Постанова

від 26.10.2022 по справі 640/36993/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/36993/21 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЛІНГ-ТРЕЙД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЛІНГ-ТРЕЙД» звернулося з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0730690701 від 30.09.2021 на суму 773 166,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 жовтня 2022 року.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Натомість, стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну правову оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права.

За наведених у відзиві обставин, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2022 року без змін.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЛІНГ-ТРЕЙД» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено, оскільки неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні сторін.

З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою приватного права, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 43285306, є платником податку на додану вартість, на податковому обліку знаходився в ГУ ДПС у м. Києві.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЛІНГ-ТРЕЙД» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке ставить більше 100 тис. грн. за червень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за листопад 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, травень 2021 року.

За результатом перевірки складено акт № 66169/Ж5/26-15-07-01-02/43285306 від 28.08.2021 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДЕЛЛІНГ-ТРЕЙД» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), вимог «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за червень 2021 року на суму 773 166 гривень.

Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість Товариством відображено наступні показники: за листопад 2020 року: податкові зобов`язання за місяць рядок 9 - 7 311 865 грн.; податковий кредит за місяць рядок 10.1 - 11 709 674грн.; від`ємне значення звітного періоду листопад 2020 року складає: 7 311 865 - 11 709 674 + 6 = 4 397 803 грн. З урахуванням від`ємного значення за попередній період - 1 421 117 грн., від`ємне значення на кінець звітного періоду складає 5 818 920 грн.

Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість Товариством відображено наступні показники за грудень 2020 року: податкові зобов`язання за місяць: рядок 9 - 9 386 277 грн.; податковий кредит за місяць: рядок 10.1 - 7 273 282 грн.; позитивне значення звітного періоду грудень 2020 року складає: 9 386 277 - 7 273 282 + 109 804 = 2 222 799 грн. З урахуванням від`ємного значення за попередній період (5 818 920), від`ємне значення на кінець звітного періоду складає 3 596 121 грн.

За даними декларації з податку на додану вартість за січень 2021 року податкові зобов`язання за місяць: рядок 9 - 6 775 739 грн.; податковий кредит за місяць: рядок 10.1 - 10 193 760 грн.; від`ємне значення звітного періоду січень 2021 року складає: 6 775 739 - 10 193 760 = 3 418 021 грн. З урахуванням від`ємного значення за попередній період 3 596 121 грн., від`ємне значення на кінець звітного періоду складає 7 014 142 грн

Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість Товариством відображено наступні показники за лютий 2021 року: податкові зобов`язання за місяць: рядок 9 - 9 667 564 грн.; податковий кредит за місяць: рядок 10.1 - 11 617 591 грн.; від`ємне значення звітного періоду лютий 2021 року складає: 9 667 564 - 11 617 591 + 172 = 1 949 856 грн. З урахуванням від`ємного значення за попередній період 7 014 142 грн., від`ємне значення на кінець звітного періоду складає 8 963 997 грн.

За даними декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року податкові зобов`язання за місяць: рядок 9 - 8 972 635 грн.; податковий кредит за місяць: рядок 10.1 - 10 938 019 грн.; від`ємне значення звітного періоду березень 2021 року складає: 8 972 635 - 10 938 019 + 77 893 = 1 887 492 грн. З урахуванням від`ємного значення за попередній період 8 963 997 грн., від`ємне значення на кінець звітного періоду складає 10 851 488 грн.

За даними декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року податкові зобов`язання за місяць: рядок 9 - 7 978 918 грн.; податковий кредит за місяць: рядок 10.1 - 11 417 012грн.; від`ємне значення звітного періоду квітень 2021 року складає: 7 978 918 - 11 417 012 = 3 438 094 грн. З урахуванням від`ємного значення за попередній період 10 851 488 грн., від`ємне значення на кінець звітного періоду складає 14 289 582 грн.

Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість Товариством відображено наступні показники за травень 2021 року податкові зобов`язання за місяць: рядок 9 (8 286 644) = рядок 1.1 - 8 286 644 грн.; податковий кредит за місяць: рядок 10.1 - 13 656 779 грн.; від`ємне значення звітного періоду травень 2021 року складає: 8 286 644 - 13 656 779 = 5 370 135 грн. З урахуванням від`ємного значення за попередній період 14 289 582 грн., від`ємне значення на кінець звітного періоду складає 19 659 717 грн.

Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість Товариством відображено наступні показники за червень 2021 року податкові зобов`язання за місяць: рядок 9 - 19 686 727 грн.; податковий кредит за місяць: рядок 10.1 (16 873 214); позитивне значення звітного періоду червень 2021 року складає: 19 686 727 - 16 873 214 + 9 440 = 2 822 953 грн. З урахуванням від`ємного значення за попередній період 19 659 717 грн., від`ємне значення на кінець звітного періоду складає 16 836 764 грн.

Згідно з додатком 2 (реєстраційний № 9197345937 від 19.07.2021) до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року, задеклароване від`ємне значення з ПДВ по рядку 16 Декларації у розмірі 16 836 764 грн. сформовано за рахунок від`ємного значення з ПДВ: за листопад 2020 року - в сумі 773 166 грн.; - за січень 2021 року - в сумі 3 418 021 грн.; за лютий 2021 року - в сумі 1 949 856 грн.; - за березень 2021 року - в сумі 1 887 492 грн.; за квітень 2021 року - в сумі 3 438 094 грн.; - за травень 2021 року - в сумі 5 370 135 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті, позивач подав заперечення на акт перевірки.

Листом від 23.09.2021 року № 28017/1/26-15-07-01-02 контролюючий орган повідомив платника податку, що висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.09.2021 року № 0730690701.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0730690701 протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (пункт 200.14 статті 200 ПК України).

Відповідно до п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1розділу V ПК України на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20. Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України) (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Згідно із пунктом 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21, залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, з огляду на приписи пунктів 200.1 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ у складі податкового кредиту звітного періоду враховуються суми податкового кредиту сформованого у поточному податковому періоді та суми від`ємного значення з ПДВ, що виникло у минулому звітному періоді, при цьому у випадку послідовного виникнення від`ємного значення у декількох минулих податкових періодах, таке значення може бути сформовано за рахунок відповідних сум від`ємного значення у таких минулих періодах.

Як вбачається з матеріалів справи, сума від`ємного значення звітного періоду червня 2021 року сформована позивачем як різниця між податковим кредитом згідно рядка 10.1 декларації та податковим кредитом, який частково покрив податкові зобов`язання зазначені в рядку 9 Декларації.

Згідно приписів Податкового кодексу України, від`ємне значення звітного (податкового) періоду у сумі можна зарахувати до складу податкового кредиту наступного періоду та/або заявити до бюджетного відшкодування, що і було зроблено та зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що відображено у Додатку 2.

Колегією суддів не приймається до уваги доводи відповідача, викладені в акті перевірки, з посиланням на лист Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 року №24830/7/99-99-15-03-02-17 «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість» виходячи з наступного.

Так, у наведеному листі вказано, що деталізація від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в Додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість. При заповненні як Додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 Додатка 3 (Д3) доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого. З огляду на це, як вважає ДФС України, у графі 2 таблиці 2 Додатка 3 (Д3) рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від`ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період), та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати «найновішу» щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від`ємного значення ПДВ.

Разом з тим, зважаючи на те, що ПК України та Порядком № 21 не визначено особливостей відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та Додатку 3 (Д3), а також те, що у вищезазначеному листі ДФС наведено рекомендації щодо особливостей такого відображення, позивач має право самостійно визначати при заповненні як Додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 Додатка 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість послідовність відображення від`ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від`ємного значення податкових зобов`язань відповідного звітного періоду.

Аналогічна позиція викладена ДФС України у листах від 11.05.2018 року №2082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 04.01.2019 року № 58/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Відтак, враховуючи підтверджену самим же відповідачем фактичну суму від`ємного значення, дані декларації, висновки відповідача щодо відсутності порушень в інших аспектах формування відповідних показників декларації та заявлених сум ПДВ, а також деталізацію показників звітності та заявлених сум, зведені дані показників звітності по періодам з деталізацією складових значень, з урахуванням наданих до перевірки документів та пояснень, які у сукупності свідчать про правильне відображення періодів формування від`ємного значення за червень 2021 року, колегія суддів дійшла висновку про дотримання товариством хронологічного порядку виникнення від`ємного значення ПДВ.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не навів конкретну норму ПК України, яка була порушена позивачем та була співставна та застосовна до обставин даної справи та показників звітності позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача, викладені в Акті перевірки від 28 серпня 2021 року №66169/Ж5/26-15-07-01-02/43285306, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2021 року №0730690701 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 26.10.2022р.)