Рішення

від 18.10.2022 по справі 293/2567/21

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/2567/21

Провадження № 2/293/253/2022

18 жовтня 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир» до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Дім-Агро» про визнання договору оренди землі недійсним, -

ВСТАНОВИВ :

І. СУТЬ СПРАВИ

20.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Дім-Агро», за змістом якого просить визнати недійсним договір оренди землі від 15.07.2021, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Дім-Агро» на земельну ділянку, площею 4,3013 га., кадастровий номер 1825685000:09:000:0040, зареєстрований 03.08.2021 за №43386790 та стягнути з відповідачів судові витрати понесені за подання позову до суду у виді сплаченого судового збору в розмірі 2270,00грн.

Позов обгрунтовується тим, що 18.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки загальною площею 4,3013 га, у тому числі ріллі 4,3013 га., кадастровий номер 1825685000:09:000:0040, строком на 10 років. Згідно з умовами договору, договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Державна реєстрація вказаного договору оренди землі була проведена 06.05.2014.

Позивач зазначає, що початок строку дії договору починається з моменту державної реєстрації договору, тобто з 06.05.2014 та припиняється 06.05.2024.

Позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 15.07.2021 уклав договір оренди землі з Фермерським господарством «Дім-Агро», відповідно до умов якого передав у платне строкове користування земельну ділянку, площею 4,3013 га., кадастровий номер 1825685000:09:000:0040.

Позивач стверджує, що на час укладення договору оренди землі від 15.07.2021 земельна ділянка площею 4,3013 га., кадастровий номер 1825685000:09:000:0040 перебувала в оренді ТОВ «Агро-Регіон Житомир» та вважав, що ОСОБА_1 та ФГ «Дім-Агро» уклали договір оренди під час дії попереднього договору оренди від 18.02.2011, оскільки строк дії останнього спливає 06.05.2024.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021, справа № 293/2567/21 передана на розгляд судді Збаражського О.М.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 28.12.2021 позовну заяву ТОВ Агро-Регіон Житомир залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Черняхівського районного суду Житомирської області від 28.12.2021 позивачем 27.01.2022 подано заяву з додатками.

Ухвалою від 01.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, витребувати у відповідачів копію оспорюваного договору, підготовче засідання призначив на 28.02.2022.

28.02.2022 справа не розглядалась через відпустку судді, підготовче засідання відкладено на 22.03.2022.

Ухвалою від 22.03.2022, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання на 19.04.2022.

19.04.2022 ухвалою, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання на 17.05.2022.

13.05.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву та копія оспорюваного договору.

17.05.2022 ухвалою, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання на 09.06.2022.

Ухвалою від 09.06.2022, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 19.07.2022.

19.07.2022 слухання справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті, розгляд справи відкладено на 31.08.2022.

31.08.2022 ухвалою, яка в порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, яка занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 21.09.2022.

21.09.2022 ухвалою, яка в порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, яка занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання за клопотанням представника позивача на 18.10.2022.

18.10.2022 позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся встановленим порядком. Крім того, позивач завчасно викликався до суду шляхом направлення телефонограми.

18.10.2022 відповідачі в судове засідання не прибули, згідно поданої заяви від 18.10.2022 представник відповідачів Бойко Н.В. просила провести судове засідання у її відсутності та відсутності відповідачів, у задоволенні позову просила відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ураховуючи, що суд вжив усіх можливих заходів щодо повідомлення сторін про розгляд справи, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", та те, що участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

18.10.2022 суд відповідно до вимог ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

IІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ.

Встановлено, що 18.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав ТОВ «Агро-Регіон Житомир» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1825685000:09:000:0040, загальною площею 4,3013 га, у тому числі ріллі 4,3013га, що знаходиться на території Ксаверівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а.с.8).

Згідно із п. 8 вказаного договору, договір оренди землі укладений строком на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Пунктом 19 зазначеного договору встановлено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії даного договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Пунктом 20 вказаного договору визначено, що передача земельної ділянки від орендодавця до орендаря здійснюється у наступний день після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з пунктом 41 зазначеного договору визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.9).

15.07.2021 ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з ТОВ «Дім-Агро», відповідно до умов якого передав у строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 4,3013 га., ТОВ «Дім-Агро» строком на 7 років (а.с.67-69).

Згідно листа-повідомлення від 15.07.2021, ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Агро-Регіон Житомир» про те, що не бажає поновлювати, продовжувати договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 1825685000:09:000:0040 та має намір на власний розсуд розпоряджатись своєю земельною ділянкою (а.с.71).

Право оренди земельної ділянки згідно вказаного договору від 15.07.2021 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.08.2021 (а.с.70).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.12) сформованого 27.10.2021 за №281576745, право оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 з кадастровим номером 1825685000:09:000:0040, 06.05.2014 зареєстровано за ТОВ «Агро-Регіон Житомир» на підставі договору оренди землі від 18.02.2011, строк дії договору 10 років, та 03.08.2021 право оренди на вищевказану земельну ділянку зареєстровано за Фермерським господарством «Дім-Агро» на підставі договору оренди землі від 15.07.2021, строк дії договору 7 років.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Положеннями статті 215 Цивільного кодексу України, визначені правові підстави визнання правочину недійсним. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» (тут і надалі в редакції чинній на дату укладення договору оренди землі від 18.02.2011), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Положеннями статті 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною п`ятою статті 126 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 18 названого Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Згідно зі статтею 20 вказаного Закону, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно п.12 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (в редакції чинній на час укладення договору від 18.02.2011), факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди. Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (п. 13-14 Порядку).

Відповідно до ч. 1-3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про визнання договору оренди землі недійсним.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,3013 га. кадастровий номер 1825685000:09:000:0040, що знаходиться на території Ксаверівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

18.02.2011 між ТОВ «Агро-Регіон Житомир» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 4,3013 га. кадастровий номер 1825685000:09:000:0040, строком на 10 років. Відповідно до п.41 договору сторони погодили, що договір оренди землі набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Зазначені умови договору відповідають статті 18 Закону України «Про оренду землі», чинній на час виникнення спірних правовідносин.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України "Про оренду землі" були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року договори оренди землі не підлягали державній реєстрації.

Отже, вимога про обов`язкову державну реєстрацію укладеного договору оренди землі діяла до 01.01.2013.

На час розгляду справи в суді, позивачем не надано доказів того, що укладений договір оренди землі з ОСОБА_1 зареєстрований у відповідному відділі Державного земельного кадастру. Досліджений в судовому засіданні договір оренди землі від 18.02.2011 не містить запису про його реєстрацію в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Таким чином, державну реєстрацію договору оренди землі від 18.02.2011 проведено не було.

Відтак, оскільки не було здійснено державну реєстрацію договору оренди землі, договір укладений між ТОВ «Агро-Регіон Житомир» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825685000:09:000:0040 чинності не набув і відповідно ТОВ «Агро-Регіон Житомир» не набуло прав орендаря за договором оренди землі.

Доводи позивача про початок перебігу строку дії договору оренди землі з моменту державної реєстрації права оренди згідно укладеного договору, а саме з 06.05.2014, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем була проведена державна реєстрація права оренди землі, яка не може підмінити державну реєстрацію самого договору.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі №696/1693/15-ц, згідно з якою проведення після 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі). А тому державна реєстрація права оренди не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01.01.2013.

Судом також встановлено, що позивач не скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, у передбачений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб.

Щодо посилання позивача в позовній заяві на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 по справі №322/1178/171, то в даній справі не може братись до уваги і не підлягає застосуванню, оскільки суть правовідносин в зазначеній справі відрізняється від даної ситуації в моменті реєстрації договору оренди, який є визначальним для вирішення подібних спорів.

Отже, ФГ «Дім-Агро» на законних підставах набуло права оренди на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, уклавши 15.07.2021 договір оренди землі з власником земельної ділянки, право оренди за яким було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачі у справі права та інтереси позивача не порушували, оскільки власник земельної ділянки вправі розпорядитися нею на власний розсуд.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Оцінюючи в сукупності обставини, на які позивач посилається як на підставу визнання договору оренди землі недійсним, враховуючи положення статті 215 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положенням ст. ст. 133, 141 ЦПК України, за якими судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, і судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, при відмові у позові судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Регіон Житомир

адреса місцезнаходження:

Житомирська область, Пулинський район,

с. Івановичі, вул. Миру, 26

код ЄДРПОУ 36710901

Відповідачі:

ОСОБА_1

адреса проживання:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Фермерське господарство «Дім-Агро»

адреса місцезнаходження:

Житомирська область, Житомирський район,

смт Черняхів, вул. Індустріальна, 17

код ЄДРПОУ 43679844

Повне рішення складено та підписано 27.10.2022.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ