Рішення

від 20.09.2007 по справі 13/4247  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/4247  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

"20" вересня 2007 р.                                                             Справа №  13/4247

Господарський суд Черкаської області в складі : головуючого -  судді  Скиби Г.М. при секретарі Бордунос Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю  «Міжнародний агроцентр», Київська обл.., с. Устимівка Васильківського району, вул. Леніна, 8 (адреса для кореспонденції: 02002, м.Київ, вул. Раїси Окіпної, 4 б.1, к.126)

до селянського фермерського господарства «Литвинівка», Черкаська обл., с. Литвинівка Жашківського району, вул. Ентузіастів

про  стягнення 14152 грн. 96 коп. заборгованості та санкцій за отримане майно

за участю представників сторін:

позивача: Качанов  М.М. –за довіреністю №18/07 від 03.09.2007 р.;

відповідача: участі не брав. Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, сподарський суд  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача  5496 грн. 80 коп. заборгованості  за поставлені засоби захисту рослин,  783 грн. 40 коп. пені, 7349 грн. 04 коп.  штрафу, 140 грн. 05 коп.  трьох відсотків річних та 383 грн. 67 коп. витрат  від інфляції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне:

26 червня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 187/10.

Згідно з умовами цього Договору (пп. 1.1) позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець за договором) товар, а саме: засоби захисту рослин „Тарга супер 5%" у кількості 100 л на суму 8440,80 грн. та „Ефес" у кількості 240 літрів на суму 16 056,00 грн., всього на загальну суму 24 496,80 грн. Відповідач же зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

У Додатку № 1 до Договору сторони визначили дату поставки товару - 27 червня 2006 року.

Таким чином між сторонами виникли відносини поставки продукції сільськогосподарського призначення з елементами надання послуг, відповідно до загальних начал права –ст.ст. 4, 11, та ст. 712 ЦК України –на підставі строкового, двостороннього, оплатного договору. Суд вважає, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору.

Виконуючи свої договірні зобов'язання, позивач 26 червня 2006 року поставив і передав відповідачу товар, а саме: засоби захисту рослин „Тарга супер 5%" у кількості 100 л на суму 8440,80 грн. та „Ефес" у кількості 240 літрів на суму 16 056,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000039 від 26 червня 2006 року та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯМК №144755 від 26 червня 2006 року.

Позивач всього поставив відповідачеві товар на загальну суму 24 496,80 грн.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та у термін, встановлений Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору ціна Договору становить 24 496,80 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору відповідач зобов'язався оплатити вартість майна у такі строки та у таких розмірах:

-  авансовий платіж: 20,41 % вартості Договору, тобто 5000 грн. у строк не пізніше 26.06.2006 року;

-  другий платіж: 16,33 % вартості Договору, тобто 4000 грн. - не пізніше 05.07.2006;

-  третій платіж: 24,49 % вартості Договору, тобто 6000 грн. - не пізніше 10.07.2006;

- заключний платіж: 38,77 % вартості Договору, тобто 9496,80 грн. - не пізніше 01.10.2006 року.

Оплата за договором мала бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок позивача, що встановлено пунктом 4.1 Договору.

Відповідач з позивачем повністю не розрахувався, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Авансовий платіж у сумі 5000 грн. та другий платіж у сумі 4000 грн. були своєчасно перераховані відповідачем відповідно 26 червня 2006 року та 04 липня 2006 року.

Третій платіж був сплачений відповідачем з порушенням строків у такому порядку: 26 липня 2006 року - у сумі 4000 грн., 20 серпня 2006 року - у сумі 1000 грн., 05 грудня 2006 року у рахунок третього платежу було перераховано 1000 грн. Отже, третій платіж був повністю сплачений відповідачем з простроченням більше ніж чотири з половиною місяці.

Заключний платіж був частково - у сумі 4 000 грн. - сплачений відповідачем 05 грудня 2006 року з порушенням строків у два місяці. Далі впродовж понад восьми місяців розрахунки за договором не здійснювалися. За заключним платежем відповідач не перерахував 5 496,80 грн. (станом на 07 серпня 2007 року). Прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання склало більше 10 місяців.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктом 5.3.1 Договору передбачено, що за порушення терміну оплати за Договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Відповідач прострочив третій та заключний платежі за Договором. Позивач застосовує пеню за прострочення оплати заключного платежу, який повністю не сплачено. Сума пені за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором складає 783,40 грн.

Згідно з п. 5.3.1 Договору відповідач за порушення терміну оплати за Договором, крім пені, також зобов'язався сплатити штраф у розмірі 30% вартості Договору за кожний факт порушення терміну платежу Прострочення відповідачем платежів за договором є підставою для застосування штрафів. Відповідач прострочив третій та заключний платежі. Третій платіж було сплачено з простроченням у більш ніж на чотири з половиною місяці. Оплата заключного платежу не здійснюється з 2006 року. Позивач застосовує штраф за прострочення заключного платежу у розмірі 30% від вартості Договору. Прострочення заключного платежу складає більше десяти місяців. Сума штрафу за порушення відповідачем терміну оплати заключного платежу становить 7 349,04 грн.

Крім договірної, відповідальність за порушення грошового зобов'язання також встановлена і законом: частиною 2 статті 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачеві 3 % річних від простроченої суми боргу за заключним платежем у сумі 140,05 грн., а також проведена індексація основного боргу за час прострочення. Втрати від інфляції складають 383,67 грн.

Відповідач позовні вимоги не заперечив. Доказів повного розрахунку з позивачем за виконану роботу відповідач не надав.

Суд враховує, що позивач дізнався про порушення свого права 1 жовтня 2006 року, але не вчинив ніяких дій на забезпечення своїх вимог. Враховуючи скорочені строки позовної даності за вимогами про стягнення неустойки, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення пені і штрафу за несвоєчасне проведення розрахунку за договором.  Належить стягнути з відповідача на користь позивача 5496 грн. 80 коп. основного боргу, 140 грн. 05 коп. 3% річних, 383 грн. 67 коп. втрат від інфляції.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача пропорційно задоволених позовних вимог –       державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення Господарського процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з селянського фермерського господарства «Литвинівка», Черкаська обл.., Жашківський р-н, с.Литвинівка, вул. Ентузіастів, код ЄДРПОУ 32191441, рахунок №26007051500564  в ЧГРУ ПриватБанк м.Черкаси, МФО 354347

на користь товариства з обмеженою відповідальністю  «Міжнародний агро центр», Київська обл., Васильківський р-н, с. Устимівка, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ 33894273 (адреса для кореспонденції: 02002, м.Київ, вул..Раїси Окіпної, 4 б. 1, к.126)

5496 грн. 80 коп. основного боргу, 140 грн. 05 коп. 3% річних, 383 грн. 67 коп. втрат від інфляції, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити за необґрунтованістю.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.          

Суддя                                                          Г.М. Скиба