Ухвала

від 25.10.2022 по справі 160/1061/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

25 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 160/1061/22

адміністративне провадження № К/990/27198/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

перевірив касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року (суддя Сидоренко Д.В.) та

постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року (колегія у складі суддів Чередниченка В.Є., Панченко О.М., Іванова С.М.)

у справі № 160/1061/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВА РЕНТ»

до Дніпровської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИВ:

18.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВА РЕНТ» звернулося до суду із позовом до Дніпровської міської ради, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 22.12.2021 № 365/14 «Про відмову TOB «ІВА РЕНТ», у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Святослава Хороброго, 54 (Шевченківський район) по фактичному розміщенню нежитлової будівлі»;

- зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ТОВ «ІВА РЕНТ» від 04.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтованою площею 0,18 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 54, для будівництва та обслуговування нежитлового приміщення.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 25.05.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022, задовольнив позов.

03.10.2022 Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, що 06.10.2022 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без урахування висновків щодо застосування норм права, висловлених у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16; від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а, постановах Великої Палата Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13. Земельна ділянка за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 54, не передавалася у власність чи користування; у Реєстрі будівельної діяльності не міститься інформації про реєстрацію або видачу документів, що дозволяли б будівництво за зазначеною адресою; відповідно до даних містобудівного кадастру та адресного плану міста жодному об`єкту нерухомості не присвоювалася така адреса.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Перелік таких справ міститься у ч. 6 ст. 12 КАС України.

Водночас, у п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є будь-які інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі оскаржується рішення міської ради про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування нежитлового приміщення.

Такий спір не відноситься до справ, визначених у ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дніпровський окружний адміністративний суд в ухвалі від 14.02.2022 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Верховний Суд зауважує, що оцінка «значного суспільного інтересу» та «винятковості» справи для учасника справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Проте Дніпровська міська рада не обґрунтовує виняткове значення для міськради або для суспільства розгляду даної справи, чи фундаментальне значення касаційної скарги для формування єдиної правозастосовної практики; не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права.

Тому, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, Суд не вбачає у справі обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування практики Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16, оскільки Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а відступив від висновків, викладених у зазначеній справі.

У свою чергу, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі не суперечать правовій позиції Верховного Суду у справі № 509/4156/15-а, яка зводиться до того, що «<...> невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць».

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходили з того, що відомості щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 54, містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; відповідач не надав до суду доказів визнання зазначеної нерухомості об`єктом самочинного будівництва.

Крім того, Дніпровська міська рада у касаційній скарзі покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, у якій спір стосувався права приватної власності на частину цілісного майнового комплексу, та постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 про знесення самовільно побудованої споруди. Зазначені правові позиції не є релевантним для цієї справи, оскільки відрізняються предметом спору та правовим регулюванням.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин, Дніпровській міській раді слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 160/1061/22.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб