Постанова

від 25.10.2022 по справі 686/25711/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 686/25711/20

Провадження № 22-ц/4820/1629/22

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробниче підприємство «Скорпіум» про визнання незаконним та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт і знесення господарського приміщення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2022 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом до Приватного підприємства «Виробниче підприємство «Скорпіум» (далі ПП «ВП «Скорпіум») про визнання незаконним та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт і знесення господарського приміщення.

ОСОБА_1 зазначив, що згідно договору дарування від 30 серпня 2018 року він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Впритул до цього будинку, по АДРЕСА_2 , ПП «ВП «Скорпіум» здійснює самочинне будівництво двоповерхової господарської споруди з порушенням державних будівельних норм і правил.

8 травня 2020 року управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт за вказаною адресою (№ХМ061201290259). Це повідомлення складено на підставі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 13 липня 2018 року №191. Наразі ПП «ВП «Скорпіум» здійснює будівництво господарської споруди з порушенням указаних містобудівних умов щодо нормативних розривів та протипожежних відстаней до існуючих будівель і споруд, а також без дотримання норм інсоляції та освітленості суміжних будинків.

Оскільки огороджувальні конструкції самочинного будівництва повністю закривають віконний проріз приміщення кухні від природного освітлення, а атмосферні опади з покрівлі зведеної господарської споруди безперешкодно потрапляють на покрівлю житлового будинку, то позивач позбавлений можливості використовувати житловий будинок за цільовим призначенням і проживати у ньому.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд:

визнати незаконним і скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованого 8 травня 2020 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області за номером №ХМ061201290259, поданого ПП «ВП «Скорпіум»;

знести господарське приміщення, що будується відповідно до цього повідомлення по АДРЕСА_2 , загальною площею 318,91 кв.м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11серпня 2022 року в позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 побудував житловий будинок на межі земельної ділянки ПП «ВП «Скорпіум», тобто без дотримання нормативних розривів та протипожежних відстаней до існуючих будівель і споруд відповідача, а знесення спірної господарської споруди призведе до порушення права власності ПП «ВП «Скорпіум»на нерухомемайно.Позивач не довів належними та допустимими доказами зведення ПП «ВП «Скорпіум» господарської будівлі з порушенням будівельних норм і порушення своїх прав у спірних правовідносинах.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ПП «ВП «Скорпіум» здійснює самочинне будівництво двоповерхової господарської споруди з порушенням державних будівельних норм і правил, у зв`язку з чим ОСОБА_1 чиняться перешкоди у володінні та користуванні житловим будинком. Ці обставини підтверджуються висновком експерта та письмовими доказами, водночас суд першої інстанції не застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ПП «ВП «Скорпіум» не подало відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Згідно договорів дарування від 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0335 га (кадастровий номер 6810100000:29:003:0296), розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), і житлового будинку загальною площею 392,1 кв.м, житловою площею 104,9 кв.м, зведеного на цій ділянці.

На підставі державного акта на право постійного користування землею від 30листопада 2001 року серії ІІ-ХМ №002492 №1156 ПП «ВП «Скорпіум» є користувачем земельної ділянки комунальної власності площею 0,1690 га (кадастровий номер 6810100000:29:003:0086), розташованої по АДРЕСА_2 , та призначеної для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Указані земельні ділянки є суміжними.

На земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:29:003:0086 ПП «ВП «Скорпіум» здійснило самочинне будівництво господарської споруди.

Рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради від 12 червня 2018 року №5 надано дозвіл ПП «ВП «Скорпіум» на збереження самовільного незавершеного будівництва (25%) господарського приміщення по АДРЕСА_2 , і рекомендовано управлінню архітектури та містобудування видати містобудівні умови і обмеження.

На виконання цього рішення ПП «ВП «Скорпіум» одержало містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 , затверджені наказом управління архітектури та містобудування департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 13 липня 2018 року №191.

8 травня 2020 року управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ХМ061201290259, згідно якого ПП «ВП «Скорпіум» повідомило про початок виконання будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами, з будівництва господарського приміщення по АДРЕСА_2 .

Застосовані норми права

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 319, 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), згідно яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

За змістом ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

В силу ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 26 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (вредакції начас виникненняспірних правовідносин;далі Закон №3038-VI)забудова територійздійснюється шляхомрозміщення об`єктівбудівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування табудівництво об`єктівздійснюється власникамиабо користувачамиземельних діляноку такомупорядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цьогоЗакону,її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Одними з основних складових вихідних даних є містобудівні умови та обмеження. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки) (ст. 29 Закону №3038-VI).

Із положень ч. 1 ст. 36 Закону №3038-VI слідує, що право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України слідує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Як передбачено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Із положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України слідує, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 106 ЦПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпоряджання майном. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень свого права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Таке право забезпечується йому за допомогою негаторного позову.

Негаторний позов це позадоговірна вимога власника, що володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпоряджання майном.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення іншою особою перешкод власнику, посилання позивача на належне йому право користування, володіння і розпоряджання майном, а також факти, що підтверджують дії відповідачів у створенні позивачу перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Власник житлового будинку вправі заявити такий позов до забудовника суміжної земельної ділянки, якщо це будівництво здійснюється з порушенням будівельних норм і правил, а виконання будівельних робіт унеможливлює належне використання житла.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тягне за собою відмову в позові.

Висновок експерта є одним із доказів, на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Процесуальний закон передбачає можливість проведення експертизи як на підставі ухвали суду, так і на замовлення учасника справи.

Висновок, який склав експерт за зверненням учасника справи, має силу доказу у справі як і висновок експерта, призначеного судом.

Водночас у висновку експерта, складеного на замовлення учасника справи, має бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Незазначенням експертом у висновку цих відомостей тягне за собою визнання судом такого висновку неналежним і недопустимим доказом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо додержання правил добросусідства.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказав на те, що неправомірними діями відповідача, який на своїй земельній ділянці здійснює будівництво господарського приміщення з порушенням вимог державних будівельних норм і правил, йому чиняться перешкоди у користуванні житловим будинком.

Отже, ОСОБА_1 заявив позовні вимоги на захист свого права власності, яке, як на його думку, реально (не на майбутнє) порушується та не визнається відповідачем.

В суді ПП «ВП «Скорпіум» заперечило неправомірність дій зі свого боку.

ОСОБА_1 обґрунтував свій позов висновками експерта та письмовими доказами.

Згідно висновку експерта від 30 вересня 2020 року №804ед/020 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження (а.с. 10-27) встановлення дерев`яного щита на межі земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:29:003:0296 зі сторони суміжного землекористувача виробничого підприємства «Скорпіум» навпроти віконного прорізу приміщення кухні площею 21,8 кв.м житлового будинку по АДРЕСА_1 , порушує вимоги державних будівельних і санітарних норм та правил, а саме: п. 6.7 ДБН Б.2.2-6:2011, п. 6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019, п. 10.4, 10.11 ДБН В.2.2-15:2019, Додаток М ДБН В.2.5-28:2018.

Згідно висновку експерта від 26 березня 2021 року №847ед/021 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження (а.с. 121-138) влаштовані огороджувальні конструкції будівлі, яка межує із земельною ділянкою кадастровий номер 6810100000:29:003:0296 зі сторони суміжного землекористувача виробничого підприємства «Скорпіум», порушують вимоги державних будівельних і санітарних норм та правил стосовно розташування відносно житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме: п. 6.1.40 ДБН Б.2.2-12:2019, п. 10.4, 10.11 ДБН В.2.2-15:2019, Додаток М ДБН В.2.5-28:2018.

Оскільки у висновку експертного дослідження від 30 вересня 2020 року №804ед/020 не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і те, що висновок підготовлено для подання до суду, а у висновку експертного дослідження від 26 березня 2021 року №847ед/021 не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, то ці висновки експерта є неналежними та недопустимими доказами.

Крім того, у висновку експерта від 26 березня 2021 року №847ед/021 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження (а.с. 121-138) стверджується, що державним будівельним нормам не відповідають влаштовані огороджувальні конструкції будівлі, в той час, як ОСОБА_1 вказує на порушення своїх прав у зв`язку зі зведенням ПП «ВП «Скорпіум» господарського приміщення.

Знесення господарського приміщення, що будується на відведеній забудовнику земельній ділянці на підставі відповідного дозволу та затвердженого проекту, є крайнім заходом впливу, натомість указані висновки експерта не містять інформації щодо порядку і способів усунення порушення права власності позивача на житловий будинок.

Матеріали перевірки управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю від 28 вересня 2021 року №К-10109-21 (а.с. 180-182) також є неналежними доказами, оскільки вони не містять детальної інформації щодо місця розташування будівель сторін на земельних ділянках, промірів відстані між ними, характеристики будівель, облаштування їх покрівлі та інженерно-технічних заходів.

Такі дані могли бути встановлені, в тому числі висновком будівельно-технічної експертизи, наразі, сторони не зверталися до суду з відповідним клопотанням про її призначення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами порушення свого права у спірних правовідносинах, а тому заявлений ним позов не підлягає задоволенню.

Посилання ОСОБА_1 на обґрунтованість своїх вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.

Щодо належних відповідачів у справі

Статтею 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно доч.7ст.36Закону №3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Аналогічні підстави для скасування права на початок проведення будівельних робіт визначені у Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, згідно якого орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком (пункт 15-1).

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що суб`єктами цивільних відносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі.

Якщо позивач не заявляє вимоги до всіх належних відповідачів, які мають безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами, то суд відмовляє у задоволенні позову.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю виключно за наявності підстав, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, у разі вирішення судом спору за позовом особи про скасування повідомленняпро початоквиконання будівельнихробіт орган державного архітектурно-будівельного контролю має бути залучений до участі у справі як відповідач (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №300/999/18).

ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним і скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстроване 8 травня 2020 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області за номером №ХМ061201290259 та подане ПП «ВП «Скорпіум».

При цьому ОСОБА_1 пред`явив позов у цій частині вимог лише до ПП «ВП «Скорпіум».

Враховуючи предмет і підстави заявленого позову, Державна інспекціяархітектури тамістобудування України як особа, що має безпосередній зв`язок із спірними матеріальними правовідносинами, повинна брати участь у справі як співвідповідач.

Отже, позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнаннянезаконним таскасування повідомленняпро початоквиконання будівельнихробіт не підлягає задоволенню ще і з тих підстав, що його заявлено не до всіх належних відповідачів.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2022року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2022 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Приступа Д.І.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 5