Ухвала

від 26.10.2022 по справі 755/13184/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13184/18

Провадження №: 1-кс/755/2033/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , про відвідсуддіДніпровськогорайонного судум.Києва ОСОБА_4 відрозглядукримінального провадження,відомостіпрояке внесенідоЄдиногореєстру досудовихрозслідуваньза№ 12018100100002707від 08березня 2018року заобвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2022 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_4 передано в провадження судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви обвинувачений зазначає, що суддя ОСОБА_4 , в провадженні якої перебуває кримінальне провадження за його обвинуваченням, є упередженою, під час судових засідань мав місце тиск щодо спонукання визнання провини обвинуваченим. Також зазначає, щодо недотримання розумних строків головуючим, передбачених ст. 28 КПК України.

В судове засідання учасники провадження не з`явились.

Відеоконференції із Державною установою «Київський слідчий ізолятор»за участі обвинуваченого ОСОБА_3 встановити не вдалось можливим, через відключення Дніпровського районного суду міста Києва від електроенергії.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що неявка в судове засідання учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду заяви про відвід, а тому, з метою дотримання розумності строків розгляду заяви про відвід, слідчий суддя вважає за можливе зоглянути таку заяву не відкладаючи судовий розгляд згідно доводів, які викладені у заяві обвинуваченого.

Суддею встановлено, що в провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження№ 755/13184/18 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Якщо у учасника процесу виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Частина п`ята статті 80 КПК України регламентує, що відвід повинен бутивмотивованим.

Суддею встановлено, що розгляд справи триває, рішення по справі судом не ухвалено, позицію суду не викладено.

При цьому, з наведених заявником доводів не вбачається, що суддя ОСОБА_4 є упередженою чи такою, що дала підставі сумніватися в її неупередженості та безсторонності. Будь-яких підтверджень доводів заявника щодо висловлення суддею на його адресу пропозицій щодо визнання провини не надано.

Що стосується строків розгляду кримінального провадження про які зазначає обвинувачений, то відповідно до статті 28 КПК України, дійсно під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проте, відповідно до частини 3 статті 28 КПК України, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді при розгляді справи презюмується, що викладено у рішеннях по справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України».

Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції питання безсторонності судді має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивноїскладової даного поняття, Європейським судом визначено про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий іпублічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з правлюдини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ( «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ( «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п.38).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм. У зазначеному рішенні ЄСПЛ нагадав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив судвідсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивнийкритерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Так, враховуючи, що заявлений ОСОБА_3 відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про упередженість судді ОСОБА_4 та інших підстав, що передбачені ст. 75 КПК України, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 , про відвідсуддіДніпровськогорайонного судум.Києва ОСОБА_4 відрозглядукримінального провадження,відомостіпрояке внесенідоЄдиногореєстру досудовихрозслідуваньза№ 12018100100002707від 08березня 2018року заобвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України залишити без задоволення.

Копію ухвали направити для відома учасникам судового провадження та судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_5