Справа № 513/1001/22
Провадження № 2/513/392/22
Саратський районний суд Одеської області
У ХВ АЛ А
26 жовтня 2022 року суддя Саратського районного суду Одеської області В.С.Миргород., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Саратської районної спілки споживчих товариств Одеської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на квартиру,
В С Т А Н О В И В:
25.10.2022 року до Саратського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Саратської районної спілки споживчих товариств Одеської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на квартиру
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Питання щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви та доказів врегульовані статтями 83, 95, 175-177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї додатки, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, роз`яснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов`язкових платежів визначений постановою КМУ "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21.08.2014 №358 (з урахуванням змін). Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шести місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті. Звіт про оцінку є дійсним за умови включення інформації з нього до єдиної бази даних звітів про оцінку. Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в підтвердження вартості майна та ціни позову позивач додала до позову копію договору купівлі-продажу квартири від 08.04.1994 року, в якій зазначено, що вартість продажу майна 148000 карбованців та визначено ціну позову в розмірі 120756-00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Аналогічні положення містяться у ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява хоча і містить ціну позову, однак, відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову.
За викладених обставин, позивач має зазначити дійсну вартість майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (висновок (звіт) про оцінку майна) та сплатити судовий збір виходячи з ціни позову (судовий збір за вимогу майнового характеру).
Розмір судового збору за вимогу майнового характеру становить 1% від ціни позову, яку повинен встановити позивач у своїй позовній заяві.
Вимога позивача про визнання права власності на майно повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 1% його вартості , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно зробити та надати до суду оцінку вартості нерухомого майна на час звернення до суду і сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені дві позовні вимоги: дві позовні вимоги яких майнового характеру.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тому, вважаю за необхідне, залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175,185 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Саратської районної спілки споживчих товариств Одеської області, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на квартиру - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2022 |
Оприлюднено | 28.10.2022 |
Номер документу | 106967178 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Миргород В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні