Рішення

від 27.10.2022 по справі 453/1157/22

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1157/22

№ провадження 2-о/453/46/22

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2022 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

при секретарі судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи Сколівського відділу Головного Управліня Державної міграційної служби у Львівській області про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в Україні станом на 24 серпня 1991 року,-

в с т а н о в и в :

21.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою за участю заінтересованої особи - Сколівського відділу Головного Управліня Державної міграційної служби у Львівській області, в якій просить ухвалити рішення, яким встановити юридичний факт його постійного проживання на території України, а саме в с. Коростів Стрийського (раніше Сколівського) району Львівської області, станом на 24 серпня 1991 року.

Ухвалою судді від 22.09.2022 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду на 27.10.2022 року.

В обгрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та постійно проживав на території України по АДРЕСА_1 та має статус громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту.

Крім цього вказує, що йому видавався паспорт взірця громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_1 , однак на даний час такий втрачений, що підтверджується відповідним оголошенням в народному часописі. Листом Сколівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області від 08.07.2022 року № 4635-58/4635.1-22 йому відмовлено у видачі паспорта громадянина України у зв`язку з чим, для реалізації свого немайнового права, заявник вимушений звернутися в суд із вказаною заявою.

В судове засіданні заявник ОСОБА_1 не з`явився, але попередньо подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що зяву підтримує та просить таку задовольнити.

Заінтересована особа Сколівський відділ Головного Управліня Державної міграційної служби у Львівській області явку свого представника в судове засідання не забезпечила, але попередньоначальником відділу Габчак І.О. подано клопотання про розгляд заяви у відсутності представника заінтересованої особи, вказавши що при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.293ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Сколівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (актовий запис №12), встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Коростів Сколівського району Львівської області.

Довідками № 38 та № 39, виданих 02.02.2022 року старостою села Коростів Сколівської міської ради І. Савчин підтверджено те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04 вересня 1972 року по даний час зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 14.09.2018 року Коростівської сільською радою Сколівського району Львівської області, ОСОБА_1 присвоєно статус громадянина, який проживає на території гірського населеного пункту.

З довідки № 4635-58/4635.1-22, виданої 08.07.2022 року начальником Сколівського відділу ГУ ДМС у Львівській області І. Габчак вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 05.12.1989 року Сколівським РВ ВС у Львівській області видавався паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_4 .

Як встановлено судом та вбачається з оголошення в народному часописі Сколівщини «Бойківська думка», на даний час паспорт СРСР серії НОМЕР_4 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , був втрачений.

У зв`язку з тим, що Сколівським відділом ГУ ДМС у Львівській області заявнику було роз`яснено, що для отримання паспорта громадянина України йому необхідно звернутися до суду для отримання відповідного рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року, такий змушений звернутися до суду із даною заявою.

Встатті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК України (після внесення змін Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року ч.2 ст. 315 ЦПК України) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

З вищевикладеного вбачається, що законом передбачено вставлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться і факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України.

Вирішуючи питання встановлення належності до громадянства України суд керується, зокрема, Законом України «Про громадянство України», а також Указом Президента України від 27 березня 2001року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).

Так, статтею 3 Закону України «Про громадянствоУкраїни» визначені випадки належності до громадянства України. Згідно з п. 1 цієї статті громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянствоУкраїни» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

При цьому, юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України «Про громадянствоУкраїни» (13 листопада 1991 року).

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

Відповідно до п. 8 вищевказаного Порядку, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає, зокрема, судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або станом на 13.11.1991 року, який має юридичне значення.

На переконання суду, вищевказані зібрані по справі докази підтверджують те, що станом на 24 серпня 1991 року заявник ОСОБА_1 постійно проживав на території України, а саме в с. Коростів Стрийського району (раніше Сколівського) Львівської області, де проживає по даний час. При цьому відомостей про те, що заявник покидав територію України чи є громадянином іншої держави матеріали справи не містять.

Таким чином, на підставі повного та об`єктивного розгляду і оцінки усіх наявних у справі доказів, якими підтверджено факт проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року, враховуючи те, що встановлення цього факту надає заявнику можливість реалізувати своє право для отримання паспорта громадянина України, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту ніж як у судовому, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.76, 81,89, 95,258-259,264, 265,268,293,315Цивільного процесуальногокодексу України,суд-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Коростів Стрийського району Львівської області, постійно проживав на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Заявник:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Заінтересована особа: Сколівський відділ Головного Управліня Державної міграційної служби у Львівській області, місцезнаходження: м-н. Незалежності, 14, м. Сколе, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370596.

Суддя