Рішення

від 27.10.2022 по справі 925/795/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/795/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В.,

за участю секретаря судового засідання Бузун Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація № 1",

про визнання нікчемного правочину недійсним.

За участю представників сторін:

від позивача - Булатецький В.М., керівник; Дорохін С.О., юрисконсульт, трудовий договір № 01/9-22 від 05.09.2022, довіреність від 05.09.2022, посадова інструкція;

від відповідача - участі не брав.

15.08.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 13.08.2022 Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація № 1" з вимогою: позовні вимоги про встановлення нікчемності правочину укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація № 1" та з колективним споживачем Черкаським житлово-будівельним кооперативом № 18 про надання послуг про управління неподільним та загальним майном житлового будинку № 17-А по вулиці Чехова міста Черкаси, Договір (без номера) від 01.07.2011, та додаткових угод про внесення змін до даного договору від 04.01.2016 і 04.01.2019 та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Ухвалою від 22.08.2022 господарський суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків.

У строк, встановлений судом, 26.08.2022 до суду надійшли документи, відповідно до яких усунуто недоліки позовної заяви, зокрема викладено позовні вимоги у редакції:

визнати нікчемний правочин укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація № 1" в особі Музики Ірини Назарівни та з колективним споживачем Черкаським житлово-будівельним кооперативом № 18 в особі уповноваженої особи Перекори А.А. про надання послуг про управління неподільним та загальним майном житлового будинку № 17-А по вулиці Чехова міста Черкаси, Договір (без номера) від 01.07.2011, та додаткових угод про внесення змін до даного договору від 04.01.2016 і 04.01.2019 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність повноважень у голови правління Черкаського житлово-будівельного кооперативу Перекора А.А. на укладання таких угод.

Ухвалою від 29.08.2022 господарський суд відкрив провадження у справі № 925/795/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 26.09.2022 о 12:00 год. Встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті.

12.09.2022, у строк встановлений судом, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову та проводити засідання без участі останнього. Відповідач зазначає, що доводи позивача незаконні, необґрунтовані та не відповідають дійсності виходячи з такого:

1. Згідно п. 3 ст. 20, п. 1 ст. 29 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" 01.07.2011 року ТОВ "Житлоексплуатацією №1" укладено із власниками квартир договори на управління будинком та прибудинковою територією. На протязі всього періоду (до купівлі - продажу кв. 32 ОСОБА_1 ) всі власники квартир сплачували плату на утримання будинку, ніяких скарг не поступало, а ТОВ "Житлоексплуатація №1" проводило весь комплекс робіт, передбачений затвердженим тарифом. Оплата власників проводилася за надані послуги згідно індивідуальних договорів.

Разом з укладанням договорів з власниками квартир на зборах також 01.07.2011 року було вирішено розірвати договір з ЖЕК ЖБК та укласти договір з новим управителем. Голова ЖБК працював на громадських засадах, в ЖБК не було розрахункового рахунку в банку. Із ЖБК жодних фінансових взаємовідносин по оплаті наданих послуг не проводилося.

2. 08.09.21 року на адресу ТОВ надійшов лист-претензія новообраного голови ЖБК повернути отримані кошти з 2011 року, на що нами була направлена відповідь надати нам копію протоколу зборів та затвердженого Статуту для визначення повноважень та рішень на зборах. Документів нам не надано.

3. Сплив термін позовної давності.

4. Голові ЖБК-18 згідно протоколу не надано повноважень щодо захисту інтересів всіх власників.

Як зазначає відповідач, на його адресу надійшов лист ПАТ "Черкасиобленерго" про припинення дії договору № 3764 в частині розподілу електричної енергії в житловому будинку за адресою м. Черкаси, вул. 17-а з 22.08.2022 року, а також протокол зборів разом з позовною заявою, тому ним направлено правлінню ЖБК лист, в якому повідомлено про зупинення з 01.09.2022 року дії договорів і обслуговування житлового будинку.

19.09.2022 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує проти аргументів відповідача, та зазначає таке.

1. Відповідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції від 30.10.2010, яка діяла на 01.07.2011), п. 1 ч. 29, Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою, при цьому, на думку позивача, відповідач, ніяким чином не надав оцінку аргументам позивача, щодо предмету спору, а саме визнання Договору без номера про управління неподільним та загальним майном житлового будинку № 17А по вулиці Чехова міста Черкаси укладеного 01.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація № 1" в особі Музики Ірини Назарівни та з колективним споживачем Черкаським житлово - будівельним кооперативом № 18 в особі уповноваженої особи Перекори А.А. та додаткових Угод від 04.01.2016 та 04.01.2019 р.р. на підставі Загальних зборів Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 від 29 червня 2011 року (протокол без номера), яке відбулося за участю 18 членів кооперативу з 60, чим був порушений кворум для прийняття рішень (не менше 2/3, тобто необхідна присутність 40 і більше членів кооперативу), в зв`язку з чим Голова правління Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 Перекора не отримав повноважень, щодо укладання Договорів з передання функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового будинку № 17А по вулиці Чехова міста Черкаси. Відтак позивач вважає, що відповідачем, не спростовано факти та аргументи викладені позивачем в позовній вимозі, щодо нікчемності угоди укладеної між сторонами 01.07.2011 року та додаткових угод до неї.

2. Аргумент викладений в даному пункті є неаргументованим, та таким, що ніяким чином не впливає на розгляд предмету спору по суті. Відмова або не надання внутрішніх документів третій стороні, ніяким чином не впливає, на розгляд Претензії, бо затребувана відповідачем інформація, в необхідному їй об`ємі, є загальнодоступною та розміщується у відкритих джерелах на сайті Міністерства юстиції України, щодо керівництва організації та повноважень керівника.

3. Відповідно перевірці проведеного створеною комісією, щодо передачі документів та матеріальних цінностей, від попереднього Голови правління до новообраного, члени кооперативу, на підставі рішення Загальних зборів від 21.07.2021 року, дізнались про факт, щодо укладання 01.07.2011 року між ТОВ "Житлоексплуатація № 1" в особі Музики І.Н. та з колективним споживачем Черкаським житлово-будівельним кооперативом № 18 в особі Перекори А.А. та додаткових Угод від 04.01.2016 та 04.01.2019 р.р. на підставі Загальних зборів Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 від 29 червня 2011 року (протокол без номера), власники дізнались про порушення своїх прав, викладених в даній позовній заяві тільки в липні 2021 року. При цьому, "у цивільному законодавстві закріплено об`єктивні межі застосування позовної давності. Об`єктивні межі застосування позовної давності встановлюються: (а) прямо (стаття 268 ЦК України). Серед переліку вимог, на які позовна давність не поширюється (стаття 268 ЦК України) відсутня вимога про стягнення надмірно виплаченої субсидії; (б) опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Зокрема, у пункті 96 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову. Не поширюється позовна давність на вимогу про визнання нікчемного правочину недійсним, оскільки рішення суду, прийняте за таким позовом, тільки констатує нікчемність правочину, адже його нікчемність встановлена в нормі закону." (Постанова Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 641/76/17).

4. Відповідно до цього, що статут Черкаського ЖБК № 18 не в повному обсязі конкретизує повноваження голови правління при виконанні ним своїх повноважень, відповідно рішення Загальних зборів Черкаського ЖБК № 18 від 12.08.2021 року питанням п`ятим порядку денного були затверджені Положення про правління ЧЖБК № 18 та Посадова інструкція голови правління ЧЖБК № 18, відповідно останньої в п. 15 завдань та обов`язків, і передбачене повноваження голови правління: "Представляти кооператив у відносинах з державними органами влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами, перед третіми особами та у судових органах."

22.09.2022 від відповідача надійшла заява щодо застосування строків позовної давності, в якій останній просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ЖБК-18 та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У поданій заяві відповідач зазначає, що 01.07.2011 ТОВ "Житлоексплуатація №1" уклало договори з власниками квартир житлового будинку № 17 по вулиці Чехова про управління будинком та прибудинковою територією. В рамках виконання цих договорів було укладено договори з підрядниками в т.ч. з ПАТ "Черкасиобленерго" на постачання електроенергії. На протязі 11 років сторонами виконувались договірні зобов`язання, здійснювались правовідносини на його виконання. Жодних нарікань щодо порушення або його невідповідності сторонами не було заявлено.

На думку відповідача, 25.08.2022 позивачем заявлено позов поза межами строків звернення до суду, визначених ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положенням ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положенням ч. 4 ст. 267 ЦК України, закріплено, що, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тому відповідач вважає, що позивач, звернувшись із позовною заявою 25.08.2022, пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови від задоволення позову.

У підготовчому засіданні 26.09.2022 судом оголошено перерву до 11:00 07.10.2022.

Перерву судом оголошено у зв`язку із неспливом строку для подання заперечень на відповідь на відзив. Так, відповідно до трекінгу 1801800154177 відповідач отримав відповідь на відзив 20.09.2022, визначений судом в увалі про відкриття провадження у справі п`ятиденний строк для подання заперечення на відповідь на відзив спливав саме 26.09.2022 (оскільки 25.09.2022 - неділя), проте, в разі здачі такого заперечення до поштового відділення 26.09.2022 до суду такий документ ще б не надійшов.

04.11.2022 від відповідача надійшли письмові пояснення, які здані безпосередньо до суду через канцелярію.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З огляду на викладене суд розцінює подані відповідачем "письмові пояснення", як заперечення на відповідь на відзив. Водночас суд враховує, що строк на подання заперечень сплив 26.09.2022, жодних клопотань про поновлення строку на подання заперечень до суду не надходило від відповідача.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. (ч. 1) Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. (ч. 2)

На підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України суд протокольною ухвалою залишив без розгляду "письмові пояснення" Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоексплуатація № 1".

Ухвалою від 07.10.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 27.10.2022 о 12:00. Визначив наступну дату судового засідання 17.11.2022 о 15:30.

Присутні представники позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні участі не брав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

01.07.2011 між ТОВ "Житлоексплуатація № 1" в особі Музики І.Н. та колективним споживачем Черкаським житлово-будівельним кооперативом № 18 в особі уповноваженої особи Перекори А.А. укладено Договір про управління неподільним та загальним майном житлового будинку № 17а по вул. Чехова (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого, "Замовник" доручає, а "Управляюча компанія" приймає на себе функції по управлінню неподільним та загальним майном, шляхом належної експлуатації житлового будинку № 17 а по вул. Чехова з 01 липня 2011 року.

"Управляюча компанія" надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору (п. 2 Договору).

За п.11 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011.

Відповідно до Протоколу загальних зборів членів ЖБК № 18 будинку АДРЕСА_1 від 29.06.2011 прийнято рішення:

1. Відмовитися з 1 липня 2011 р. від послуг ПП "ЖЕОС" по обслуговуванню будинку АДРЕСА_2 ;

2. Заключити договір на обслуговування з ТОВ "Житлоексплуатація № 1".

Згідно з протоколом від 31.08.2011 загальних зборів членів ЖБК № 18 будинку АДРЕСА_1 прийнято рішення:

1. Встановити тариф для обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 2,60 грн з 1 м кв.;

2. Затвердити план заходів по підготовці будинку до експлуатації в зимовий період:

- пофарбувати газову трубу для подачі природного газу в будинок;

- провести заміну вікон на сходових клітинах в під`їзді № 4;

- провести утеплення і герметизацію вхідних дверей в під`їздах, вікон;

- провести заміну запірної арматури на стояках, яка потребує заміни (подачі тепла і води).

04.01.2016 між ТОВ "Житлоексплуатація № 1", в особі в.о. директора Продайводи Анатолія Петровича та Черкаським ЖБК-18, в особі голови кооперативу житлового будинку АДРЕСА_1 , Перекори Анатолія Анатолійовича укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору про передачу в управління житлового фонду № 17 А по вулиці Чехова від 01 липня 2011 року, відповідно до якої, п. 11 Договору викладено в редакції: "цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 4 січня 2019 року"; п. 13 Договору викладено в редакції: "якщо за місяць до закінчення договору жодна із сторін не заявила про зупинення дії договору, то договір пролонгується на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором."

04.01.2019 між ТОВ "Житлоексплуатація № 1" в особі в.о. директора Продайводи Анатолія Петровича та Черкаським ЖБК-18 в особі голови кооперативу житлового будинку АДРЕСА_1 , Перекори Анатолія Анатолійовича укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору про передачу в управління житлового фонду № 17 А по вулиці Чехова від 01 липня 2011 року, відповідно до якої, п. 11 Договору викладено в редакції: "цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 04 січня 2023 року"; п. 13 Договору викладено в редакції: "якщо за місяць до закінчення договору жодна із сторін не заявила про зупинення дії договору, то договір пролонгується на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором."

09.07.2021 проведено збори ініціативної групи, про що складено Протокол № б/н Зборів ініціативної групи Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 у відповідності до пункту 8.6. Статуту, на яких прийнято рішення: у відповідності до пункту 8.6. Статуту ЖБК № 18 скликати позачергових Загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу № 18 (код ЄДРПОУ 36543802), з дотриманням вимог пунктів 8.5. та 8.6. Статуту. Час проведення 18:00 год 18 липня 2021 року. Місце проведення: двір біля будинку № 17 А по вул. Чехова, міста Черкаси.

Відповідно до Протоколу № 01-07/21-Зз Позачергових Загальних зборів Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 від 18.07.2021, прийнято рішення про обрання Головою Правління Кооперативу ОСОБА_1 та про уповноваження його на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 (ЄДРПОУ 36543808), з питань порядку денного позачергових загальних зборів Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 від 18 липня 2021 року.

05.08.2021 складено Акт передачі документів і цінностей по Черкаському житлово-будівельному кооперативу № 18 в зв`язку зі зміною керівництва кооперативу, за яким ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 відповідні документи.

Відповідно до Протоколу № 02-07/21-Зз Загальних зборів Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 від 12.08.2021, серед іншого, прийнято рішення про надання повноваження голові правління Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 Булатецькому Віталію Михайловичу, зокрема, представляти Кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами, в судових органах.

Як стверджує позивач, 08.09.2021 на адресу ТОВ "Житлоексплуатація № 1" була спрямована претензія щодо наслідку застосування недійсності нікчемного правочину укладеного між ТОВ "Житлоексплуатація № 1" та Черкаським житлово-будівельним кооперативом № 18 про управління неподільним та загальним майном житлового будинку № 17 А по вулиці Чехова, а також додаткових угод до даного договору від 04.01.2016 та 04.01.2019 року, на підставі того, що Голова правління Черкаського житлово-будівельного кооперативу Перекора А.А. не мав повноважень на укладання вищезазначених угод.

Позивач зазначає, що листом Черкаської міської філії ПАТ "Черкасиобленерго" № 2226 від 26.07.2022 щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, Черкаському житлово-будівельному кооперативу № 18 відмовлено, в тому числі, через наявність між ЧЖБК № 18 та ТОВ "Житлоексплуатація № 1" укладеного договору про управління неподільним та загальним майном житлового будинку АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного позивач вважає, що наявні підстави для визнання нікчемного правочину укладеного між ТОВ "Житлоексплуатація № 1" та колективним споживачем Черкаським житлово-будівельним кооперативом № 18 про надання послуг про управління неподільним та загальним майном житлового будинку № 17-А по вулиці Чехова міста Черкаси, Договір (без номера) від 01.07.2011 та додаткових угод про внесення змін до даного договору від 04.01.2016 і 04.01.2019 року, недійсним, оскільки проведення загальних зборів Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 відбулося за участю 18 членів кооперативу з 60, чим був порушений кворум для прийняття рішень (не менше 2/3, тобто необхідна присутність 40 і більше членів кооперативу), в зв`язку з чим Голова правління Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 Перекора не отримав повноважень щодо укладання Договорів з передання функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового будинку № 17А по вулиці Чехова міста Черкаси. Позивач також стверджує, що укладання додаткових угод від 04.01.2016 та 04.01.2019 здійснювалося без проведення зборів, при цьому відповідно до п. 9.3 Статуту (2016 року) повноваження членів Правління, в тому числі і Голови правління обмежені терміном в один рік, а відповідно акту Передачі документів і цінностей від 05.08.2021 з 2016 і по 2021 рік Загальні збори Черкаського житлово-будівельного кооперативу з питанням порядку денного щодо обрання, переобрання та продовження повноважень членів правління та Голови правління не проводились.

Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Черкаського житлово- будівельного кооперативу № 17 про визнання недійсним нікчемного правочину.

За змістом ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Позивач просить визнати недійсним нікчемний правочин у зв`язку з підписанням його з боку позивача особою, яка на думку позивача не мала повноважень на підписання.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Водночас позивач не наводить правових норм, відповідно до яких правочин, укладений неповноважною особою є нікчемним (тобто є недійсним за законом). Позивач наводить норми ст. 202, 203, 207, 215 ЦК України, які є підставою для визнання судом оспорюваного правочину недійсним.

Проте за ч. 2 ст. 5 ГПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Суд наголошує, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

У такому випадку належним способом захисту порушеного права сторони нікчемного правочину буде застосування судом наслідків нікчемності такого правочину за вибором позивача (стаття 216 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 910/3372/19, предмет і підстави позову визначаються самостійно позивачем і суд не може виходити за межі відповідних вимог.

На суд покладено обов`язок вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб. У той же час, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Такі правові висновки є усталеними та знаходять втілення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 29.09.2021 у справі № 910/17079/19, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16, від 26.01.2021 у справі № 923/722/19, від 29.10.2020 у справі № 917/814/16, від 29.01.2020 у справі № 904/5265/18, від 28.01.2020 у справі № 912/653/19, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.06.2019 у справі № 5023/5836/12, від 19.06.2019 у справі № 910/19581/16, від 05.06.2019 у справі № 909/452/18, від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15.

При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У п. 69 постанови від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц щодо того, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивач жодним чином не обґрунтував у чому саме порушене його право внаслідок укладення договору, який позивач вважає нікчемним і просить суд визнати його недійсним. Це саме по собі є достатньою підставою для відмовив у позові.

Крім того позивач заявив позовну вимогу, яка є неналежним способом захисту. Така підстава сама по собі також є достатньою для відмови у позові.

Підсумовуючи викладене, позовна вимога Черкаського житлово-будівельного кооперативу № 18 про визнання недійсним нікчемного договору не може бути задоволена, оскільки позивач не обґрунтував своє порушене право укладенням такого правочину, а також, оскільки позивач просив застосувати неналежний спосіб захисту. Вказане, у свою чергу, виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, суд не досліджує питання спливу позовної давності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 27.10.2022.

СуддяЗоя ЗАРІЧАНСЬКА