Постанова

від 26.10.2022 по справі 580/7451/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7451/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О.,

Ключковича В.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айболит Захід" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Айболит Захід" з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії з прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації ДПС України від 03.09.2021 за №3066298/37952485;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 12.08.2021 №1 датою реєстрації в ЄРПН;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

06.12.2021 вх.48939/21 позивач надав позовну заяву із уточненими вимогами, проте додатків до такого позову у завірених копіях не надав, та просив:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ДПС України від 03.09.2021 за №3066298/37952485;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 12.08.2021 №1 датою реєстрації в ЄРПН;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання договору від 05.04.2021 №2454/2 із ТОВ "Айболит" (код ЄДРПОУ 32941180) складено податкову накладну (далі - ПН) від 12.08.2021 з описом "будівельно-монтажні роботи" у сумі 73080 грн, ПДВ 12180 грн. Реєстрація ПН в ЄРПН зупинена: коди товару 43.29.1 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання щодо оцінки критеріїв ризиковості, тому надано 28.08.2021 пояснення (№2 квитанція 9248189371) до Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області. Рішенням комісії Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ДПС України 03.09.2021 за №3066298/37952485 відмовлено у реєстрації з підстав не підтвердження інформації. Позивач використав процедуру адміністративного оскарження, проте Комісією з питань зупинення реєстрації ПН прийнято рішення від 10.09.2021 №41020/37952485/2 про відмову в реєстрації з підстав ненадання копій первинних документів. Вважаючи "протиправними" рішення комісії Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ДПС України від 03.09.2021 за №3066298/37952485, позивач звернувся до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнати протиправним і скасовано рішення комісії Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2021 за №3066298/37952485;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 12.08.2021 №1 датою реєстрації в ЄРПН;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області (вул.Незалежності,20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) витрати зі сплати судового збору у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн;

- у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений законодавством, оскільки всі дії стосовно реєстрації податкових накладних позивача у повній мірі відповідає законодавству України та відмова у проведенні їх реєстрації є правомірною. Крім того, апелянт зазначив, що спірне рішення було прийнято з дотримання порядку прийняття таких рішень та зазначає, що позивачем не надано документів на основні засоби та нежитлові приміщення.

Апелянтом, разом з поданням апеляційної скарги, заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відтак, враховуючи вище викладене колегія суддів доходить висновку що клопотання апелянта є необґрунтованим та безпідставним і не підлягає задоволенню.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у рішенні про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2021 за №3066298/37952485 щодо ПН від 12.08.2021 №1 у сумі 73080 грн, ПДВ 12180 грн (продавець ТОВ "Айболит Захід" (ЄДРПОУ 37952485) є платником ПДВ 379524809158 з 01.04.2012 і покупець ТОВ "Айболит" (код ЄДРПОУ 32941180) є платником ПДВ 329411823017 з 12.06.2008) зазначена причина відмови: ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено. Відповідно до квитанції від 03.09.2021 Комісією регіонального рівня прийнято рішення 03.09.2021 за №3066298/37952485 про відмову в реєстрації ПН від 12.08.2021 №1 в ЄРПН.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до квитанції №2 до скарги (07.09.2021 №9256697341) на рішення комісії регіонального рівня від 03.09.2021 за №3066298/37952485 позивачем надано у додатках 24 документи у сканкопіях: видаткові накладні та інші первинні документи, що повинен був оцінити відповідач 1. Відповідно до рішення від 10.09.2021 №41020/37952485 за результатом розгляду скаргу залишено без задоволення з підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/інвойси.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надавались до контролюючого органу таблиця даних податника податку на додану вартість та пояснення, в яких зазначені види діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку, яка надавалась до податкового органу. Проте, оскаржуване рішення як на підставу для їх прийняття містить лише посилання на наявність податкової інформації про здійснення платником податків ризикових операцій. Зазначена підстава не узгоджується з повноваженнями відповідача щодо прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України)встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Визначення механізму внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулюється Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі - Порядок №1165).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 12-16 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 18 Порядку № 1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10) насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P <м ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Згідно п. 19, 20 Порядку № 1165 у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Так, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що платником не надано повного пакету документів.

В той час, приписами п. 19 Порядку № 1165 встановлено право комісії контролюючих органів прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку з підстав надходження податкової інформації, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована.

Разом з тим, пунктом 17 Порядку № 1165 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте, а ні в оскаржуваному рішенні, а ні в апеляційній скарзі контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для наведених висновків, а також не наведено обґрунтувань щодо твердження про те, що коди заявлені в таблиці не зупиняються та не зазначено які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам.

Відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надано жодних доказів, які досліджувалися комісією Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, що основний КВЕД 43.29, що співпадає із КВЕД ПН від 12.08.2021 №1 (КВЕД-2010: клас 43.29 - інші будівельно-монтажні роботи: включає установлення будь-якого устаткування, крім систем енергопостачання, водопостачання, опалення та кондиціонування повітря або промислового устаткування в будівлях і спорудах (монтаж у будівлях і спорудах: ліфтів, ескалаторів, у т.ч. їх ремонт і технічне обслуговування, автоматичних і обертових дверей, блискавковідводів, вакуумних очисних систем, термо-, звуко- або віброізоляції; не включає: монтаж промислового устаткування). Відповідно до додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 № 584-VII за кодом УКТЗЕД 43.29.1 роботи будівельно-монтажні, інші: 43.29.11 - роботи ізоляційні, 43.29.12 - встановлювання огорож і поручнів, 43.29.19 - роботи монтажні, інші.

Судом першої інстанції встановлено, а контролюючим органом не спростовано, які саме вимоги законодавства порушено при складанні документів, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім того, відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідного рішення за її наслідками.

Відповідачем не надано жодних доказів стосовно прийняття оскаржуваного рішення з підстав надання платником податку недостовірної інформації в таблицях даних.

Колегія суддів врахував, що відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та підставою для визнання господарських операцій безтоварними, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідного рішення за її наслідками.

Суд першої інстанції звернув увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

З аналізу матеріалів справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача про невідповідність наявних у позивача основних засобів видам його діяльності безпідставний та спростовується вищевикладеним.

Отже, всупереч положенням п. 17 Порядку № 1165, оскаржене рішення комісії контролюючого органу, не містить чіткої підстави для відмови у врахуванні таблиці даних, що призвело до правової невизначеності платника податку та позбавлення позивача можливості безумовної реєстрації вказаної таблиці.

Посилання відповідача на відповідність форми оскаржуваного рішення додатку № 6 до Порядку №1165 без фактичної наявності у контролюючого органу жодних документів на підтвердження віднесення позивача до ризикових платників податків, суд вважає неприйнятними.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).

З урахуванням наведеного судова колегія доходить висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович