Ухвала

від 05.10.2022 по справі 359/7851/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 359/7851/20Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/1690/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора: ОСОБА_6 ,

захисників-адвокатів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2021 року, якою кримінальне провадження №22019101110000161 щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.1 ст.333 КК України, закрито у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно ухвали, 05 жовтня 2020 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , щодо вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.333 КК України.

Так, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенні вчиненого у сфері злочинів охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.333 КК України, а саме:за попередньою змовою групою осіб, порушення встановленого порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експортному контролю.

У судовому засіданні, захисник-адвокат ОСОБА_7 17.02.2021 заявив клопотання про закриття кримінального провадження №22019101110000161, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених у ст. 219 КПК України, на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, а також доповнення до нього.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2021 року кримінальне провадження №22019101110000161 щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.1 ст.333 КК України, закрито у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, з посиланням на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22019101110000161 за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.2 ст.28 ч.1 ст.333 КК України був направлений до суду за межами строку, передбаченого ст..219 КПК України.

Крім того, в обґрунтуванні суд послався на те, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219 КПК України(пункт 10 частини першої статті 284 КПК України, пункт 2 абзацу третього частини першої статті 219 КПК України), тому кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підлягає закриттю.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд обвинувального акту.

В обґрунтуванні вказує, що 23.09.2020 року прокурором у кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт та 24.09.2020 року затверджений обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та розписками про отримання обвинувального акту та реєстру досудового розслідування ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 передано до канцелярії, в подальшому, відділом документального забезпечення Київської обласної прокуратури 24.09.2020 року зареєстровано супровідний лист за №11-14 вих.20 про направлення вказаного обвинувального акту з додатками до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Водночас, вказаний обвинувальний акт з додатками, відділом документального забезпечення Київської обласної прокуратури в кінцевий строк досудового розслідування, а саме 26.09.2020 року не передано на пошту у зв`язку з тим, що 26.09.2020 року - субота, тобто неробочий день в обласній прокуратурі, а у відповідності до ст. 115 ч. 7 КПК, якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, тобто кінцевим днем двомісячного строку досудового розслідування, у кримінальному провадженні № 22019101110000161 від 22.09.2019 є 28.09.2020 року, та саме в цей деньвідділом документального забезпечення Київської обласної прокуратури, згідно до реєстру відправки на просту кореспонденцію, обвинувальний акт з додатками у зазначеному кримінальному провадженні передано у поштове відділення ПАТ «Укрпошта» Київ-14, що підтверджується штемпелем отримання поштою, тому апелянт вважає, що органом досудового розслідування та прокурором жодних порушень строків досудового розслідування зазначених у ст. 219 КПК України не допущено, всі процесуальні дії виконані у строки передбачені законом, у зв`язку з чим судом помилково зроблено висновок про наявність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить ухвалу змінити, доповнивши її в частині обґрунтування додатковими підставами закриття кримінального провадження, що стосуються факту незаконного проведення всього досудового розслідування після закінчення строків досудового розслідування, які спливли внаслідок неодноразового об`єднання та роз`єднання кримінального провадження №22019101110000161 з іншими кримінальними провадженнями.

В обґрунтуванні вказує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було розпочате не 02.10.2019 року, як стверджує сторона обвинувачення, а раніше 08.02.2019 року, та строки досудового розслідування закінчились 07.02.2020 року, тобто ще до повідомлення ОСОБА_11 про підозру та до складання й направлення обвинувального акту до суду.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_7 просить відмовити в її задоволенні, вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, немотивованими та малопереконливими.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, котрий просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, обвинувачених та їх захисників, які підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається із клопотання про закриття кримінального провадження захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 , 22.09.2019 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 22019101110000022 від 08.02.2019 рокув приміщенні багажного відділення, терміналу D аеропорту «Бориспіль», було проведено обшук ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в ході якого вилучено предмети, що нібито, підлягають державному експортному контролю.

01.10.2019 рокуза матеріалами, виділеними з зазначеного провадження, зареєстровано нове кримінальне правопорушення №22019101110000157 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 333 КК України.

Стаття 217 КПК України регламентує порядок обчислення строків в разі об`єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, зокрема визначає, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали,а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початкурозслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Як стверджує далі захисник в клопотанні, днем початку розслідування провадження №22019101110000157 вважається дата початку розслідування, з якого були виділені такі матеріали, а саме - 08.02.2019 року.

Далі захисник зазначає, що 02.10.2019 року постановою прокурора об`єднані кримінальні провадження № 22019101110000022 та №22019101110000157, подальше розслідування продовжено під № 22019101110000022.

02.10.2019 року з кримінального провадження № 22019101110000022 від 08.02.2019 рокувиділено матеріали, які зареєстровано в ЄРДР за №22019101110000161.

В силу вимог ч.1ст.217 КПК України, днем початку розслідування кримінального провадження № 22019101110000161 вважається день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали (тобто з провадження № 22019101110000022), а саме 08.02.2019 року.

Тому захисник вважає, що днем початку досудового розслідування провадження №22019101110000161 є не 02.10.2019 року, як помилково зазначено в обвинувальному акті, а 08.02.2019 року.

Відповідно до вимог ст.12 КК України, діяння, визначене ч.1 ст.333 КК України віднесено до нетяжких кримінальних правопорушень.

Стаття 219 КПК України встановлює такі строки досудового розслідування: строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.

Загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається: у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Як твердить захисник у клопотанні, строк досудового розслідування провадження №22019101110000161 за ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 333 Кримінального кодексу України обмежено 12-місячним терміном.

Перебіг такого строку розпочався з 08.02.2019 року та відповідно завершився 07.02.2020 року.

Частина 1 ст.284 КПК України визначає підстави закриття кримінального провадження.

Кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

На думку захисника, даною процесуальною нормою було встановлено прямий обов`язок слідчого закрити кримінальне провадження №22019101110000161 на наступний день після закінчення 12- місячного терміну досудового розслідування, а саме - 08.02.2020 року. Однак, такий обов`язок слідчий не виконав.

Натомість, незаконно продовжив проводити слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні поза межами строків, визначених ст.219 КПК України. Та в подальшому незаконно повідомив ОСОБА_11 про підозру, склав обвинувальний акт, який прокурор скерував до суду з порушенням строків, визначених ст.219 КПК України.

Таким чином, зазначені захисником доводи вимагали від суду належної їх перевірки й оцінки та ухвалення процесуального рішення щодо клопотання захисника в цій частині.

Як вбачається зі змісту ухвали суду, клопотання в цій частині суд взагалі не розглянув, належну оцінку в оскаржуваному рішенні йому не надав, чим допустив неповноту судового розгляду, оскільки залишились недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Стаття 370 КПК України встановлює, що судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 372 КПК України вимагає від суду наведення в ухвалі суті питання, що ним вирішується, встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів, мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Європейський суд в своїй практиці наголошує - міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (в тому числі рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303-А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язанийвиправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень(див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крімтого, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись

публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaariv. Finland), №49684/99, п. ЗО, від 27 вересня 2001 року).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії), від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 05 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROPMOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що доводи захисту про незаконність проведення досудового розслідування після закінчення строків, визначених ст.219 КПК України, є слушними, з огляду на те, що по-перше такі обставини можуть слугувати окремою підставою для закриття кримінального провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України, а по-друге закриття провадження з цих підстав несе інші правові наслідки для обвинуваченого.

За таких умов суд першої інстанції був зобов`язаний розглянути такі доводи захисту, перевірити їх та надати оцінку, ухваливши відповідне рішення. Натомість, уникаючи такого обов`язку, суд допустив порушення конвенційних прав обвинувачених на справедливий суд (п.1 ст.6 Конвенції).

Враховуючи вказані порушення, які є істотними, такими, що перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне, обґрунтоване та мотивоване судове рішення, тому ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого слід перевірити доводи захисника, зазначені в клопотанні та прийняти рішення відповідно до вимог Закону.

Керуючись ст.ст. 376, 401, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та захисника обвинуваченого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2021 року, якою кримінальне провадження №22019101110000161 щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.1 ст.333 КК України, закрито у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України, - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Судді: