Ухвала

від 24.10.2022 по справі 504/3056/22

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3056/22

Провадження № 2/504/1686/22

У х в а л а

"24" жовтня 2022 р. смт. Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши позовну заяву адвоката Шалару Олексія Ілліча в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.10.2022 року позовну заяву залишено без руху.

Заявнику запропоновано доплатити судовий збір виходячи із дійсної (ринкової), а не оціночної вартості спірного нерухомого майна.

Заявник не усунув виявлений недолік, проте зазначив свою позицію.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 177/1163/16-ц.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.10.2022 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява не сплачена судовим збором у відповідності до ринкової (дійсної) вартості спірного нерухомого майна.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір", у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини другої статті 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України).

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідаєдійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи (частина друга статті 176 ЦПК України).

Суддею встановлено, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про визнання права власності на нерухоме майно вартістю 253 грн., і як доказ сплати судового збору ним додано квитанцію на суму 992,40грн.

Водночас, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження вартості (дійсної, ринкової) спірного нерухомого майна, визначеної станом на момент звернення позивачем до суду.

Приписами статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена можливість для встановлення дійсної вартостімайна шляхом проведення оцінки майна та складення за її результатами звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Водночас чинним процесуальним законодавством не зобов`язано позивача проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову з урахуванням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" на стадії подання позовної заяви.

Тому з огляду на положення частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини другої статті 176 ЦПК України, що оскільки ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, суддя вважає доцільним встановити ціну позову при розгляді справи і розподілити судові витрати за результатами такого розгляду відповідно до правил ЦПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 918/188/21.

Суддя вважає доцільним встановити розмір судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 4000 грн.

Відповідно слід доплатити судовий збір в сумі 3007,60 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях

Отримувач коштівГУК в Од.обл./смт Доброслав/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)Код банку отримувача (МФО)899998Рахунок отримувачаUA458999980313191206000015684Код класифікації доходів бюджету22030101

Найменування податку, збору, платежу -Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

За наявності документів, які дійсно підтвердять важкий матеріальний стан позивача та його сім`ї суд може відстрочити сплату судового збору.

Крім того, суддя вважає необхідним рекомендувати позивачу надати звіт про оцінку майна (акта оцінки майна) складеного відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

На підставі наведеного, керуючись ч. ч. 11-13 ст. 187, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позов адвоката Шалару Олексія Ілліча в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч.ч. 11-13 ст. 187 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена.

Суддя В.К. Барвенко