Рішення

від 26.10.2022 по справі 484/2045/21

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/2045/21

Провадження № 2/484/62/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест груп" до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне підприємство "СЮІТА 2006", арбітражний керуючий Дашко Ігор Валерійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 року ТОВ "Факторингова компанія "Фінвест груп" звернулось до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 21.12.2010 року між ПАТ «Комерційний Банк «Інвестбанк» та ПП «Сюіта 2006» було укладено кредитний договір №75/10, за умовами якого ПП «Сюіта 2006» отримало кредит в сумі 21114221 грн. 49 коп. В подальшому між сторонами 25.10.2012 року було укладено ряд іпотечних договорів, за умовами яких ПП «Сюіта 2006» на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором передало банку в іпотеку квартири в будинку АДРЕСА_1 . Квартира відповідачки № 43 в зазначеному будинку, яку вона придбала 21.10.2014 року, також була передана на забезпечення виконання зобов`язань. Позичальник порушив умови кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 01.07.2018 року виникла заборгованість в розмірі 4 993014 грн. 47 коп., яка складається з тіла кредиту - 4 905 900 грн., та відсотків - 87114 грн. 47 коп., що дає підстави кредитодавцю вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначені обставини стосовно наявності заборгованості за Кредитним договором № 75/10 були досліджені Господарським судом Одеської області, що відображено у рішенні від 18.12.2018 року у справі № 916/2231/18. Вказаним рішенням з ПП «Сюіта 2006» на користь Банку було стягнуто частину заборгованості за Кредитним договором № 75/10. 14.08.2020 року між ПАТ «Комерційний Банк «Інвестбанк» та ТОВ "Факторингова компанія "Фінвест груп" було укладено договір № 5 про відступлення прав вимоги, за яким позивач набув прав вимоги до позичальників, зокрема, за кредитними договорами та договорами іпотеки, тобто відбулась заміна кредитора в зобов`язанні. Посилаючись на те, що зобов`язання не виконане, просить звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 та стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 30.06.2021 року залучено у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору арбітражного керуючого Дашка І.В., який є розпорядником майна ПП «Сюіта 2006» в зв`язку з порушенням провадження у справі про банкрутство.

19.07.2021 року ОСОБА_2 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2021 року визнано грошові вимоги позивача до ПП «Сюіта 2006» в сумі 5097231 грн. 81 коп. Заборгованість виникла у зв`язку з невиконанням ПП «Сюіта 2006» зобов`язань за кредитним договором №75/10 від 21.12.2010 року. Станом на 15.07.2021 року жодних активів у власності ПП «Сюіта 2006» не виявлено. Оскільки предметом даного позову є квартира, яка належить на праві власності відповідачці, то відсутні підстави для передачі справи для розгляду до Господарського суду Одеської області. У разі задоволення вимог позивача, відповідачка отримає статус кредитора по відношенню до ПП «Сюіта 2006» і як така, що виконала зобов`язання, зможе заявити вимоги до останнього у рамках справи про банкрутство.

За клопотанням представника відповідачки адвоката Ремського Є.В. ухвалою суду від 10.08.2021 року було витребувано у позивача належним чином завірені розрахунки заборгованості ОСОБА_1 за кредитними зобов`язаннями ПП «Сюіта 2006» перед ПАТ «КБ «Інвестбанк» за кредитним договором №75/10 від 21.12.2010 року.

23.09.2021 року представник позивача адвокат Нагорний Б.В. надав письмові пояснення, в яких зазначив, що питання про розмір заборгованості по кредитному договору №75/10 було досліджено Господарським судом Одеської області і відображено у прийнятому ним 18.12.2018 року рішенні, про що представником позивача було заначено у позові та підтверджено доданими до нього доказами. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «Комерційний Банк «Інвестбанк» та ПП «Сюіта 2006» 25.10.2012 року був укладений Іпотечний договір. Також у позові було викладено із посиланням на докази, які долучені до позову, підстави і правомірність переходу прав вимоги за зазначеним кредитним договором до ТОВ "Факторингова компанія "Фінвест груп", та підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, власником якого стала ОСОБА_1 . Крім того, представник позивача зазначив, що іпотекою забезпечується кредитне зобов`язання, яке у повному обсязі не було виконано позичальником, а тому сама по собі сплата покупцем покупної ціни квартири іпотекодавцю не змінює статусу кредитного зобов`язання. Такий розрахунок не свідчить про те, що іпотекодавець виконав зобов`язання перед іпотекодержателем, а свідчить лише про отримання ним коштів від певної особи. Такої підстави для припинення іпотеки, як розрахунок покупця із іпотекодавцем за продане ним майно, законом не передбачено. В разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця законодавством встановлений механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення прав і обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на іпотечне майно, тобто іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника. Тому надати запитувані представником відповідачки докази не виявляється можливим.

Ухвалою суду від 16.11.2021 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

26.01.2022 року представник відповідачки адвокат Ремський Є.В. надав заяву, в якій зазначив, що умовами кредитного договору встановлена дата остаточного повернення кредиту - 25.09.2016 року. Тобто з цього часу кредитодавець знав про порушене право і мав змогу у встановлений законодавством трирічний строк звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Строк звернення до суду з вимогою про стягнення кредитної заборгованості сплив 26.09.2019 року. Щодо спливу строку до вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки представник відповідачки послався на постанову Верховного Суду від 18.08.2021 року у справі № 201/15310/16, в якій висловлено позицію про те, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є додатковою вимогою, на неї поширюється загальна позовна давність строком у три роки. Переривання перебігу строку позовної давності за основним зобов`язанням не перериває перебігу позовної давності за іншим обов`язком, у тому числі забезпечувальним. Застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено. Тому, на його думку, подача позову про стягнення боргу не перериває строки давності пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки строк звернення до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки сплив 26.09.2019 року, до такої вимоги не застосовуються наслідки переривання строку позовної давності за основним зобов`язанням, позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин поважності пропуску такого строку, позов пред`явлено поза межами позовної давності, тому просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

23.02.2022 року представник позивача адвокат Нагорний Б.В. надав заперечення на заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, в якій зазначив, що представник відповідачки витлумачив правові норми на власний розсуд, а посилання на позицію Верховного Суду від 18.08.2021 року у справі № 201/15310/16 не може бути покладено в основу рішення, тому що характер правовідносин, які було досліджено у даній справі, не є подібним. У зазначеному рішенні були досліджені питання щодо початку та перебігу строку позовної давності при позасудовому способі захисту порушеного права, яке було реалізовано шляхом звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису на договорах іпотеки. Виконавчий напис перебував на примусовому виконанні та в подальшому судовим рішенням був визнаний таким, що не підлягає виконанню, що слугувало підставою для закриття виконавчого провадження. За результатом дослідження цих правовідносин були зроблені висновки, що звернення стягнення на предмет іпотеки (позасудовий спосіб задоволення вимог кредитора) не вказане у статті 264 ЦК України в якості окремої підстави переривання перебігу позовної давності, а отже не може вважатися діями, що свідчать про визнання боржником свого боргу чи прирівнюватись до пред`явлення позову. Звернення стягнення є реалізацією іпотекодержателем свого права, передбаченого договором іпотеки, та підставою для припинення цього права. Тобто, підстав, встановлених ст. 264 ЦК України для переривання перебігу позовної давності у досліджених у справі № 201/15310/16 правовідносинах судом встановлено не було. Натомість характер правовідносин у даній справі інший. Так, рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/2231/18, яке набрало законної сили, було стягнуто з ПП «Сюіта 2006» борг як частину заборгованості за кредитним договором №75/10 від 21.12.2010 року. Пред`явлення позову до боржника за приписами ст. 264 ЦК України є підставою переривання перебігу строку позовної давності. У Постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №314/5407/16-ц було зроблено висновок у подібних правовідносинах, що оскільки банк вже звертався до цього відповідача із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором і відповідний позов було судом задоволено, відповідно мало місце переривання строку позовної давності. У даній справі позивач звертався з вимогою про стягнення заборгованості, тобто правовідносини подібні, різняться лише послідовністю пред`явлених вимог.

За клопотаннями представника відповідачки з підстав проходження ним служби в ЗСУ розгляд справи неодноразово відкладався.

Сторонами, їх представниками не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.

Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не прибули.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак до суду не прибула. Вона обізнана про те, що її представник проходить службу в ЗСУ, однак не скористалась своїм правом на заміну представника; будь-яких клопотань, заяв від неї до суду не надходило.

Представник відповідачки надав заяву про розгляд справи без участі його та відповідачки, просив застосувати строк позовної давності на підставі обставин, викладених ним у заяві про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Вирішуючи справу на основі наявних доказів та викладених письмово позицій сторін, суд приходить до висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2010 року між ПАТ «Комерційний Банк «Інвестбанк» та ПП «Сюіта 2006» був укладений кредитний договір № 75/10.

25.10.2012року міжПАТ «КБ«Івнестабанк» таПП «Сюіта2006»було укладеноряд іпотечнихдоговорів,за якимиПП «Сюіта2006»на забезпеченнявиконання своїхзобов`язаньза кредитнимдоговором №75/10від 21.12.2010року зподальшими змінамиі доповненнями, передало в іпотеку Банку квартири в будинку АДРЕСА_1 .

В іпотеку було передано, зокрема, й ізольовану однокімнатну квартиру під АДРЕСА_2 загальною площею 39,60 кв.м., житловою 17,20 кв.м., про що між сторонами укладено іпотечний договір, посвідчений 25.10.2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А., зареєстрований у реєстрі за № 827. Термін дії вказаного договору іпотеки - до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором № 75/10 виконав, надав ПП «Сюіта 2006» кредитні кошти на загальну суму 21 114221 грн. 49 коп. Позичальник повернув кредитні кошти лише в розмірі 16 208321 грн. 49 коп. В порушення умов кредитного договору № 75/10, станом на 01.07.2018 року у позичальника ПП «Сюіта 2006» існувала прострочена заборгованість в загальному розмірі 4 993014 грн. 47 коп., з яких за тілом кредиту (основне зобов`язання) - 4 905 900 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 87114 грн. 47 коп. Наявність та розмір заборгованості за кредитним договором № 75/10 підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 18.12.2018 року у справі №916/2231/18.

14.08.2020 року між ПАТ «Комерційний банк «Інвестбанк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Інвестбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 5. Відбулася заміна кредитора, ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» набуло прав замість ПАТ «КБ «Інвестбанк» вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань, зокрема, й за кредитним договором №75/10 від 21.12.2010 року, позичальником та боржником за яким є ПП «Сюіта 2006».

У зв`язку з укладенням між сторонами Договору № 5 та переходом до ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» права вимоги за кредитними договорами, зазначеними у Договорі № 5 між ПАТ «КБ «Інвестбанк» (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» (Новий іпотекодержатель) 14.08.2020 року було укладено «Договір відступлення прав вимоги за Договорами іпотеки та Договорами застави», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1093 (надалі - Договір № 1093).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 1093 Первісний іпотекодержатель передав та відступив Новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних Первісному іпотекодержателю, включаючи, але не обмежуючись, право звернення стягнення на предмети застави та/або іпотеки та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предметів застави та /або іпотеки, за рядом договорів іпотеки та договорів застави у загальній кількості 31-го договору, у тому числі й за Іпотечним договором, посвідченим 25.10.2012 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. за реєстровим № 827, яким в іпотеку було передано належну відповідачці квартиру.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.11.2020 року №232804002 вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.10.2014 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. В інформації наявний запис про вид обтяження заборона на нерухоме майно; підставою для внесення запису є іпотечний договір № 827 виданий 25.10.2012 року.

Будь-яких інших документів про предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , на підставі яких ОСОБА_1 придбала зазначену квартиру, матеріали справи не містять та відповідачкою до суду не надано.

Частиною першоюстатті 23 Закону України «Про іпотеку»визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 статті 23Закону України«Про іпотеку» особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже відповідачка, придбавши квартиру, що перебувала в іпотеці, набула статус іпотекодавця за Іпотечним договором № 827 замість ПП «Сюіта 2006», а отже й несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

Основним зобов`язанням, яке забезпечує іпотека, в даному випадку є саме кредитний договір між ПАТ «КБ «Інвестбанк» і ПП «Сюіта 2006», а не змішаний договір з елементами купівлі-продажу, завдатку та позички між останнім і відповідачкою, оскільки іпотекою забезпечувалось саме кредитне зобов`язання, яке у повному обсязі не було виконано позичальником.

Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст.526,530ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк.

Згідно зст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ч. 1ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст. 1050 ЦК Українивстановлено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст.611,615 ЦК Україниу випадку порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Частиною 1ст. 546 ЦК Українипередбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням та завдатком.

Статтею 572 ЦК Українивстановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторам цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

На підставіст. 589 ЦК Україниу разі невиконання зобов`язання, забезпечених заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно дост. 575 ЦК Україниіпотека є видом застави.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до умов ст. 38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до ст.591ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума реалізації предмету застави не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в установленій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», договір іпотеки є договором про задоволення вимог Іпотекодержателя. Право вибору способу задоволення вимог, встановлених умовами укладеного Договору іпотеки належить Іпотекодержателю.

Відповідно до ч.3 ст.33Закону України«Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Оскільки позичальник ПП «Сюіта 2006» не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, які забезпечені іпотекою, тому відповідно до положень ст.12 Закону України «Про іпотеку»у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, в зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню. А оскільки відповідачка, придбавши квартиру, що перебувала в іпотеці, набула статус іпотекодавця, то саме вона має обов`язок за порушеним зобов`язанням ПП "Сюіта 2006", яке забезпечується шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно достатті 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Слід розмежовувати вимогу про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/2231/18, яке набрало законної сили 16.01.2019 року, було стягнуто з ПП «Сюіта 2006» борг як частину заборгованості за кредитним договором №75/10 від 21.12.2010 року.

Таким чином перебіг строку позовної давності було перервано. Отже, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правова позиція Верховного Суду від 18.08.2021 року у справі № 201/15310/16, на яку посилається представник відповідачки не може бути застосована у даній справі, оскільки висновки, яких суд дійшов під час розгляду справи були прийняті за результатом розгляду інших правовідносин, відмінних від тих що розглядаються. Так, у зазначеному рішенні були досліджені питання щодо початку та перебігу строку позовної давності при позасудовому способі захисту порушеного права, яке було реалізовано шляхом звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису на договорах іпотеки. Виконавчий напис перебував на примусовому виконанні та в подальшому судовим рішенням був визнаний таким, що не підлягає виконанню, що слугувало підставою для закриття виконавчого провадження. За результатом дослідження цих правовідносин були зроблені висновки, що звернення стягнення на предмет іпотеки (позасудовий спосіб задоволення вимог кредитора) не вказане у статті 264 ЦК України в якості окремої підстави переривання перебігу позовної давності, а отже не може вважатися діями, що свідчать про визнання боржником свого боргу чи прирівнюватись до пред`явлення позову. Звернення стягнення є реалізацією іпотекодержателя свого права, передбаченого договором іпотеки, та підставою для припинення цього права. Тобто, підстав встановлених ст. 264 ЦК України для переривання перебігу позовної давності, у досліджених у справі № 201/15310/16 правовідносинах судом встановлено не було.

Статтею 12 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно дост. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, оскільки позов задоволено повністю, то на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору.

Керуючись ст. ст.2,5,10-13,77-81,89,141,258,259,263-265,279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест груп" до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне підприємство "СЮІТА 2006", арбітражний керуючий Дашко Ігор Валерійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.10.2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередніченко Г.А., зареєстрований в реєстрі за № 827, а саме на нерухоме майно -ізольовану однокімнатну квартиру під АДРЕСА_3 , загальною площею 39,60 кв.м., житловою площею 17,20 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Сюіта 2006» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест груп» за кредитним договором № 75/10 від 21.12.2010 року, що складається з суми простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 4905 900 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 191331 грн. 81 коп., всього заборгованості 5097231 грн. 81 коп., шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест груп» судові витрати в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест груп», адреса: вул. Богдана Хмельницького, 208Б, м. Дніпро, 49057; ЄДРПОУ 42323667.

Відповідачка ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 25.04.2014 року Первомайським РВ УДМС України в Миколаївській області.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 жовтня 2022 року.

СУДДЯ: