Ухвала

від 27.10.2022 по справі 511/2259/22

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2259/22

Номер провадження: 2-з/511/28/22

"27" жовтня 2022 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Іванової О. В. , розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком

встановив:

25.10.2022р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком. Одночасно з позовною заявою надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони виїзду за кордон України малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява про забезпеченняпозовуобґрунтована тим, що позивачу здається, що його дружина ОСОБА_2 підпала під керування з боку сектантів, що становить небезпеку для дітей, та дружина намагається таємно вивезти дітей за кордон без його згоди.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

В порядку ч.2ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали поданої заяви та письмові докази, що додані до неї, суд вважає необхідним у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ч.1 п.п.2-3 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується в тому числі : 2)забороною вчинятипевні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

Згідно з ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпеченняпозову абопро відмовуу забезпеченніпозову судпостановляє ухвалу.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Вказане узгоджується з правовою позицією, наведеної в пункті 15 постанови Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком. При цьому до заяви про забезпечення позову взагалі не надано жодного документу, в тому числі з ким зареєстровані діти, де останні знаходяться на даний, яка небезпека для них існує тощо.

Згідно Постанови КМ «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995р. з подальшими змінами, у зв`язку з веденням воєнного стану було спрощено процедуру виїзду дітей за кордон та передбачено можливість виїзду за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків.

Частиною 1 статті 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, передбачено зокрема про те, що предметом основного піклування про дитину є її найкращі інтереси.

Згідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що в даному випадку позивачем не доведено факту існування небезпеки для дітей та неможливості в подальшому виконання рішення суду в майбутньому, а також приймаючи до уваги, що в умовах воєнного стану можливість поїздки неповнолітніх дітей за кордон в супроводі тільки матері без дозволу батька не є безумовним свідченням того, що така поїздка не відповідає найкращим інтересам дитини та може становити небезпеку для них.

У зв`язку з вищенаведеним у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.81,149-153,247 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Роздільнянської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

С Суддя: О. В. Іванова