Рішення
від 26.10.2022 по справі 500/3134/22
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3134/22

26 жовтня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Тетра» (з іноземними інвестиціями) до Тернопільської митниці про визнання протиправним і скасування рішення, повернення товару та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Тетра» (з іноземними інвестиціями) (далі Товариство, ТОВ «Тетра») через представника - адвоката Гатало Мар`яну Ярославівну звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про визначення коду товару від 10.08.2022 №KT-UA403000-0008-2022;

повернути тимчасово вилучений товар згідно протоколу про порушення митних правил №0034/403000/22 від 11.08.2022;

стягнути на користь ТОВ «Тетра» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці додаткові витрати за простій 51927,50 грн;

стягнути на користь ТОВ «Тетра» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці суму моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн;

стягнути на користь ТОВ «Тетра» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн;

стягнути на користь ТОВ «Тетра» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці суму витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 12500,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ «Тетра» (покупцем) та Фірмою HONG KONG YONG JIN SANWA TRADING CO., LIMITED (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 20.09.2013, за яким позивач придбав товар - сітку ткану плетену. 02.08.2022 для митного контролю та митного оформлення була подана митна декларація №UA403020/2022/016085 на цей товар: «Сітка ткана плетена, в асортименті, виготовлена з матеріалів AISI 304, AISI 316, не з брухту та відходів, в асортименті». Призначення: для фільтрування, сепарації, очищення поверхнею та інших обладнань та для розсіву сипучих матеріалів. Код товару визначено - 7314140000. До декларації долучено товаросупровідні документи, у тому числі на підтвердження характеристик товару, коносамент, інвойс, роз`яснення виробника до інвойсу, сертифікати якості та походження, договір купівлі-продажу з додатками.

Відповідач прийняв спірне рішення про визначення коду товару №KT-UA403000-0008-2022 від 10.08.2022, яким товар класифікував за кодом 7326909890. Товариство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним з наступних підстав.

Під час митного оформлення позивачем було подано всі необхідні та достатні докази в підтвердження правильності обраного коду та характеристик товару, що поданий до розмитнення, у відповідності до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). З метою уникнення будь-яких неточностей чи порушень під час митного оформлення імпортованого товару, позивачем надані додаткові документи: експортну декларацію з зазначеними кодами щодо імпортованого товару, характеристику сталі AISI 316 та її хімічний склад; пояснення щодо товарних позицій №1-2; пояснення щодо товарних позицій №9; пояснення щодо товарних позицій №14-15; пояснення щодо товарних позицій №18-20; інформацію щодо видів плетіння; технологічну довідку щодо процесу виробництва сітки; інформацію про застосування сіток різноманітних форм, проте така не взята до уваги.

Контролюючим органом не встановлено, що Товариством надавались неправдиві чи неточні відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД під час митного оформлення.

Оскаржуваним рішенням відповідач змінив код за УКТ ЗЕД імпортованих позивачем товарів з 7314140000 групи 73 «Вироби з чорних металів» (тканина металева (включаючи безперервні стрічки), ґрати, сітки та огорожі з дроту з чорних металів; просічно-витяжний лист з чорних металів: оцинковані) на код за УКТ ЗЕД 7326909890 групи 73 «Вироби з чорних металів» (інші вироби з чорних металів, ковані або штамповані, але без подальшого оброблення: - інші).

В поясненнях до інвойсу від 18.12.2021 щодо товарних позицій №1-2, №18-20 чітко визначено, що матеріал з якого виготовлено сітки - нержавіюча сталь. Також вищезазначені сітки застосовуються для фільтрування, сепарації, очищення поверхонь та інших обладнань, для розсіву сипучих матеріалів, тому для перелічених виробничих процесів обов`язково мають використовуватись сітки із нержавіючої сталі (оброблені). Додаткові характеристики щодо хімічного складу сталі (з якої виготовлена імпортована кругла сітка), зазначені у якісному сертифікаті, які також вказують на правильне визначення коду УКТ ЗЕД позивачем. Товариством детально роз`яснено та документально підтверджено характеристику, склад, метод виготовлення та цільове використання імпортованого товару (сітка ткана плетена виготовлена з нержавіючої сталі).

Тернопільською митницею самостійно змінено код товару, при цьому експертного дослідження відповідно до статті 356 МК України з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару, що ввозився позивачем, згідно з УКТ ЗЕД, не проводилось. Також позивач зауважує, що співробітники митниці не володіють необхідним обсягом спеціальних знань, що дало б їм можливість самостійно визначити якісні та технологічні характеристики імпортованого товару за результатами проведеного митного огляду, а також зміни заявленого агентом з митного оформлення коду товару за УКТ ЗЕД.

Контролюючим органом не доведено та не надано доказів наявності конкретних обставин, які б викликали обгрунтовані сумніви, що Товариством було допущено порушення законодавства України в частині класифікації товару за УКТ ЗЕД, та наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення.

Також позивач зазначає, що Тернопільською митницею було складено протокол про порушення митних правил №0034/403000/22 від 11.08.2022, відповідно до якого безпідставно та протиправно вилучено товари, стосовно яких не виносилось рішення про визначення коду від 10.08.2022 №KT-UA403000-0008-2022. Митним органом було тимчасово вилучено товару на загальну суму 248772,52 грн, у тому числу незаконно вилучено товару на суму 65929,52 грн.

З огляду на такі протиправні дії ТОВ «Тетра» вважає, що відповідач зобов`язаний компенсувати йому, крім витрат на правничу (правову) допомогу, пов`язану із судовим оскарженням таких дій, у розмірі 12500,00 грн, витрати за простій, а саме: зберігання контейнерів на терміналі в розмірі 2194,20 грн; демередж (понаднормове використання) у зв`язку з несвоєчасним поверненням контейнерного обладнання корабельній лінії (простій) - 49733,30 грн; моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн за зневажливе ставлення митного органу, винесення неправомірного рішення, негативний вплив на імідж Товариства, яке протягом багаторічного досвіду показало себе чесним, добросовісними імпортером з бездоганною репутацією.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи суддею одноособово, призначено судове засідання на 29.09.2022.

19.09.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.127-138). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, зокрема, положення Основних правил інтерпретації Гармонізованої Системи опису та кодування товарів, примітки до розділів, груп та вказує, що 02.08.2022 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію № UA403020/2022/016085, у якій до митного оформлення, серед інших, заявлено товар: «Сітка ткана плетена, металева, в асортименті, виготовлена з матеріалів AISI 304, AISI 316, не з брухту та відходів, в асортименті» (товар №1), визначено код товару 7314140000 згідно із УКТ ЗЕД. Посадовими особами митниці проведено повний митний огляд заявленого до митного оформлення товару, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.08.2022.

В ході проведення митного огляду посадовими особами митниці було виявлено незаявлені до митного оформлення товари, а також невідповідність між відомостями про товари, заявлені у митній декларації від 02.08.2022 № UA403020/2022/016085, та товарами, представленими до митного контролю та митного оформлення.

Зокрема, при проведені митного огляду було виявлено товари, відомості про які відсутні в митній декларації від 02.08.2022 №UA403020/2022/016085 та товаросупровідних документах, а також виявлено, що товар, який заявлявся декларантом за кодом УКТ ЗЕД 7314140000 як «Тканина металева (включаючи безперервні стрічки), ґрати, сітки та огорожі з дроту з чорних металів; просічно-витяжний лист з чорних металів: інша тканина плетена з корозійностійкої (нержавіючої) сталі» являє собою сітку круглої форми у вигляді готових виробів (елемент фільтру чи фільтр), а тому не підпадає під такий код УКТ ЗЕД.

Відповідач вказує, що товар, заявлений декларантом за кодом УКТ ЗЕД 7314140000, немає визначальних характеристик, щоб можливо було його класифікувати в даній товарній підкатегорії, оскільки даний товар є готовим виробом з чорних металів, який складається із металевої рамки (каркасу) та сітки, а не є тканиною плетеною, виготовленою в рулонах або листах тощо.

10.08.2022 посадовою особою відділу контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД прийнято рішення про визначення коду товару №KT-UA403000-0008-2022 та класифіковано частину асортименту товару № 1 за кодом 7326909890 згідно УКТ ЗЕД. При прийнятті вищезазначеного рішення про визначення коду товару посадова особа митниці керувалась наступними документами: Законом України «Про Митний тариф України», Основними правилами інтерпретації класифікації товарів № 1 та № 6, Поясненнями до товарних позицій 7314, 7326 УКТ ЗЕД, наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.08.2022, описом товару, фотографіями.

Згідно з поясненнями до товарної позиції 7326 до цієї товарної позиції включаються всі вироби з чорних металів, одержані куванням чи вирубування, різанням чи штампуванням, або іншими способами, такими як згинання, складання, зварювання, обточування, вальцювання чи перфорування. Митницею класифіковано товар наступним чином «Вироби з чорних металів. Фільтрувальні елементи круглої форми, що являють собою вироби із нержавіючої сталі в асортименті. Призначення: для фільтрування, сепарації, очищення поверхнею та інших обладнань та для розсіву сипучих матеріалів», за кодом УКТ ЗЕД 7326909890.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про визначення коду товару від 10.08.2022 прийняте Тернопільською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обгрунтованим та не підлягає скасуванню.

Також 11.08.2022 за фактом незаявлення за встановленою формою у митній декларації від 02.08.2022 №UA403020/2022/016085 точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі їх переміщення через митний кордон України, посадовою особою оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Тернопільської митниці складено протокол про порушення митних правил №0034/403000/22 за статтею 472 МК України, яким на підставі статті 511 МК України тимчасово вилучено перераховані вище товари.

Щодо позовної вимоги про повернення тимчасово вилученого товару згідно з протоколом про порушення митних правил № 0034/403000/22 від 11.08.2022, то відповідач вважає, що така не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн та додаткових витрат за простій в розмірі 51927,50 грн, то відповідач зазначає, що позивачем не наведено правових підстав щодо відшкодування моральної шкоди, не надано доказів, які б підтвердили факт заподіяння моральних страждань, не доведено наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою та виною митниці в її заподіянні. Твердження позивача про завдання моральної шкоди, яка виражається у зневажливому ставленні митного органу, винесенні неправомірного рішення, негативному впливу на імідж позивача є безпідставними, оскільки такі твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому дана позовна вимога, на думку представника Тернопільської митниці, не підлягає задоволенню.

Безпідставною вважає відповідач і позовну вимогу про стягнення додаткових витрат за простій, бо за нормами частини другої статті 325 МК України у разі виявлення порушення митного законодавства України, витрати відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними органами. Крім того, на підтвердження понесених додаткових витрат за простій контейнерів позивачем не надано жодного доказу.

Стосовно стягнення на користь Товариства понесених судових витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 12500,00 грн, то відповідач звертає увагу на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, надані виписки з банку не містять належного та повного призначення платежу, які б дозволяли ідентифікувати їх як такі, що сплачені за надання правничої допомоги у цій справі. Розмір таких витрат є необґрунтованим, непідтвердженим належними доказами, неспівмірним із складністю даної категорії справ та обсягом наданих адвокатом послуг.

27.09.2022 представником позивача подано до суду письмові пояснення на спростування мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.153-157).

06.10.2022 представником відповідача подано до суду додаткові докази стосовно визначення коду товару за УКТ ЗЕД (а.с.163-170).

07.10.2022 представником позивача подано до суду додаткові пояснення стосовно розбіжностей окремих видів товару, допущених при його декларуванні (а.с.171-173).

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У судовому засіданні 29.09.2022 представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У розгляді справи 29.09.2022 оголошувалася перерва до 12.10.2022 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів та письмових пояснень.

Ухвалою суду 12.10.2022 розгляд справи відкладено до 26.10.2022.

26.10.2022 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача не заперечувала проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи таку заяву та положення статей 194, 205 КАС України, а також те, що судом заслухано пояснення учасників справи у судовому засіданні 29.09.2022, сторонами подані заяви по суті та додаткові пояснення, докази (у тому числі витребувані судом), то розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні, що відбувалося у цій справі 29.09.2022, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

20.09.2013 між ТОВ «ТЕТРА» (покупець) та Фірмою HONG KONG YONG JIN SANWA TRADING CO., LIMITED (Китай, продавець), укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 20.09.2013 № 5/362-13, відповідно до умов якого згідно з рахунками-фактурами (інвойс) від 18.12.2021 № 5/362-13-24 та № 5/362-13-25 позивачем на митну територію України ввезено товар «сітка ткана плетена, металева в асортименті».

02.08.2022 уповноваженою особою Товариства, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , Тернопільській митниці подано в електронному вигляді митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA403020/2022/016085, у графі 31 якої заявлено чотири групи опису товарів (№1, №2, №3, №4), стосовно частини асортименту товару № 1 виникли спірні правовідносини. Товар № 1 включав наступний перелік: «Сітка ткана плетена, металева, в асортименті, виготовлена з матеріалів AISI 304, AISI 316, не з брухту та відходів, в асортименті: сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,14 мм та діаметром дроту 0,09 мм, ширина рулону 152/73 мм, матеріал AISI 304 - 20 000 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,56 мм та діаметром дроту 0,2 мм, ширина рулону 152/73 мм, матеріал AISI 304 - 20 000 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 152 мм та діаметром дроту 24 мм, ширина рулону 127/10000 мм, матеріал AISI 304 - 3 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 152 мм та діаметром дроту 24 мм, ширина рулону 157/10000 мм, матеріал AISI 304 - 3 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 260 мм та діаметром дроту 40 мм, ширина рулону 157/10000 мм, матеріал AISI 304 - 5 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 72 мм та діаметром дроту 15 мм, ширина рулону 120/10000 мм, матеріал AISI 304 - 10 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 152 мм та діаметром дроту 24 мм, ширина рулону 120/10000 мм, матеріал AISI 304 - 10 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 132 мм та діаметром дроту 17 мм, ширина рулону 120/10000 мм, матеріал AISI 304 - 10 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 172 мм та діаметром дроту 46 мм, ширина рулону 120/10000 мм, матеріал AISI 304 - 5 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 152 мм та діаметром дроту 24 мм, ширина рулону 120/10000 мм, матеріал AISI 304 - 5 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 120 мм та діаметром дроту 16 мм, ширина рулону 120/10000 мм, матеріал AISI 304 - 5 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 72 мм та діаметром дроту 15 мм, ширина рулону 165/10000 мм, матеріал AISI 304 - 10 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 120 мм та діаметром дроту 16 мм, ширина рулону 127/10000 мм, матеріал AISI 304 - 1 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,025 мм та діаметром дроту 0,025 мм, ширина рулону 1220 мм, матеріал AISI 304 - 1 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,03 мм та діаметром дроту 0,03 мм, ширина рулону 1220 мм, матеріал AISI304 - 1 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,04 мм та діаметром дроту 0,03 мм, ширина рулону 1000 мм, матеріал AISI 316 - 1 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,02 мм та діаметром дроту 0,02 мм, ширина рулону 1000 мм, матеріал AISI316 - 1 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 0,25 мм, ширина рулону 298/3 мм, матеріал AISI 304 - 5000 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 0,25 мм, ширина рулону 296/203/4,7 мм, матеріал AISI 304 - 2500 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 0,25 мм, ширина рулону 296/228/4,7 мм, матеріал AISI 304 - 2000 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,6 мм та діаметром дроту 0,16 мм, ширина рулону 1000 мм, матеріал AISI 304 - 40 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,6 мм та діаметром дроту 0,16 мм, ширина рулону 1300 мм, матеріал AISI 304 - 40 шт. Призначення: для фільтрування, сепарації, очищення поверхней та інших обладнань та для розсіву сипучих матеріалів. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: HONG KONG YONG JIN SANWA TRADING CO., LIMITED, Китай (CN)».

Відповідно до заявленого у гр. 31 МД опису товару, у графі 33 ІМ40ДЕ №UA403020/2022/016085 Товариством визначено код товару № 1: 7314140000 згідно з УКТ ЗЕД, щодо інших трьох груп товарів, то код товару № 2: 7419991000 згідно з УКТ ЗЕД, код товару № 3: 7314190000 згідно з УКТ ЗЕД та код товару № 4: 7229905000 згідно з УКТ ЗЕД.

Під час митного оформлення уповноваженою особою ТОВ «Тетра» до митної декларації подано: коносамент MEDUTD623509 від 06.01.2022; інвойс №5/362-13-24 від 18.12.2021; роз`яснення виробника до інвойсу №5/362-13-24 від 18.12.2021 стосовно позиції №9; роз`яснення виробника до інвойсу №5/362-13-24 від 18.12.2021 стосовно позицій №14-15; роз`яснення виробника до інвойсу №5/362-13-24 від 18.12.2021 стосовно позицій №18-20; сертифікат якості до інвойсу №5/362-13-24 від 18.12.2021; інвойс №5/362-13-25 від 18.12.2021; сертифікат якості до інвойсу №5/362-13-25 від 18.12.2021; сертифікат походження №22C33O7Y1517/00937 від 19.01.2022; страховий поліс PYIE2022120096E00652 від 04.01.2022; договір купівлі-продажу №5/362-13 від 20.09.2013 та додаткові угоди до договору.

Додатково під час митного оформлення позивачем подано митному органу: експортну декларацію з зазначеними кодами щодо імпортованого товару, характеристику сталі AISI 316 та її хімічний склад; пояснення щодо товарних позицій №1-2; пояснення щодо товарних позицій №9; пояснення щодо товарних позицій №14-15; пояснення щодо товарних позицій №18-20; інформацію щодо видів плетіння; технологічну довідку щодо процесу виробництва сітки; інформацію про застосування сіток різноманітних форм.

У подальшому відповідачем проведено повний митний огляд заявленого до митного оформлення товару. Так, в період з 09 год. 30 хв. 03.08.2022 по 14 год. 30 хв. 04.08.2022, у присутності агента з митного оформлення ОСОБА_1 , посадовими особами митниці проведено повний митний огляд заявленого до митного оформлення товару, про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.08.2022 (а.с.142 зворот 143).

В акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.08.2022 зафіксовано, що в ході проведення митного огляду посадовими особами митниці було виявлено незаявлені до митного оформлення товари, а також невідповідність між відомостями про товари, заявленими у митній декларації від 02.08.2022 № UA403020/2022/016085, та товарами представленими до митного контролю та митного оформлення.

Зокрема, при проведені митного огляду було виявлено товари «сітка з розміром плетеного отвору 0,025 мм та діаметром дроту 0,025 мм, ширина рулону 1220 мм, матеріал AISI 316 - 1 шт.; сітка з розміром плетеного отвору 0,04 мм та діаметром дроту 0,03 мм, ширина рулону 1000 мм, матеріал NIKEL - 1 шт.; сітка з розміром плетеного отвору 0,03 мм та діаметром дроту 0,03 мм, ширина рулону 1220 мм, матеріал AISI 316 -1 шт.; сітка з розміром плетеного отвору 200 мм та діаметром дроту 40 мм, ширина рулону 120/10000 мм, матеріал AISI304 - 5 шт. та тубус з сіткою без маркування», відомості про які відсутні в митній декларації від 02.08.2022 №UA403020/2022/016085 та товаросупровідних документах.

Крім того, при митному огляді виявлено, що частина асортименту товару № 1, заявленого до декларування: «…сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,14 мм та діаметром дроту 0,09 мм, ширина рулону 152/73 мм, матеріал AISI 304 - 20 000 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,56 мм та діаметром дроту 0,2 мм, ширина рулону 152/73 мм, матеріал AISI 304 - 20 000 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 0,25 мм, ширина рулону 298/3 мм, матеріал AISI 304 - 5000 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 0,25 мм, ширина рулону 296/203/4,7 мм, матеріал AISI 304 - 2500 шт.; сітка круглої форми з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 025мм, ширина рулону 296/228/4,7 мм, матеріал AISI 304 - 2000 шт...», який заявлявся декларантом за кодом УКТ ЗЕД 7314140000 як «Тканина металева (включаючи безперервні стрічки), ґрати, сітки та огорожі з дроту з чорних металів; просічно-витяжний лист з чорних металів: інша тканина плетена з корозійностійкої (нержавіючої) сталі» являє собою сітку круглої форми у вигляді готових виробів (елемент фільтру чи фільтр).

Вважаючи, що товарна підкатегорія УКТ ЗЕД 7314140000, до якої позивач відніс цей товар, має опис: тканина металева (включаючи безперервні стрічки), ґрати, сітки та огорожі з дроту з чорних металів; просічно-витяжний лист з чорних металів: тканина плетена, інша тканина плетена з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, та згідно з поясненнями до неї включає вироби, що виготовляються переважно шляхом переплетення дроту з чорних металів за допомогою машини або вручну, а матеріал може випускатися в рулонах, у вигляді безперервної стрічки, а у спірному випадку мова йде про готовий виріб з чорних металів, який складається із металевої рамки (каркасу) та сітки, то митний орган вважав, що такий товар не є тканиною плетеною, виготовленою в рулонах або листах, та може використовуватися самостійно як фільтр чи елемент фільтру, тобто не має визначальних характеристик, за яких його можна було б класифікувати за кодом УКТ ЗЕД 7314140000, тому відповідач відніс частину асортименту товару № 1 до коду УКТ ЗЕД 732609890.

У зв`язку із виникненням спірного питання правильності класифікації та кодування, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 02.08.2022 №UA403020/2022/016085, зокрема, товару № 1 посадовою особою відділу митного оформлення № 1 митного поста «Тернопіль» 04.08.2022 сформовано та направлено запит № 4 до спеціалізованого підрозділу - відділу контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД. За результатами розгляду даного запиту 10.08.2022 посадовою особою відділу контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД прийнято рішення про визначення коду товару № KT-UA403000-0008-2022 та класифіковано частину асортименту товару № 1 за кодом 7326909890 згідно УКТ ЗЕД.

Також судом встановлено, що 11.08.2022 за фактом незаявлення за встановленою формою у митній декларації від 02.08.2022 №UA403020/2022/016085 точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі їх переміщення через митний кордон України (а саме: 1) виявлення при митному огляді товарів, відомості про які відсутні в митній декларації та товаросупровідних документах; 2) невірне визначення коду товару за кодом УКТ ЗЕД), посадовою особою оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Тернопільської митниці складено протокол про порушення митних правил №0034/403000/22 за статтею 472 МК, яким на підставі статті 511 МК України тимчасово вилучено перераховані вище товари.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про визначення коду товару, та діями щодо вилучення товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою статті 67 МК України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга статті 67 МК України).

Згідно з частиною першою статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 МК України).

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (частина третя статті 69 МК України).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК України).

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина п`ята статті 69 МК України).

Із наведених положень випливає, що класифікацію товарів за УКТЗЕД здійснює декларант; митний орган здійснює контроль за такою класифікацією; митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Згідно із Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, класифікація товару - це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

В Україні класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04.06.2020 № 674-ІХ «Про Митний тариф України», з урахуванням основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТ ЗЕД та визначальних для класифікації товару характеристик.

УКТ ЗЕД розроблено на виконання Україною своїх міжнародних зобов`язань, а саме положень Міжнародної конвенції про Гармонізовану Систему опису та кодування товарів (надалі - ГС), Договірною стороною якої Україна стала згідно із Указом Президента України від 17.05.2002 №466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» з набуттям усіх прав та зобов`язань, передбачених статтями Конвенції.

Чинна УКТ ЗЕД побудована на основі ГС версії 2017 року.

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин: Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань товарної номенклатури (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія - десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису і кодування товарів версії 2017 року та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, та затверджені наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256 (надалі Пояснення № 256).

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням таких Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил…;

2. (a) Будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) Будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється із врахуванням так званої «дефісної системи». Дефісна система передбачає зазначення певної кількості рисок (дефісів) перед текстовим найменуванням деталізованих угрупувань УКТ ЗЕД. Кількість дефісів відповідає рівню деталізації. Оскільки порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації, то необхідно враховувати кількість дефісів (рівень деталізації) і не можна порівнювати назви з різною кількістю дефісів (різним рівнем деталізації).

Суть даного спору полягає у правильності визначення позивачем коду задекларованого ним товару - сітка ткана плетена, в асортименті, виготовлена з матеріалів AISI 304, AISI 316, не з брухту та відходів, в асортименті, призначення: для фільтрування, сепарації, очищення поверхнею та інших обладнань та для розсіву сипучих матеріалів, за УКТ ЗЕД 7314140000.

Товарна підкатегорія УКТ ЗЕД 7314140000 має наступний опис:

тканина металева (включаючи безперервні стрічки), ґрати, сітки та огорожі з дроту з чорних металів; просічно-витяжний лист з чорних металів:

- тканина плетена:

- - інша тканина плетена з корозійностійкої (нержавіючої) сталі.

У поясненнях до товарної позиції 7314 наведено про таке:

(A) Тканина (включаючи безперервні стрічки), ґрати, сітка та огорожі

Ці вироби виготовляються переважно шляхом переплетення дроту з чорних металів за допомогою машини або вручну. Методи виробництва загалом нагадують методи, застосовувані в текстильній промисловості (для простої основної чи утокової тканини, трикотажних виробів чи кроше і т. п.).

До цієї товарної позиції включаються дротяні ґрати, в яких окремі дроти зварюються в місцях перетину або зв`язуються в цих точках за допомогою додаткового дроту, незалежно від того, були ці дроти переплетені чи ні.

Термін "дріт" означає вироби будь-якого поперечного перерізу, виготовлені шляхом гарячого чи холодного деформування, з максимальним розміром поперечного перерізу не більше 16 мм, такі як катаний дріт, дротяні прутки і плоска штаба, вирізаний з листового металу.

Вироби цієї товарної позиції можуть використовуватися для багатьох застосувань, наприклад, для промивання, сушіння та фільтрування багатьох матеріалів; для виготовлення огорож, сіток для захисту харчових продуктів і сіток для захисту від комах, захисних огорож для машинного устаткування, транспортерних стрічок, стелажів, матраців, оббивки для меблів, сит і грохотів і т. п.; а також для армування залізобетону і т. п.

Матеріал може випускатися в рулонах, у вигляді безперервної стрічки (наприклад, для транспортерних стрічок) або листів, розрізаних чи не розрізаних за формою; може бути двох- чи багатошаровим.

(B) Просічно-витяжний металевий лист

Просічно-витяжний металевий лист являє собою виріб у вигляді сітки з ромбічними вічками, одержаними шляхом розтягування листового або штабового металу, в якому зроблені паралельні надрізи.

Виріб є досить твердий і міцний і застосовується замість дротяних ґрат або перфорованих листів для огорож, огорож для машинного устаткування, настилів пішохідних чи містків підкранових колій, армування різних будівельних матеріалів (наприклад, бетону, цементу, штукатурки, скла) і т. п.

Крім виробів, виготовлених із дротяної сітки, які зазвичай не включаються до цієї товарної позиції, такі вироби включаються в інші групи, а саме:

(a) ткані вироби з металевої нитки типу використовуваних в одязі, меблевій тканині або аналогічні (товарна позиція 5809);

(b) пластмаси або азбест, армовані дротяною сіткою, армоване скло (групи 39, 68 та 70, відповідно); дранковий щит (дротяна сітка у випаленій глині, застосовувана в будівництві) (група 69); покрівельні картонні щити, зазвичай просочені дьогтем і армовані дротяною сіткою (група 48). Проте плетена сітка і т. п., злегка покрита пластмасами (навіть якщо заповнені вічка), а також дротяна сітка або решітка з підкладкою з паперу, що застосовуються в цементуванні, у штукатурних роботах і т. п., включаються до цієї товарної позиції;

(c) дротяна тканина і т. п., виконана у вигляді частин машинного обладнання, наприклад, шляхом складання з іншими матеріалами (група 84 або 85);

(d) дротяна тканина і т. п., вставлена в ручні сита і решета (товарна позиція 9604).

Пояснення до товарних підпозицій 7314 12, 7314 14 та 7314 19.

Термін "тканина плетена" означає лише ті вироби з дроту, які виготовляються таким же способом, як і текстильні тканини, із двонитковими системами, що перетинаються під прямими кутами.

Тканина зазвичай має полотняне переплетення, хоча вона може мати також саржеве або інше переплетення. Уток являє собою безперервну нитку, що проходить поперек основи справа наліво і навпаки. Тканина виготовляється на ткацьких верстатах безперервної дії. Місця, де нитки перетинаються, можуть бути посилені (наприклад, шляхом зв`язування додатковою ниткою). Тканина такого типу може складатися з відносно широко розставлених ниток, утворюючи сітку з квадратними вічками. Ґофровані різновиди виготовляються з ґофрованих ниток; згини взаємно зв`язуються, надаючи місцям перетину більшу твердість. В інших випадках тканина може бути одержана з прямих ниток, після чого її пресують; кінцева деформація в точках перетину зміцнює переплетення.

Тканина може виготовлятися в рулонах або листах, розрізаних за довжиною або за формою; крайки листів можуть бути заварені чи запаяні.

Відповідач не відносить задекларований позивачем товар до цієї категорії (7314 14) через те, що заявлений декларантом товар немає визначальних характеристик, щоб можливо було його класифікувати в даній товарній підкатегорії, оскільки даний товар є готовим виробом з чорних металів, який складається із металевої рамки (каркасу) та сітки, а не тканиною плетеною, виготовленою в рулонах або листах.

З огляду на це митницею класифіковано товар наступним чином: «Вироби з чорних металів. Фільтрувальні елементи круглої форми, що являють собою вироби із нержавіючої сталі в асортиментті: - фільтрувальний елемент круглої форми, який складається із металевого каркасу, в середині якого металева сітка, з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 0,25 мм, ширина рулону 298/3 мм, матеріал AISI 304 - 5000 шт.; - фільтрувальний елемент круглої форми, який складається із металевого каркасу з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 0,25 мм, розмір 296/203/4,7 мм, матеріал AISI 304 - 2500 шт.; - фільтрувальний елемент круглої форми, який складається із металевого каркасу з розміром плетеного отвору 0,8 мм та діаметром дроту 0,25 мм, розмір 296/228/4,7 мм, матеріал AISI 304 - 2000 шт. Призначення: для фільтрування, сепарації, очищення поверхнею та інших обладнань та для розсіву сипучих матеріалів. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: HONG KONG YONG JIN SANWA TRADING CO., LIMITED».

Товарна підкатегорія УКТ ЗЕД 7326909890 має наступний опис:

Інші вироби з чорних металів:

- інші:

- - - інші:

- - - - інші.

Пояснення до товарної позиції 7326.

До цієї товарної позиції включаються всі вироби з чорних металів, одержані куванням чи вирубування, різанням чи штампуванням, або іншими способами, такими як згинання, складання, зварювання, обточування, вальцювання чи перфорування, крім виробів, включених у попередні товарні позиції цієї групи або обговорених у Примітці 1 до Розділу XV, чи включених у групу 82 або 83, або більш конкретно названих в інших товарних позиціях Класифікації.

До цієї товарної позиції включаються:

(1) Підкови; набійки для взуття, які мають чи не мають кріпильні шипи; кішки для влізання на стовпи; вентиляційні ґрати; венеціанські штори; кріпильні кільця для шоломів і касок; сталеві приналежності для електропроводки (наприклад, підпірки, скоби, кронштейни); приналежності для підвішування скріплення гірлянд ізоляторів (тяги підвіски, обойми, консолі, вушка чи кільця зі штифтовими з`єднувачами, кульові муфти, підвіски, натяжні затискачі і т. п.); некалібровані сталеві кулі; стовпи огорож, стійки тентів, кілочки для прив`язування худоби і т. п.; кільця (обручи) для садових огорож, підпірки для дерев, гороху і т. п.; стяжні муфти для зв`язування дротяних огорож; плитки (крім тих, що використовуються у конструкціях та відповідають вимогам товарної позиції 7308) і ринви; стяжні кільця чи хомути (шлангові хомути), застосовувані для кріплення гнучких труб або шлангів до твердих труб, кранів і т. п.; підвіски, відтяжки та аналогічні підтримувальні елементи для кріплення трубопроводів (крім затискачів та інших пристроїв, призначених для складання трубчастих елементів металевих конструкцій, що включаються до товарної позиції 7308); мірні ємкості (крім побутових - товарна позиція 7323); втулки; дорожні стовпчики; ковані гаки, наприклад, для кранів; карабіни для будь-яких цілей; приставні драбини і сходи-драбини; естакади; підставки чи жеребейки (крім формувальних цвяхів, див. товарну позицію 7317) для стрижнів ливарної форми; штучні квіти чи листя з чорних металів (але не включаються вироби товарної позиції 8306 та біжутерія товарної позиції 7117).

(2) Вироби з дроту, такі як сільця, пастки, мишоловки, садки для вугрів і т. п.; дротяна обв`язка для фуражу і т. п.; ободні стрічки для шин; спарений чи подвійний дріт для ремізок текстильних машин, одержуваний спаюванням двох одинарних дротів; носові кільця для тварин; матрацні гачки, гаки для м`яса, підвіски ринв і т. п.; кошики для паперів.

(3) Деякі коробки та ящики для інструментів, що не мають спеціальної форми чи спеціальних пристосувань усередині для розміщення конкретних інструментів разом з їх приладдям чи без них (див. Пояснення до товарної позиції 4202); коробки для гербаріїв та інших колекцій, коробки для дрібничок; косметички чи пудрениці; портсигари, коробки для тютюну і т. п., але не включаються контейнери товарної позиції 7310, побутові контейнери (товарна позиція 7323) та декоративні вироби (прикраси) (товарна позиція 8306).

До цієї товарної позиції також включаються вакуумні чашкові тримачі (присоски), що складаються з підставки, ручки, важеля і ґумового диска, які призначені для тимчасового кріплення предмета (скла, зокрема) для того, щоб його можна було переміщати.

До цієї товарної позиції не включаються кування, що є виробами, які включаються в інші товарні позиції Класифікації (наприклад, розпізнавані частини машин чи механічних пристроїв), або необроблені кування, які потребують подальшого оброблення, однак, зберігаючи при цьому відмітні ознаки готових виробів.

До цієї товарної позиції також не включаються:

(a) вироби товарної позиції 4202;

(b) резервуари, баки, цистерни та аналогічні контейнери товарної позиції 7309 або 7310;

(c) литі вироби з чорних металів (товарна позиція 7325);

(d) конторське чи канцелярське приладдя, наприклад, підставки для книг, чорнильниці, підставки для ручок, бювари, пап`є і підставки для конторських печаток (товарна позиція 8304);

(e) статуї, вази, урни і хрести, використовувані для декоративних цілей (для прикрас) (товарна позиція 8306);

(f) великі стелажі для стаціонарного встановлення в магазинах, цехах, складах і т. п.(товарна позиція 7308) та меблі з полками товарної позиції 9403;

(g) дротяні каркаси для виробництва текстильних або паперових абажурів (товарна позиція 9405).

При віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №539/1813/16-а.

Враховуючи правила інтерпретації класифікації товару, пояснення до товарних підкатегорій, та визначаючись щодо коду задекларованого позивачем товару, судом взято до уваги відомості про такий товар зазначені у експортній декларації з зазначеними кодами щодо імпортованого товару, характеристику сталі AISI 316 та її хімічний склад; пояснення щодо товарних позицій №1-2; №18-20; інформацію щодо видів плетіння; технологічну довідку щодо процесу виробництва сітки; інформацію про застосування сіток різноманітних форм.

Так, у експортній декларації 021720220000003348 від 03.01.2022 зазначені коди імпортованих товарів, серед яких товари за кодом УКТЗЕД 73141400, який вказав і позивач (а.с.62).

В інформації з характеристиками сталі AISI 316, з якої виготовлена імпортована кругла сітка, зазначено її хімічний склад. Така сталь є модифікованою за рахунок додавання близько 2,5% молібдена (факт переробки). Високій вміст нікелю забезпечує використання таких круглих сіток навіть при високих температурах (до 450°С) (а.с.64).

У поясненнях до інвойсу №5/362-13-24 від 18.12.2021 виробника щодо товарних позицій №18-20 зазначено: позиція 18: сітка круглої форми 0,8 х 0,25 мм, зовнішній діаметр 298 мм, склад: сітка нержавіюча плетена, ширина ячейки 0,8 мм, діаметр дроту 0,25 мм, упакована в плівку, позиція 19: сітка круглої форми 0,8 х 0,25 мм, зовнішній діаметр 296 мм, внутрішній діаметр 203 мм, склад: сітка нержавіюча плетена, ширина ячейки 0,8 мм, діаметр дроту 0,25 мм, упакована в плівку, позиція 20: сітка круглої форми 0,8 х 0,25 мм, зовнішній діаметр 296 мм, внутрішній діаметр 228 мм, склад: сітка нержавіюча плетена, ширина ячейки 0,8 мм, діаметр дроту 0,25 мм, упакована в плівку (а.с.51-52).

У поясненнях ТОВ «Тетра» щодо товарних позицій №18-20 зазначено: позиція 18: сітка круглої форми, вічко 0,8 мм, діаметр дроту 0,25 мм, ширини зовн. 298 мм, у формі круга, матеріал: нержавіюча сталь AISI 304, застосовується для фільтрування, сепарації, очищення поверхней та інших обладнань, для розсіву сипучих матеріалів; позиція 19: сітка круглої форми, вічко 0,8 мм, діаметр дроту 0,25 мм, ширини зовн. 296 мм, внутр. 203 мм, у формі круга, матеріал: нержавіюча сталь AISI 304, застосовується для фільтрування, сепарації, очищення поверхней та інших обладнань, для розсіву сипучих матеріалів; позиція 20: сітка круглої форми, вічко 0,8 мм, діаметр дроту 0,25 мм, ширини зовн. 296 мм, внутр 228 мм, у формі круга, матеріал: нержавіюча сталь AISI 304, застосовується для фільтрування, сепарації, очищення поверхней та інших обладнань, для розсіву сипучих матеріалів (а.с.56-58).

Виходячи з таких характеристик товару, а також враховуючи пояснення наведені вище до товарних позицій 7314 та 7326, суд приходить до висновку, що задекларований Товариством товар: сітка ткана плетена, металева, в асортименті, виготовлена з матеріалів AISI 304, AISI 316, не з брухту та відходів, призначення: для фільтрування, сепарації, очищення поверхней та інших обладнань та для розсіву сипучих матеріалів підпадає під товарну підкатегорію за кодом УКТ ЗЕД 7314140000 як «Тканина металева (включаючи безперервні стрічки), ґрати, сітки та огорожі з дроту з чорних металів; просічно-витяжний лист з чорних металів: інша тканина плетена з корозійностійкої (нержавіючої) сталі».

При цьому суд критично оцінює пояснення відповідача про те, що такий товар являє собою сітку круглої форми, який можна вважати готовим виробом як елемент фільтру чи фільтр, оскільки у будь-якому випадку при визначенні коду товару перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Більш конкретніше опис товару, заявленого декларантом, визначений у товарній позиції 7314, а не 7326, як вказує митний орган.

Такий товар представлений не у вигляді рулону, а являє собою вирізаний елемент круглої форми, краї якої поміщені в каркас, що фактично означає обробку країв сітки, та узгоджується з поясненнями до товарної позиції 7314, які передбачають можливість обробки країв сітки (крайки можуть бути заварені чи запаяні) та її різання у вигляді певної форми (тканина може виготовлятися в рулонах або листах, розрізаних за довжиною або за формою).

За таких обставин справи та наведеного правого регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно визначено код УКТ ЗЕД ввезеного товару 7314140000, а висновки митного органу про відповідність сіток тканих у вигляді круглої форми коду УКТ ЗЕД 7326909890 під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження. Правильність такої класифікації підтверджена позивачем належними доказами і відповідачем не спростована. Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про визначення коду товару від 10.08.2022 №KT-UA403000-0008-2022 підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про повернення тимчасово вилученого товару згідно протоколу про порушення митних правил №0034/403000/22 від 11.08.2022, то суд зазначає таке.

11.08.2022 за фактом незаявлення за встановленою формою у митній декларації від 02.08.2022 №UA403020/2022/016085 точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі їх переміщення через митний кордон України, посадовою особою Тернопільської митниці складено протокол про порушення митних правил №0034/403000/22 (а.с.24-30).

Зі змісту протоколу вбачається, що він складений через встановлення митним органом таких порушень:

визначення задекларованих товарів за кодом УКТ ЗЕД 7314140000, тоді як митним органом такі віднесено до іншої товарної позиції 7326906890 згідно з УКТ ЗЕД;

перевезення товарів, відомості про які відсутні у митній декларації та супровідних документах.

Щодо першого порушення, то митним органом додатково прийнято оскаржуване у цій справі рішення про визначення коду товару від 10.08.2022 №KT-UA403000-0008-2022. Стосовно другого порушення, то судом встановлено, що при митному огляді виявлено п`ять найменувань товарів, які у митній декларації не зазначено: «сітка з розміром плетеного отвору 0,025 мм та діаметром дроту 0,025 мм, ширина рулону 1220 мм, матеріал AISI 316 - 1 шт.; сітка з розміром плетеного отвору 0,04 мм та діаметром дроту 0,03 мм, ширина рулону 1000 мм, матеріал NIKEL - 1 шт.; сітка з розміром плетеного отвору 0,03 мм та діаметром дроту 0,03 мм, ширина рулону 1220 мм, матеріал AISI 316 -1 шт.; сітка з розміром плетеного отвору 200 мм та діаметром дроту 40 мм, ширина рулону 120/10000 мм, матеріал AISI304 - 5 шт. та тубус з сіткою без маркування».

Фактично у МД№UA403020/2022/016085 від 02.08.2022 вказано цей товар, проте допущені помилки (описки) щодо матеріалу, наприклад вказано AISI 316 замість AISI 304, NIKEL замість AISI 316, на що звертає увагу позивач у додаткових поясненнях від 07.10.2022 (а.с.171-172).

Такі обставини описані у протоколі про порушення митних правил №0034/403000/22 від 11.08.2022 з вказівкою та те, що вони мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України, у зв`язку з чим митним органом на підставі статті 511 МК України тимчасово вилучено як товари, що стосувалися неправильного визначення коду УКТЗЕД, так і товари, відомості про які відсутні у митній декларації та супровідних документах.

Відповідно до статті 472 МК України недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Згідно з частиною першою статті 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Відповідно до положень статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом XIX МК України.

За змістом частини другої статті 486 МК України провадження у справі про порушення митних правил включає в себе: виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Стаття 511 МК України визначає, що при виявленні порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, статтями 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов`язковим (частина друга цієї статті). При цьому згідно з частиною першою цієї статті товарами є безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися.

Пунктом 4 частини другої статті 508 та статтею 511 МК України передбачено тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і документів на них як процесуальна дія, яка проводиться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення справи про порушення митних правил.

За положеннями частини другої статті 522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, 471-473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 МК України, розглядаються місцевими судами.

Згідно з вимогами статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд виносить постанову по справі, яка повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.

Відповідно до частини третьої статті 243 МК України якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати митного органу на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку заявлені позовні вимоги є передчасними, бо товар був вилучений на підставі відповідного протоколу про порушення митних правил, який ще підлягає розгляду судом у відповідності до процедур Кодексу України про адміністративні правопорушення у рамках провадження справи про адміністративне правопорушення (порушення митних правил). Саме розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, відповідний суд (а не адміністративний) має вирішити питання щодо вилученого товару.

Під час розгляду даної справи, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що постановою місцевого суду, яка набрала законної сили спірний товар повернутий, проте відповідач, усупереч рішенню суду, перешкоджає його поверненню позивачу.

Лише обставини неповернення тимчасово вилученого товару позивачу, за фактичної відсутності його вини у скоєному правопорушення та наявності рішення суду за наслідком розгляду протоколу про порушення митних правил, у рамках саме якого і було вилучено товар, має наслідком порушення права власності Товариства на належне йому майно, що полягає у утримані майна особи без належних правових підстав.

При цьому імпортований товар був вилучений митним органом у зв`язку з наявністю двох порушень, які стосувалися і неправильного визначення коду УКТЗЕД, і відсутність товару у митній декларації та супровідних документах (який фактично невірно зазначено у МД), протокол про порушення митних правил стосувався двох порушень, а не одного, як помилково вважає представник позивача.

Відтак, позовні вимоги про повернення тимчасово вилученого товару згідно протоколу про порушення митних правил №0034/403000/22 від 11.08.2022 до задоволення не підлягають.

При цьому суд вважає безпідставними доводи відповідача, що така вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується безпосередньо дій митного органу, вчинених на виконання своїх повноважень та функцій, проте заявлений передчасно, ще до результатів розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, порушення митних правил.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь ТОВ «Тетра» додаткових витрат за простій в сумі 51927,50 грн та моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, то судом враховується таке.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 30 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених ним для досягнення певної економічної мети (у даному випадку витрат через простій: зберігання контейнерів на терміналі демередж (понаднормове використання) у зв`язку з несвоєчасним поверненням контейнерного обладнання корабельній лінії), втраті або пошкодження майна внаслідок неправомірних дій органів державної влади.

Відповідно до частини третьої статті 147 Господарського кодексу України (далі ГК України) збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної вдали чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Положеннями частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, у тому числі збитків у вигляді простою, є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

У цій справі позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження завданих збитків Товариству у вигляді простою, а лише обмежився визначенням суми, а так само не навів жодного правового обґрунтування заявленої ним позовної вимоги. Стосовно наданих рахунків на оплату за зберігання контейнерів та компенсацію демереджу, то суд зазначає, що інших доказів, які б підтверджували, що такі бухгалтерські документи стосуються саме товару, визначення коду УКТ ЗЕД по якому є спірним, їх оплату тощо суду не надано.

Крім того, суд ще раз наголошує, що вилучення товару проводилося в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення - порушення митних правил та було наслідком складеного протоколу про порушення митних правил №0034/403000/22 від 11.08.2022, тобто лише залежно від результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення можна робити висновок про неправомірність дій митного органу, наявність/відсутність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою і вирішувати питання відшкодування збитків Товариству.

Аналогічно у позовній заяві і доданих до неї документах відсутні обґрунтування та належні і допустимі докази щодо стягнення моральної шкоди на користь позивача.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

ТОВ «Тетра», заявляючи позовну вимоги про стягнення моральної шкоди не навело правових підстав щодо відшкодування моральної шкоди, не надало доказів, які б підтвердили факт заподіяння йому моральних страждань (приниження ділової репутації), а також позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між заподіяною йому шкодою та виною митного органу в її заподіянні.

Суд не бере до уваги твердження позивача про завдання йому моральної шкоди, яка виражається у зневажливому ставленні митного органу, винесенні неправомірного рішення, негативному впливу на імідж позивача, оскільки такі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому дана позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення Тернопільської митниці про визначення коду товару від 10.08.2022 №KT-UA403000-0008-2022, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення інших позовних вимог про повернення товару, стягнення моральної шкоди та збитків за простій, в цій частині у позові слід відмовити.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою-п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 2481,00 грн сплачений судовий збір за звернення до суду з цим позовом та витрати, пов`язані з правничою допомогою, у розмірі 12500,00 грн. Відповідач у відзиві на позов зазначив про необґрунтованість витрат на правничу допомогу.

Оскільки суд позов задовольняє частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір при подані позову до суду в сумі 2481,00 грн відповідно до квитанції від 18.08.2022 (а.с.10), необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто 620,25 грн, що складає 25 відсотків від сплаченої суми при задоволенні однієї з чотирьох позовних вимог.

При вирішенні питання щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

11.08.2022 укладено договір про надання правової допомоги між позивачем ТОВ «Тетра» (Клієнт) та адвокатом Гатало М.Я., згідно з пунктом 1.1 якого предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту в усіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із представництвом, захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів (а.с.116-118).

Розділом 4 вказаного договору врегульовано порядок здійснення розрахунків. Так, пунктом 4.1 договору передбачено, що за правову допомогу, Клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 12500,00 грн. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором (пункт 4.2). Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами у додатках до договору (пункт 4.3). За домовленістю сторін, оплата правової допомоги може здійснюватися у вигляді передоплати або авансу (пункт 4.4).

Згідно з додатком №1 «Опис наданих послуг адвокатом» до договору про надання правової допомоги від 15.08.2022 сторони визначили такі види правничої (правової) допомоги та погодили їх розмір:

усна консультація з питань митної справи (митного оформлення) 500,00 грн х 2 год = 1000,00 грн,

усна консультація з оцінки документів по адміністративній справі 800,00 грн х 2 год = 1600,00 грн,

оформлення позовної заяви 5000,00 грн.,

витрати на канцтовари (папки, папір, файли та ін.) 200,00 грн.,

участь адвоката у судових засідання по розгляду адміністративної справи 1000,00 грн,

гонорар адвоката по результатах розгляду справи 3700,00 грн.

Відповідно до пункту 3 опису наданих послуг адвокатом сторони погодили, що Клієнт до моменту першого судового засідання зобов`язаний оплатити адвокату суму не менше 7000,00 грн. Решту суми підлягає оплаті після розгляду адміністративної справи судом першої інстанції.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано суду виписку з банку по рахунку ОСОБА_2 про зарахування двох платежів на загальну суму 7481,00 грн від ТОВ «Тетра» на підставі договору про надання правової допомоги від 11.08.2022 (а.с.119).

Доказів понесення витрат (фактичної сплати коштів на рахунок/в касу адвоката) в іншій частині 5019,00 грн позивачем (його представником) не представлено. Отже, позивач витрати на правничу допомогу адвокату сплатив частково.

Щодо можливості стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, які підлягають сплаті позивачем, але ще не оплачені, то суд зазначає таке.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приведеними нормами закріплено, що для цілей розподілу судових витрат підлягають урахуванню розмір витрат на правничу допомогу адвоката в тому рахунку і ті, що підлягають сплаті відповідною стороною.

При цьому, в аспекті вимог процесуального закону та сформованої правової позиції у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 такі витрати беруться до уваги, якщо вони є несплаченими на момент винесення судового рішення саме з об`єктивних причин. Так, у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано на те, що сторонами був погоджений порядок оплати цих витрат з моменту винесення судом рішення та отримання рахунку. Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №300/3178/20.

Звідси, такий механізм відшкодування витрат на правову допомогу, які підлягають сплаті, не може стосуватися неоплачених витрат на правову допомогу через порушення стороною договірних своїх зобов`язань по оплаті при наявності наданих адвокатом послуг.

У цій справі сторони у додатку №1 договору погодили, що строк сплати суми більше 7000,00 грн настає після розгляду адміністративної справи судом першої інстанції, а тому підстав для неврахування витрат на правничу допомоги у сумі 5019,00 грн через їх несплату позивачем адвокату немає при відсутності інших умов, визначених КАС України, які необхідні для стягнення таких витрат з відповідача.

Так, в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Як вбачається зі змісту додатку №1 «Опис наданих послуг адвокатом» до договору про надання правової допомоги від 15.08.2022 адвокат зобов`язувався надати Клієнту юридичні послуги відповідно договору про надання правової допомоги від 11.08.2022 і сторони визначили в цьому описі як види правової допомоги так і інші витрати, які міг нести адвокат, зокрема витрати на витрати на канцтовари (папки, папір, файли та ін.). Проте згідно з умовами договору такі «інші витрати» не входять до ціни договору (пункт 4.2. договору).

Крім того, позивачем не надано акта виконаних робіт чи акта приймання-передачі наданих послуг, звіту про надану правову допомогу із описом робіт (послуг), які б підтвердили факт виконання зобов`язань у повній мірі адвокатом, і їх прийняття Клієнтом. При цьому суд враховує виконання юридичних послуг через фактичне подання позовної заяви до суду у цій справі, письмових пояснень та участь адвоката у судових засіданнях.

Враховуючи, наведені обставини, а також беручи до уваги, що позов підлягає до задоволення частково, суд вважає, що до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати, понесені ним на правничу допомогу, лише у сумі 2000,00 грн. Решту суми заявлених до відшкодування витрати повинен нести позивач, правові підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, судові витрати позивача у розмірі 2620,25 грн, у тому числі витрати по сплаті судового збору 620,25 грн, витрати на правничу допомогу - 2000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Тетра» (з іноземними інвестиціями) до Тернопільської митниці про визнання протиправним і скасування рішення, повернення товару та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про визначення коду товару від 10 серпня 2022 року №KT-UA403000-0008-2022.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Тетра» (з іноземними інвестиціями) судові витрати у розмірі 2620,25 грн (дві тисячі шістсот двадцять грн 25 коп.), у тому числі витрати по сплаті судового збору 620,25 грн (шістсот двадцять грн 25 коп.), витрати на правничу допомогу 2000,00 грн (дві тисячі грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Тетра» (з іноземними інвестиціями) (проспект Любові Малої, 93, місто Харків, 61001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32564661).

Відповідач: Тернопільська митниця (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576).

Повний текст рішення складено та підписано 26 жовтня 2022 року.

СуддяЧепенюк О.В.

Дата ухвалення рішення26.10.2022
Оприлюднено28.10.2022
Номер документу106956750
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —500/3134/22

Ухвала від 19.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 12.12.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Улицький Василь Зіновійович

Ухвала від 07.12.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Улицький Василь Зіновійович

Ухвала від 28.11.2022

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Улицький Василь Зіновійович

Рішення від 26.10.2022

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Чепенюк Ольга Володимирівна

Ухвала від 12.10.2022

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Чепенюк Ольга Володимирівна

Ухвала від 04.09.2022

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Чепенюк Ольга Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні