Рішення

від 18.10.2022 по справі 916/2022/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2022/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання А.О. Степанюк

за участю представників:

від позивача Підкова Л.В.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Чайка про стягнення заборгованості в сумі 107880,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Чайка про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 107880,27 грн., у т.ч. 104393,80 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 197,35 грн., пені 3289,12 грн., посилаючись на наступне.

01.01.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Чайка приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання споживачем заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу із початком постачання 01.01.2021 р., та відповідно останньому для проведення розрахунків був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 у Південному підрозділі TOB ООЕК.

Так, позивач вказує, що внаслідок підписання 01.01.2021 р. заяви приєднання між ТОВ ООЕК та Товариством з обмеженою відповідальністю Чайка склалися договірні відносини на умовах обраної споживачем публічної комерційної пропозиції ПВЦ-Попередня оплата/Б/Р, згідно якої постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього укладеного договору. При цьому відповідно до п. 12 комерційної пропозиції договір набирає чинності з дати підписання клієнтом заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2022 року а в частині розрахунків договір діє до повного виконання. Відповідно пункту 11 комерційної пропозиції, термін дії комерційної пропозиції з 01.01.2022 р. до 31.03.2022 р. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до кінця кварталу Постачальник не повідомив клієнта про внесення змін до комерційної пропозиції та/або викладення її в новій редакції.

Позивач зазначає, що оскільки зміни до комерційної пропозиції не вносились, комерційна пропозиція вважається продовженою на наступний квартал, в тому числі на період існування заборгованості, що складає предмет позовних вимог.

Наразі позивач посилається на положення Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., відповідно до яких оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. В силу норм Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р., зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Також позивач зазначає, що за п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

Позивач повідомляє, що на даний час на підставі п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме АТ ДТЕК Одеські електромережі.

Так, за розрахунковий період березня-червня 2022 року ТОВ ООЕК від АТ ДТЕК Одеські Електромережі як постачальника послуг комерційного обліку були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії ТОВ Чайка за ці розрахункові періоди. Так, позивач зазначає, що з отриманих даних вбачається, що ТОВ Чайка у березні-червні 2022 року було спожито 23558 кВт.год. електричної енергії.

На підставі вищезазначених даних ТОВ ООЕК було виписано відповідачу та надіслано засобами поштового зв`язку рахунки за спожиту електричну енергію у березні-червні 2022 р. на загальну вартість 107153,85 грн., у т.ч. ПДВ., а саме: № 01-2743Z-ПВЦ/1 від 23.03.22 р. за березень 2022 року на суму 42825,05 грн.; № 01-2743Z-ПВЦ/1 від 04.05.22 р. за квітень 2022 року на суму 15513,17 грн.; № 01-2743Z-ПВЦ/1 від 06.06.22 р. за травень 2022 року на суму 19074,84 грн.; № 01-2743Z-ПВЦ/1 від 06.07.22 р. за червень 2022 року на суму 29740,79 грн.

Між тим, позивач наголошує, що п. 4 комерційної пропозиції до договору клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок ТОВ ООЕК.

В силу п. 4.24 Правил у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Позивач зазначає, що 30.05.2022 року відповідачем сплачено кошти у розмірі 30000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості лютого 2022 року. При цьому за відсутності посилань на період у призначенні платежу надлишок коштів в сумі 2760,05 грн. було зараховано в якості часткового погашення заборгованості за березень 2022 року, що входить у предмет позовних вимог.

У зв`язку з наведеним позивач зазначає, що залишок основного боргу за спожиту електроенергію складає 104393,80 грн. (107153,85 грн. вартість поставлених 23558 кВт.год електричної енергії) 2 760,05 грн. (грошові кошти, сплачені відповідачем).

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною оплатою заборгованості за спожиту активну електроенергію ТОВ ООЕК на підставі ст. 625 ЦК України нараховано споживачу 3% річних у розмірі 197,35 грн. та пеню у розмірі 3289,12 грн., що заявлені до стягнення.

При цьому у позовній заяві позивач на підставі положень ч. 10 ст. 238 ГПК України просить зазначити в рішенні суду про можливість органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України за формулою: «Борг х кількість днів прострочення х 3/100% /365 днів», та інфляційні збитки за формулою: «сума збитку (за 1 місяць) = сума боргу х індекс інфляції / 100% - сума боргу; Загальна сума інфляційних збитків визначається шляхом додавання щомісячних сум збитків» за період з наступного дня за днем набрання рішенням суду законної сили і до моменту виконання цього рішення в частині основного боргу (грн.) і стягнути отриману суму процентів з ТОВ „Чайка на користь ТОВ «ООЕК», а також нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України а такою формулою: «Борг х подвійну облікову ставку НБУ в день прострочення х кількість днів прострочення/100» за період з наступного дня за днем набрання рішенням суду законної сили і до моменту виконання цього рішення в частині основного боргу (грн.) і стягнути отриману суму пені з процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чайка на користь ТОВ «ООЕК».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2022 р. позовну Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2022/22 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.09.2022 р.

12.09.2022 р. через систему Електронний суд надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія, в якому позивач повідомив про описку в п. 4 та п. 5 прохальної частини позовної заяви, а саме замість правильної суми заборгованості за спожиту в березні-червні 2022 року електричну енергію у розмірі 104393,80 грн. неправильно помилково зазначено суму 270291,21 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2022 р. розгляд справи № 916/2022/22 відкладено на 03.10.2022 р. з огляду на неявку представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2022 р. розгляд справи № 916/2022/22 відкладено на 18.10.2022 р. з огляду на неявку представника відповідача.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 23.08.2022 р. (а.с. 34) та ухвал суду про відкладення розгляду справи від 12.09.2022 р. (а.с. 44) і від 03.10.2022 р. (а.с. 49).

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія, метою здійснення діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам, було створено відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ Одесаобленерго від постачання електричної енергії.

При цьому постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р. надано ліцензію TOB ООЕК з постачання електричної енергії споживачам.

01.01.2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ ДТЕК Одеські електромережі на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 р. Про видачу АТ Одесаобленерго (на даний час найменування АТ ДТЕК Одеські електромережі) ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Між TOB ООЕК та АТ ДТЕК Одеські електромережі укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу, відповідно до умов якого: АТ ДТЕК Одеські електромережі як оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж оператора системи розподілу електричної енергії АТ Одесаобленерго.

01.01.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Чайка підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу із початком постачання 01.01.2021 року. Отже, шляхом підписання і подання електропостачальнику заяви-приєднання, ТОВ Чайка приєдналося до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, АТ ДТЕК Одеські електромережі надає ТОВ ООЕК та споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, АТ ДТЕК Одеські електромережі також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 10 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.18 р.). Відтак, АТ ДТЕК Одеські електромережі точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Пункт 3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. п. 3.1.8. ПРРЕЕ передбачено, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Як з`ясовано судом, публічний договір про постачання електричної енергії споживачу та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, викладений ТОВ ООЕК на офіційному веб-сайті.

Так, відповідач як споживач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу з комерційною пропозицією ПВЦ-Попередня оплата, внаслідок чого споживачу був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 у Південному підрозділі ТОВ ООЕК. Крім того, приєднання відповідачем до умов публічного договору підтверджується фактом споживання електричної енергії. Відповідно до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії початком постачання електричної енергії є 01.01.2021 р.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст. 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Чайка уклало публічний договір про постачання електричної енергії з ТОВ ООЕК шляхом приєднання до публічного договору про розподіл електричної енергії з АТ ДТЕК Одеські електромережі.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Згідно п. 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Наразі в матеріалах справи наявна довідка АТ ДТЕК Одеські електромережі про обсяги електричної енергії, визначені АТ ДТЕК Одеські електромережі як постачальником послуг комерційного обліку та адміністратором комерційного обліку, які були спожиті у розрахунковому періоді лютий-червень 2022 р. по споживачу Товариству з обмеженою відповідальністю Чайка.

Так, відповідно до вказаної довідки, за розрахунковий період березень-червень 2022 р. позивачем від АТ ДТЕК Одеські електромережі, як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії інститутом за ці розрахункові періоди, з яких вбачається, що за особовим рахунком № 2743 у березні-червні 2022 року ТОВ Чайка спожито 23558 кВт.год. електричної енергії.

Як з`ясовано судом, на підставі отриманих даних позивач разом із супровідним листом направив відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію шляхом надіслання на їх юридичну адресу, які були отримані з боку відповідача, а саме:

-рахунок № 01-2743Z-ПВЦ/1 від 23.03.2022 р. за спожиту електричну енергію за березень 2022 р. на суму 35687,54 грн. (в т.ч. ПДВ 7137,51 грн.);

-рахунок 01-2743Z-ПВЦ/1 від 04.05.2022 р. за спожиту електричну енергію за квітень 2022 р. на суму 12927,64 грн. (в т.ч. ПДВ 2585,53 грн.);

-рахунок № 01-2743Z-ПВЦ/1 від 06.06.2022 р. за спожиту електричну енергію за травень 2022 р. на суму 15895,70 грн. (в т.ч. ПДВ 3179,14 грн.);

-рахунок № 01-2743Z-ПВЦ/1від 06.07.2022 р. за спожиту електричну енергію за червень 2022 р. на суму 24783,99 грн. (в т.ч. ПДВ 4956,80 грн.).

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно виставлених рахунків на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких поряд з довідкою про спожиті обсяги електричної енергії наявні в матеріалах справи.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;

Відповідно до п.п. 1 п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно п.п. 2 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями п. 4.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Пунктом 2 Комерційної пропозиції ПВЦ - Попередня оплата (додаток № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01-2743-Z-ПВЦ) передбачено, що клієнт здійснює оплату за електроенергію до початку розрахункового періоду, попереднім платежем 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору Обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії клієнту, або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії у розрахунковому періоді, на підставі рахунку на попередню оплату постачальника або самостійно, грошовими коштами на р/рахунок ТОВ ООЕК, з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично спожиту електричну енергію.

Розмір попередньої оплати визначається шляхом множення заявленого клієнтом на відповідний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії на орієнтовану ціну, визначену постачальником та зазначену ним у рахунку. Розмір попередньої оплати зазначається постачальником у рахунку на попередню оплату, який видається клієнту до дати початку відповідного розрахункового періоду.

У разі наявності у клієнта заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється платіж, всі кошти, перераховані Клієнтом за електричну енергію, зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості клієнта із найдавнішим терміном її виникнення.

Розрахунковим вважається період з 18 числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

В п. 4 Комерційної пропозиції ПВЦ - Попередня оплата (додаток № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01-2743-Z-ПВЦ), визначено термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати: по закінченню розрахункового періоду (місяця) постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та надає клієнту рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді не пізніше 20 календарних днів з дня завершення розрахункового періоду. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на рахунок ТОВ ООЕК. У випадку припинення (або розірвання) договору, у т.ч. дострокового, клієнт зобов`язаний оплатити постачальнику додатковий рахунок за результатами минулих розрахункових періодів, в якому постачальником буде враховано відхилення прогнозованих від фактичних значень щодо ціни та обсягів споживання. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку.

Таким чином, з огляду на вказане, оплата вартості обсягу спожитої електроенергії мала бути здійснена відповідачем відповідно до умов, визначених в Комерційній пропозиції ПВЦ - Попередня оплата (додаток № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 01-2743-Z-ПВЦ), а саме протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку.

Наразі, як свідчать матеріали справи, відповідачем була частково здійснена оплата за спожиту електричну енергію за спірний період, а саме 30.05.2022 р. сплачено кошти у загальному розмірі 30000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки по рахунку позивача. Так, відповідачем було повністю сплачено вартість спожитої електричної енергії за лютий 2022 р., а решта суми в розмірі 2760,05 грн. було зараховано позивачем в якості часткового погашення заборгованості за березень 2022 року

Відтак, господарським судом встановлено, що відповідач не здійснив повну оплату за спожиту електричну енергію за березень 2022 р. та відсутня будь яка оплата вартості спожитої електричної анергії за квітень 2022 р., травень 2022 р. та червень 2022 р., у зв`язку з чим загальна заборгованість відповідача за вказаний період на день розгляду справи по суті складає 104393,80 грн. Доказів вчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію березень 2022 р., квітень 2022 р., травень 2022 р. та червень 2022 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Чайка матеріали справи не містять. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів оплати за спожиту електричну енергію за березень 2022 р., квітень 2022 р., травень 2022 р. та червень 2022 р., на спірну суму коштів, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії.

Наразі несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за спожиту електроенергію відповідач порушив умови укладеного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 104393,80 грн.

Разом з тим з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості спожитої електроенергії не виконав у встановлений в комерційній пропозиції строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Адже за ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (нездійснення оплата у повному обсязі за спожиту електроенергію) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.8. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пеню. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.

Пунктом 6 Комерційної пропозиції, визначено розмір пені, зокрема 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який здійснюється нарахування та сплачується споживачем за вимогою постачальника.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Враховуючи те, що ТОВ «ЧАЙКА» належним чином не виконувались договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем було нараховано пеню у розмірі 3289,12 грн. суд вважає таке нарахування необґрунтованим, з огляду на перевищення шестимісячного строку встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України та відсутність узгодженого між сторонами іншого (більшого) строку нарахування пені.

Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що вказаний розрахунок є вірним, а отже, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3289,12 грн.

В свою чергу згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості спожитої електроенергії за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 197,35 грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорено. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 197,35 грн.

Стосовно вимоги позивача про зазначення в резолютивній частині судового рішення формули розрахунку нарахування 3% річних та пені, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Так, застосування вищезазначених положень ГПК є правом суду, також на час ухвалення рішення у цій справі відсутні приписи законодавства України, які регулюють нарахування відсотків, з урахуванням яких суд міг би визначити відповідні нарахування для подальшого застосування органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення, а відтак суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати порядок нарахування відсотків, а може застосувати лише передбачені законодавством приписи.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем у даній справі не заявлено до стягнення інфляційні втрати, між тим, пункт 4 позовної заяви містить вимогу про зазначення в резолютивній частині судового рішення формулу розрахунку інфляційних збитків.

З огляду на вищевикладене господарський суд Одеської області доходить висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про зазначення в резолютивній частині судового рішення формули розрахунку нарахування 3% річних та пені.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності та враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Чайка про стягнення заборгованості в сумі 107880,27 грн. задовольнити частково.

2.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Чайка (65016, Одеська область, м. Одеса, провул. Приморський, буд. 1 А; код ЄДРПОУ 31428180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 104393/сто чотири тисячі триста дев`яносто три/грн. 80 коп., 3% річних в сумі 197/сто дев`яносто сім/грн. 35 коп., пеню в сумі 3289/три тисячі двісті вісімдесят дев`ять/ грн. 12 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одна/грн. 00 коп.

3.В задоволенні решти частини вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 24 жовтня 2022 р.

Суддя В.С. Петров