Рішення

від 18.10.2022 по справі 918/461/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/461/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ Будівельників 5/1" (м-н Будівельників, 5, корпус 1, м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 40550339) до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області (майдан Незалежності, 1, м. Вараш, Вараський район, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 44383982) про скасування державної реєстрації права власності

у судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися представники:

- від позивача: Русін Тетяна Сергіївна (в режимі ВКЗ);

- від відповідача: Антонюк Людмила Костянтинівна (в режимі ВКЗ)

ВСТАНОВИВ:

07.07.2022 на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ Будівельників 5/1" надійшов позов до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/461/22, постановлено праву розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 02.08.2022.

Ухвалою від 02.08.2022 відкладено підготовче засідання на 30.08.2022.

22.08.2022 від відповідача надійшов відзив.

30.08.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 30.08.2022 відкладено підготовче засідання на 30.08.2022 продовжено процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів - до 10.10.2022, відкладено підготовче засідання на 13.09.2022.

13.09.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 13.09.2022 закрито підготовче провадження у справі № 918/461/22, призначено справу № 918/461/22 до судового розгляду по суті на 04.10.2022.

Ухвалою від 04.10.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 18.10.2022, постановлено доручити забезпечення проведення судового засідання з розгляду справи № 918/461/22 по суті 18.10.2022 в режимі відеоконференції Кузнецовському міському суду Рівненської області (34400, м. Вараш, м-н Будівельників, 3) із представниками відповідача Антонюк Людмилою Костянтинівною та Деркач Світланою Миколаївною (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

11.10.2022 на поштову адресу господарського суду від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ Будівельників 5/1" адвоката Русін Т.В. надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції у справі у Кузнецовському міському суді Рівненської області.

Ухвалою від 11.10.2022 заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ Будівельників 5/1" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 918/461/22 задоволено. Постановлено доручити забезпечення проведення судового засідання "18" жовтня 2022 року о 14:20 год. з розгляду справи № 918/461/22 по суті в режимі відеоконференції Кузнецовському міському суду Рівненської області (34400, м. Вараш, м-н Будівельників, 3) із представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ Будівельників 5/1" адвокатом Русін Т.В.

18.10.2022 у судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися представники позивача та відповідача в режимі відеоконференцзв`язку.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, судом встановлено наступне.

Правова позиція позивача, викладена у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ Будівельників 5/1" зазначає, що за змістом свідоцтва від 23.04.2007 серія ЯЯЯ № 360128, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.04.2007 № 158 нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, Будівельників мікрорайон, буд. 5, корп. 1, прим. 91 (далі - спірне приміщення) належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Кузнецовська.

27.04.2007 у Єдиному державному реєстрі майнових прав було зареєстровано право власності на спірне приміщення за територіальною громадою м. Кузнецовськ.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.10.2020 у справі № 918/917/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 визнано недійсним рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.04.2007 № 158 в частині оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, видачі свідоцтва про право власності територіальній громаді м. Кузнецовська на спірне приміщення. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.04.2007 (серія ЯЯЯ № 360128) на спірне приміщення.

Позивач зауважує, що скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав (в даному випадку, свідоцтва про право власності на нерухоме майно), є підставою для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Голова правління позивача Зіналь Тетяна Миколаївна зверталася із заявою до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області з метою скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірне приміщення. Однак, у заяву та документи повернуто заявнику без виконання. Бездіяльність Відділу головою правління позивача оскаржувалася до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). За результатами розгляду скарги, який проводився без участі скаржника, Колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було підготовлено висновок від 09.04.2021 на підставі якого прийнято наказ від 09.04.2021 про відмову в задоволенні скарги.

В подальшому рішенням Вараської міської ради Рівненської області № 309 від 14.04.2021 було створено юридичну особу - Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області. Дана юридична особа є правонаступником відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області.

Голова правління позивача вважаючи таку бездіяльність відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області (нині Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області) неправомірною та такою, що порушує майнові права позивача звернулася 11.05.2021 з адміністративним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі № 460/5073/21 провадження було закрито з підстав, що даний спір не має юрисдикції адміністративного судочинства і має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Зважаючи на викладене, позивач до господарського суду із даним позовом до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області, у якому просить суд скасувати здійснену 27.04.2007 державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Кузнецовськ (від імені якої діє Вараська міська рада) на нежитлове приміщення № 91, яке знаходиться в житловому будинку за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, Будівельників мікрорайон, буд. 5, корп. 1 на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 01.10.2020 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 918/917/21.

Правова позиція відповідача, викладена у відзиві.

Відповідач підтверджує, що голова правління позивача зверталася із заявою до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області із метою скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірне приміщення, до якої долучено рішення Господарського суду Рівненської області від 01.10.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 918/917/19. Переглянувши отримані документи, було прийнято рішення про повернення їх заявнику, з підстав, зокрема, що дані рішення суду у справі № 918/917/19 не містять норм щодо скасування права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, а лише вимогу про скасування документу, на підставі якого було проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

А пп. 4 п.1 ст.24 Закону визначає однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав саме коли подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно ст. 9 Закону, державний реєстратор не наділений повноваженнями скасовувати документи, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна іншим органом реєстрації.

Відповідач просить суд звернути увагу, що державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою міста Кузнецовськ на праві оперативного управління Кузнецовським міським комунальним підприємством на спірне приміщення було проведено комунальним підприємством «Кузнецовське міське комунальне підприємство» 27.04.2007.

Із 01.05.2016 року такі повноваження було передано органам місцевого самоврядування відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 888-УІІТ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг». А згодом, рішенням Вараської міської ради Рівненської області від 30.04.2021 № 371 «Про здійснення повноважень у сфері державної реєстрації виконавчими органами Вараської міської ради», відповідні повноваження покладено на департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України, відповідач позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Проте, Департамент як орган реєстрації, не підходить під жодний із зазначених критеріїв.

Згідно статті 27 Закону, однією з підстав проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Проте подані позивачем документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а лише скасовували свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна. У разі подання необхідних документів для державної реєстрації в установленому Законом порядку, державним реєстратором буде прийматися відповідне рішення.

Отже, відповідач вважає, що Департамент не може виступати в даному провадженні відповідачем по справі, оскільки не порушували прав, свобод чи інтересів позивача, а може бути залучений до участі в ньому як третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог. Крім того, предметом позовних вимог не є оскарження дій чи бездіяльності державного реєстратора.

Зважаючи на наведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.

Позивач вважає безпідставним є твердження відповідача про те, що Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області не може виступати у даному провадженні відповідачем з огляду на наступне.

Процедура скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) здійснюється із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а також щодо технічної можливості скасування запису - пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (зі змінами).

Скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться державною мовою.

Адміністративні послуги щодо скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав надаються через Центри надання адміністративних послуг районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування (міст обласного значення), державними реєстраторами суб`єктів державної реєстрації прав виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, акредитованими суб`єктами та нотаріусами.

Згідно з Положенням про Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області повноваження щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження у Вараській міській територіальній громаді передано (делеговано) іншому виконавчому органу Вараської міської ради - Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області. Дана юридична особа є правонаступником відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області, що підтверджено міським головою О.Мензулом у клопотанні від 17.08.2021 № 559/02.3- 27/04 про заміну відповідача на Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області до Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/5073/21.

Міським головою, також підтверджено, що державний реєстратор перебуває у трудових відносинах із Департаментом.

Про те, що Департамент являється належним відповідачем свідчить і схема організаційної структури Департаменту, яка є невід`ємним додатком до Положення про Департамент.

Згідно даної організаційної структури до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області входить як один із структурних підрозділів «Відділ ЦНАП», до якого входить сектор «Реєстрація» котрий складається із завідувача сектору, головного спеціаліста та двох державних реєстраторів.

Голова правління ОСББ «ОСББ Будівельників 5/1» Зіналь Тетяна Миколаївна звернулася із письмовою заявою № 68/21 від 15.03.2021 до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області, правонаступником якого з 14.04.2021 став Департамент з метою скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірне приміщення на підставі рішення у справі № 918/917/19.

Позивач вважає, що саме Департаментом соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради порушено право ОСББ «ОСББ Будівельників 5/1».

Окрім того, позивач звертає увагу, що виходячи з положень ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав державним реєстратором вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав або нотаріусу, заяву та рішення суду, що набрало законної сили. Скасування запису здійснюється у строк що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Законом також встановлюється інші умови для скасування запису в Державному реєстрі прав. Так, відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів.

Запис про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вноситься до Державного реєстру прав у випадку скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, прийнятого державним реєстратором, за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України, що визначається ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також у випадку скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України або його територіальними органами, в порядку статті 37 Закону до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування прийнятого державним реєстратором рішення з одночасним відновленням розгляду документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

З огляду на наведене, головою правління ОСББ «ОСББ Будівельників 5/1» було дотримано всіх вимог чинного законодавства, передбачених для звернення із заявою до відповідача з метою скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а відповідачем було порушено право ОСББ на таке скасування.

Правова позиція відповідача, викладена у запереченнях на відповідь на відзив

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та звертає увагу на абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню у випадку ухваленням судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав допускається виключно з однозначним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або інших речових прав на нерухоме майно.

Господарським судом Рівненської області від 01.10.2020 прийнято рішення у справі № 918/917/19 згідно з яким визнано недійсним саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.04.2007 року (серія ЯЯЯ №360128) нежитлове приміщення № 91, яке знаходиться у житловому будинку за адресою: Рівненська область, м.Вараш (до перейменування - Кузнецовськ), мікрорайон Будівельників, буд. 5, корпус 1, а не про скасування державної реєстрації.

Разом з тим відповідач звертає увагу, що про скасування державної реєстрації ні Господарським судом Рівненської області, ані Північно-західним апеляційним господарським судом рішення не приймалося, та зауважує, що згідно з ст. 9 Закону, державний реєстратор не наділений повноваженнями скасовувати документи, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна іншим органом реєстрації.

Крім того правомірність та належність дій державного реєстратора підтверджено висновком колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації Західного міжрегіонального управління (м. Львів) від 09.04.2021.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до рішення Кузнецовської міської ради від 24.09.2002 № 36 "Про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" міська рада вирішила встановити, що рішення про оформлення права власності на нерухоме майно на території Кузнецовської міської ради приймає виконком міської ради.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомості - нежитлові приміщення в житлових будинках" від 20.04.2007 № 158, виконавчий комітет Кузнецовської міської ради вирішив:

- доручити Кузнецовському міському бюро технічної інвентаризації оформити право власності на об`єкт нерухомого майна, зокрема на спірне приміщення, на праві оперативного управління Кузнецовським міським комунальним підприємством;

- видати свідоцтво про право власності територіальній громаді міста Кузнецовська на зазначені об`єкти у встановленому законом порядку;

- Кузнецовському міському комунальному підприємству здійснити відповідні обліково-реєстраційні дії щодо зазначених об`єктів нерухомості.

За змістом свідоцтва від 23.04.2007 серія ЯЯЯ № 360128, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.04.2007 № 158, спірне приміщення належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Кузнецовська на праві оперативного управління Кузнецовським міським комунальним підприємством, загальна площа 18,4 м2.

Згідно з даними з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.07.2007 № 14400460 спірне приміщення належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Кузнецовська на підставі свідоцтва про право власності від 23.04.2007 серія ЯЯЯ № 360128.

Постановою Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" від 19.05.2016 № 1377-VIII перейменовано у Рівненській області місто Кузнецовськ у місто Вараш.

04.06.2018 між ОСББ, Кузнецовським міським комунальним підприємством і Вараською міською радою було підписано акт прийняття-передачі технічної документації на житловий будинок № 5/1 у мікрорайоні Будівельників, відповідно до якого ОСББ було передано технічну документацію, а саме: копію витягу з технічного паспорта та виконавчу документацію на зазначений будинок.

За інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, приміщення загального користування, що згідно з п. 1 ст. 382 ЦК України є спільною сумісною власністю власників житлових квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку № 5 корпус 1 у мікрорайоні Будівельників міста Кузнецовська Рівненської області перебувають на праві оперативного управління в ОСББ.

Після прийняття будинку в оперативне управління ОСББ довідалося про існування рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.04.2007 № 158.

За даними з технічного паспорта на будинок квартирного типу спірне приміщення є службовою кімнатою площею 17,3 м2.

Вищевказані обставини встановлені у рішеннях судів у справі № 918/917/19.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ Будівельників 5/1" (далі - ОСББ) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Вараської міської ради та виконавчого комітету Вараської міської ради про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.10.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 918/917/19, позов задоволено: визнано недійсним рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.04.2007 № 158 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомості - нежитлові приміщення в житлових будинках", в частині оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, видачі свідоцтва про право власності територіальній громаді міста Кузнецовська на нежитлове приміщення № 91 в житловому будинку, розташованому за адресою: Рівненька обл., м. Кузнецовськ, мікрорайон Будівельників, буд. 5, корп. 1 (далі - спірне приміщення), на праві оперативного управління Кузнецовським міським комунальним підприємством. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.04.2007 (серія ЯЯЯ № 360128) на спірне приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

Зважаючи на викладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 01.10.2020 у справі № 918/917/19, яке набрало законної сили 25.01.2021, має преюдиційне значення для розгляду справи № 918/461/22.

27.04.2007 у Єдиному державному реєстрі майнових прав було зареєстровано право власності на спірне приміщення за територіальною громадою м. Кузнецовськ.

Оскільки відпала правова підстава права комунальної власності територіальної громади м. Кузнецовська на спірне приміщення - нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, Будівельників мікрорайон, буд. 5, корп. 1, прим. 91 - а саме визнано недійсним свідоцтво від 23.04.2007 серія ЯЯЯ № 360128, видане на підставі рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.04.2007 № 158, - 15.03.2021 голова правління позивача Зіналь Тетяна Миколаївна звернулася із письмовою заявою № 68/21 до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області з метою скасування державної реєстрації права комунальної власності спірне приміщення. До заяви долучено рішення Господарського суду Рівненської області від 01.10.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 918/917/19.

16.03.2021 листом за № 295/15-18 відділом реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області позивачу було повернуто заяву та документи без виконання з підстав, що рішення суду у справі № 918/917/19 не містять норм щодо скасування права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, а лише вимогу про скасування документу, на підставі якого було проведено державну реєстрацію прав.

Не погоджуючись із діями відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області голова правління позивача звернулася зі скаргою на бездіяльність відділу від 26.03.2021 № 71/21 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

09.04.2021 відбувся розгляд скарги без участі представника скаржника, так як лист - повідомлення Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 94/0/6-21/057-10 від 05.04.2021 про те, що голову правління позивача запрошено на засідання Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, що відбудеться 09.04.2021 о 10 год. 00 год., надійшов звичайним поштовим листом 11.04.2021.

За результатами розгляду скарги Колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було підготовлено висновок від 0.04.2021 на підставі якого Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) було прийнято наказ № 76/6 від 09.04.2021 «Про відмову в задоволенні скарги ОСББ «Будівельників 5/1», зазначивши при цьому невірно назву ОСББ .

В подальшому рішенням Вараської міської ради Рівненської області № 309 від 14.04.2021 було створено юридичну особу - Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області. Дана юридична особа є правонаступником відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області.

Голова правління позивача вважаючи таку бездіяльність відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області (нині Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області) неправомірною та такою , що порушує майнові права позивача звернулася 11.05.2021 з адміністративним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 року у справі № 460/5073/21 провадження було закрито з підстав, що даний спір не має юрисдикції адміністративного судочинства і має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952- IV (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин - 15.03.2022) (далі - Закон) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону підстави для відмови в державній реєстрації прав, серед іншого, є: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", офіційне тлумачення положень якого наведено у Рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 (зі змінами), власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно та окремо приватизації не підлягають.

У зазначеному Рішенні Конституційного Суду України визначено, що допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Допоміжні приміщення згідно з п. 2 ст. 10 зазначеного Закону стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно із ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

За змістом ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" під допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку розуміють приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення), в той час як нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Суд дійшов висновку, що оскільки визнано недійсним свідоцтво від 23.04.2007 серія ЯЯЯ № 360128 на право власності на спірне приміщення - скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності територіальною громадою міста Кузнецовськ буде правомірним та ефективним способом захисту права позивача з урахуванням змін, внесених до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-ІХ, який набрав чинності 16.01.2020, і саме такий спосіб захисту прав позивача є дієвим та належним, його застосування призведе до відновлення порушеного права позивача. Задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Кузнецовськ призведе до відновлення порушених прав позивача, і не потребувати для застосування додаткових способів захисту, таких як визнання права власності та скасування запису про реєстрацію права власності, які будуть є неналежними способом захисту порушеного права ОСББ. (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 у справі № 545/1883/20).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем визначено відповідачем у даній справі Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області, який є правонаступником відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету вараської міської ради Рівненської області, до якого голова правління позивача звернулася як до державного реєстратора з заявою про скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірне приміщення з підстав наявності рішення у справі № 918/917/19, яке набрало законної сили 25.01.2021.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З огляду на положення ст. 4 ГПК України, і статей 15,16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття охоронюваний законом інтерес, що вживається у ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес, як прагнення до користування конкретним матеріальним та або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/ захисту в обраний спосіб.

Відсутність порушеного права чи цивільного інтересу невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Стаття 316 ЦК України визначає, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших осіб.

Відповідач є обов`язковим учасником господарського процесу - його стороною. Основною ознакою сторін господарського процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Суд звертає увагу, що державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації незалежно від того, чи був цей реєстратор відповідачем у справі, а чи був залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи взагалі не був залучений.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п. 48-49 постанови від 18.06.2019 у справі № 923/705/18 (провадження № 12-271гс18) спір про скасування рішення та/чи запису про державну реєстрацію прав чи обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у якому позивачем є особа, яка не була заявником щодо вчинення відповідних реєстраційних дій, а відповідачем - державний реєстратор, що вчинив відповідні дії за заявою іншої особи, є приватноправовим. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право якої зареєстровано, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору. (Аналогічна позиція викладена у постанові КГС ВС від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19).

Спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства. (Постанова ВП ВС від 04.12.2019 у справі № 823/588/16.).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанові від 27.10.2021 у справі № 826/5984/17 вказав, зокрема, що оскільки позивач пред`явив позовні вимоги до державного реєстратора, то він, з огляду на підстави заявленого позову та суть порушеного права позивача є неналежним відповідачем у цій справі.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що державний реєстратор - Департамент соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області не є належним відповідачем у даному спорі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до нього.

Особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої 27.04.2007 здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме - територіальна громада м. Кузнецовськ.

Згідно з постановою Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" від 19.05.2016 № 1377-VIII перейменовано у Рівненській області місто Кузнецовськ у місто Вараш.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

З урахуванням викладене, інтереси територіальної громади м. Вараш представляє орган місцевого самоврядування - Вараська міська рада, яка і буде належним відповідачем у спорі про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію 27.04.2007 права власності на спірне приміщення за територіальною громадою міста Кузнецовськ.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову до відповідача у зв`язку з неналежним суб`єктним складом.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 28.10.2010 в справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач на підставу своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у позові.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 131 від 29.06.2022.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, відповідно сплачений судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 196, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ Будівельників 5/1" до Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про скасування державної реєстрації права власності - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2022.

Суддя Романюк Ю.Г.