Ухвала

від 25.10.2022 по справі 640/23350/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23350/21

УХВАЛА

25 жовтня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Драйв" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу (апеляційна скарга за підписом ОСОБА_1 ), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду 30 серпня 2022 року витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу № 640/23350/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Драйв" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

До Шостого апеляційного адміністративного суду з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 640/23350/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 3405,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн.)*150%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи 18 квітня 2022 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у порядку спрощеного позовного провадження.

Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало до суду апеляційної інстанції 14 вересня 2022 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказаною особою в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року було отримано 18 серпня 2022 року за Вх. 38802/5.

Враховуючи викладене, на підставі ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Головне управління ДПС у м. Києві просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Однак вказані доводи є безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи, оскільки відповідно до розписки на зворотному боці останнього аркушу рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року (том. 1, арк. 63), копію вказаного рішення було отримано представником Головного управління ДПС у м. Києві 04 травня 2022 року.

Так, строк на апеляційне оскарження закінчився 03 червня 2022 року.

Проте апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у м. Києві було подано лише 14 вересня 2022 року, тобто після тридцяти днів з дня отримання копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаною ухвалою клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим, а право на поновлення строку, передбачене ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України - безпідставним.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року надано Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

18 жовтня 2022 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшло клопотання про поновлення та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке підписано представником Головного управління ДПС у м. Києві Зоряною Савік.

Щодо сплати судового збору Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що органи Державної податкової служби не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов`язанні звернутись до Управління Державної казначейської служби України за місцем знадходження, однак враховуючи введення воєнного стану та території України, органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору, а тому Головне управління ДПС у м. Києві не має можливості сплатити судовий збір.

З огляду на відсутність коштів для сплати судового збору, враховуючи введення воєнного стану та території України в умовах якого не здійснюється фінансування за КВЕК 2800 (рахунок за яким здійснюються видатки для сплати судового збору), Головне управління ДПС у м. Києві, просить суд відстрочити сплату судового до завершення розгляду апеляційної скарги та продовжити строк для усунення зазначеного недоліку.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Статтею 119 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

За змістом ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору необхідно не лише зазначити зміст прохання обмежившись посиланням на майнове становище, а й надати суду відповідні докази важкого майнового стану.

Проте, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, а також доказів об`єктивної неможливості сплати судового збору в умовах воєнного стану, до вказаного клопотання не додано.

Також відсутні докази, які б підтверджували, що бюджетом податкового органу не передбачено коштів для сплати судового збору.

Крім цього, Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.

Необхідно зазначити, що стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління ДПС у м. Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

В частині тверджень про неспроможність сплати судового збору у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації на територію України слід зазначити, що такі твердження є безпідставними, оскільки податковим органом не надано обґрунтованих пояснень, а також не підтверджено належними та достатніми доказами взаємозв`язок воєнного стану з скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені саме для сплати судового збору, Головному управлінню ДПС у м. Києві, як суб`єкту владних повноважень.

Також не зазначено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану та, як вплинули на рівень майнового стану Головного управління ДПС у м. Києві, а також не надано жодних доказів незадовільного матеріального стану та неможливості для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що сам лише факт запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року не є перешкодою, яка унеможливлює сплату судового збору та не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Таким чином, обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, обставини щодо неналежного фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника, а також внутрішня організація роботи органів Державної податкової служби в умовах правового режиму воєнного стану, не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору та продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.

Колегія суддів звертає увагу, що жодних інших обґрунтувань чи пояснень, щодо підстав відстрочення сплати судового збору, крім тих які були зазначені в заявленому в апеляційній скарзі клопотанні про відстрочення сплати судового збору та висновки яким уже викладені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року, а також доказів відсутності коштів для сплати судового збору, до даного клопотання не додано.

Клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а також відстрочення сплати судового збору до завершення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів розцінює як зловживання Головним управлінням ДПС у м. Києві своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

За таких обставин підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року, Головне управління ДПС у м. Києві зазначає про наявність поважних причин його пропуску, а саме у зв`язку з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року про повернення апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору.

Так, з незалежних обставин, а саме відсутність достатньої суми коштів для сплати судового збору, вказана особа не мала змоги у передбачений законом строк на апеляційне оскарження сплатити судовий збір.

Враховуючи передбачене Кодексом адміністративного судочинства України право сторони на повторне звернення з позовом, а в даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху, а також з огляду на те, що первинну апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року було подано у строки, визначені законодавством, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Колегія суддів звертає увагу, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з апеляційною скаргою вдруге та втретє до закінчення річного строку.

Звертаю увагу, що згідно ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а в даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили повернення апеляційної скарги. Відповідно, у разі, якщо скаржник невідкладно після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги повторно звертається до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою, він має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Таким чином, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк і у подальшому повернуто, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду апеляційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Однак, звертаючись з даною апеляційною скаргою Головним управлінням ДПС у м. Києві не усунуто недоліки первинної апеляційної скарги, яку було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року, а саме: не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового.

Колегія суддів наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Крім цього, особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Водночас, доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС м. Києві сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги до вказаного клопотання не додано.

Головним управлінням ДПС у м. Києві не вказано причин, які б стали підставою для визнання поважними причини пропуску та поновлення строку на апеляційне оскарження, а також не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки, а також за звернення з апеляційною скаргою вдруге.

Наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві в клопотанні причини пропуску строку, однак не підтверджені належними доказами, а саме: відсутність належного фінансування на сплату судового збору та неможливість сплатити судовий збір за подання первинної апеляційної скарги, як наслідок її повернення судом апеляційної інстанції, є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для поновлення вказаного строку.

Таким чином, розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги та поновлення такого строку.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та копію ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, згідно штампу Головного управління ДПС у м. Києві на супровідному листі Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, одержано вказаною особою 05 жовтня 2022 року.

Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 17 жовтня 2022 року.

Таким чином Головному управлінню ДПС у м. Києві було надано достатній строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року з зазначенням поважних причини його пропуску, а також для сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.

Однак Головним управлінням ДПС у м. Києві недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (апеляційна скарга за підписом Зоряни Савік) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Драйв" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко