Постанова

від 20.10.2022 по справі 810/4804/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/4804/14 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Герц» до Білоцерківського управління Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Герц» (надалі за текстом - «ПП «Герц») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення № 0004501501 від 23.05.2014 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 322 грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0006831501 від 25.07.2014 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 962 грн.;

- податкової вимоги № 524-25/40 від 24.06.2014 р., якою визначено суму податкового боргу у розмірі 465 524 грн. 56 коп.;

- рішення про опис майна у податкову заставу № 94 від 24.06.2014 р.

На обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що його не було повідомлено про проведення перевірки, а сама перевірка здійснена не за юридичною адресою підприємства.

Позивач зазначав, що викладені в акті перевірки висновки не грунтуються на первинних документах.

При цьому, не дивлячись на те, що ПП «Герц» надало необхідні документи разом із запереченнями на акт перевірки, відповідач не взяв їх до уваги.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник зазначає, що ПП «Герц» за юридичною адресою не знаходиться у зв`язку з чим були вжиті заходи для встановлення його місцезнаходження.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.04.2014 р. по 07.05.2014 р. посадовцями Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП «Герц» від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1257/15-1/19416973 від 07.05.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 187, 198, 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого:

- безпідставно завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 р. на 322 грн.;

- безпідставно завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за січень 2014 р. на 307 245 грн.;

- безпідставно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього періоду за лютий 2014 р. в розмірі 307 245 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

При здійсненні перевірки встановлено, що ознайомити з направленням та вручити копію наказу щодо проведення перевірки неможливо, так як ПП «Герц» та його посадові особи за юридичною адресою відсутні.

При цьому, позивачем не надано оригінали документів, які підтверджують достовірність нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 р., а саме: податкові накладні, платіжні документи, договори на поставку, матеріали щодо транспортування товару.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Білоцерківською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004501501 від 23.05.2014 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 322 грн.

Також, 24 червня 2016 р. відповідачем винесено податкову вимогу № 524-25/40, якою визначено суму податкового боргу у розмірі 465 524 грн. 56 коп. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 94.

Згідно висновків документальної перевірки позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПП «Герц» від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за березень 2014 р., оформленої актом № 2288/15-1/19416973 від 14.07.2014 р., внаслідок порушення ст.ст. 187, 198, 200 ПК України позивачем:

- безпідставно завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за березень 2014 р. на 1 962 грн.;

- безпідставно завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2014 р. на 1 962 грн.

За результатами вказаної перевірки Білоцерківською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006831501 від 25.07.2014 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 962 грн.

Висновки суду попередньої інстанції щодо протиправності податкової вимоги № 524-25/40 від 24.06.2014 р. та рішення про опис майна у податкову заставу № 94 від 24.06.2014 р. скаржником не оспорюються.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України установлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України установлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючим органам надано право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що перевірки ПП «Герц» були проведені не за місцезнаходженням підприємства чи місцем розташування об`єкта права власності та без повідомлення позивача про дату початку та місце проведення перевірки.

За таких обставин, слід погодитись з висновком окружного адміністративного суду про те, що допущені податковим органом при проведенні перевірок позивача процедурні порушення є такими, що зумовлюють протиправність наслідків проведених документальних перевірок, - зокрема, протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, згідно пункту 44.6 статті 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Матеріали справи свідчать, до заперечень до актів перевірки ПП «Герц» додавало первинні документи, однак всупереч наведеним приписам вони не були взяті до уваги при винесенні податкових повідомлень-рішень.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 25 жовтня 2022 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Cуддя В.П.Мельничук

Cуддя О.М.Оксененко