Рішення

від 26.10.2022 по справі 910/6132/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2022Справа № 910/6132/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІЗА"

вул. Героїв України, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл., 07400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК"

вул. Грінченка Миколи 4, м. Київ, 03038

про стягнення 381 897, 73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІЗА" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК" про стягнення 381 897, 73 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/6132/22 від 21.07.2022 позовну заяву залишено без руху.

05.08.2022 від позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення №0105492738570 отримано відповідачем 16.09.2022.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/6132/22, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

25 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паверсток» (далі Постачальник), який діє на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.06.2019 року №1061 особі директора Крижанівського Олексія Михайловича, діючого на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Ліза» було укладено Договір №32160 від 25.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно абз. 2.1. п.2 Предмет Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаною (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Цей Договір укладений на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати надання Споживачем Заяви - приєднання, якщо інакше не встановлене комерційною пропозицією.

Згідно абз. 13.2 п.13 Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір шляхом опублікування цих змін на власному офіційному веб-сайті в мережі Інтернет. Додатково Постачальник може використовувати інші засоби інформування, зазначені в цьому Договорі та комерційній пропозиції.

В додатку до Договору № 32160 від 25.02.2021 року Про постачання електричної енергії Споживачу, сторони узгодили обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2021-2022 рр.

У абз.5.7. п.5 «Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» Договору передбачено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5(п`яти) робочих днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку оформленого Споживачем.

Постачальником виставлені наступні рахунки в оплату електричної енергії, яку Постачальник продав Споживачу:

- рахунок на оплату № 0109220611 від 17.05.2022 на суму 173 474,09 грн., який сплачено 24.05.2022 року (платіжне доручення - № 3884 від 24 травня 2022 року);

- рахунок на оплату № 0109220612 від 17.05.2022 на суму 173 474,09 грн., який сплачено 08.06.2022 (платіжне доручення - № 3918 від 08 червня 2022 року);

- рахунок на оплату № 0109220613 від 17.05.2022 року на суму 231 298,79 грн., який сплачено 17.06.2022 року (платіжне доручення - № 3928 від 17 травня 2022 року).

Загальна сума платежів складає 578 246,97 грн.

За твердженням позивача, котре належними та допустимими доказами не спростовано відповідачем, свої зобов`язання з оплати рахунків за куповану електричну енергію відповідно до умов Договору Споживач виконав в повному обсязі.

Натомість, Постачальник, без будь-яких пояснень, припинив постачання Споживачу електроенергії з 22 липня 2022 року включно.

Згідно Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 року, попередній Постачальник електроенергії повинен передбачити свою неспроможність продовження поставки та своєчасно, не пізніше трьох робочих днів після того, як це стало відомо, попередити про ці обставини всіх Споживачів.

Пунктом 9.1.ст.9 «Відповідальність Сторін» Договору, передбачена відповідальність Сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором та чинного законодавства України. Споживачем, згідно з розрахунком у червні 2022 року використано 257563,38 грн.

В зв`язку з викладеними обставинами Постачальнику 23.06.2022 року та повторно 29.06.2022 року направлена претензія №11, з вимогою сплати надмірно сплачених грошових коштів за використану електричну енергію в червні 2022 року в сумі 381 897,73 грн.

Листом від 30.06.2022 року вих.. № 1 Відповідач повідомив, що не може продовжувати свою господарську діяльність через накопиченні борги Споживачів та неспроможність виконувати нові накази від Міністерства енергетики України, а також що 23.06.2022 року отримав статус «дефолтний».

Вимога Споживача про повернення надмірно сплачених коштів в сумі 381897,73 Відповідачем до теперішнього часу не виконана, сума заборгованості не перерахована.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 7 ст.276 ГК оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, Позивач звертаючись до суду вказує, що на момент звернення до суду із позовом, Відповідачем не повернуто на рахунок Позивача сплачених грошових коштів за електроенергію у вигляді попередньої оплати (авансу) в загальній сумі 381 897,73 грн., а отже, на підставі ч.2 ст. 693 ЦК України, керуючись положеннями п. 5.14 Договорів, зазначені кошти підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача як надмірно сплачені.

Відповідно до висновку Верховного Суду в постанові від 13 травня 2019 року по справі №910/15009/17 оскільки позивач сплатив суму попередньої оплати, а відповідач не передав товар, господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували ч.2 ст.693 ЦК України та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову і повернення позивачу попередньої оплати.

Таким чином, у відповідача, внаслідок оплати позивачем електричної енергії, виник кореспондуючий обов`язок поставити її. Проте, відповідач не здійснив поставку електричної енергії в повному обсязі.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі стягнення 381 897,73 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРСТОК" (вул. Грінченка Миколи 4, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 43016569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІЗА" (вул. Героїв України, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код 35326227) заборгованість у розмірі 381 897,73 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5728,48 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов