Рішення

від 09.10.2007 по справі 13/4093     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/4093     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

"09" жовтня 2007 р.                                                             Справа №  13/4093

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання Бордунос Л.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу   за позовом   Приватного сільськогосподарського підприємства “Мрія”   

до товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО”  

за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - АТП 17137

          про  стягнення  1 751 185, 44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько С.М. –директор - за посадою;

від відповідача: Копейка Ф.А. –за  довіреністю №05/754-1 від 01.08.2007 року.

від третьої особи: участі не брали.

Господарський суд  ВСТАНОВИВ:

ПСП “Мрія”  звернулось  з позовом  до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Сев Агро” - про стягнення 1751185 грн. 44 коп. боргу за  поставлені  на цукровий завод відповідача - по договору поставки від 30.08.2006 року - цукрові буряки  та їх перевезення   власним автомобільним транспортом.

В судовому засіданні  представник позивача уточнив  позовні вимоги, позов підтримав і пояснив, що  позивач як товаровиробник  цукрових буряків, як технічної  сировини, для вироблення цукру  у 2006 році поставив  відповідачу 19935 тонн 71 кг у  заліковій вазі  цукрових буряків та  відправив їх на  цукрозавод  відповідача автомобільним  транспортом  АТП 17137 м. Тальне,  найнятим  позивачем, а також  власним транспортом. При проведенні  звірки виконання договору було встановлено, що  відповідач не оплатив  6842 т 411 кг  коренеплодів цукрового буряка на  суму 1573754 грн. 53 коп. і 177431 грн. 45 коп. за перевезення  цукрового буряка  транспортом позивача. Борг відповідача складає 1751185 грн. 44 коп., що є предметом спору і позивач просить стягнути борг з відповідача.

Представник відповідача позов  не визнав і пояснив, що між  позивачем і відповідачем  існує договір  поставки коренеплодів цукрових буряків тільки  на 10000 тонн. Позивачем фактично поставлено  в 2006 році  12075 тонн. Отриманий  цукровий  буряк оплачено  повністю, за  результатами проведеної звірки. Оплачені  також послуги  по перевезенню цієї  сировини у повному об‘ємі.  В позові про стягнення   1751185 грн. 44 коп. просить  відмовити, тому що, між сторонами не існує договору поставки  більше ніж 10000 тонн  буряка. Розрахунки проведено  за фактично  прийняту сировину  у заліковій вазі. Вимоги позивача спростовуються  довідками  статистики про фактичну кількість вирощених та переданих на завод буряків.

Перевізник - АТП 17137 м.Тальне, яке залучено до   розгляду справи у якості третьої особи  без самостійних вимог, - пояснив, що автотранспортом  АТП 17137 у 2006 році  перевозився  цукровий  буряк з полів позивача на цукрозавод відповідача. Яку кількість  буряка  позивача перевезено - встановити не можливо, оскільки не вівся  відокремлений  облік перевезення буряка по кожному  господарству–постачальнику. Розрахунки  відповідачем з третьою особою за перевезення проведені в повному об‘ємі.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає  позов  таким, що підлягає до повного задоволення  зі слідуючих підстав:

Між позивачем  і відповідачем  30.08.2006 року  укладено  договір поставки, у відповідності з яким  позивач зобов‘язався виростити і поставити на завод відповідача  коренеплоди цукрових буряків  відповідно  стандартів ДСТУ 4327:2004 в кількості 10000 тонн з посівних площ  320Га, а відповідач   зобов'язувавсь прийняти та оплатити  отриману продукцію, а також оплатити  перевезення буряка  з поля на цукрозавод (кагатне поле). Розрахунки мали  бути проведені  до 31.12.2006 року.

Таким чином між сторонами виникли відносини поставки продукції сільськогосподарського призначення з елементами надання послуг, відповідно до загальних начал права –ст.ст. 4, 11, та ст. 712 ЦК України –на підставі строкового, двостороннього, оплатного договору. Суд вважає, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору.

Додатковою угодою  від 09.09.2006 року  сторони  уточнили  редакцію пункту 4.1 договору  про ціну однієї тонни буряка  230 грн. з врахуванням ПДВ без врахування  цукристості  коренеплодів буряка. Додатковою угодою від 2.10.2006 року  сторони перенесли кінцевий строк  розрахунків до березня  2007 року.

Додатковою угодою від 22.02.2007 року  сторони  встановили  ціну кожної  тонни  буряка - 195 грн. - з отриманих 12075 тонн 18 кг буряку.   Звірка по розрахунках мала бути проведена  до 30.03.2007 року.

9.09.2006 року  між позивачем (як перевізником)  і відповідачем (як замовником) був кладений  договір №267/2 на перевезення  сільськогосподарської продукції (буряків) з поля  позивача на кагатне поле  цукрозаводу відповідача. Вартість  одного  тонно-кілометра  визначалась до 20.10.2006 року  55 коп., а після 20.10.2006 року  - 50 коп. перевезення буряків має оплачувати відповідач на підставі товарно-транспортних накладних.

З поданих суду актів проведених звірок  виконання  договору  по поставці  цукрових буряків і їх  оплаті вбачається, що між  сторонами  в повному  об'ємі  проведені  розрахунки  за поставку  12075 тонн 18 кг цукрових буряків  у заліковій вазі  і перевезення  частини  цих буряків автотранспортом  позивача, і спору  між сторонам  з цих питань немає.

Позивач  вказує, що   між  керівниками-першими особами сторін була досягнута домовленість  про збільшення  об'єму  поставки цукрових буряків відповідачу, оскільки позивач  виростив  більше  10000 тонн буряка, а відповідач  мав можливість  і бажання  їх переробити з метою отримання  додаткових прибутків.

Отримання буряку в заліковій вазі більше 10000 тонн і відсутність заперечень відповідача в отриманні поставок відповідає їх попередній домовленості.

Наявність цієї  домовленості  стверджується  фактичними діями сторін та подальшим схваленням цих відносин з належним оформленням  приймання-передачі буряків вагою 12075 тонн 18 кілограм, а не 10000 тонн, як  передбачалось  договором.

Позивач у березні 2007 року  запропонував  відповідачу скласти  акти звірок  фактичного виконання  договору поставки, оскільки за домовленістю  керівників сторін цукрові буряки, вага яких перевищувала  об‘єм поставки  по договору, відповідачем  належно документально не оформлялись та первинні документи не  приймались для проведення розрахунків в зв‘язку з тяжким  фінансовим  станом  відповідача як боржника.

Відповідач,  в установленому Законом України «Про бухгалтерський облік в Україні»порядку,  відмовився  від проведення звірки  і підписання  відповідного акта.

Позивач за  власною ініціативою, за наявними документами подав коригуючу  звітність в управління статистики та податкову звітність (податкові накладні) про фактичний об‘єм  виробленої  сільськогосподарської продукції (т.2 ас. 64, 68-73), а тому довідки органів статистики про поставку  позивачем  відповідачу  тільки 12075 тонн 18 кілограм буряку є недостовірними. Суд не приймає їх до уваги при розрахунках при вирішенні спору.

Позивачем подано  суду акти  звірок проведення  розрахунків сторін, складених  під час розгляду  справи судом  у вересні 2007 року, з яких  вбачається, що  відповідач  не визнає  приймання  цукрових буряків по товарно-транспортних накладних і 16 приймальних квитанціях  в жовтні 2006 року  і 4 квитанціях  в листопаді  2006 року  на загальну  суму 1573753 грн. 99 коп.:

квитанція №2 від 15.10.2006 року           на суму           48429 грн. 46 коп.;

квитанція №1 від 16.10.2006 року           на суму              4649 грн. 34 коп.;

квитанція №2 від 18.10.2006 року           на суму           50933 грн. 37 коп.;

квитанція №2 від 19.10.2006 року           на суму           86516 грн. 79 коп.;

квитанція №4 від 20.10.2006 року           на суму           95302 грн. 22 коп.;

квитанція №2 від 21.10.2006 року           на суму           95951 грн. 64 коп.;

квитанція №2 від 22.10.2006 року           на суму         114441 грн. 54 коп.;

квитанція №2 від 23.10.2006 року           на суму           94571 грн. 69 коп.;

квитанція №4 від 24.10.2006 року           на суму         103922 грн. 43 коп.;

квитанція №4 від 25.10.2006 року           на суму           55495 грн. 72 коп.;

квитанція №1 від 26.10.2006 року           на суму           31719 грн. 46 коп.;

квитанція №2 від 27.10.2006 року           на суму         111558 грн. 09 коп.;

квитанція №2 від 28.10.2006 року           на суму           67401 грн. 80 коп.;

квитанція №3 від 29.10.2006 року           на суму         107978 грн. 22 коп.;

квитанція №4 від 30.10.2006 року           на суму           69926 грн. 44 коп.;

квитанція №3 від 31.10.2006 року           на суму         102762 грн. 80 коп.;

квитанція №4 від 01.11.2006 року           на суму         111961 грн. 20 коп.;

квитанція №3 від 02.11.2006 року           на суму         128811 грн. 91 коп.;

квитанція №1 від 03.11.2006 року           на суму            74827 грн. 97 коп.;

квитанція №1 від 06.11.2006 року           на суму           16591 грн. 90 коп.

(а.с. 64, 82 том 4, )

Не визнав відповідач  факту  перевезення  цукрових буряків автотранспортом  відповідача на 177431 грн. 45 коп.

Позивач  у якості  належних  і допустимих доказів у справі  для доведення позовних вимог  подав суду  ксерокопії  звірених  судом з оригіналами  товарно-транспортних  накладних  на перевезення  цукрових буряків з поля  позивача на цукрозавод  відповідача автотранспортом  АТП-17137 і власним автотранспортом.

Поясненнями третьої особи  (АТП-17137) підтверджується  факт проведення  розрахунків між відповідачем  і АТП-17137 в повному об‘ємі, що само по собі  підтверджує факт  поставки цукрових   буряків по товарно-транспортних накладних, які не визнає відповідач.

Всі товарно-транспортні накладні  мають  відтиски  “мокрих” печаток з номерами 20-26 і ін. кагатного поля Тальнівського цукрозаводу, що  свідчить  про доставку  і передачу  перевізником  вантажу позивача  відповідачеві.

Дані товарно-транспортні накладні  при належному  їх оформленні  відповідачем  є підставою  для проведення  розрахунків як за поставлену відповідачу продукцію, так і її перевезення.

Доказом отримання  продукції по невизнаних  відповідачем  товарно-транспортних накладних є також  акти  з відповідними  номерами  і датами  до приймальних накладних, складені лаборантами відповідача для  відбору  проб  для визначення  забрудненості і  цукристості коренеплодів (том 1, а.с. 16, 17, 47, 51, 178), про що свідчать і відмітки на товарно-транспортних накладних №28 від 15.10.2006 року та №470 від 28.10.2006 року.

Суд вважає, що  обов‘язок подальшого належного оформлення  бухгалтерських  документів на отримання  буряків  від позивача і проведення  розрахунків  лежить на відповідачу, а тому  позов про стягнення  вартості  отриманого, але  не оплаченого  буряка вагою  6842 тонни вартістю  1573754 грн. 53 коп. підлягає до задоволення.

При цьому суд приймає до  розрахунку  вартість  однієї  тонни буряка  230 грн., визначених в п.4.1 договору №226 від  30.08.2006 року  на підставі  вільного волевиявлення  сторін з урахуванням  особливостей  сторін з різними  зобов‘язаннями  сплати податків і вільного формування  цін  та розрахунку  рентабельності виробництва.

Відповідно до договору перевезення  від 09.09.2006 року  відповідач зобов‘язаний  оплатити  послуги  по перевезенню буряків автотранспортом позивача. Сторони для проведення  розрахунків склали двохсторонні  акти  визначення  відстані  між полями позивача і кагатним полем  цукрозаводу. Ці показники для розрахунків відповідачем не оспорюються.

Об‘єм перевезень  буряків  транспортом  позивача  підтверджується також  належним чином  оформленими  товарно-транспортними накладними, які містять  індивідуальні дані  про вид транспорту, його приналежність, вагу  вантажу і кілометраж, які складають  кількість  тонно-кілометрів для розрахунків і відмітки  посадових  осіб відповідача про  виконання перевезення.

Вартість наданих позивачем послуг з перевезення буряку на замовлення відповідача на його кагатне поле становить 177431 грн. 45 коп. Проведення розрахунків по оплаті перевезень на підставі товарно-транспортних накладних зокрема, відповідач не заперечив. Суд вважає і в цій частині вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути на користь позивача з відповідача 1751185 грн. 44 коп. вартості  буряків за договором поставки урожаю 2006 року та їх перевезення автотранспортом позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю, та стягнути на користь позивача 17511 грн. 85 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

          Керуючись ст.ст. 49, 82, 84  ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “СЕВ АГРО”  м. Тальне, вул. Гроса, 5, код 31344952, р/р 26008459426001 в Тальнівському відділенні ЧГРУ «Приватбанк», МФО 354347

на користь приватного сільськогосподарського підприємства “Мрія” с. Розсоховатка Катеринопільського району Черкаської області, код 03792125, рахунок № 260063704 в Катеринопільському   відділенні  ЧОД АППБ «Аваль», МФО 354411

1751185 грн. 44 коп.  заборгованості,  17511 грн. 85 коп. державного мита  та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Черкаської області.          

Суддя                                                                            Г.М. Скиба