Рішення

від 21.10.2022 по справі 924/23/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2022 р. Справа № 924/23/21 (924/498/22)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Мартинюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплахата", м. Хмельницький в особі ліквідатора арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Вінер", м. Вінниця

товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Факторинг", м. Київ

про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №261020/1-У від 26.10.2020 року, укладеного між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер",

визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №261020/2-У від 26.10.2020 року, укладеного між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер",

визнання недійсним договору про задоволення вимог по заставі №3 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер",

визнання недійсним договору про задоволення вимог по заставі №4 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер",

(в межах справи про банкрутство ТОВ "Теплахата")

за участю представників учасників справи:

ліквідатора Луценка Р.О.,

відповідачів: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

ліквідатор ТОВ «Теплахата» арбітражний керуючий Луценко Р.О. звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати недійсними договори про відступлення прав вимоги №261020/1-У від 26.10.2020 року та №261020/2-У від 26.10.2020 року, укладені між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер", та договори про задоволення вимог по заставі №3 від 05.02.2021 року та №4 від 05.02.2021 року, укладені між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер". Вимоги мотивує тим, що оскаржені договори відступлення права вимоги укладені всупереч вимогам ст.ст. 512, 1054, 1079, 1083 Цивільного кодексу України, оскільки укладені із юридичною особо, яка не має статусу фінансової установи (ТОВ «Альянс Вінер»). Відтак, укладені в подальшому договори про задоволення вимог по заставі також є протиправним, оскільки ТОВ «Альянс Вінер» не набуло статусу кредитодавця за кредитними договорами та не отримало права грошових вимог до боржника, а недійсність відступлення права вимоги за кредитними договорами спричиняє недійсність правочинів щодо їх забезпечення. Окрім того, ТОВ «Альянс Вінер» не набуло статусу заставодержателя за договорами застави, оскільки не є фінансовою установою.

Додатково стверджує про фраудаторність договорів про задоволення вимог по заставі та їх укладення «заднім числом».

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2022 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплахата", м. Хмельницький в особі ліквідатора арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича, до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Вінер", м. Вінниця, товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Факторинг", м. Київ про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №261020/1-У від 26.10.2020 року, укладеного між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №261020/2-У від 26.10.2020 року, укладеного між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про задоволення вимог по заставі №3 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про задоволення вимог по заставі №4 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер", (в межах справи про банкрутство ТОВ "Теплахата"), призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 20.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ліквідатор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими поверненнями по причині відсутності адресата за адресою, вказаною в ЄДРЮО, ФОП та ГФ. У відзиві на позовну заяві від 23.08.2022 року заперечує проти вимог ліквідатора в повному обсязі.

Заперечення мотивує тим, що за договорами відступлення права вимоги було передано право вимоги за номінальною вартістю, що є умовою саме договору цесії, а не договору факторингу. Таким чином, оскільки оскаржувані договори укладено без умови про стягнення фактором додаткової плати, відносини факторингу відсутні.

Відтак, з огляду на дійсність договорів про відступлення права вимоги, вважає відсутніми підстави для визнання недійсними договорів про задоволення вимог по заставі. Додатково наголошує, що твердження ліквідатора про фраудаторність договорів про задоволення вимог по заставі є припущенням останнього.

Відповідач 2 не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні; належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими поверненнями по причині відсутності адресата за адресою, вказаною в ЄДРЮО, ФОП та ГФ. У відзиві на позовну заяву від 05.09.2022 року заперечує проти позовних вимог. Наголошує на відсутності ознак договору факторингу у оскаржуваних договорах відступлення права вимоги, оскільки грошові вимоги передано за номінальною ціною, а також на припущеннях ліквідатора щодо фраудаторності правочинів про задоволення вимог по заставі.

Додатково зауважує, що в даному випадку ліквідатор просить суд визнати недійсними договори, які не укладені боржником, тому діє поза межами наданих йому повноважень.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 25.02.2021 року, на праві власності ТОВ «Теплахата» зареєстровано:

блочно-модульну котельню площею 91,7 кв.м.. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, буд. 4, блок 1 (іпотекодержатель ТОВ «Альянс Вінер», обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк»),

блочно-модульну котельню площею 50,5 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Прокоп`юка, буд. 6, блок 1 (іпотеко держатель ТОВ «Альянс Вінер», обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк»),

блочно-модульну котельню на твердому паливі та мережу зовнішнього постачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Чкалова, 4, блок 1 (іпотекодержатель ТОВ «Альянс Вінер», обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк»),

блочно-модульну котельню на твердому паливі та мережу зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 43, блок 1 (іпотекодержатель ТОВ «Альянс Вінер», обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк»),

блочно-модульну котельню на твердому паливі та мережу зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 40, блок 1 (іпотекодержатель ТОВ «Альянс Вінер», обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк»),

блочно-модульну котельню на твердому паливі та мережу зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Героїв Чорнобильців, 1, блок 1 (іпотекодержатель «Альянс Вінер», обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк»),

блочно-модульну котельню на твердому паливі та мережу зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. 1 Травня, 22, блок 1 (іпотекодержатель ТОВ «Альянс Вінер», обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк»),

блочно-модульну котельню на твердому паливі та мережу зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Вишневецького, 1, блок 1 (іпотекодержатель ТОВ «Альянс Вінер», обтяжувач ПАТ АБ «Укргазбанк»).

Між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Теплахата» 07.09.2016 року укладено кредитний договір №50.85.000011 на відкриття не відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом в сумі 1500000,00 грн. із цільовим використанням на фінансування будівництва та запуск блочно-модульної котельні в м.Старокостянтинові по вул. І. Франка, 35, в т.ч. придбання обладнання, необхідного для котельні.

07.09.2016 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Теплахата» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №50.85.000011-І, який забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з Генерального кредитного договору №50.85.000011 від 07.09.2016 року ( а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, згідно якого іпотекодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 05 квітня 2019 року повернути кредит у розмірі 1500000,00 грн.; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 21,5% річних; сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 26,5 % річних; сплатити комісії, сплатити штрафи та пені в розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами; відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом іпотеки за договором іпотеки від 07.09.2016 року є: блочно-модульна котельня на твердому паливі та мережа зовнішнього теплопостачання загальною площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Вишневецького, 1, блок; блочно-модульна котельня на твердому паливі та мережа зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 43; блочно-модульна котельня на твердому паливі та мережа зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 40, блок 1; блочно-модульна котельня на твердому паливі та мережа зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. 1 Травня, 22, блок 1; блочно-модульна котельня на твердому паливі та мережа зовнішнього постачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Чкалова, 4, блок 1; блочно-модульна котельня на твердому паливі та мережа зовнішнього теплопостачання площею 54, 1 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Героїв Чорнобильців, 1, блок 1.

Договір іпотеки від 07.09.2016 року підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

07.09.2016 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» (заставодержатель) та ТОВ «Теплахата» (застводавець) укладено договір іпотеки №50.85.000011-Z, який забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з Генерального кредитного договору №50.85.000011 від 07.09.2016 року ( а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно якого заставодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 05 квітня 2019 року повернути кредит у розмірі 1500000,00 грн.; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 21,5% річних; сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 26,5 % річних; сплатити комісії, сплатити штрафи та пені в розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами; відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом застави є обладнання згідно переліку, наведеного в додатку №1 до цього договору, які є невід`ємною частиною. Місцезнаходження предмета застави: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Вишневецького, 2, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 43, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 40, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. 1 Травня, 22, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Чкалова, 4, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Героїв Чорнобильців, 1, блок 1.

У додатку №1 до договору застави від 07.09.2016 року сторонами погоджено 123 найменування переданого в заставу обладнання.

ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Теплахата» укладено 31.07.2017 року Генеральний кредитний договір №МСБ/05/2017/ГКД із встановленим загальним лімітом кредитування в розмірі 2600000,00 грн. У додатковому договорі №1 до Генерального кредитного договору від 31.07.2017 року погоджено відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 1150000,00 грн.; у додатковому договорі №2 від 08.12.2017 року до Генерального кредитного договору погоджено відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі 600000,00 грн.

31.07.2017 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Теплахата» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №МСБ/05/2017/ГКД-1 (далі договір іпотеки), який, згідно п. 1.1. договору іпотеки, забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з Генерального кредитного договору №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017 року ( а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, згідно якого іпотекодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 30 липня 2022 року повернути кредит у розмірі 2600000, 00 грн.; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 18,7% річних; сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 23,7 % річних; сплатити комісії, сплатити штрафи та пені в розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами; відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом іпотеки за договором іпотеки є: блочно-модульна котельня площею 91,7 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, буд. 4, блок 1; блочно-модульна котельня площею 50,5 кв.м. за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Прокоп`юка, буд. 6, блок 1.

Договір іпотеки підписаний сторонами та нотаріально посвідчений.

31.07.2017 року та 15.11.2017 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» (заставодержатель) та ТОВ «Теплахата» (заставодавець) укладено договори застави №МСБ/05/2017/ГКД-Z (обладнання) та №№МСБ/05/2017/ГКД-Z-1 (обладнання) (далі договори застави), які, згідно п. 1.1. договору застави, забезпечують всі вимоги заставодержателя, які випливають з Генерального кредитного договору №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017 року ( а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно якого заставодавець зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 30 липня 2022 року повернути кредит у розмірі 2600000, 00 грн.; сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 18,7% річних; сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 23,7 % річних; сплатити комісії, сплатити штрафи та пені в розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами; відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору в розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом застави є обладнання згідно переліку, наведеного в додатку №1 до цих договорів, які є невід`ємною частиною. Місцезнаходження предмета застави: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 4, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Прокоп`юка, 6, блок 1; Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 109А; Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Великий Жванчик, вул. Центральна, 70; м. Старокостянтинів, вул. Франка, 35, блок 1; м. Старокостянтинів, вул. Миру, 14, блок 1.

Договори застави підписано сторонами, скріплено їхніми печатками та нотаріально посвідчено.

У додатку №1 до договору застави від 31.07.2017 року сторонами погоджено 32 найменування обладнання, переданого в заставу, та у додатку №1 до договору застави від 15.11.2017 року 33 найменування обладнання.

22.09.2020 року між ТОВ «Траст-Факторинг» (фактор/новий кредитор) та ПАТ АБ «Укргазбанк» (клієнт/первісний кредитор) укладено договір №220920/1-Ф про надання послуг з факторингу за кредитним договором №50.85.000011 від 07.09.2016 року, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт/первісний кредитор передає фактору/новому кредитору, а фактор/новий кредитор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові/первісному кредитору усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями у вигляді грошових коштів (без ПДВ), що виникли у клієнта/первісного кредитора за кредитним договором №60.85.000011 від 07.09.2016 року, що укладений між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Теплахата». В силу п. 2.1. договору від 22.09.2020 року фактор/новий кредитор займає місце клієнта/первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта/первісного кредитора, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, процентів, неустойок у повному обсязі. Загальна сума боргу, наявна на дату укладення цього договору 414076,67 грн. Сторони домовились, що після повної оплати фактором/новим кредитором суми грошових коштів за відступлення права вимоги за грошовими зобов`язаннями у вигляді грошових коштів без ПДВ, зазначеною у розділі 4 договору, клієнт/первісний кредитор передає фактору/новому кредитору права вимоги за договорами забезпечення: договір іпотеки №50.85.000011-І від 07.09.2016 року, договір застави №50.85.000011-Z від 07.09.2016 року та договори поруки від 07.09.2016 року. Передача прав вимоги за вказаними договорами забезпечення здійснюється на підставі договорів про відступлення прав вимоги за вищевказаними договорами іпотеки та застави, які будуть укладені сторонами і посвідчені нотаріально. За передані права вимоги до боржника за основним договором фактор/новий кредитор сплачує клієнтові/первісному кредитору 195218,54 грн., яку зобов`язується перерахувати в день підписання цього договору.

Договір №220920/1-Ф про надання послуг з факторингу за кредитним договором №50.85.000011 від 07.09.2016 року підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

22.09.2020 року між ТОВ «Траст-Факторинг» (фактор/новий кредитор) та ПАТ АБ «Укргазбанк» (клієнт/первісний кредитор) укладено договір №220920/2-Ф про надання послуг з факторингу за Генеральним кредитним договором №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017 року, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт/первісний кредитор передає фактору/новому кредитору, а фактор/новий кредитор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові/первісному кредитору усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями у вигляді грошових коштів (без ПДВ), що виникли у клієнта/первісного кредитора за Генеральним кредитним договором №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017 року, що укладений між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Теплахата». В силу п. 2.1. договору від 22.09.2020 року фактор/новий кредитор займає місце клієнта/первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта/первісного кредитора, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, процентів, неустойок у повному обсязі. Загальна сума боргу, наявна на дату укладення цього договору 1094552,63 грн. Сторони домовились, що після повної оплати фактором/новим кредитором суми грошових коштів за відступлення права вимоги за грошовими зобов`язаннями у вигляді грошових коштів без ПДВ, зазначеною у розділі 4 договору, клієнт/первісний кредитор передає фактору/новому кредитору права вимоги за договорами забезпечення: договір іпотеки №МСБ/05/2017/ГКД-І від 31.07.2017, договір застави №МСБ/05/2017/ГКД Z від 31.07.2017 року, договір застави №МСБ/05/2017/ГКД-Z-1 від 15.11.2017 року та договори поруки від 31.07.2017 року. Передача прав вимоги за вказаними договорами забезпечення здійснюється на підставі договорів про відступлення прав вимоги за вищевказаними договорами іпотеки та застави, які будуть укладені сторонами і посвідчені нотаріально. За передані права вимоги до боржника за основним договором фактор/новий кредитор сплачує клієнтові/первісному кредитору 779535,93 грн., яку зобов`язується перерахувати в день підписання цього договору.

Договір №220920/2-Ф про надання послуг з факторингу за Генеральним кредитним договором №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017 року підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

22 вересня 2020 року ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Транст-Факторинг» укладено нотаріально посвідчені договори про відступлення права вимоги за договором іпотеки №МСБ/05/2017/ГКД-І від 31.07.2017 року; про відступлення права вимоги за договором іпотеки №50.85.000011-І від 07.09.2016 року; про відступлення права вимоги за договором застави №50.85.000011-Z від 07.09.2016 року; про відступлення права вимоги за договором застави №МСБ/05/2017/ГКД-Z від 31.07.2017 року; про відступлення прав вимоги за договором застави № МСБ/05/2017/ГКД-Z-1 від 15.11.2017 року.

У додатковому договорі №1 до кредитного договору №50.85.000011 від 07.09.2016 року, який укладено 22.09.2020 року між ТОВ «Транс-Факторинг» та ТОВ «Теплахата», визначено, що заборгованість ТОВ «Теплахата» перед ТОВ «Траст-Фаткоринг» фіксується в розмірі 213505,77 грн. із відстроченням платежу до 31.10.2020 року.

У додатковому договорі №3 до Генерального кредитного договору №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017 року, який укладено 22.09.2020 року між ТОВ «Транс-Факторинг» та ТОВ «Теплахата», визначено, що заборгованість ТОВ «Теплахата» перед ТОВ «Траст-Факторинг» фіксується в розмірі 816248,70 грн. із відстроченням платежу до 30.11.2020 року.

26.10.2020 року між ТОВ «Траст-Факторинг» (первісний кредитор) та ТОВ «Альянс Вінер» (новий кредитор) укладено договір №261020/2-У про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальника, заставодавців (іпотекодавців), зазначених у додатку №1 до цього договору, за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами застави. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за отримані права вимоги грошові кошти в сумі та порядку, визначених цим договором. За цим договором новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основними договорами, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій та неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі забезпечення в рахунок виконання зобов`язань тощо. Сторони у п. 4.1. договору №261020/2-У про відступлення прав вимоги домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 816248,70 грн. До вказаного договору сторонам погоджено реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, зокрема, Генеральний кредитний договір №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017, договір іпотеки №МСБ/05/2017/ГКД І від 31.07.2017, договір застави №МСБ/05/2017/ГКД - Z від 31.07.2017, договір застави №МСБ/05/2017/ГКД Z -1 від 15.11.2017 року.

На виконання умов договору №261020/2-У про відступлення прав вимоги ТОВ «Альянс Вінер» перераховано ТОВ «Траст-Факторинг» платіжними дорученнями від 26.10.2020 року 300000,00 грн., від 27.10.2020 року 300000,00 грн. та від 28.10.2020 року 216248,70 грн.

26.10.2020 року між ТОВ «Траст-Факторинг» (первісний кредитор) та ТОВ «Альянс Вінер» (новий кредитор) укладено договір №261020/1-У про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальника, заставодавців (іпотекодавців), зазначених у додатку №1 до цього договору, за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами застави. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за отримані права вимоги грошові кошти в сумі та порядку, визначених цим договором. За цим договором новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за основними договорами, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій та неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі забезпечення в рахунок виконання зобов`язань тощо. Сторони у п. 4.1. договору №261020/2-У про відступлення прав вимоги домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 213505,77 грн. До вказаного договору сторонам погоджено реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, зокрема, кредитний договір №50.85.000011 від 07.09.2016 року, договір іпотеки №50.85.000011-І від 07.09.2016 року та договір застави №50.85.000011-Z від 07.09.2016 року.

На виконання умов договору №261020/1-У про відступлення прав вимоги ТОВ «Альянс Вінер» перераховано ТОВ «Траст-Факторинг» платіжним дорученнями від 26.10.2020 року 213505,77 грн.

11 листопада 2020 року між ТОВ «Траст-Факторинг» та ТОВ «Альян Вінер» укладено нотаріально посвідчені договори про відступлення прав вимоги за договором застави №50.85.000011-Z від 07.09.2016 року, про відступлення прав вимоги за договором застави № МСБ/05/2017/ГДК-Z від 31.07.2017 року, про відступлення права вимоги за договором застави № МСБ/05/2017/ГДК-Z -1 від 15.11.2017 року, про відступлення права вимоги за договором іпотеки №50.85.000011-1 від 07.09.2016 року та про відступлення прав вимоги до договором іпотеки №МСБ/05/2017/ГДК-І від 31.07.2017 року.

Боржник звернувся з листом від 11.01.2021 року до ТОВ «Альянс Вінер», у якому просить розглянути можливість в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами №МСБ/05/2017/ГДК від 31.07.2017 року та №50.85.000011 від 07.09.2016 року передати у власність забезпечення згідно договору іпотеки №МСБ/05/2017/ГДК-І, договорів застави №МСБ/05/2017/ГДК-Z-1, та договорів іпотеки №50.85.000011-1 та застави №50.85.000011-Z.

У відповідь ТОВ «Альянс Вінер» повідомив про прийняття пропозиції боржника (лист від 15.01.2021 року).

На загальних зборах учасників ТОВ «Теплахата» 27.01.2021 року погоджено передання ТОВ «Альянс Вінер» у власність забезпечення згідно договору іпотеки №МСБ/05/2017/ГДК-І, договорів застави №МСБ/05/2017/ГДК-Z-1, та договорів іпотеки №50.85.000011-1 та застави №50.85.000011-Z.

04.02.2021 року між ТОВ «Альянс Вінер» та ТОВ «Теплахата» підписано акт приймання-передачі обладнання №2 щодо передачі 123 найменування обладнання, яке передається в рахунок погашення заборгованості згідно договору №3 про задоволення вимог по заставі та договору про відступлення права вимоги за договором застави №50.85.000011-Z, посвідчений 07.09.2016 року. Тоді ж підписано акт прийому-передачі обладнання №3 про передачу 33 найменувань обладнання згідно договору №3 про задоволення вимог по заставі та договору про відступлення права вимоги за договором застави №50.85.000011-Z-1, посвідчений 07.09.2016 року. Також 04.02.2021 року ТОВ «Теплахата» передано, а ТОВ «Альянс Вінер» прийнято по акту приймання-передачі №1 32 найменування обладнання в рахунок погашення заборгованості згідно договору №4 про задоволення вимог по заставі та договору про відступлення права вимоги за договором застави №МСБ/05/2017/ГКД-Z, посвідчений 31.07.2017 року.

05.02.2021 року між ТОВ «Альянс Вінер» (заставодержатель) та ТОВ «Теплахата» (заставодавець) укладено договір №3 про задоволення вимог по заставі, згідно якого у зв`язку з невиконанням ТОВ «Теплахата» своїх зобов`язань з повернення кредиту за кредитним договором №50.85.000011 від 07.09.2016 року, вирішили здійснити згідно договору застави №50.85.000011-Z від 07.09.2016 року. У п. 2 договору №3 про задоволення вимог по заставі визначено предмет застави обладнання згідно переліку, наведеного в додатку №1 до договору №50.85.000011-Z від 07.09.2016 року, місцезнаходження предмета застави: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Вишневецького, 2, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 43, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 40, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. 1 Травня, 22, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Чкалова, 4, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Героїв Чорнобильців, 1, блок 1; м. Старокостянтинів, вул. Франка, 35, блок 1; м. Старокостянтинів, вул. Миру, 14, блок 1; у п. 4 зазначено, що право власності на предмет застави переходить від заставодавця до заставодержателя та оформляється актом приймання-передачі предмета застави; у п. 5 визначено, що перехід права власності на предмет застави є підставою для припинення усіх зобов`язань заставодавця по кредитному договору.

05.02.2021 року між ТОВ «Альянс Вінер» (заставодержатель) та ТОВ «Теплахата» (заставодавець) укладено договір №4 про задоволення вимог по заставі, згідно якого у зв`язку з невиконанням ТОВ «Теплахата» своїх зобов`язань з повернення кредиту за Генеральним кредитним договором №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017 року, вирішили здійснити згідно договору застави №МСБ/05/2017/ГКД-Z від 31.07.2017 року. У п. 2 договору №4 про задоволення вимог по заставі визначено предмет застави обладнання згідно переліку, наведеного в додатку №1 до договору застави №МСБ/05/2017/ГКД-Z від 31.07.2017 року, місцезнаходження предмета застави: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 4, блок 1; Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Прокоп`юка, 6, блок 1; Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 109А; Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Великий Жванчик, вул. Центральна, 70; у п. 4 зазначено, що право власності на предмет застави переходить від заставодавця до заставодержателя та оформляється актом приймання-передачі предмета застави; у п. 5 визначено, що перехід права власності на предмет застави є підставою для припинення усіх зобов`язань заставодавця по кредитному договору.

Управління Держпраці у Хмельницькій області у відповідь на запит ліквідатора у листі від 25.03.2021 року повідомило, що за ТОВ «Теплахата» зареєстровані: котел водогрійний СЕТ 400 ТОВ «Сучасні ефективні технології» зав. №14057400180615, рік виготовлення 2016; котел водогрійний СЕТ 400 ТОВ «Сучасні ефективні технології» зав. №13056400090615, рік виготовлення 2016; котел водогрійний KW-GSN 200 кВт «Идмар Украина», зав. №170333541115, рік виготовлення 2015; котел водогрійний KW-GSN 200 кВт «Идмар Украина», зав. №170533741115, рік виготовлення 2015; котел водогрійний KW-GSN 250 кВт «Идмар Украина», зав. №210322120914, рік виготовлення 2015; котел водогрійний KW-GSN 250 кВт «Идмар Украина», зав. №210322390914, рік виготовлення 2015; котел водогрійний KW-GSN 250 кВт «Идмар Украина», зав. №21050834441215, рік виготовлення 2015; котел водогрійний KW-GSN 250 кВт «Идмар Украина», зав. №21030734431215, рік виготовлення 2015; котел водогрійний KW-GSN 350 кВт «Идмар Украина», зав. №300830010615, рік виготовлення 2015; котел водогрійний KW-GSN 350 кВт «Идмар Украина», зав. №300530050615, рік виготовлення 2015; котел водогрійний KW-GSN 300 кВт «Идмар Украина», зав. №250330040615, рік виготовлення 2015.

З всього вищевикладеного, ліквідатор, вважаючи недійсними оскаржувані договори з підстав, викладених у позові, звернувся до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у постанові від 14.04.2021 року у справі №905/1818/19 конкретизував, що визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 року у справі №925/593/21 зазначив, що процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неспроможності. Передусім це спричинено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

У силу приписів частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства саме ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Отже, саме ліквідатор вправі і зобов`язаний вчинити дії щодо повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб у його ліквідаційну масу. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 зі справи № 1-23-32/135-08-4825.

Окрім того, Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 року у справі №911/1012/13 зауважила про можливість звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.

У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Аналогічний висновок викладений також Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

Оскільки оскаржувані договори укладені щодо майна банкрута, ліквідатор наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про їх оскарження. Відтак, судом критично оцінюються доводи відповідача 2 щодо неможливості ліквідатора оскаржувати договори, які укладені не боржником.

Судом встановлено, що 22.09.2020 року між ТОВ «Траст-Факторинг» (фактор/новий кредитор) та ПАТ АБ «Укргазбанк» (клієнт/первісний кредитор) укладено договори №220920/1-Ф та №220920/2-Ф про надання послуг з факторингу за кредитним договором №50.85.000011 від 07.09.2016 року та Генеральним кредитним договором №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017 року, за якими передано право вимоги до ТОВ "Теплахата" за вказаним кредитними договорами фінансовій установі ТОВ "Траст-Факторинг".

В подальшому, 26.10.2020 року між ТОВ «Траст-Факторинг» (первісний кредитор) та ТОВ «Альянс Вінер» (новий кредитор) укладено договори №261020/1-У та №261020/2-У про відступлення прав вимоги, за умовами яких первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до ТОВ "Теплахата" за кредитними договорами, договорами іпотеки, договорами застави (кредитний договір №50.85.000011 від 07.09.2016 року, договір іпотеки №50.85.000011-І від 07.09.2016 року та договір застави №50.85.000011-Z від 07.09.2016 року, Генеральний кредитний договір №МСБ/05/2017/ГКД від 31.07.2017, договір іпотеки №МСБ/05/2017/ГКД І від 31.07.2017, договір застави №МСБ/05/2017/ГКД - Z від 31.07.2017, договір застави №МСБ/05/2017/ГКД Z -1 від 15.11.2017 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Заміна особи в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. За змістом статей 512 ЦК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на день укладення договорів факторингу), у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації, спадкування тощо) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Положення частини першої статті 1083 ЦК України регулюють питання наступного відступлення права грошової вимоги після укладення договору факторингу.

Так, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу (частина перша статті 1083 ЦК України).

В обох договорах факторингу від 22.09.2020 року його сторони погодили, що фактор має право на відступлення права грошової вимоги третім особам після отримання прав вимоги у власність (п. 3.3.3. договорів факторингу).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Зі статей 1077 та 1079 Цивільного кодексу України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що договір факторингу зачіпає інтереси трьох сторін: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, та боржника, тобто набувача послуг чи товарів за первинним договором.

Фінансова установа - це юридична особа, яка згідно із законом надає одну або декілька фінансових послуг і внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 того ж Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Факторинг належить до фінансових послуг (пункт 11 частини 1 статті 4 Закону).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг є фінансовою послугою, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Вказана норма передбачає правило, за яким фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання.

Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій (частини 1 та 2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором).

У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фінансові послуги надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Так, для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Разом з тим, оскільки договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно повинно здійснюватися відповідно до положень цієї глави, яка регулює відносини з факторингу (частина другої статті 1083 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2020 року у справі №638/22396/14-ц роз`яснила вказану норму, зазначивши, що наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги іншим суб`єктом.

Як вбачається з встановлених судом обставин, з укладенням оспорюваних договорів про відступлення права вимоги від 26.10.2020 року, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг (ТОВ "Траст-Факторинг", на юридичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права (ТОВ "Альянс Вінер").

Фактично сторони спірних договорів уклали ряд угод, завдяки яким здійснили перехід права на вимогу, в тому числі, іпотечного майна від банку до юридичної особи, яка не є фінансовою установою.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оспорювані договори про відступлення права вимоги від 26.10.2020 року укладені з порушенням частини третьої статті 512, статті 1054, частини третьої статті 1079, частини другої статті 1083 ЦК України, статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а відтак наявні підстави для визнання їх недійсними.

Щодо вимоги про визнання недійсними договорів про задоволення вимог по заставі від 05.02.2021 року судом враховується визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 26.10.2021 року, на основі яких укладено договори від 05.02.2021 року.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Правове регулювання застави рухомого майна здійснюється ЦК України, Законом № 2654-ХІІ, а також спеціальним Законом "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV.

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

У частині першій статті 574 ЦК України вказано, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (частини перша, друга статті 583 ЦК України).

У договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо) (стаття 584 ЦК України).

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частинами першою, другою, п`ятою, шостою статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Стаття 27 Закону № 1255-IV закріплює порядок повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та передбачає, що обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна (далі - Державний реєстр обтяжень) відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з частиною другою статті 28 цього Закону.

У статті 28 Закону № 1255-IV вказані правові наслідки невиконання вимоги обтяжувача. Так, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов`язання, сплати інших сум. Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов`язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Особливості містить і стаття 29 зазначеного Закону, якою урегульовано передачу обтяжувачу права власності на предмет забезпечувального обтяження. Обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором.

В свою чергу, у розділах 6 договорів застави передбачено процедуру звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку. Так, заставодержатель одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави надсилає боржнику та особам, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги щодо предмету застави письмове повідомлення про порушення зобов`язань, в якому зазначає: зміст та загальний розмір порушеного/не виконаного зобов`язання; опис предмета забезпечувального обтяження; посилання на право третіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги щодо предмету застави, виконати порушене/не виконане зобов`язання; визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет застави; вимогу виконати порушене зобов`язання або передати предмет застави у володіння заставодержателя протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто, законом та договорами застави передбачено способи та процедура звернення стягнення на предмет застави, в тому числі, в позасудовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №645/6151/15-ц зауважила, що з метою звернення стягнення на предмет застави обтяжувач (заставодержатель, стягувач) повинен неухильно дотримуватись порядку дій, передбаченого спеціальним для цього виду правовідносин Законом № 1255-IV. При цьому, обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Також у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18) за позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.

Проте, матеріали справи не містять та учасниками справи не надано жодних доказів дотримання визначеної законом та договорами процедури звернення стягнення на предмет застави, в тому числі, реєстрації Державному реєстрі обтяжень відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, що свідчить про неможливість звернення стягнення на предмет застави.

Як зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відтак, оскільки ТОВ "Альянс Вінер" не набув права вимоги до ТОВ "Теплатаха" в силу визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги від 26.10.2020 року, окрім того, договори про задоволення вимог по заставі №3 та №4 від 05.02.2021 року суперечать положенням договорів застави та Закону України № 1255-IV, вони також підлягають визнанню недійсними.

З всього вищевикладеного, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Теплахата", м. Хмельницький в особі ліквідатора арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича, до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Вінер", м. Вінниця, товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Факторинг", м. Київ про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №261020/1-У від 26.10.2020 року, укладеного між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №261020/2-У від 26.10.2020 року, укладеного між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про задоволення вимог по заставі №3 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про задоволення вимог по заставі №4 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер", підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у зв`язку з задоволенням позову покладаються на відповідачів пропорційно.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Теплахата", м. Хмельницький в особі ліквідатора арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича, до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Вінер", м. Вінниця, товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Факторинг", м. Київ про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №261020/1-У від 26.10.2020 року, укладеного між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №261020/2-У від 26.10.2020 року, укладеного між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про задоволення вимог по заставі №3 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер", визнання недійсним договору про задоволення вимог по заставі №4 від 05.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер", задовольнити.

Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №261020/1-У від 26.10.2020 року, укладений між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер".

Визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №261020/2-У від 26.10.2020 року, укладений між ТОВ "Траст-Факторинг" та ТОВ "Альянс Вінер".

Визнати недійсним договір про задоволення вимог по заставі №3 від 05.02.2021 року, укладений між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер".

Визнати недійсним договір про задоволення вимог по заставі №4 від 05.02.2021 року, укладений між ТОВ "Теплахата" та ТОВ "Альянс Вінер".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Вінер" (21011, м. Вінниця, 1 індустріальний пров., 3, кім. 27, код 42264573) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплахата" (29000, м. Хмельницький, вул. Спортивна, 42, кв. 10, код 39304280) 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Траст-Факторинг" (01014, м. Київ, вул. Лесі Українки, 27/2, корпус А, код 39431321) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплахата" (29000, м. Хмельницький, вул. Спортивна, 42, кв. 10, код 39304280) 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.10.2022 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 4 прим: 1 - до справи; 2 - позивачу (32100, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 1А, кв. 35) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу 1 (21011, м. Вінниця, 1 індустріальний пров., 3, кім. 27) - рек. з пов. про вручення; 4 - відповідачу 2 (01014, м. Київ, вул. Л. Українки, 27/2, корпус А) - рек. з пов. про вручення