П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3347/22Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Турецької І. О.,
суддів Стас Л. В., Шевчук О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРМЕД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРМЕД» (далі ТОВ «ЛІДЕРМЕД») звернулось до суду першої інстанції з позовом в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області №2130 від 11.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
-зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області) виключити ТОВ «ЛІДЕРМЕД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Обґрунтовуючи вимоги про протиправність рішення про відповідність ТОВ «ЛІДЕРМЕД» критеріям ризиковості платника податку, позивач указує, що у такому рішенні не наведена інформація, що свідчить про ризиковість здійснення господарської операції. Водночас, у випадку встановлення такого критерію контролюючий орган зобов`язаний розшифрувати зміст такої інформації (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).
На думку позивача, такі вимоги до рішення зумовлені тим, що платник податку має бути обізнаний з податковою інформацією, що забезпечить йому право подати на розгляд комісії регіонального рівня документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Позивач наголошує, що зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, яка ризикова операція та по якій податковій накладній досліджувалась.
Платник податків указує, що він здійснює діяльність пов`язану з медициною та надає види послуг: МРТ дослідження, надання в оренду обладнання та інше. Має офіційну веб сторінку. На балансі підприємства є медичне та інше обладнання, необхідне для здійснення поточної діяльності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, позов ТОВ «ЛІДЕРМЕД» задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 11.01.2022 №2130 про відповідність платника податку ТОВ «ЛІДЕРМЕД» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язав ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції зауважив, що спірне рішення не містить жодної з підстав та причин віднесення ТОВ «ЛІДЕРМЕД» до ризикових платників податків у відповідності до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також доказів наявності податкової інфорації, яка свідчить про ознаки здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
На думку суду, контролюючий орган не надав жодних доказів провадження саме ТОВ «ЛІДЕРМЕД» господарської діяльності, яка б містила ознаки недодержання вимог податкового законодавства.
У зв`язку з тим, що спірне рішення є протиправним суд першої інстанції вважав, що похідні вимоги позивача зобов`язального характеру про виключення ТОВ «ЛІДЕРМЕД» з переліку ризикових платників податків є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача та не прийняв до уваги позицію контролюючого органу.
Скаржник указує, що, згідно даних АІС «Податковий блок», головним бухгалтером ТОВ «ЛІДЕРМЕД» є ОСОБА_1 , який, відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» входить до фізичних осіб до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції).
За таких обставин, скаржник вважає, що спірне рішення прийнято з дотриманням вимог податкового законодавства.
ТОВ «ЛІДЕРМЕД» правом подання відзиву не скористалось.
Фактичні обставини справи.
ТОВ «ЛІДЕРМЕД» займається загальною медичною практикою (КВЕД 86.21-основний), зареєстроване - 12.08.2009. Юридична адреса та місцезнаходження: 65062, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Тініста, будинок 8, кабінети 79, 80, 81.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 05.04.2021 №43425 встановлено відповідність ТОВ «ЛІДЕРМЕД» критеріям ризиковості платника податку згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
04.01.2022 ТОВ «ЛІДЕРМЕД» через електронний кабінет подало інформацію та документи необхідні для розгляду питання про його виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 11.01.2022 №2130, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04.01.2022. №1, встановлено відповідність ТОВ «ЛІДЕРМЕД» критеріям ризиковості платника податку згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:
пункт 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
Досліджуючи питання правомірності прийняття спірного рішення, колегія суддів установила, що таке рішення прийнято з підстав відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, а саме пункт 8.
У полі «Податкова інформація» зазначено: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».
Водночас, спірне рішення не містить чіткої причини його прийняття та детальний опис інформації, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для віднесення ТОВ «ЛІДЕРМЕД» до переліку ризикових платників податку.
Втім, згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року (справа №822/1878/18) дійшов висновку, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Також у постановах від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17) та від 09 липня 2019 року (справа №140/2093/18) Верховний Суд вказував, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.
Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
У доводах апеляційної скарги контролюючий орган зазначив, що до ОСОБА_1 , який є головним бухгалтером ТОВ «ЛІДЕРМЕД», рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Тому, спірне рішення від 11.01.2022 №2130 прийнято у відповідності до вимог Порядку №1165.
Надаючи оцінку даному доводу скаржника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ця обставина не може бути безумовною підставою для висновку про ризиковість здійснення субєктом господарювання господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Іншої інформації та доказів для підтвердження наведено факту, контролюючий орган не зазначив.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення ТОВ «ЛІДЕРМЕД» до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення контролюючого органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2130 від 11.01.2022 та наявності підстав для його скасування.
Щодо зобов`язальної частини судового рішення апеляційна скарга доводів не містить.
Інших доводів, з боку скаржника, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить як і не містить доводів щодо зобов`язальної частини судового рішення.
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
За результатами апеляційного перегляду розподіл судових витрат не здійснюється.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРМЕД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Л. В. Стас
суддя О. А. Шевчук
Повне судове рішення складено 26.10.2022.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2022 |
Оприлюднено | 28.10.2022 |
Номер документу | 106960162 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Турецька І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні