Постанова

від 26.10.2022 по справі 320/14158/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14158/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О.,

Ключковича В.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕБ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕБ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення №3148726/38195887 від 23.09.2021 комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ "ШЕБ" №1 від 06.08.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "ШЕБ" №1 від 06.08.2021.

В обґрунтування свої вимоги, позивач зазначив, між позивачем та ТОВ "ДНМ-РІЕЛТІ" укладено договір купівлі-продажу. На виконання цього договору оформлено первинні документи та складена податкова накладна, яка своєчасно подано на реєстрацію до ЄРПН. Втім, реєстрацію документів зупинено з підстав відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. На виконання пропозиції податкового органу подати пояснення та копії документів позивачем засобами електронного сервісу направлено до відповідача-1 повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Крім того, позивач зауважує, що невідповідності ТОВ "ШЕБ" критеріям ризиковості підтверджується рішенням від 15.09.2021, яке прийняте контролюючим органом про виключення ТОВ "ШЕБ" з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.

Однак за результатами опрацювання податковим органом прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів. При цьому форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податків копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкресленими. Однак в порушення зазначених вимог спірне рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення і підкреслення конкретних документів, які на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містить. Крім того, будь-яких обставин для визнання позивача ризиковим не існує, проте податковим органом прийнято відповідне рішення, що впливає на діяльність підприємства, так як на цій підставі призупиняється реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення №3148726/38195887 від 23.09.2021 комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕБ" №1 від 06.08.2021; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕБ" №1 від 06.08.2021, датою її подання на реєстрацію; стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕБ" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивачем для реєстрації податкової накладної не було надано первинні документи, зокрема: розрахункових документів та/або банківських виписок з особистих рахунків та документів щодо права власності ТОВ "ДНМ-РІЕЛТІ". Зауважив, що в результаті аналізу документів, наданих позивачем до повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, податковим органом встановлено відсутність первинних документів для здійснення і підтвердження реальності господарських операцій.

Апелянтом, разом з поданням апеляційної скарги, заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відтак, враховуючи вище викладене колегія суддів приходить до висновку що клопотання апелянта є необґрунтованим та безпідставним і не підлягає задоволенню.

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби у задоволенні клопотанні про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходив до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 13.07.2012 року між ТОВ "ШЕБ", як покупцем та ПАТ "Укрсоцбанк", як продавцем укладено Договір купівлі-продажу нежилих будівель за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697419980000. Статтею 2 вищезазначеного Договору встановлений графік платежів, що передбачав остаточний розрахунок з ПАТ "Укрсоцбанк" до 30.06.2015. Відповідно до договору купівлі-продажу, майно придбано ТОВ "ШЕБ" за 15300000 грн., в тому числі ПДВ.

Так, 06.08.2015 року, після проведення остаточної оплати, ТОВ "ШЕБ" зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно (нежилі будівлі і споруди, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, буд. 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697419980000).

В період з 2012 по 2021 рік ТОВ "ШЕБ" використовувало вищевказану нерухомість в господарській діяльності, в тому числі шляхом надання в оренду іншим суб`єктам господарювання з метою отримання прибутку. Окрім нерухомості, в оренду здавались й інші основні засоби, належні ТОВ "ШЕБ".

Так, 06.08.2021 зазначений об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 697419980000) продано відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між продавцем ТОВ "ШЕБ" та покупцем ТОВ "ДНМ-РІЕЛТІ". Відповідно до договору купівлі-продажу, майно продане за 14300000 грн., в тому числі ПДВ.

Крім того, 06.08.2021 відповідно до договору купівлі-продажу, право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 697419980000) зареєстроване за покупцем ТОВ "ДНМ-РІЕЛТІ". Відповідно до технічного паспорту та довідки №НЖ-9659 від 30.07.2021 про показники об`єкта нерухомого майна, виданої ТОВ "Бюро технічної інвентаризації", загальну площу та складові частини майна змінено в порядку, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Внаслідок продажу нерухомого майна (реєстраційний номер 697419980000) ТОВ "ШЕБ" сформовано та подано для реєстрації відповідну податкову накладну №1 від 06.08.2021.

Разом з цим, реєстрацію податкової накладної №1 від 06.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податків Порядку №1165

Про зупинення реєстрації податкової накладної Позивачем отримано відповідну квитанцію від 30.08.2021.

Також, 30.08.2021 ТОВ "ШЕБ" отримано рішення №71103 про відповідність ТОВ "ШЕБ" критеріям ризиковості платника податку.

ТОВ "ШЕБ", не погоджуючись із тим, що підприємство визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості, 07.09.2021 подало документи, що підтверджують невідповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку (відповідно до Порядку № 1165).

На підставі поданих документів, комісією контролюючого органу 15.09.2021 прийнято рішення про виключення ТОВ "ШЕБ" з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.

У зв`язку з цим, ТОВ "ШЕБ" підтверджено невідповідність підприємства критеріям ризиковості. Відповідно, підстава для зупинення реєстрації податкової накладної перестала існувати.

Разом з поясненням від 16.09.2021 підприємством подано Договір купівлі-продажу нежилих будівель від 13.07.2012 з додатками, платіжні доручення щодо оплати майна відповідно до договору купівлі-продажу нежилих будівель віл 13.07.2012, податкові накладні щодо купівлі-продажу нежилих будівель, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ "ШЕБ" на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 697419980000), договір купівлі-продажу від 06.08.2021. технічний паспорт від 30.07.2021, довідка про показники об`єкта нерухомого майна, видана ТОВ "Бюро технічної інвентаризації" 30.07.2021 за №НЖ-9659, податкова накладна №1 від 06.08.2021, квитанція від 30.08.2021 про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 06.08.2021, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №71103 від 30.08.2021, рішення про невідповідність ТОВ "ШЕБ" критеріям ризиковості платника податку від 15.09.2021.

Розглянувши вказані документи і пояснення, Комісія ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №3148726/38195887 від 23.09.2021, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 06.08.2021, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особистих рахунків та документів щодо права власності ТОВ "ДНМ-РІЕЛТІ".

Не погоджуючись з рішенням №3148726/38195887 від 23.09.2021яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 06.08.2021, позивач звернувся до комісії ДПС України зі скаргою.

Комісією ДПС України прийнято рішення №45562/38195881/2 від 06.10.2021 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачами спірних рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасувати, зобов`язати вчинити певні дії.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29 грудня 2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктів 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як вбачається зі змісту квитанцій, надісланих позивачу відповідачем, контролюючим органом було сформовано висновок, що відображена у податковій накладній інформація відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Між тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачами не надано суду доказів наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка б свідчила про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено ані існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, ані доказів наявності обґрунтованих сумнівів в реальності господарської операції позивача з його контрагентом.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (надалі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пунктів 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

При цьому, форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

За встановленими обставинами справи, на виконання вимог чинного законодавства позивачем засобами електронного документообігу були направлені відповідачу повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій.

Однак, всупереч поданих документів, податковим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Між тим, на переконання суду, всі надані з поясненнями документи відображають дійсність операції за ПН, і складені без порушення чинного законодавства. Тобто, позивачем було надано пояснення та усі необхідні документи, передбачені п.5 Порядку №520, що не дає підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Крім того, у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Натомість аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем спірних податкових накладних.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року по справі №819/330/18.

Таким чином, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Проте, у спірному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Оскаржуване рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Отже, спірні рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Водночас відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, з боку Комісії не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законодавством.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду у рішеннях від 31.03.2020 року по справі №824/434/15-а, від 05.09.2018 року по № 826/20258/13-а, від 08.08.2018 року по справі №816/5/15-а, колегією судді не приймається до уваги, оскільки такі висновки зроблені під час дії Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення по цій справі втратив чинність.

Таким чином, враховуючи, що оскаржувані рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій, а тому наявність запису в базах даних ДПС України про Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕБ» як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної Головного управління ДПС у м. Києві.

При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкову накладну.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович