Постанова
від 12.10.2022 по справі 757/64512/16-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 жовтня 2022 року

місто Київ

справа № 757/64512/16-ц

провадження № 61-12274св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бандуристий Руслан Сергійович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Олійника В. І., та ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тернова Вікторія Олександрівна, на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що з 04 листопада 2000 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилося двоє дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2016 року у справі № 161/16702/15-ц шлюб між сторонами розірвано.

За час шлюбу сторони придбали у спільну власність нерухоме майно, згоди щодо добровільного поділу майна сторони після розірвання шлюбу не дійшли.

З огляду на наведене та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив поділити спільне майно подружжя, виділити та визнати за ним право власності на майно, загальною вартістю 68 901 096,20 грн, зокрема:

1) групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А) загальною площею 416,7 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 ;

2) квартиру з коморою та мансардою АДРЕСА_2 , площею 97,3 кв. м;

3) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0490, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

4) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0517, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2400 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

5) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0489, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1700 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

6) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0487, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1350 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

7) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0515, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1200 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

8) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0486, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

9) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0488, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

10) земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що розташована на АДРЕСА_3 ;

11) торгівельно-адміністративну будівлю (літ. А-2), що належить на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 , загальною площею 1 303,50 кв. м, що розташована на АДРЕСА_4 ;

12) грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 євро, що станом на 26 червня 2018 року становить 30 620 000,00 грн.

Виділити ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя та визнати за нею право власності на таке майно, загальною вартістю 46 334 339,60 грн:

1) бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв. м, що розташована на АДРЕСА_5 ;

2) трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 ;

3) чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_7 ;

4) паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, що розташована на АДРЕСА_8 ;

5) автостоянку № 1 у підземному паркінгу житлового будинку (літ. А-12), загальною площею 13,5 кв. м, що розташована на АДРЕСА_8 ;

6) чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_9 ;

7) двокімнатну квартиру

АДРЕСА_10 ;

8) однокімнатну квартиру АДРЕСА_11 ;

9) паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, що розташоване

на АДРЕСА_12 ;

10) паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, що розташоване

на АДРЕСА_12 ;

11) паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, що розташоване

на АДРЕСА_12 ;

12) нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, що розташоване

на АДРЕСА_12 ;

13) квартиру АДРЕСА_13 ;

14) земельну ділянку площею 0,1600 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4728, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області;

15) земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області;

16) земельну ділянку площею 0,0715 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області;

17) земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4719, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області;

18) грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 євро, що станом на 26 червня 2018 року становить 30 620 000,00 грн.

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме:

1. виділити ОСОБА_1 та залишити у його власності як частку у спільному майні подружжя, майно вартістю 31 045 661,50 грн:

1) бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 будівлі літ. Б-1

на АДРЕСА_5 ;

2) трикімнатну квартиру АДРЕСА_14 ;

3) чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_14 ;

4) паркувальне місце АДРЕСА_15 ;

5) автостоянку № 1 у підземному паркінгу житлового будинку (літ. А-12) на

АДРЕСА_8 ;

6) чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_16 ;

7) нежитлове приміщення на АДРЕСА_12 ;

8) торговельно-адміністративну будівлю (літ. А-2) на АДРЕСА_4 ;

9) земельну ділянку загальною площею 2 400 кв. м, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, на АДРЕСА_3 (для забудови);

10) двокімнатну квартиру АДРЕСА_17 ;

11) однокімнатну квартиру АДРЕСА_18 ;

12) паркувальне місце АДРЕСА_19 ;

13) паркувальне місце АДРЕСА_20 ;

14) паркувальне місце АДРЕСА_21 ;

15) квартиру АДРЕСА_22 ;

16) земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 4624580800:01:014:0486, яка розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

17) земельну ділянку площею 0,1350 га, кадастровий номер 4624580800:01:014:0487, яка розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

18) земельну ділянку площею 0,1700 га, кадастровий номер 4624580800:01:014:0489, яка розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

19) земельну ділянку площею 0,2100 га, кадастровий номер 4624580800:01:014:0490, яка розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

20) земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 4624580800:01:013:0515, яка розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

21) земельну ділянку площею 0,2400 га, кадастровий номер 4624580800:01:013:0517, яка розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

2. Виділити їй ( ОСОБА_2 ) та залишити у її власності як частку у спільному майні подружжя, майно вартістю 24 913 679,00 грн:

1) квартиру з коморою та мансардою АДРЕСА_23 , площею 97,3 кв. м;

2) групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А) на АДРЕСА_1 , площею 416,7 кв. м.

3. У рахунок урівняння вартості часток сторін при поділі вказаного вище майна стягнути з ОСОБА_1 на її користь 3 065 991,25 грн.

4. Виділити ОСОБА_1 у власність:

1) земельну ділянку площею 0,1600 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4728, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області;

2) земельну ділянку площею 0,0829 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області;

3) земельну ділянку площею 0,0715 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області;

4) земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4719, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області.

5. У рахунок урівняння вартості часток сторін при поділі вказаних земельних ділянок, стягнути з ОСОБА_1 на її користь компенсацію вартості 1/2 частини цих земельних ділянок у розмірі 685 032,29 грн

6. Визнати її особистою власністю земельні ділянки, придбані нею у період шлюбу, але в процесі приватизації, а саме:

1) земельну ділянку площею 2,71 га, кадастровий номер 0722886800:03:000:0061, що розташована на території Чаруківської сільської ради Луцького району Волинської області;

2) земельну ділянку площею 0,1136 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:6126, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поділу 2 000 000,00 євро не прийняті до розгляду.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя задоволено.

Поділено майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на:

1. групу нежитлових приміщень № 36 (літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. квартиру АДРЕСА_24 ;

3. земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0490, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

4. земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0517, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2400 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

5. земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0489, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1700 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

6. бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;

7. трикімнатну квартиру АДРЕСА_25 ;

8. паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

Визнано за ОСОБА_2 право власності на:

1. квартиру з коморою та мансардою, загальною площею 97,3 кв. м, житловою площею 52,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_26 ;

2. чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_27 ;

3. автостоянку № 1, площею 13,5 кв. м, у підземному паркінгу житлового будинку літ. А-12, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 ;

4. земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

5. земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0487, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1350 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

6. земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0515, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1200 га, що розташована у с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

7. земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0486, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, що розташована у с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

8. земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0488, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована у с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

9. торговельно-адміністративну будівлю загальною площею 1 303,50 кв. м, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;

10. чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_28 ;

11. двокімнатну квартиру АДРЕСА_29 ;

12. однокімнатну квартиру АДРЕСА_30 ;

13. нежитлове приміщення, загальною площею 195,0 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_12 ;

14. паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_12 ;

15. паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_12 ;

16. паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_12 ;

17. земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4728, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1600 га, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області;

18. земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0829 га, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області;

19. земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0715 га, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області;

20. земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4719, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1200 га, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області;

У рахунок урівняння вартості часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при поділі майна стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 35 099,46 грн.

Здійснюючи поділ майна подружжя, суд першої інстанції, враховуючи велику кількість нерухомого спільного майна подружжя, вважав за необхідне застосувати такий спосіб поділу майна, як розподіл нерухомого майна між подружжям з урахуванням вартості такого майна та частки кожного з подружжя у спільному майні, який є найбільш доцільним для сторін у справі, оскільки при поділі майна по 1/2 частини за кожним, буде втрачене його цільове призначення.

Суд зауважив, що вимоги ОСОБА_2 про визнання її особистою приватною власністю земельних ділянок, кадастрові номери 0722886800:03:000:0061 та 0722884800:01:001:6126 не підлягають задоволенню, оскільки право власності ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки ОСОБА_1 не оспорюється і вони не є предметом поділу.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року про виправлення описки, рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким первісний та зустрічний позови задоволено частково.

Поділено майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема:

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частини за кожним на таке майно:

1) групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 , загальною вартістю 24 079 614,00 грн, припинивши право власності на 1/2 частини цього нерухомого майна ОСОБА_2 ;

2) квартиру з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що розташована на АДРЕСА_3 , загальною вартістю 834 065,00 грн, припинивши право власності на 1/2 частини цієї квартири ОСОБА_2 ;

3) бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв. м, що розташована на АДРЕСА_5 , загальною вартістю 248 800,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_1 на Ѕ частини цього боксу-стоянки;

4) трикімнатну квартиру

АДРЕСА_6 , загальною вартістю 2 050 077,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини цієї квартири;

5) чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_7 , загальною вартістю 2 161 660,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини цієї квартири;

6) паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, що розташоване

на АДРЕСА_8 , загальною вартістю 146 100,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини цього паркувального місця;

7) автостоянку № 1 у підземному паркінгу житлового будинку літ. А-12, загальною площею 13,5 кв. м, що розташована на АДРЕСА_8 , загальною вартістю 146 100,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини цієї автостоянки;

8) двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 , загальною вартістю 1 195 971,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цієї квартири;

9) однокімнатну квартиру АДРЕСА_11 , загальною вартістю 1 807 901,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цієї квартири;

10) паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , загальною вартістю 180 700,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цього паркувального місця;

11) паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , загальною вартістю 179 600,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цього паркувального місця;

12) паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , загальною вартістю 203 400,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цього паркувального місця;

13) нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , загальною вартістю 2 382 394,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_1 на 1/2 частини цього нежитлового приміщення;

14) квартиру АДРЕСА_13 , загальною вартістю 918 139,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цієї квартири;

15) земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4728, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1600 га, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області, загальною вартістю

450 268,80 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цієї земельної ділянки;

16) земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0829 га, що розташована у с. Підгайці Луцького району Волинської області, загальною вартістю

312 536,32 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цієї земельної ділянки;

17) земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0715 га, що розташована у с. Підгайці Луцького району Волинської області, загальною вартістю 269 557,86 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;

18) земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4719, з цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1200 га, що розташована у с. Струмівка Луцького району Волинської області, загальною вартістю 337 701,60 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частини цієї земельної ділянки.

У порядку поділу майна подружжя виділено та визнано право власності за ОСОБА_1 на майно:

1) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0490, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 491 400,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;

2) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0517, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2400 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 561 600,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;

3) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0489, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1700 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 406 572,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;

4) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0487, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1350 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 326 174,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;

5) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0515, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1200 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 289 932,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;

6) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0486, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1000 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 241 610,00 грн, припинивши право власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;

7) земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що розташована на АДРЕСА_3 , загальною вартістю 6 908 160,00 грн, залишивши земельну ділянку у власності ОСОБА_1 .

У рахунок урівняння вартості часток при поділі спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 4 612 724,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом та зустрічним позовом відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи первісний та зустрічний позови частково, апеляційний суд виходив з того, що, здійснюючи поділ спільного майна подружжя, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, зокрема не взяв до уваги узгодженого сторонами поділу майна подружжя та неправильно застосував до спірних правовідносин норми частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України та не встановив, чи не порушує такий поділ об`єктів нерухомості, придбаних у шлюбі, права та інтереси сторін.

Установивши, що між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягнута згода щодо поділу в натурі частини спільного майна подружжя загальною вартістю 9 225 448,00 грн, апеляційний суд, виходячи з рівності часток кожного із подружжя, дійшов висновку про виділення та визнання права власності за ОСОБА_1 на шість земельних ділянок, що розташовані в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, та земельну ділянку на АДРЕСА_3 , зі стягненням з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за перевищення вартості виділеної йому частки при поділі спільного майна подружжя у сумі 4 612 724,00 грн.

Здійснюючи розподіл іншого майна подружжя, апеляційний суд, урахував відсутність згоди подружжя про порядок поділу майна та невнесення сторонами грошової компенсації вартості 1/2 частини об`єктів нерухомості на депозит суду відповідно до заявлених ними позовних вимог, відсутність згоди ОСОБА_2 на припинення її права власності на майно, дійшов висновку про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи з рівності часток кожного з подружжя відповідно до статті 70 СК України, визнавши за кожним із них ідеальні частки на таке майно без його реального поділу, залишивши його у спільній частковій власності.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 2,71 га, кадастровий номер 0722886800:03:000:0061, що розташовано на території Чаруківської сільської ради Луцького району Волинської області, та земельну ділянку площею 0,1136 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:6126, що розташовано в с. Підгайці Луцького району Волинської області, суд зазначив, що вказані земельні ділянки ОСОБА_2 отримала в особисту приватну власність в процесі приватизації, право власності ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки ОСОБА_1 не оспорюється і не є предметом поділу за його позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,2100 га, кадастровий номер 4624580800:01:014:0488, яка розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, апеляційний суд виходив з того, що суду не надано належних правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, які б підтверджували ким, коли та на підставі чого вона придбана.

Суд відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів про поділ торговельно-адміністративної будівлі (літ. А-2) площею 1303,50 кв. м, що розташована на АДРЕСА_4 , оскільки торговельно-адміністративна будівля належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у цій спільній сумісній власності на майно не визначені та не виділені в натурі, та відсутня згода ОСОБА_3 як співвласника на розпорядження спільним майном та припинення права ОСОБА_1 у спільній власності на майно.

Суд також відмовив у задоволенні первісного та зустрічного позовів в частині поділу чотирикімнатної квартиру АДРЕСА_16 , оскільки зазначене майно було відчужено під час перебування сторін у шлюбі, на підставі договору купівлі-продажу від 05 липня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виходив з того, що вирішуючи спір про поділ майна між подружжям, необхідно встановити не лише обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з`ясувати джерело і час придбання, його вартість та виходити з презумпції рівності часток, а й ураховувати інші істотні обставини, що мають значення для справи, зокрема можливість реального поділу майна з виділенням кожному із подружжя окремих видів (об`єктів) майна, можливість спільного користування певним видом майна у разі визначення ідеальних часток у цьому майні та спільного користування неподільною річчю, а також чи був визначений сторонами певний порядок користування спірним майном, матеріальне становище співвласників щодо можливості сплати грошової компенсацію при перевищенні вартості частки, що підлягає виділу іншому із подружжя тощо. Здійснюючи поділ майна подружжя без його реального поділу, апеляційний суд не звернув уваги на зміст позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , які, звертаючись до суду з позовами, просили провести реальний поділ майна, та не врахував, що сутність поділу полягає саме в тому, щоб кожному із подружжя присудити в особисту власність конкретні речі. Крім того, визнаючи за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності

по 1/2 частини за кожним на спірне майно, апеляційний суд одночасно зазначив про припинення права власності на 1/2 частини майна, що є взаємовиключним.

Посилаючись на те, що сторони не внесли грошової компенсації вартості 1/2 частини об`єктів нерухомості на депозит суду, апеляційний суд, неправильно застосував до спірних правовідносин положення частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України, статті 365 ЦК України, не врахував, що правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки, а тому в справах у спорах, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач, не вимагається обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки площею 0,2100 га, кадастровий номер 4624580800:01:014:0488, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, з тих підстав, що суду не надано правовстановлюючих документів на зазначене майно, апеляційний суд належним чином не перевірив матеріалів справи і не надав оцінки наявним у них доказам на підтвердження того, що зазначену земельну ділянку набуто ОСОБА_2 у власність на підставі договору купівлі-продажу від 16 травня 2005 року.

Суд касаційної інстанції також вказав, що апеляційний суд без належного мотивування необґрунтовано виключив з переліку спільного майна подружжя торговельно-адміністративну будівлю (літ. А-2) площею 1 303,5 кв. м, що розташована на АДРЕСА_4 . Зокрема не урахував, що згідно з частиною другою статті 370 ЦК України ОСОБА_1 належить 1/2 ідеальної частини спірної будівлі. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив виділити та визнати за ним право власності на цю будівлю, тобто 1/2 ідеальної частини спірної будівлі, а ОСОБА_2 просила залишити вказану частину будівлі у власності ОСОБА_1 зі стягненням на її користь компенсації вартості її частки у спільному майні подружжя. При цьому ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не порушували питання про припинення права власності ОСОБА_1 на вказане майно, а тому апеляційний суд безпідставно послався на необхідність отримання згоди іншого співвласника зазначеного нерухомого майна на розпорядження спільним майном та припинення права ОСОБА_1 у спільній власності на майно.

Суд касаційної інстанції зауважив, що в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання особистою власністю земельних ділянок та у частині відмови апеляційним судом у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ чотирикімнатної квартири АДРЕСА_16 , законність та обгрунтованість оскаржуваних судових рішень ним не перевіряються, оскільки у цій частині заявником ( ОСОБА_1 ) судові рішення не оскаржуються.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення первісного та зустрічного позовів частково.

Визнано спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно:

- 1/2 частину торговельно-адміністративної будівлі, загальною площею

1 303,50 кв. м, розташовану на АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0490, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0517, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2400 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0489, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1700 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0487, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1350 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0515, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1200 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0486, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1000 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0488, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що розташована на АДРЕСА_3 ;

- бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв. м, за адресою: АДРЕСА_5 ;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 ;

- чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_31 , загальною площею 144,4 кв. м, розташовану на АДРЕСА_8 ;

- паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, розташоване на АДРЕСА_8 ;

- автостоянку № НОМЕР_3 в підземному паркінгу житлового будинку літ. А-12, загальною площею 13,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_8 ;

- чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_32 , загальною площею 154,6 кв. м, розташовану на АДРЕСА_12 ;

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 ;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_33 , загальною площею 279,3 кв. м, розташовану на АДРЕСА_12 ;

- паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_12 ;

- паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_12 ;

- паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_12 ;

- нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, за адресою: АДРЕСА_12 ;

- земельну ділянку, кадастровийномер 0722884800:03:001:4728, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1600 га, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, з цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0829 га, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0715 га, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4719, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1200 га, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області;

- групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, розташовану на АДРЕСА_34 ;

- квартиру АДРЕСА_13 .

Здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя.

Виділено у власність ОСОБА_1 наступне майно:

- 1/2 частину торговельно-адміністративної будівлі, загальною площею

1 303,50 кв. м, розташовану на АДРЕСА_4 , вартістю 7 475 938,50 грн;

- бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв. м, за адресою: АДРЕСА_5 , вартістю 248 800,00 грн;

- трикімнатну квартира АДРЕСА_6 , вартістю 2 050 077,00 грн;

- паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_8 , вартістю 146 100,00 грн;

- чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_9 , вартістю 2 723 433,00 грн;

- паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_12 , вартістю 203 400,00 грн;

- квартиру з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, розташовану на АДРЕСА_34 , вартістю 834 065,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4728, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1600 га, що розташована в с. Струмівка Луцького району Волинської області, вартістю 450 268,80 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0829 га, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області, вартістю 312 536,32 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, з цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0715 га, що розташована в с. Підгайці Луцького району Волинської області, вартістю 269 557,86 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4719, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1200 га, що розташована у с. Струмівка Луцького району Волинської області, вартістю 337 701,60 грн;

- групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 24 079 614,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 10 264 789, 54 грн.

Виділено у власність ОСОБА_2 наступне майно:

- чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_7 , вартістю 2 161 660,00 грн;

- автостоянку № НОМЕР_3 у підземному паркінгу житлового будинку літ. А-12, загальною площею 13,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_8 , вартістю 146 100,00 грн;

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 , вартістю 1 195 971,00 грн;

- однокімнатну квартиру

АДРЕСА_11 , вартістю 1 807 901,00 грн;

- паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_12 , вартістю 180 700,00 грн;

- паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_12 , вартістю 179 600,00 грн;

- нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, за адресою:

АДРЕСА_12 , вартістю 2 382 394,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_13 , вартістю 918 139,00 грн;

- земельна ділянка, кадастровий номер 4624580800:01:014:0489, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1700 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 406 572,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:, 0486, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку загальною площею 0,1000 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 241 610,00 грн;

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення первісного та зустрічного позовів частково, апеляційний суд вважав необхідним здійснити реальний поділ спільного сумісного майна, з виділенням кожному із подружжя окремих видів (об`єктів) такого.

Виділяючи у власність ОСОБА_1 : бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв.м, на АДРЕСА_5 ; трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 ; паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_8 ; чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_32 , загальною площею 154,6 кв. м, на АДРЕСА_12 ; паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, на АДРЕСА_12 ; а ОСОБА_2 : чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_7 ; автостоянку № НОМЕР_3 в підземному паркінгу житлового будинку літ. А-12, загальною площею 13,5 кв. м, на АДРЕСА_8 ; двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 ; однокімнатну квартиру АДРЕСА_33 , загальною площею 279,3 кв. м,

на АДРЕСА_12 ; паркувальне місце АДРЕСА_35 , загальною площею 16,7 кв.м, на АДРЕСА_12 , вартістю 180 700,00 грн; паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв.м, на АДРЕСА_12 , апеляційний суд виходив з того, що зазначене майно має майже однакову вартість та розташоване в одній місцевості, а тому зазначений варіант поділу об`єктивно буде забезпечувати права та інтереси обох сторін на спільне майно.

Подібними критеріями суд апеляційої інстанції керувався також виділяючи ОСОБА_1 : квартиру АДРЕСА_2 та чотири земельні ділянки, кадастрові номери: 0722884800:03:001:4728, 0722884800:01:001:5134, 0722884800:01:001:5896, 0722884800:03:001:4719, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані в с. Струмівка та

в с. Підгайці Луцького району Волинської області; а ОСОБА_2 : квартиру АДРЕСА_22 та сім земельних ділянок, кадастрові номери: 4624580800:01:014:0490, 4624580800:01:013:0517, 4624580800:01:014:0489, 4624580800:01:014:0487, 4624580800:01:013:0515, 4624580800:01:014:0486, 4624580800:01:014:0488, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовані в с. Волосянка Сколівського району Львівської області.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про виділ йому у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя 1/2 частини торговельно-адміністративної будівлі, що розташована на АДРЕСА_4 , та стягуючи з нього за користь ОСОБА_2 грошову компенсацію замість її частки у майні, апеляційний суд зазначив, що такі вимоги були предметом як первісного, так і зустрічного позовів.

У частині поділу нежитлової нерухомості, до складу якої входять: нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, на АДРЕСА_12 ; група нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, на АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що розташована на АДРЕСА_3 , апеляційний суд вважав за доцільне виділити ОСОБА_1 групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, на АДРЕСА_1 , узявши до уваги його доводи про те, що він має намір використовувати ці нежитлові приміщення для здійснення підприємницької діяльності та проживати у місті Києві після спливу строку дії контракту на посаді тренера Футбольної команди «Зеніт» (далі - ФК «Зеніт»), тоді як ОСОБА_2 з 2011 року ці приміщення не використовує.

Ураховуючи принцип справедливості та з метою дотримання балансу інтересів сторін при поділі нежитлової нерухомості, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_2 слід виділити земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що розташована на АДРЕСА_3 , та нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв.м, на АДРЕСА_12 .

Оскільки вартість майна виділеного ОСОБА_1 становить 39 131 492,08 грн, а вартість майна виділеного ОСОБА_2 - 18 601 913,00 грн, апеляційний суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від рівності часток у розмірі 10 264 789,54 грн.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бандуристий Р. С., у якій він просив скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року і ухвалити у справі нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі 565/495/18,

від 23 червня 2021 року у справі 640/19644/15, від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бандуристий Р. С., у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, мотивована тим, що ухвалюючи судове рішення апеляційний суд не в повній мірі урахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 квітня 2021 року, та в частині визначення грошової компенсації, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Зокрема, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 10 264 789,54 грн, апеляційний суд неправильно застосував положення статті 71 СК України та статті 365 ЦК України, неврахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 червня 2021 року у справі 640/19644/15, від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16, та не розглянув можливості здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя без визначення компенсації, яка є надмірним тягарем для ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що виділене ОСОБА_1 майно, зокрема чотири земельні ділянки, кадастрові номери: 0722884800:03:001:4728, 0722884800:01:001:5134, 0722884800:01:001:5896, 0722884800:03:001:4719, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані в с. Струмівка та в с. Підгайці Луцького району Волинської області, могли бути виділені ОСОБА_2 у рахунок зменшення грошової компенсації, яка підлягала стягненню з ОСОБА_1 , оскільки присуджена грошова компенсація у розмірі 10 264 789,54 грн є надмірним тягарем для нього, ураховуючи наявність іншого нерухомого майна, що могло бути виділено ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя. Наведене узгоджується з висновками зробленими Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2020 року у справі 565/495/18 у якій зазначено, що «поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі».

Заявник також зауважив, що суд апеляційної інстанції помилково включив до об`єктів спільного сумісного майна подружжя квартиру АДРЕСА_16 , яку було відчужено ОСОБА_1 за згоди дружини ОСОБА_2 у період перебування їх у зареєстрованому шлюбі, що не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи.

У липні 2021 року до Верховного Суду також надійшла касаційна скарга

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тернова В. О., на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, у якій вона просила скасувати постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині щодо поділу спільного сумісного майна подружжя і в цій частині ухвалити нове судове рішення яким:

1. Виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно, загальною вартістю 43 515 592,00 грн:

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0488, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 404 000,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що знаходиться на АДРЕСА_3 , загальною вартістю 6 908 160,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0487, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1350 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 326 174,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0486, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1000 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 241 610,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0490, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 491 400,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0517, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2400 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 561 600,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0515, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1200 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 289 932,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_13 , загальною вартістю 918 139,00 грн;

- чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_7 , загальною вартістю 2 161 660,00 грн;

- автостоянку № НОМЕР_3 в підземному паркінгу житлового будинку літ. А-12, загальною площею 13,5 кв. м, що розташована на АДРЕСА_8 , загальною вартістю 146 100,00 грн;

- нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , загальною вартістю 2 382 394,00 грн;

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 , загальною вартістю 1 195 971,00 грн;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_11 , загальною вартістю 1 807 901,00 грн;

- паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , загальною вартістю 180 700,00 грн;

- паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , загальною вартістю 179 600,00 грн.

2. Виділити у власність ОСОБА_2 наступне майно, загальною вартістю 24 913 679,00 грн:

- групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , загальною вартістю 24 079 614,00 грн;

- квартиру з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_34 , загальною вартістю 834 065,00 грн.

3. З урахуванням загальної вартості спільного сумісного майна подружжя у розмірі 57 733 405,08 грн, у якій вартість 1/2 частки кожного з подружжя складає 28 866 702,54 грн, а також вартості майна, виділення якого у власність ОСОБА_1 не оскаржується ОСОБА_2 (у розмірі 14 217 813,08 грн) та вартості майна, поділ якого ОСОБА_2 просить здійснити у своїй касаційній скарзі шляхом ухвалення Верховним Судом нового судового рішення, заявниця просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошову компенсацію в розмірі 3 953 023,54 грн.

4. Залишити без змін постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року в частині виділення у власність ОСОБА_1 наступного майна, загальною вартістю 14 217 813,08 грн, та стягнення на користь ОСОБА_2 1/2 частини цього майна:

- 1/2 частки торговельно-адміністративної будівлі, загальною площею

1 303,50 кв. м, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що розташована на АДРЕСА_4 , загальною вартістю 7 475 938,50 грн;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 , загальною вартістю 2 050 077,00 грн;

- бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв. м, що розташована на АДРЕСА_5 , загальною вартістю 248 800,00 грн;

- паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, що розташоване на

АДРЕСА_8 , загальною вартістю 146 100,00 грн;

- паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , загальною вартістю 203 400,00 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4728, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1600 га, що знаходиться в с. Струмівка Луцького району Волинської області, загальною вартістю

450 268,80 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0829 га, що знаходиться в с. Підгайці Луцького району Волинської області, загальною вартістю 312 536,32 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0715 га, що знаходиться в с. Підгайці Луцького району Волинської області, загальною вартістю 269 557,86 грн;

- земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4719, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1200 га, що знаходиться в с. Струмівка Луцького району Волинської області, загальною вартістю 337 701,60 грн.

- чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_9 , загальною вартістю 2 723 433,00 грн;

Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року заявниця зазначила невідповідність висновків апеляційного суду правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16, від 07 червня 2017 року у справі № 6-2670цс16 та Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 752/1334/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 405/6250/15-ц, від 03 грудня 2018 року у справі № 758/5029/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 466/6554/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 760/1505/16, від 10 липня 2019 року у справі № 357/253/17, від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 552/1514/19, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 757/64512/16-ц, від 09 червня 2021 року у справі № 760/789/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Тернова В. О., у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, мотивована тим, що апеляційний суд не виконав вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року, зокрема не урахував домовленість подружжя щодо порядку поділу майна, здійснивши поділ спільного сумісного майна подружжя на власний розсуд поза межами заявлених вимог. Зокрема, апеляційний суд не взяв до уваги, що обидві сторони у суді першої інстанції заявили вимоги про визнання за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя права власності на земельні ділянки, кадастрові номери 4624580800:01:014:0488, 0710100000:22:074:0025, 4624580800:01:014:0487, 4624580800:01:014:0486, 4624580800:01:014:0489, 4624580800:01:014:0490, 4624580800:01:013:0517, 4624580800:01:013:0515, тобто фактично між подружжям було досягнуто згоду про такий порядок поділу спільного майна: виділити у власність ОСОБА_1 зазначене нерухоме майно та стягнути на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію. З огляду на наведене, апеляційний суд не мав правових підстав визнавати право власності на зазначені земельні ділянки за ОСОБА_2 , оскільки такі позовні вимоги жодна із сторін не заявляла.

Вирішуючи питання про поділ спільного сумісного майна подружжя в частині поділу таких об'єктів нерухомості: група нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , та квартира з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_34 , апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин положення частин четвертої, п`ятої статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної, та неврахував правові висновки щодо їх застосування, викладені у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16, від 07 червня 2017 року у справі № 6-2670цс16 та Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 752/1334/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 405/6250/15-ц, від 03 грудня 2018 року у справі № 758/5029/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 466/6554/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 760/1505/16, від 10 липня 2019 року у справі № 357/253/17, у яких сформульовано наступну правову позицію: «Вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктосм права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4-5 статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на зепозитний рахунок суду.

В разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності».

Апеляційний суд неврахував також висновок Верховного Суду, що міститься у постанові від 07 квітня 2021 року у цій справі, та аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 552/1514/19, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 757/64512/16-ц, від 09 червня 2021 року у справі № 760/789/19 про те, що: «Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки».

Виділяючи у власність ОСОБА_1 групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , та квартиру з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_34 , апеляційний суд без згоди власника майна - ОСОБА_2 , без грошової компенсації, обов`язкової для внесення на депозит суду, та за відсутності правових підстав для припинення права власності передав його у власність ОСОБА_1 . Такий варіант поділу майна суд мотивував припищенням про те, що ОСОБА_1 після закінчення контракту з ФК «Зеніт» планує повернутися до України та користуватися цим майном, що грунтуються виключно на доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 .

У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тернова В. О., на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вона зазначила про згоду з касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині задоволення вимог його касаційної скарги та ухвалення нового судового рішення про задоволення його позову в частині виділення у власність ОСОБА_1 наступного майна:

- земельної ділянки, кадастровий номер 4624580800:01:014:0488, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 404 000,00 грн;

- земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що знаходиться на АДРЕСА_3 , загальною вартістю 6 908 160,00 грн;

- земельної ділянки, кадастровий номер 4624580800:01:014:0487, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1350 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 326 174,00 грн;

- земельної ділянки, кадастровий номер 4624580800:01:014:0486, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1000 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 241 610,00 грн;

- земельної ділянки, кадастровий номер 4624580800:01:014:0489, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1700 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 406 572,00 грн;

- земельної ділянки, кадастровий номер 4624580800:01:014:0490, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 491 400,00 грн;

- земельної ділянки, кадастровий номер 4624580800:01:013:0517, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2400 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 561 600,00 грн;

- земельної ділянки, кадастровий номер 4624580800:01:013:0515, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1200 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, загальною вартістю 289 932,00 грн;

- квартири АДРЕСА_13 , загальною вартістю 918 139,00 грн;

- торговельно-адміністративної будівлі, загальною площею 1 303,50 кв. м, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що знаходиться на АДРЕСА_4 , загальною вартістю 7 475 938,50 грн;

- чотирикімнатної квартири АДРЕСА_9 , загальною вартістю 2 723 433,00 грн,

з обов`язковим стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації 1/2 частини вказаного майна у розмірі 14 111 448,50 грн.

В іншій частині просила відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , зазначивши, що в частині майна щодо якого подружжя не досягло згоди про його поділ, може бути поділено відповідно до належних їм часток.

У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тернова В. О., на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вона зазначила, що згодна із зазначеною касаційною скаргою в частині задоволення вимог про ухвалення нового судового рішення та задоволення позову ОСОБА_1 про поділ майна подружжя у тій частині, щодо якої сторони відповідно до заявлених позовних вимог досягли згоди про його поділ; в іншій частині просила відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та задовольнити її касаційну скаргу.

У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бандуристий Р. С., на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому він просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року в оскаржуваній частині без змін, посилаючись на неаргументованість доводів касаційної скарги ОСОБА_2 , їх суперечність обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що 04 листопада 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, у якому народилося двоє дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2016 року у справі № 161/16702/15-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Під час шлюбу сторони набули таке майно:

1) групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , загальною вартістю 24 079 614,00 грн;

2) квартиру з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_34 , загальною вартістю 834 065,00 грн;

3) торговельно-адміністративну будівлю, загальною площею 1 303,50 кв. м, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та знаходиться на АДРЕСА_4 , загальною вартістю 14 951 877,00 грн;

4) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0490, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 491 400,00 грн;

5) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0517, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2400 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 561 600,00 грн;

6) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0489, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1700 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 406 572,00 грн;

7) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0487, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1350 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 326 174,00 грн;

8) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:013:0515, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1200 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 289 932,00 грн;

9) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0486, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1000 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 241 610,00 грн;

10) земельну ділянку, кадастровий номер 4624580800:01:014:0488, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,2100 га, що розташована в с. Волосянка Сколівського району Львівської області, вартістю 404 000,00 грн;

11) земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:22:074:0025, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, загальною площею 0,2400 га, що знаходиться на АДРЕСА_3 , загальною вартістю 6 908 160,00 грн;

12) бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв. м, що розташована на АДРЕСА_5 , вартістю 248 800,00 грн;

13) трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 , вартістю 2 050 077,00 грн;

14) чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_7 , вартістю 2 161 660,00 грн;

15) паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_8 , вартістю 146 100,00 грн;

16) автостоянку № 1 в підземному паркінгу житлового будинку літ. А-12, загальною площею 13,5 кв. м, що розташована на АДРЕСА_8 , вартістю 146 100,00 грн;

17) чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_9 , вартістю 2 723 433,00 грн;

18) двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 , вартістю 1 195 971,00 грн;

19) однокімнатну квартиру АДРЕСА_11 , вартістю 1 807 901,00 грн;

20) паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 180 700,00 грн;

21) паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 179 600,00 грн;

22) паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 203 400,00 грн;

23) нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 2 382 394,00 грн;

24) квартиру АДРЕСА_13 , вартістю 918 139,00 грн;

25) земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4728, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1600 га, що знаходиться в с. Струмівка Луцького району Волинської області, вартістю 450 268,80 грн;

26) земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0829 га, що знаходиться в с. Підгайці Луцького району Волинської області, вартістю 312 536,32 грн;

27) земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0715 га, що знаходиться в с. Підгайці Луцького району Волинської області, вартістю 269 557,86 грн;

28) земельну ділянку, кадастровий номер 0722884800:03:001:4719, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,1200 га, що знаходиться в с. Струмівка Луцького району Волинської області, вартістю 337 701,60 грн.

Суди також встановили, що квартира АДРЕСА_16 відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 05 липня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 , зі згоди дружини ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 .

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг та відзивів на них, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бандуристий Р. С., та ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Тернова В. О., підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Зазначені норми закону встановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один з подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування такої презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18), а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

У справі, що переглядається, сторони не спростовували поширення на майно, набуте ними у шлюбі, презумпції спільності права власності.

Сам по собі факт того, що майно набуте подружжям у шлюбі зареєстровано на праві власності за одним із них, не спростовує поширення на таке майно правового режиму спільного майна подружжя, оскільки за змістом 60 СК України право спільної сумісної власності на майно виникає у обох з подружжя одночасно. При цьому статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» установлено спростовну презумпцію відомостей, унесених до єдиного державного реєстру. Наведений висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-57апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (провадження № 11-771апп19), від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20).

Зважаючи на наведене, Верховний Суд вважає неприйнятними аргументи ОСОБА_2 про те, що здійснюючи поділ спільного сумісного майна подружжя, апеляційний суд не надав оцінки тому факту, що вона є зареєстрованим власником частини спільного майна, зокрема групи нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 та квартири з коморою і мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_34 , загальною вартістю 834 065,00 грн, оскільки реєстрація права власності на спільне майно (його частину) за одним з подружжя, не надає такому з подружжя жодної переваги при його поділі.

Зокрема, відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками та припинення відносин спільної власності взагалі (частина третя статті 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно,

що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

У справі, що переглядається, судами установлено, що у власності сторін перебуває низка об'єктів нерухомості, які мають різне цільове призначення та розташовані на території Волинської, Донецької, Львівської областей, а також у місті Києві, зокрема:

- житлові приміщення (квартири): одна квартира у АДРЕСА_36 ;

- нежитлові приміщення: одне нежитлове приміщення в місті Києві та два нежитлових приміщення в м. Донецьку.

- дванадцять земельних ділянок, розташованих на території Львівської та Волинської областей;

- шість інших об`єктів нежитлової нерухомості (бокс-стоянка/автостоянка/ паркувальне місце) у м. Донецьку.

До частини зазначених вище об`єктів на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій ускладений доступ та користування ними, оскільки таке майно знаходиться на тимчасово окупованій території (м. Донецьк).

Таким чином, склад та обсяг майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та підлягає поділу між ними, дозволяв суду здійснити його реальний поділ шляхом передачі кожному з подружжя окремих об`єктів нерухомого майна. Саме такі мотиви, викладені у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у цій справі, що стали однією з підстав передачі судом касаційної інстанції справи на новий апеляційний розгляд

Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції під час нового апеляційного розгляду дійшов обгрунтованого висновку про доцільність проведення у цій справі реального поділу майна між подружжям у спосіб виділення кожному в натурі окремих видів (об`єктів) майна, як просили здійснити сторони в первісному та зустрічному позовах.

ОСОБА_2 у касаційній скарзі, поданій в її інтересах адвокатом Терновою В. О., вказувала на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16, від 07 червня 2017 року у справі № 6-2670цс16 та Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 752/1334/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 405/6250/15-ц, від 03 грудня 2018 року у справі № 758/5029/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 466/6554/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 760/1505/16, від 10 липня 2019 року у справі № 357/253/17 щодо застосування положень частин четвертої, п`ятої статті 71 СК України, а також висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 552/1514/19, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 757/64512/16-ц, від 09 червня 2021 року у справі № 760/789/19, та у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у цій справі щодо застосування статті 364 ЦК України.

Аналізуючи мотиви, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено угодою між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Тлумачення положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.

Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), у першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.

У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.

Правовідносини, в яких позивач просить припинити право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Отже, у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач, не вимагається обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18 (провадження

№ 61-19084св20); від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц (провадження № 61-37616св18); від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18); від 30 вересня 2020 року у справі № 552/1514/19 (провадження № 61-21084св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 359/898/18 (провадження № 61-3703св19), від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18 (провадження № 61-19084св20), від 07 квітня 2021 року у справі № 757/64512/16-ц (провадження № 61-11187св20), від 18 травня 2021 року у справі № 725/3818/19 (провадження № 61-11831св20).

Таким чином, у випадку, коли один із співвласників погодився отримати грошову компенсацію замість своєї частки в спільному майні, а інша сторона не погодилася її добровільно виплачувати з будь-якої причини, зацікавлений в одержанні замість своєї частки у майні грошової компенсації співвласник звертається до суду з позовом на підставі статті 364 ЦК України.

Таку ж позицію підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), ухваленій після подання заявниками касаційний скарг, зазначивши у пункті 45, що вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого подружжя (відповідача) грошової коменсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду (див. висновок, сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15-ц). Підтвердження платоспроможності такого відповідача законодавство України не вимагає.

У пункті 50 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду вказала,

що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.

Зважаючи на наведене, аргументи ОСОБА_2 про те, що вона не надавала свою згоду на присудження їй грошової компенсації замість частки у двох об'єктах спільного майна, а саме: групи нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , та квартири з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_34 , а тому апеляційний суд не мав правових підстави вирішувати питання про припинення її права на частку у зазначеному майні та міг ухвалити рішення про припинення її права на частку у спільному майні лише за умови попереднього внесення ОСОБА_1 вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, є необґрунтованими.

Ураховуючи зазначене, посилання ОСОБА_2 на невідповідність висновків апеляційного суду правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16, від 07 червня 2017 року у справі № 6-2670цс16 та постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 752/1334/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 405/6250/15-ц, від 03 грудня 2018 року у справі № 758/5029/16-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 466/6554/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 760/1505/16, від 10 липня 2019 року у справі № 357/253/17, від 03 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 552/1514/19, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 757/64512/16-ц, від 09 червня 2021 року у справі № 760/789/19 не знайшли підтвердження.

Щодо способу поділу майна подружжя

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 убачається, що кожна сторона запропонувала свій варіант поділу спільного майна в натурі з виплатою або отриманням грошової компенсації від іншого з подружжя.

Так, запропонований ОСОБА_1 варіант поділу майна подружжя передбачав поділ, за яким він отримує у натурі в особисту приватну власність нерухомого майна на суму 68 901 096,20 грн, а ОСОБА_2 виділяється в особисту приватну власність нерухоме майно вартістю 46 334 339,60 грн.

Натомість, ОСОБА_2 у зустрічному позові наполягала на виділенні їй у особисту приватну власність у порядку поділу майна подружжя лише двох об`єктів нерухомого майна: квартири з мансардою АДРЕСА_2 та групи нежитлових приміщень № 36 (в літ. А) на АДРЕСА_1 ; щодо решти майна - не заперечувала проти виділення його у особисту приватну власність ОСОБА_1 з присудженням їй грошової компенсації у загальному розмірі 3 751 023,54 грн.

У контексті доводів касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд апеляційної інстанції здійснив поділ спільного сумісного майна подружжя на власний розсуд поза межами позовних вимог подружжя, у тому числі безпідставно не урахував домовленість подружжя, досягнуту під час розгляду справи щодо поділу частини спільного майна, зокрема щодо виділенняОСОБА_1 в особисту приватну власність земельних ділянок, кадастрові номери: 4624580800:01:014:0488, 0710100000:22:074:0025, 4624580800:01:014:0487, 4624580800:01:014:0486, 4624580800:01:014:0489, 4624580800:01:014:0490, 4624580800:01:013:0517, 4624580800:01:013:0515, Верховний Суд вважає необхідним зауважити, що саме по собі обрання судом варіанту поділу спільного майна, який є відміннім від запропонованого сторонами, не вважається виходом за межі позовних вимог, оскільки суд вирішує спір в межах заявленого позову про поділ спільного майна подружжя, та визначає спосіб поділу майна, який за установлених у кожній конкретній справі обставин, є найбільш прийнятним для обох сторін та відповідає засадам розумності та справедливості.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи касаційной скарги ОСОБА_1 про невідповідність висновків апеляційного суду в частині обраного способу поділу спільного майна подружжя висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18 (провадження

№ 61-1539св19) та від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16 (провадження № 61-11253св20).

У вказаних постановах сформульовано висновок про те, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У випадку множинності об`єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати компенсацію.

Суд апеляційної інстанції не урахував наведених вище висновків Верховного Суду, та не розглянув можливості здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначення такої у мінімальному розмірі, за рахунок присудження ОСОБА_2 частини спільного майна у розмірі максимально наближеному до величини її частки у спільному сумісному майні подружжя.

Тобто, здійснюючи поділ спільного майна подружжя ОСОБА_7 апеляційному суду належало спочатку визначити розмір частки дружини/чоловіка, які є рівними, а потім відповідно до визначеного розміру часток провести реальний поділ майна з присудженням кожному з подружжя у особисту власність конкретних об`єктів нерухомості.

Суд апеляційної інстанції зазначеним принципом під час обрання способу поділу спільного майна подружжя не керувався, та провів реальний поділ майна з відхиленням від рівності часток подружжя на суму 10 264 789,54 грн.

Натомість, колегія суддів відхиляє як неприйнятні твердження ОСОБА_1 про неврахування апеляційний судом висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі № 640/19644/15 (провадження № 61-9395св19) про те, що стягуючи з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 10 264 789,54 грн за відступлення від рівності часток при поділі майна подружжя, суд апеляційної інстанції не перевірив, чи спроможний він виплатити таку компенсацію та чи не становитиме вона для нього надмірний тягар, оскільки від зазначеного висновку Верховного Суду на час вирішення справи в суді касаційної інстанції Велика Палата Верховного Суду відступила у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження

№ 14-182цс21), зазначивши у пункті 47 цієї постанови про те, що факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, в тому числі на присуджену йому річ (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Виручені від реалізаціїкошти спрямовуються на задоволення вимог стягувача, сплату виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження тощо.

Такий висновок Велика Палата Верховного Суду пояснила тим, що неплатоспроможність відповідача не має значення для вирішення спору, у якому про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ та отримання відповідної компенсації на свою користь просить позивач. У разі задоволення цього позову відповідач стає одноосібним власником речі. Тому його не можна вважати неплатоспроможним. Більше того, якщо для задоволення позову про стягнення коштів суд мав би враховувати платоспроможність відповідача на час розгляду справи, то стягнення у судовому порядку багатьох боргів було б неможливим саме з цієї причини.

Разом з тим, зазначений висновок не спростовує того факту, що суду апеляційної інстанції належало провести реальний поділ спільного майна сторін таким чином, щоб в остаточному підсумку кожен одержав у натурі таку кількість об`єктів нерухомості, вартість яких була б тотожною величині частки дружини та чоловіка, чого ним здійснено не було.

Верховний Суд також погоджується з доводами касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що висновки апеляційного суду про доцільність виділу ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, на АДРЕСА_1 не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах, а лише на припущеннях апеляційного суду про те, що після закінчення контракту з ФК «Зеніт», ОСОБА_1 планує повернутися до України та використовувати групу нежитлових приміщень в м. Києві для здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, обґрунтованими є доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд під час нового апеляційного розгляду не виправив недоліків вирішення справи у суді першої інстанції, зокрема помилково включив до переліку об`єктів спільної сумісної власності подружжя, що підлягає поділу, чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_16 , яка була відчужена ОСОБА_1 за згодою дружини ОСОБА_2 у період перебування у шлюбі.

Так, у постанові від 07 квітня 2021 року у цій справі Верховний Суд зауважив, що відчуження чотирикімнатної квартири АДРЕСА_16 відбулося у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а тому в частині відмови апеляційного суду в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 щодо поділу чотирикімнатної квартири АДРЕСА_16 , суд касаційної інстанції, в силу вимог статті 400 ЦПК України, не перевіряє законність рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, оскільки у цій частині судові рішення не оскаржуються. Однак, під час нового апеляційного розгляду, суд наведеного не урахував, що призвело до необґрунтованого збільшення вартості спільного майна подружжя.

Підсумовуючи, Верховний Суд зазначає, що мотиви, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Бандуристий Р. С., та ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Тернова В. О., підтвердилися в частині невідповідності висновків суду апеляційної інстанції правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18 (провадження

№ 61-1539св19) та від 09 червня 2021 року у справі № 537/5528/16 (провадження № 61-11253св20), а також неурахування вказівок, викладених Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2021 року у цій справі під час нового апеляційного розгляду.

Ураховуючи наведене, а також проаналізувавши зазначені вище недоліки проведеного апеляційним судом реального поділу майна, як і неможливість залишення в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій. Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій встановили обставини справи у обсязі, достаньому для її правильного вирішення, але неправильно застосували норми матеріального права, що вплинуло на правильність вирішення спору по суті, суд касаційної інстанції вважає можливим ухвалитиу справі нове судове рішення, з власним варіантом поділу майна,

При визначенні способу поділу майна подружжя, колегія суддів бере до уваги, що частки дружини/чоловіка у спільному майні є рівними, а також встановлену судами вартість спірних об`єктів спільної сумісної власності, їх цільове призначення та географічне розташування, запропоновані обома сторонами варіанти поділу спільного майна, та виходить з такого:

1. Загальна вартість спільного сумісного майна подружжя, що є предметом поділу між сторонами у цій справі становить 54 009 972,08 грн; при поділі між сторонами у натурі спільного майна суд бере до уваги такі об'єкти нерухомості:

- групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , вартістю 24 079 614,00 грн;

- квартиру з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_34 , вартістю 834 065,00 грн;

- торгівельно-адміністративну будівлю, загальною площею 1 303,50 кв. м, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та знаходиться на АДРЕСА_4 , вартість 1/2 частки якої становить 7 475 938,50 грн (вартість цілого об`єкта - 14 951 877,00 грн);

- бокс-стоянку № НОМЕР_1 в долі 9/100 у будівлі літ. Б-1, загальною площею 23 кв. м, що розташована на АДРЕСА_5 , вартістю 248 800,00 грн;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 , вартістю 2 050 077,00 грн;

- чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_7 , вартістю 2 161 660,00 грн;

- паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_8 , вартістю 146 100,00 грн;

- автостоянку № НОМЕР_3 в підземному паркінгу житлового будинку літ. А-12, загальною площею 13,5 кв. м, що розташована на АДРЕСА_8 , вартістю 146 100,00 грн;

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 , вартістю 1 195 971,00 грн;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_11 , вартістю 1 807 901,00 грн;

- паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 180 700,00 грн;

- паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 179 600,00 грн;

- паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 203 400,00 грн;

- нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 2 382 394,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_13 , вартістю 918 139,00 грн;

2. Унаслідок поділу кожна зі сторін має отримати в особисту приватну власність у натурі таку кількість об`єктів нерухомості, вартість яких буде максимально наближеною до величини частки дружини/чоловіка, які є рівними та складають по 27 004 986,04 грн (54 009 972,08 грн / 2);

3. Обидві сторони спору на час його вирішення фактично проживають за кордоном ( ОСОБА_2 разом з дітьми - у Федеративній Республіці Німеччина, а ОСОБА_1 - у Російській Федерації), спільним майном безпосередньо не користуються та не надали доказів на підтвердження того, що між ними установлено певний порядок користування об'єктами нерухомості, який має бути врахований судом при поділі спільного майна.

4. Спільне майно подружжя має різне цільове призначення (житлові/нежитлові приміщення) та географічне розташування (Західна та Східна Україна, місто Київ), а тому доцільним є виділення кожному з подружжя у натурі різних за цільовим призначення приміщень, зокрема, щонайменше одного житлового приміщення (квартири) в кожній з частин України, щонайменше одного нежитлового приміщення, а також паркувального місця та земельної ділянки.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 доцільно виділити у власність:

- торговельно-адміністративну будівлю, загальною площею 1 303,50 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_4 , оскільки така належить йому та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності (без виділення часток співвласників);

- нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 .

Натомість, ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна подружжя отримує у особисту приватну власність групу нежитлових приміщень № 36 (в літ. А), загальною площею 416,7 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Щодо поділу об`єктів житлової нерухомості, то Верховний Суд бере до уваги, що після розірвання шлюбу разом із ОСОБА_8 залишилися проживати малолітні діти, а тому в порядку поділу майна подружжя їй належить виділити в особисту приватну власність житлові приміщення достатні за площею (у межах розміру її частки) для проживання разом з дітьми.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_2 доцільно виділити у власність квартиру з коморою та мансардою № НОМЕР_2 , загальною площею 97,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_34 , загальною вартістю 834 065,00 грн, оскільки така є більшою за площею, ніж квартира, що розташована на АДРЕСА_37 , та двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 , загальною вартістю 1 195 971,00 грн.

За місцем розташування житлового приміщення у м. Донецьку, виділеного у приватну власність ОСОБА_2 , Верховний Суд також виділяє їй у власність за цією є адресою паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, загальною вартістю 180 700,00 грн, а за місцем розташування житлового приміщення у м. Луцьку - дві земельні ділянки, що знаходяться в с. Підгайці Луцького району Волинської області, а саме: площею 0,0829 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:5134, загальною вартістю 312 536,32 грн, та площею 0,0715 га, кадастровий номер 0722884800:01:001:5896, загальною вартістю 269 557,86 грн.

Решту спільного майна сторін у порядку поділу майна подружжя належить виділити у особисту приватну власність ОСОБА_1 .

Такий спосіб поділу майна відповідає презумпції рівності часток кожного з подружжя, оскільки у результаті його поділу кожен із подружжя ОСОБА_7 одержує у натурі таку кількість об`єктів нерухомого майна, вартість яких є максимально наближеною до розміру ідеальної частки у спільному майні, зокрема, вартість майна виділеного ОСОБА_1 становить 27 137 527,90 грн, а ОСОБА_2 - 26 872 444,18 грн. З огляду на те, що частка ОСОБА_1 є більшою від ідеальної на 132 541,04 грн, а частка ОСОБА_2 , відповідно, меншою на цю ж суму, тому одночасно з проведеним поділом з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню грошова коменсація за відхилення від рівності часток подружжя в розмірі 132 541,04 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 про поділ майна подружжя частково; за результатами поділу спільного майна ОСОБА_1 у особисту приватну власність виділено нерухоме майна, загальною вартістю 27 137 527,90 грн, а ОСОБА_2 - 26 872 444,18; за відхилення від рівності часток подружжя з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню грошова компенсація в розмірі 132 541,04 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами вирішення касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Верховний Суд дійшов висновки, що вони підлягають задоволенню частково, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 частково, судові витрати у справі необхідно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, колегія суддів встановила, що частка кожного з подружжя ОСОБА_7 у спільному майні становить 27 004 986,04 грн, в порядку поділу майна кожна зі сторін спору одержала у натурі в особисту приватну власність нерухоме майно, що відповідає розміру частки дружини/чоловіка, зі стягненням/доплатою грошової компенсації за відхилення від рівності часток подружжя.

ОСОБА_1 відповідно до заявлених ним вимог про поділ майна подружжя, просив визнати за ним право власності на нерухоме майно вартістю 42 019 065,00 грн, а ОСОБА_2 - вартістю 24 913 679,00 грн, а також стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію за відхилення від рівності часток подружжя врозмірі 3 751 023,54 грн, тобто обсяг заявлених ОСОБА_2 майнових вимог становив 28 664 702,54 грн

За результатами вирішення спору позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено на 64,27 відсотки від заявленого ним обсягу, а вимоги ОСОБА_2 - на 94,21 відсотки.

ОСОБА_1 під час розгляду справи понесено судові витрати в розмірі 81 225,00 грн, з них: за подання позову - 6 890,00 грн, за подання апеляційної скарги - 10 335,00 грн, за подання касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року - 32 000,00 грн, за подання касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року - 32 000,00 грн.

ОСОБА_2 під час розгляду справи понесено судові витрати в розмірі 54 025,00 грн, з них: за подання зустрічного позову - 8 810,00 грн, за подання апеляційної скарги - 13 215,00 грн, за подання касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року - 32 000,00 грн.

Зважаючи на результати вирішення касаційних скарг, сплачений у зв`язку з розглядом справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій судовий збір необхідно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних/зустрічних вимог, що становить за позовом ОСОБА_1 52 203, 31 грн ((81 225,00 грн * 64,27 відсотки/ 100), зустрічного позову ОСОБА_2 - 50 896,95 грн ((54 025,00 грн * 94,21 відсотки/ 100), а тому з урахуванням взаємозаліку, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 306,36 грн на відшкодування понесених ним судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бандуристий Руслан Сергійович, та ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Тернова Вікторія Олександрівна, задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя задовольнити частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя задовольнити частково.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на:

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 , вартістю 1 195 971,00 грн;

- паркувальне місце № 43, загальною площею 16,7 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 180 700,00 грн;

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на:

- торговельно-адміністративну будівлю, загальною площею 1 303,50 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_4 , та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (без виділення часток свіввласників), вартість 1/2 ідеальної частки якої становить 7 475 938,50 грн;

- нежитлове приміщення, загальною площею 195 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 2 382 394,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_13 , вартістю 918 139,00 грн;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_6 , вартістю 2 050 077,00 грн;

- чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_7 , вартістю 2 161 660,00 грн;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_11 , вартістю 1 807 901,00 грн;

- паркувальне місце № 1, загальною площею 13,5 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_8 , вартістю 146 100,00 грн;

- паркувальне місце № 46, загальною площею 16,6 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 179 600,00 грн;

- паркувальне місце № 58, загальною площею 18,8 кв. м, що розташоване на АДРЕСА_12 , вартістю 203 400,00 грн;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від рівності часток подружжя в розмірі 132 541,04 грн

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування сплаченого судового збору 1 306,36 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко


Суд	Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення	12.10.2022
Оприлюднено	27.10.2022
Номер документу	106964537
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Коломієць Ганна Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.10.2022 по справі 757/64512/16-цКАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —757/64512/16-ц

Постанова від 12.10.2022

Постанова
від 12.10.2022 по справі 757/64512/16-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ