Рішення

від 25.10.2022 по справі 640/8983/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 року м. Київ №640/8983/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Держпродспоживслужби у м. КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Макс Лайт»простягнення суми штрафних санкційвстановив:

Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Лайт», у якому просило суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС ЛАИТ» (Код ЄДРПОУ: 36593476, місцезнаходження: Україна, 04050, місто Київ, вул. Глибочицька,53) суму штрафних санкцій згідно з постановами про накладення штрафу від 24.11.2021 року №100 та №101 у розмірі 102 000 грн. 00 коп. (сто дві тисячі гривень нуль копійок) до державного бюджету України, одержувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/21081100 Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ел. адм. подат.), Код класифікації доходів бюджету 21081100 Номер рахунку (IBAN) UA518999980313060106000026011, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи та інші санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив штраф, накладений на нього постановами Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 24 листопада 2021 року №100 та №101. Оскільки станом на момент звернення до суду такий штраф не сплачено наявні підстави для стягнення останнього в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного без виклику сторін.

Відповідачем надано до суду відзив, в якому останній наголосив на тому, що спір щодо сплати штрафу відсутній, оскільки штраф сплачено в добровільному порядку 01 грудня 2021 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постанови про накладення штрафу від 24 листопада 2021 року № 100 та № 101 були направлені Головним управлінням рекомендованою кореспонденцією 03 грудня 2021 року, про що свідчить копія фіскального чеку з Трекінг- номером №0405350535330. Поштова кореспонденція з Трекінг- номером №0405350535330 вручена адресату 14 грудня 2021 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з Трекінг -номером № 0405350535330.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідач мав право на оскарження постанов від 24 листопада 2021 року №100 та №101 у визначений законом термін.

Отже, як наголошував позивач, з урахуванням процесуальних строків, отримавши 14 грудня 2021 року постанови Головного управління №100, №101 від 24 листопада 2021 року відповідач мав право або оскаржити вказані постанови, або добровільно сплатити штраф у термін до 29 грудня 2021 року - включно.

Оскільки станом на момент звернення до суду штраф відповідачем за постановами Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 24 листопада 2021 року №100 та №101 сплачено не було, позивач звернувся до суду для стягнення останнього в примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно до частин першої, шостої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

З матеріалів справи вбачається, що штрафні санкції накладено на відповідача на підставі постанов Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 24 листопада 2021 року №100 та №101.

Зазначені постанови направлені позивачем 03 грудня 2021 року поштовим відправленням №0405350535330 та отримано відповідачем 14 грудня 2021 року, що підтверджується роздруківкою з інтернет-сторінки Укрпошти.

Водночас, відповідач надав суду докази сплати штрафу у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень від 01 грудня 2021 року №128 та №129 на суму 102000,00 грн. з призначенням платежу - оплата штрафу згідно постанов №100 та №101 від 24.11.2021.

З огляду на вищевикладене та враховуючи той факт, що єдиною позовною вимогою було саме стягнення на користь позивача з відповідача суми штрафу, а такий штраф, як вбачається з платіжного доручення станом на момент винесення рішення у справі сплачено, то вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Стосовно заявленого клопотання про повернення 50% суми сплаченого судового збору, суд зауважує наступне.

За змістом частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

При цьому, згідно з частинами першою - третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Як вбачається з клопотання про повернення судового збору, не зважаючи на сплату відповідачем суми штрафу позивач не відмовлявся від позову, не просив закрити провадження у справі, а тому відсутні підстави для повернення 50% суми судового збору.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Лайт» про стягнення штрафу - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко