Рішення

від 26.10.2022 по справі 420/11339/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11339/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (вул.Генуезька,1-а, м.Одеса, 65009) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе,7, м.Вінниця, 21028), Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул.Кошиця,3, м.Київ, 02068) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій вiд 25.07.2022 р. № 4241/02-32-09-04/33658865 Головного управління ДПС у Вінницькій області;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003980703 від 25.07.2022 р. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003990703 від 25.07.2022 р. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків;

судові витрати, в тому числі правничу допомогу у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі Акту перевірки Головним управління ДПС у Вінницькій області було винесено Рішення про застосування фінансових санкцій від 25.07.2022 р. № 4241/02-32-09-04/33658865. Також на підставі Акту Відповідачем 2 були винесені Податкові повідомлення-рішення № 0003980703 від 25.07.2022 р. та № 0003990703 вiд 25.07.2022 р. Позивач не погоджується з зазначеними Рішенням про застосування фінансових санкцій та податковими повiдомленнями-рiшеннями, вважає їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню оскільки висновки зроблені підчас проведення перевірки не відповідають реальним обставинам господарської діяльності позивача, та окремо зазначивши, що наказ на проведення перевірки прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою суду 22 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень-рішень. Призначено підготовче засідання по вказаній справі на « 14» вересня 2022 року о « 10» годині « 00» хвилин за участю сторін. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду 12 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження у справі. Продовжено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику учасників судочинства, з ухваленням судового рішення « 26» жовтня 2022 року.

Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що перевірку проведено відповідно до норм чинного законодавства, а встановлені в акті перевірки порушення були достатніми та доведеними для прийняття оскаржуваних рішень відповідачів.

Відповідач - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТДОРСТРОЙ", скорочене найменування ТОВ "РДС", зареєстроване 22.11.2005 року за №1 556 105 0001 01052 юридичним департаментом Одеської міської ради. Код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ 33658865.

На підставі направлень від 14.06.2022 року №1599 та №1600, виданих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, заступником начальника відділу контролю за обігом марки акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області Бурдейним Олександром Васильовичем та головним державним інспектором відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області Гріциною Ілоною Юріївною на підставі п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України вiд 02.12.2010 року №2755-VI (зі змiнами та доповненнями) вiдповiдно до наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.06.2022 року №1209к, проведена фактична перевірка ТОВ "РДС", (ЄДРПОУ 33658865), за адресою місця здійснення діяльності (отримання пального): Вінницька область, Вінницький район, с. Комарів, вул. Господарський двір, 4, з питань обiгу пального та дотримання вимог податкового та iншого законодавства за період з 01.01.2021 року по 24.06.2022 року. Направлення на проведення перевірки пред`явлено та копію наказу ГУ ДПС у Вінницькій області про проведення перевірки вручено 16.06.2022 року заступнику директора ТОВ "РДС" - Демішкану Костянтину Васильовичу (особу встановлено - посвідчення водія серія НОМЕР_1 видане ТСЦ-0541 від 03.05.2019 року, податковий номер НОМЕР_2 ).

Перевірка проводилась з 16.06.2022 року по 24.06.2022 року.

24.06.2022 року прийнято Акт Про результати фактичної перевірки ТОВ "РДС", (ЄДРПОУ 33658865) з питань обігу пального за період з 01.01.2021 року по 24.06.2022 року №2933/02-32-09-04/33658865, яким встановлено порушення вимог:

підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями) а саме. ТОВ "РДС" здійснювало господарську діяльність із отримання та використання пального в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ);

статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) a саме, ТОВ "РДС" у період з 01.01.21 р. по 18.05.2021 р. здійснювало господарську діяльність із зберігання пального без вiдповiдних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального;

пунктів 85.2, 85.4, статті 85 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ "РДС" не надано посадовим особам контролюючого органу документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій вiд 25.07.2022 р. № 4241/02-32-09-04/33658865, яким вiдповiдно до статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. та пального прийнято рішення про застосування фінансових санкцій; згідно статті 17 Закону застосувати до суб`єкта господарювання: ТОВ "РДС", (ЄДРПОУ 33658865), Одеська область, м.Одеса, Приморський район, вул. Генуезька, 1-А, свідоцтво про державну реєстрацію №1 556 105 0001 01052 вiд 22.11.2005 року фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 500 000 гривень, за здійснення господарської діяльності із зберігання пального без ліцензії. Зобов`язано суб`єкта господарювання ТОВ "РДС", (ЄДРПОУ 33658865), Одеська область, м.Одеса, Приморський район, вул. Генуезька, 1-А, свідоцтво про державну реєстрацію №21 556 105 0001 01052 вiд 22.11.2005 сплатити в установленому законодавством порядку штраф у розмірі п`ятсот тисяч гривень 00 копійок до державного бюджету 30, код платежу 21081103, ГУДКСУ У Вінницькій області, на р/р UA578999980313040106000002071, код ЄДРПОУ 37979858, установа банку Казначейства Украпни (ел. адм. подат.), код виду сплати 135.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003980703 від 25.07.2022 р., на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами i доповненнями) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі одна тисяча двадцять грн. 00 коп.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003990703 від 25.07.2022 р., яким на підставі п.п. 5.4.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 128 1.2 ст. 128 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі один мільйон грн. 00 коп.

Не погоджуючись рішенням прийнятими контролюючими органами позивач звернувся до суду.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Податкове законодавство України відповідно до п.3.1 ст. 3 ПК України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписи пп. 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Відповідно до п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що наказ на проведення фактичної перевірки у позивача виданий на підставі статей 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI , Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Суд зазначає, що до функцій контролюючих органів, відповідно до ст. 19 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (п.п.19-1.1.14.); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п. 19-1.1.16.); проведення роботи щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п.19-1.1.17) та ін.

Отже з урахуванням наведених норм законодавства пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактично визначає дві підстави для проведення перевірки: 1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства та 2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тому здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція, відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 22 квітня 2021 року у справі № 805/3809/16-а.

Наказ від 14.06.2022 р. № 1209-к про проведення фактичної перевірки ТОВ «РДС» виданий на виконання пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України. За наведених вимог Податкового кодексу України, підставою для призначення фактичної перевірки вiдповiдно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Проте, наказ про проведення перевірки Позивача не містить жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилань на норми, що їх регулюють. В наказі лише перелічені загальні положення законодавства, в тому числі норми пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Сам наказ не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача.

Крім того, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства. на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності.

Також наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності: сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. За відсутності вказаної інформації наказ про призначення фактичної перевірки є протиправним.

Такі посилання Головного управління ДПС у Вінницькій області не дають можливість ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення перевірки за наведених вимог Податкового кодексу України.

Підтверджуючи наявність у Головного управління ДПС у Вінницькій області обов`язку визначати фактичну підставу для проведення перевірки, а також відсутність у податкового органу повноважень на проведення перевірки з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального без будь-яких додаткових підстав необхідно звернути увагу на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова C визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, згідно якої, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та iншi проти Румунії» (Toscuta and i Others v. Romania). заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128. та «Беелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

З огляду на викладене, видання відповідачем наказу про проведення фактичної перевірки без визначення фактичних підстав для її призначення та з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. пального без будь-яких додаткових підстав не може вважатися обґрунтованим, оскільки при такому тлумаченні норм Податкового кодексу України порушується принцип правової визначеності, що є недопустимим.

Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості. однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Зазначені доводи Позивача відповідають наступним правовим позиціям Верховного Суду. Так, у постанові від 05 липня 2021 року у справі № 825/951/17 Верховним Судом визначено, що можливість проведення фактичної перевірки, зокрема, на підставі п. 80.2 ст. 80 ПК України пов`язується із наявністю в податковому органі інформації про можливі порушення з боку суб`єкта господарювання вимог податкового законодавства.

Також, зокрема, у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 160/7971/19 Верховним Судом визначено, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної пунктом 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту. алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту. обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рiвномiрами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. пального.

Також, зокрема, у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 160/7971/19 Верховним Судом визначено, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної пунктом 80.2 статті 80 ПК України, с отримання в установленому законодавством порядку iнформацiп про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту. алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рiвномiрами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Також, Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що у такій категорії справ підлягає дослідженню, які саме порушення допустив платник податків, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а також встановленню наявність у спірному наказі посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

При цьому, касаційним судом також визначено, що така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 8 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19.

Аналогічні висновки містять і постанови Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №815/756/16, вiд 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18, вiд 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, вiд 22 вересня 2020 року у справі №520/1304/2020. вiд 17 справі №520/12028/18, вiд 08 квітня 2021 року у справі №640/21528/19, вiд 15 у справі №826/28170/15.

Судом, з матеріалів справи, встановлено, що фактичною підставою для проведення перевірки відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України стало отримання інформації про ймовірне порушення ТОВ "РДС" вимог законодавства, що регулює виробництво та обіг пального. Джерелом цієї інформації став лист ДПС України від 09.06.2022 № 4911/7/99-00-09-03-02-07

Згідно з листом головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків Державною податковою службою України доручено організувати та провести контрольно-перевірочну роботу по відпрацюванню суб`єктів господарювання згідно з переліком, які протягом календарного року отримали пальне в обсягах, що перевищують більше 1000 куб. метрів без реєстрації платниками акцизного податку та реєстрації акцизних складів, без отримання ліцензії на зберігання, роздрібну та оптову торгівлю пальним. Тобто, встановлено ймовірне порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями) та статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

На підставі зазначеного листа управлiнням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС У Вінницькій області прийнято управлінське рішення - доповідну записку № 719/02. 32-09-03 від 14.06.2022 щодо необхідності проведення фактичної перевірки ТОВ "РДС".

Як зазначає відповідач, за результатами проведеної фактичної перевірки ТОВ "РДС", (ЄДРПОУ 33658865) контролюючим органом встановлено, що ТОВ "РДС" за адресою місця зберігання та використання пального: Вінницька область, Вінницький район, с. Комарів, вул. Господарський двір, 4, протягом 2021 календарного року отримало через пересувні акцизні склади дизельне пальне в кількості 1296327,94 л., тобто в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (1 млн. літрів) та відповідно підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями) набуло статусу розпорядника акцизного складу і здійснювало господарську діяльність із отримання та використання пального без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (CЕАРП СЕ). Таким чином, виходячи із вищевикладеного, встановлено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями) ....Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: ... .) yci акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;... Відповідальність за порушення вищевказаної норми регламентується пунктом 128.2 статті 128 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями)...... Відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку розпорядником акцизного - складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень......

ТОВ "РДС" у період з 01.01.2021р. по 18.05.2021 р. з використанням горизонтального наземного металевого резервуару типу РГС-95 місткістю 95000 л. в кiлькостi одна одиниця. здійснювало діяльність із зберігання отриманих партій дизельного пального за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Комарів, вул. Господарський двір, 4, без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального. Таким чином, виходячи із вищевикладеного, встановлено порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, (із змінами та доповненнями)… Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії… Відповідальність за порушення вищевказаної норми регламентується статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP. (із змінами та доповненнями)... До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:… оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

ТОВ "РДС" не надано посадовим особам контролюючого органу документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки у відповідності до врученого під розписку письмового запиту від 16.06.2022. Таким чином, виходячи із вищевикладеного, встановлено порушення вимог пунктів 85.2, 85.4, статті 85 Податкового кодексу України (iз змінами та доповненнями).... Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.... Відповідальність за порушення вищевказаної норми регламентується пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями)..... ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою - накладення штрафу в розмірі 1020 гривень…

Проте, судом встановлено, що як вбачається з письмових пояснень, наданих заступником директора ТОВ «РДС» Демішканом Костянтином Васильовичем: 15.06.2022 р. на телефонний номер виробничої дільниці, розташований за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Комарів, вул. Господарський двір, 4 телефонували вище вказані співробітники Головного управління ДПС у Вінницькій області, але за вказаною адресою нікого не було. Наступного дня, а саме 16.06.2022 р. прибули за вказаною адресою заступник начальника відділу контролю за обігом марки акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області ОСОБА_1 та головний державний інспектор вiддiлу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Вінницькій області Гріцина Ілона Юріївна.

ОСОБА_2 було повідомлено співробітників податкового органу, що оренда ТОВ «РДС» зазначених виробничих потужностей закінчилася 15.02.2022 р. та показані відповідні документи.

Позивач зазначає, що співробітники податкового органу на територію вказаного виробничого комплексу не заходили та у період з 14.06.2022 р. по 24.06.2022 р. за вказаною адресою більше не приїжджали.

Суд зазначає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здiйснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Приймаючи до уваги вказані обставини, насамперед те, що ТОВ «РДС» вказані виробничі потужності не належали та не були орендовані - співробітники Головного управління ДПС у Вінницькій області не мали права на проведення фактичної перевірки за вказаною адресою.

Окремо суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту. імпорту, оптової і роздрібної торгiвлi спиртом етиловим, коньячним і плода зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР (далі - Закон № 481).

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва. зберігання, оптової та роздрiбної торгiвлi пальним. Зазначенi змiни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Вiдповiдно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Постанова № 227), ДПС відповідно до покладених на неп завдань здiйснює ліцензування діяльності суб`єктiв господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгiвлi та зберiгання пального i контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територiальнi органи.

Відповідно до ст. 1 Закон № 481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку:

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберiгання пального - дiяльнiсть із зберiгання пального (власного або отриманого вiд iнших осіб) із зміною або без змiни його фізико-хімічних характеристик:

оптова торгiвля пальним - дiяльнiсть із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числi iноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптовоп торгiвлi та/або iншим особам:

роздрібна торгівля пальним - дiяльнiсть із придбання або отримання та подальшого продажу або вiдпуску пального із зміною або без змiни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгiвлi через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальнi колонки та/або реалiзацiя скрапленого вуглеводневого газу в батонах для побутових потреб населення та інших споживачів:

єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва. зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (даті - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання. які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгiвлi пальним, та місць виробництва. зберiгання, оптової та роздрібної торгiвлi пальним у розрізі суб`єктiв господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.

Статтею 15 Закону № 481 регламентовано, що ліцензії на право провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право зберігання пального суб`єктом господарювання разом із заявою додатково подаються завірені копії таких документів, а саме:

- документ, що засвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, на якому розташований об`єкт оптової або роздрібної торгiвлi пальним або зберігання пального, які діють на дату подання заяви, або введення в дію такого об`екта в експлуатацію;

- акт введення в експлуатацію об`єкта або сертифікат про приймання в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують їх приймання в експлуатацію у відповідності законодавства.

При цьому законодавством визначено, що до 01.01.2022 року суб`єкти господарювання можуть отримати ліцензію на право зберігання пального без надання акту введення в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката, за умови надання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, які видані в установленому законодавством порядку до 01.01.2014 року: дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки.

У разі якщо суб`єкти господарювання, що здійснюють зберiгання пального, яке не реалізується iншим особам використовується виключно для власних потреб, або промислової обробки, вищевказані документи не подаються. Такі суб`єкти мають вказати в заяві про використання пального для власного споживання або переробку, загальну об`ємність резервуарів для зберігання пального і їх фактичне місцезнаходження.

Рiчна плата за ліцензію на право зберігання пального становить 780 грн і зараховується до i місцевих бюджетiв за місцем здійснення діяльності. Крім того, ліцензія має бути видана на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія або рішення про відмову у її в податковий орган видає заявнику не пізніше 20 календарних дня з моменту отримання документів.

Відповідно до ст. 17 Закону №481 встановлено відповідальність за порушення норм цього Закону щодо зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафу в розмірі 500 000 гривень.

Під час розгляду справи № 120/336/21-а за участю Позивача та Головного управління ДПС у Вінницькій області сторонами суду надавалися відповідні докази та документи та судом встановлювалися обставини.

Так в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 р. по справі № 120/336/21-а судом зокрема було встановлено наступне:

«... У акті (довідці) фактичної перевірки від 03.12.2020 року вказано, що перевіркою встановлено факт зберігання пального (дизельне пальне) ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» без дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального. Відповідач встановив, що для зберігання пального ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» використовує один наземний металевий резервуар, і зазначений резервуар розташований на території виробничої дільниці ТОВ «РДС» за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с.Комарів, вул.Господарський двір, 4.

В свою чергу, позивач не заперечує використання резервуару для зберігання пального, але зазначає, що такий резервуар є невід`ємною частиною мобільної асфальтозміщувальної установки типу «ECO 4000».

У ході розгляду справи судом було досліджено та оглянуто ряд документів, якими підтверджено, що ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» Використовує у своїй діяльності мобільну асфальтозмішувальну установку типу ЕСО 4000 (далі «АБЗ»).

Дана АБЗ, при виготовленні асфальтобетону, в якості палива використовує дизельне пальне. Дизпаливо, як i інші сировини та допоміжні матеріали використовуються виключно для виробництва асфальтобетонних сумішей, тобто у виробничому процесі.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував таку обставину та пояснив, що дійсно один резервуар безпосередньо є частиною установки та використовується у виробництві пального... «

З урахуванням цього судом було зроблено висновок про те, що ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» не здійснювало зберігання пального у розумінні Закону № 481 та не потребує отримання ліцензії на зберігання пального для резервуару, який є складовою та невід`ємною частиною АБЗ.

Вказане рішення Вінницького окружного адмiнiстративного суду було залишено без змін судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській. цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь тi самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на це, навіть у випадку законності проведення Головним управлінням ДПС у Вінницькій області фактичної перевірки, хоча, як було зазначено вище. ТОВ «РДС» не здійснював на момент перевірки господарську діяльність за адресою: Вінницька область. Вінницький район. с. Комарів, вул. Господарський двір. 4, так само як і при проведенні першої фактичної перевірки у 2020 році співробітники Головним управлінням ДПС у Вінницькій області повторно визначили порушення там, відсутність якого фактично встановлено рішенням суду у адміністративній справі та відповідно до вказаної норми КАСУ не потребує окремого доказування.

Крім того, вiдповiдно до пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення). розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптовоп та/або роздрібної торгiвлi відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих єдностей для навантаження-розвантаження та зберiгання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальнi колонки в місцях роздрібної торгiвлi пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки не здійснює операцій з реалізації та зберiгання пального iншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості єдностей для навантаження-розвантаження та зберiгання пального не застосовується до єдностей суб`єктiв господарювання, які с розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих єдностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальнi колонки в місцях роздрібної торгiвлi пальним, на які отримав відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального iншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

г) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Приймаючи до уваги те, що вказана ємність, як це було встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом є саме паливним баком установки асфальтобетонного заводу - це не може бути зареєстровано як акцизний склад і тому будь-якого порушення з боку Позивача i щодо нібито не реєстрації акцизного складу не було.

Оскільки встановлені судом обставини справи спростовують висновки викладені в Акті Про результати фактичної перевірки ТОВ "РДС", (ЄДРПОУ 33658865) з питань обігу пального за період з 01.01.2021 року по 24.06.2022 року №2933/02-32-09-04/33658865 від 24.06.2022 року то прийняті на його підставі рішення про застосування фінансових санкцій вiд 25.07.2022 р. № 4241/02-32-09-04/33658865 Головного управління ДПС у Вінницькій області; податкове повідомлення-рішення № 0003980703 від 25.07.2022 р. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків; податкове повідомлення-рішення № 0003990703 від 25.07.2022 р. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягають скасуванню.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 242-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ» (вул.Генуезька,1-а, м.Одеса, 65009) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе,7, м.Вінниця, 21028), Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул.Кошиця,3, м.Київ, 02068) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій вiд 25.07.2022 р. №4241/02-32-09-04/33658865 Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003980703 від 25.07.2022 р. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003990703 від 25.07.2022 р. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293,295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко