Рішення

від 26.10.2022 по справі 320/5288/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року № 320/5288/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі Головне управління ДПС у Київській області) в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 № 0034135005, яким накладено штраф у розмірі 148339,63 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 10.10.2019 № 0182825004, яким накладено штраф у розмірі 1020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки подання податкової звітності та реєстрація податкових накладних з пропуском граничного строку відбулась не з вини товариства, а у зв`язку з протиправним відхиленням відповідачем договорів про визнання електронних документів протягом 30.08.2017 15.09.2017. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем акти перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення не надсилались на адресу товариства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Головним управлінням ДПС у Київській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем порушено граничні терміни подання реєстрації податкових накладних та не подано податкову звітність з податку на додану вартість. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення та акти перевірки, на підставі який вони прийняті, направлялися позивачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Росич» (код ЄДРПОУ 20600647, місцезнаходження: 09111, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Піщана, 1-А) зареєстроване як юридична особа 11.10.1993, номер запису 13491200000000006, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Головним управлінням ДПС у Київській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росич» за серпень 2017, березень, квітень та жовтень 2018.

За результатами перевірки складено акт від 03.01.2019 № 24/50-05/20600647, яким встановлено порушення Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росич» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

податкова накладна від 26.08.2017 № 29 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 28.08.2017 № 31 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 13.08.2017 № 14 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 21.08.2017 № 24 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 31.08.2017 №34 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 30.08.2017 № 23 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 15.08.2017 № 16 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 19.08.2017 № 22 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 24.08.2017 № 27 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 11.08.2017 № 12 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 23.08.2017 № 26 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 29.08.2017 № 32зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 18.08.2017 № 21 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 22.08.2017 № 25 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 17.08.2017 № 18 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 12.08.2017 № 13 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 16.08.2017 № 17 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 25.08.2017 № 28 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 16.08.2017 № 19 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 14.08.2017 № 15 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 27.08.2017 № 30зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 20.08.2017 № 23 зареєстрована 20.09.2017;

податкова накладна від 31.03.2018 № 36 зареєстрована 14.04.2018;

податкова накладна від 11.04.2018 № 44 зареєстрована 10.05.2018;

податкова накладна від 02.04.2018 № 43 зареєстрована 10.05.2018;

податкова накладна від 15.10.2018 № 23 зареєстрована 15.11.2018;

податкова накладна від 14.10.2018 № 22 зареєстрована 15.11.2018;

податкова накладна від 13.10.2018 № 21 зареєстрована 15.11.2018;

податкова накладна від 12.10.2018 № 20 зареєстрована 15.11.2018;

податкова накладна від 11.10.2018 № 19 зареєстрована 15.11.2018;

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 № 0034135005, яким накладено на позивача штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму 148339,63 грн, зокрема:

-на 15 днів і менше календарних днів у розмірі 10% у сумі 94843,95 грн;

-від 16 до 30 календарних днів у розмірі 20% у сумі 53495,68 грн.

Крім того, Білоцерківським управлінням Головного управління ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість з питання щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росич» за липень 2019.

За результатами перевірки складено акт від 18.09.2019 № 159/50-04/20600647, яким встановлено, що Господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Росич» не подано податкову звітність з податку на додану вартість за липень 2019, чим порушено пункту 203.1 статті 203, підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2019 № 0182825004, яким накладено на позивача штрафні на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України в розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням позивач і звернувся з даним позовом.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України, з 01.02.2015 реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із до пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків :

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Позовні вимоги обґрунтовані лише протиправністю дій контролюючого органу щодо несвоєчасної підписання та прийняття договору про визнання електронних документів.

Зокрема, позивачем надано договори про визнання електронних документів № 300820171 від 30.08.2017, № 300820172 від 30.08.2017, № 069020171 від 06.09.2017; № 140920173 від 14.09.2017, які згідно із квитанціями не прийнято контролюючим органом. Договір № 140920173 від 15.09.2017 згідно із квитанцією № 2 прийнято контролюючим органом.

На думку позивача, наведені у квитанціях підстави неприйняття вказаних договорів про визнання електронних документів є неправомірними, а тому товариство не мало можливості подавати для реєстрації податкові накладні протягом 30.08.2017 по 15.09.2017.

Суд вважає, що вказана підстава не звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивачем не надано доказів оскарження в судовому порядку дій податкового органу щодо нереєстрації договору про визнання електронних документів, а тому доводи товариства про те, що з вини контролюючого органу позивач вчасно не зареєстрував податкові накладні є необґрунтованими.

Суд вважає за необхідне наголосити, що питання правомірності неприйняття та непідписання договорів про визнання електронних документів судом не досліджується, оскільки не входить до предмету спору в даній справі.

Крім того, відповідно до розрахунку до податкового повідомлення рішення від 31.01.2019 № 0034135005 до суми штрафу увійшли нарахування за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 31.03.2018 № 36, від 11.04.2018 № 44, від 02.04.2018, від 15.10.2018 № 23, від 14.10.2018 № 22, від 13.10.2018 № 21, від 12.10.2018 № 20, від 11.10.2018 № 19, тобто які складені після прийняття та підписання договору № 140920173 від 15.09.2017.

Також позивачем не наведено причин неподання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2019, що стало підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.10.2019 № 0182825004, яким накладено на позивача штрафні на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України в розмірі 1020,00 грн.

Стверджуючи про порушення відповідачем під час проведення перевірки податкового законодавства, позивач не зазначив у чому саме, на його думку полягають такі порушення, а обмежився цитуванням норм, що регулюють питання проведення камеральних перевірок.

Доводи позивача про те, що податковим органом не надсилались акти перевірки та оскаржені податкові повідомлення-рішення спростовуються наданими відповідачем доказами.

Зокрема, податкове повідомлення-рішення від 10.10.2019 № 0182825004, відправлено 10.10.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернуто 11.11.2019 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання»; податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 № 0034135005, відправлено 01.02.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернуто з відміткою «повернуто за місцем обслуговування»; акт перевірки від 18.09.2019 № 159/50-04/20600647 відправлено 19.09.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернуто з відміткою про вручення 24.09.2019; акт від 03.01.2019 № 24/50-05/20600647 відправлено 09.01.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення яке повернуто з відміткою про вручення 11.01.2019.

Враховуючи встановлені обставини, не знаходять свого підтвердження доводи позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження № К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, судові витрати позивачу відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» (код ЄДРПОУ 20600647, місцезнаходження: 09111, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Піщана, 1-А) до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.