднього зобов`язання новим. Тобто, з укладеного договору має вбачатися, що сторони мають намір припинити попереднє зобов`язання і замість нього створити нове.

Відповідно до п. 13.11. Договору Простого товариства останній договір укладено на підставі Договору про від 24.04.2009 з Додатковою угодою від 09.07.2009 та Договору про спільну розробку та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міському полігоні ТПВ №2 від 25.03.2010, які були укладені між Містом та Інвестором, тексти яких втрачають силу.

Разом з тим, самі зобов`язання, які визначені у Договорах б/н 24.04.2009 та б/н 25.03.2010 щодо спільної розробки та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на полігонах ТПВ №1 та №2 у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу не змінені у Договорі Простого товариства від 27.05.2011.

Згідно з п.13.13 Договору Простого товариства останній застосовується сторонами як базовий (рамковий) правовий документ, що об`єднує обидна Договори (від 24.04.2009, включаючи Додаткову угоду від 09.07.2009, та від 25.03.2010), внаслідок чого утворюється лише одне Просте Товариство для здійснення спільної діяльності по впровадженню Проекту.

Договір Простого товариства від 27.05.2011 не містить посилання на інші зобов`язання, що раніше діяли і заміну їх новими зобов`язаннями, як того вимагають приписи ч.2 статті 604 Цивільного кодексу України.

Відтак, суд дійшов висновку, що укладення Договору Простого товариства від 27.05.2011 не припинило дію самого зобов`язання щодо спільної розробки та впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на полігонах ТПВ №1 та №2 у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу, які визначені у Договорах б/н 24.04.2009 та б/н 25.03.2010.

Тому посилання позивача на вчинення новації не знайшли свого підтвердження.

Крім того, як п.п.13.1. Договорів б/н 24.04.2009 та б/н 25.03.2010, так і п.13.1. Договору Простого товариства закріплюють, що Комунальне підприємство «Полігон ТПВ» на виконання рішень міської ради від 14.04.2009 №5/31-5193 та від 23.02.2010 №5/41-6296 забезпечує безперешкодний доступ Інвестора на територію полігонів ТВП №1 та ТПВ №2, не перешкоджає виконання робіт, обумовлених договором, сприяє Сторонам у виконанні умов цього договору.

Докази скасування вказаних рішень Маріупольської міської ради в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч. 1 статті 402 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 статті 406 Цивільного кодексу України сервітут припиняється у разі, 1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; 2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; 3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; 4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; 5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; 6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

Відповідно до п.2.9. Договорів б/н від 14.10.2009 та б/н від 24.11.2010 про встановлення земельних сервітутів на спірні частини земельних ділянок дострокове розірвання цього договору можливе за згодою сторін, в односторонньому порядку тільки за рішенням суду.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що фактично обставиною, яка була підставою для встановлення сервітуту, є впровадження інвестиційного проекту зі зменшення викидів парникових газів за допомогою системи відбору та утилізації біогазу на міських полігонах у рамках Проекту спільного впровадження Кіотського протоколу з метою надання відповідачу можливості прокладення та обслуговування (експлуатації) комунікацій (у т.ч. газу, води, електрики, каналізації і т.п.), встановлення тимчасових побутових та промислових споруд легкого типу, необхідних для здійснення господарської діяльності в рамках такого інвестиційного проекту.

Договір Простого товариства б/н від 27.05.2011, за яким здійснюється реалізація такого інвестиційного проекту, є чинним на дату розгляду справи, докази іншого матеріали справи не містять.

Таким чином, обставина, яка була підставою для встановлення сервітуту, не припинила своє існування.

Крім того, матеріалами справи підтверджується виконання договорів про встановлення сервітутів і після укладення Договору Простого товариства, а саме, допуск працівників відповідача до спірних земельних ділянок, наявні у матеріалах справи декларації щодо готовності об`єктів до експлуатації, укладення додаткових угод до договорів про встановлення сервітутів, виписки третьою особою рахунків на оплату відшкодувань частини податку на землю, докази оплати відповідачем таких відшкодувань.

Матеріали справи не містять доказів дострокового розірвання зазначених договорів за згодою сторін, або за рішенням суду, судом також не встановлено інших передбачених законом підстав для припинення Договорів б/н від 14.10.2009 та б/н від 24.11.2010 про встановлення земельних сервітутів.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи, що судом не встановлено підстав припинення договорів про встановлення сервітутів, а відтак, позивачем не доведено факт користування спірними земельними ділянками відповідачем без достатньої правової підстави, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС ЕКО», м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства «Полігон ТПВ», м. Маріуполь Донецької області про зобов`язання звільнити частини земельних ділянок та привести їх у придатний для використання стан відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 26.10.2022 складено та підписано повний текст рішення.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.