Ухвала

від 16.02.2022 по справі 761/16371/13-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16371/13-к

Провадження № 1-в/761/13/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

за участю:

секретарів -ОСОБА_5., ОСОБА_6

заявника - адвоката ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що 21.11.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження №32012000000000005 за ч. 3 ст. 212 КК України за підозрою ОСОБА_2

08.07.2013 відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, та закрито кримінальне провадження № 32012000000000005.

Водночас, до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, постановою старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно від 29.08.2012, на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт, про що 30.08.2012 зроблено запис про державну реєстрацію обтяжень за №22613255 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12933205 від 30.08.2012 року).

При цьому, під час постановлення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 08.07.2013 судом не приймалося рішення про скасування арешту майна ОСОБА_1 . Не приймалось таке рішення і старшим слідчим Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_8 який направляв вказане кримінальне провадження до суду.

Таким чином, заявник вважає, що потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даний час відпала.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання з підстав наведених у ньому, та просив його задовольнити. Вказав, що постанова старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_7 від 29.08.2012 про накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 в нього відсутня, а спроби отримати її закінчились невдачею. При цьому пояснив, що відомості про те, що арешт накладено саме у рамках кримінального провадження № 32012000000000005 документально підтвердити він не може, оскільки така інформація ним отримана і слів слідчого ОСОБА_8

Уповноважена особа Офісу Генерального прокурора до суду не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. На електронну пошту суду надійшов лист прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави Офісу Генерального прокурора в якому осінній зазначив, що склад групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні після початку роботи новоствореного Офісу Генерального прокурора не оновлювався, а попередні постанови про визначення групи прокурорів з числа співробітників Генеральної прокуратури України та її подальших змін фактично втратили свою чинність.

Вислухавши думку заявника адвоката ОСОБА_4, вивчивши клопотання про скасування арешту майна з додатками, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 (справа №761/16371/13-к, провадження 1-кп/761/573/2013) в 1-му томі, долучені в судовому засіданні документи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 21.11.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження №32012000000000005 за ч. 3 ст. 212 КК України за підозрою ОСОБА_2

08.07.2013 відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження № 32012000000000005 закрито.

При цьому, 08.07.2013 при звільненні від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 та закриття кримінального провадження №32012000000000005, де єдиним підозрюваним був лише ОСОБА_2 , судом питання про скасування будь-яких обмежень щодо майна ОСОБА_1 не вирішувалося. У матеріалах кримінального провадження за клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 (справа №761/16371/13-к, провадження 1-кп/761/573/2013) відомості про накладення арешту відсутні, не повідомляв про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження в судовому засіданні при розгляді такого клопотання і прокурор, відповідну постанову слідчого або ухвалу слідчого судді до матеріалів судового провадження не долучав.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У своєму клопотанні заявник ставить питання про скасування арешту, накладеного постановою старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_7 від 29.08.2012 про накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 . При цьому, таку постанову заявник до клопотання не долучив, та в судовому засіданні не надав. Одночасно суд враховує, що заявником не доведено, що арешт накладено у відповідності до вищезазначеної постанови саме в рамках кримінального провадження № 32012000000000005, що позбавляє суд можливості всебічно, у повному обсязі надати оцінку усім доводам заявника та обставинам справи в цілому.

Крім того, варто звернути увагу, що судом вживались заходи щодо отримання вказаної постанови, шляхом направлення відповідних запитів до Офісу Генерального прокурора, однак прокурор в судове засідання з розгляду клопотання про скасування арешту майна не з`явився, матеріали кримінального провадження для дослідження не надав, що також позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність правових підстав для скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи, що до клопотання не долучено документів, які могли б підтвердити зазначені у клопотанні обставини, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_7 від 29.08.2012, слід залишити без задоволення.

Разом з тим, суд роз`яснює, що заявник має право повторно звернутися до суду з належним чином оформленим клопотанням про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_7 від 29.08.2012, - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_9