Рішення

від 26.10.2022 по справі 260/1110/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/1110/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (вул. Робітнича, 2/2, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ - 39655147) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Т.Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ ВП - 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (далі - позивач) в особі представника адвоката Бобаля Івана Івановича (далі представник позивача) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі відповідач), яким просять суд:

1) відкрити провадження за даною позовною заявою та справ) розглянути за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA209000/2021/210038/1 від 25.11.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2021/001790 від 25.11.2021 року.

3) стягнути на користь позивача (ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ», код ЄДРПОУ 39655147) судові витрати по справі у сумі 2481,00 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень (а.с.1-20).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 листопада 2021 року з метою митного оформлення товару до Львівської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA209140/2021/121730, в якій митна вартість товару зазначена за ціною контракту у розмірі 11700,00 дол. США. Для підтвердження заявленої митної вартості були подані всі передбачені ст. 53 Митного кодексу України документи. Вказані документи не містять розбіжностей, однак всупереч діючим нормам митного законодавства відповідач відмовив у оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості такого. З метою недопущення псування товару позивачем було подано для митного оформлення митну декларацію №UA209000/2021/210033/1 вимушено задекларувавши митну вартість за визначеною митницею шостим (резервним) методом та ціною. Вважає, що таке рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним, оскільки воно не містить відомостей щодо інформації та джерел, що були використанні при його прийнятті. Окрім того, підставою для не застосування першого методу визначення митної вартості товару були обставини, що жодним чином не впливають на числові показники митної вартості, не можуть бути предметом митного контролю, а отже підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості. Вважає, що поданими до митного оформлення товару документами повністю підтверджено відомості про учасників товарної операції, місця їх вчинення, відомості про товар та його ціни, а тому відповідач не мав підстав для незастосування першого методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.51, 52).

У подальшому, представник відповідача надіслав на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду відзив на позову заяву, відповідно до якого заперечив проти позову, зауваживши, що при вивченні поданої декларантом-позивачем митної декларації було встановлено, що подана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення №21330100EX236824 від 19.11.2021 містить посилання на 2 фактури. У декларації зазначено фактуру №21243160110886019867421/1 від 17.11.2021 та фактуру №AKA2021000000659 від 17.11.2021 (фактура з таким номером подана до митного оформлення). Таким чином, існують підстави вважати, що купівля-продаж товару супроводжувалася не лише фактурою № AKA2021000000659 від 17.11.2021, однак фактура №21243160110886019867421/1 до митного оформлення не подавалася. У контракті № 69 від 20.10.2020 п.6. Умови оплати у п.6.1 вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару (у Наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки розрахунків). У рахунку-фактурі № AKA2021000000659 від 17.11.2021 відсутні будь-які відомості про строки розрахунків. У CMR гр.3 Місце розвантаження вказано Україна, - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про "місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки", а не про країну прийняття вантажу до перевезення. Декларантом на вимогу митного органу надіслано електронні копії наступних документів:

- рахунок проформу по якому проведено передоплату №AKAN 2181 від 16.11.2021;

- платіжний документ від 17.11.2021р.;

- відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.

Наданий проформа-інвойс складений турецькою та англійською мовами, тоді як інвойс укладений лише турецькою мовою.

У наданому декларантом рахунку-проформі №AKAN 2181 по якому проведено передоплату не вказано на яких умовах поставки продається даний товар.

Платіжне доручення засвідчує переказ 17.11.2021 коштів у сумі 9 360,00 дол. США на рахунок продавця та містить посилання на проформу та контракт та не відповідає сумі зазначеній в проформі. .

Таким чином: існують свідчення наявності фактур, що супроводжували купівлю-продаж товару, однак до митного оформлення не подавалися.

За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ. Для визначення митної вартості не застосовано методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Використано метод 2 ґ). Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 25.11.2021 №UA209000/2021/210038/2 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню (а.с.54-61).

Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, згідно з якою доводи відповідача вважає безпідставними. Зазначає, що у поданому до суду відзиві відповідач посилається на обставини, що не були підставою прийняття оскарженого рішення, а тому такі не можуть враховуватися судом. Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією позивачем подані всі необхідні документи, які з врахуванням ст. 53 Митного кодексу України, підтверджують митну вартість товару та числові складові митної декларації. У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само митним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації. Подані позивачем митному органу документи в повній мірі підтверджують всі числові значення митної вартості товару та які дозволяють повністю ідентифікувати товар, який перевозиться та учасників операції. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Водночас, ні у оскаржуваному рішенні, ні у відзиві, відповідач не вказав, чого з наданих документів неможливо перевірити конкретні обставини, які впливають на правильність визначення митної вартості (а.с.93-97).

26 жовтня 2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом було постановлено ухвали про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про відмову в об`єднанні адміністративних справ за № 260/1110/22 та № 260/478/22 в одне провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2020 року між AKAN NARENCIYE YAS SEBZE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK HAVA DEPOSU TICARET SAN LTD STI (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГОЛДЕН ФРУІТ (далі ТОВ ГОЛДЕН ФРУІТ) (Покупець) укладено Контракт №69 (а.с.32-39).

Відповідно до пп.2.1 вказаного контракту, постачальник зобов`язується поставити і передати товар свіжі фрукти, що виробляються виробником покупцю, а покупець зобов`язується прийняти такий товар на умовах та положеннях контракту.

Поставка товару здійснюється партіями, які формуються за замовленням покупця і вказуються в інвойсах, що виставляються на кожну партію товару, в яких вказані опис товару, його асортимент, вимоги до якості, кількості, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру товару, умови поставки і оплати товару, строки поставки, загальна вартість партії товару (п. 2.2 контракту).

П. 3.1 контракту передбачено, що ціна товару вказану в інвойсах, які виставляються на кожну партію товару. Ціна товару може змінюватися протягом строку дії контракту. Нові ціни можуть бути встановлені на підставі письмової домовленості між сторонами.

Відповідно до п. 3.3 контакту, загальна вартість такого складає 3 000 000,00 дол. США.

Згідно п. 4.1 контракту доставка товару здійснюється на підставі усної домовленості сторін у відповідності до вимог міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 і вказується в інвойсах.

Вартість товару оплачується покупцем на умовах, обумовлених сторонами, та вказується в інвойсах. При цьому можлива відстрочка платежу на строк не більше, ніж 20 календарних днів (п. 6.1 контракту).

У відповідності до контракту, 25 листопада 2021 року, з метою митного оформлення мандаринів врожаю 2021 року, призначених для громадського харчування загальною кількістю 21200 кг позивач подав до митного органу митну декларацію № UA209140/2021/121730.

Митна вартість товару зазначалась у розмірі 11700,00 доларів США за весь товар.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2021/121730 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт №69 від 06.10.2020р. (а.с.32-39), інвойс № АКА2021000000659 від 17.11.2021 року (а.с.41), автотранспортна накладна від 19.11.2021р. (а.с.42), митну декларацію країни відправлення 21330100ЕХ236824 від 19.11.2021р. (а.с.43), фітосанітарний сертифікат EC/TR А 4620072 від 19.11.2021 року (а.с.44); сертифікат про походження товару FF 0047972 від 17.11.2021 року (а.с.45).

На вимогу митного органу, позивачем додатково надано проформу-інвойс АКАN 2181 від 16.11.2021 року (а.с.46) та платіжне доручення в іноземній валюті №148 від 17.11.2021 року (а.с.47).

Позивач наголошував на тому, що вказані документи не містять розбіжностей, ознак підробки, відомості яких узгоджуються один з одним, однак всупереч діючим нормам митного законодавства, митниця винесла Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2021/210038/1 від 25.11.2021 року (а.с.18-20) та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2021/01701 від 30.10.2021 року (а.с.22, 23).

З метою недопущення псування товару, ТОВ ГОЛДЕН ФРУІТ подало для митного оформлення митну декларацію №UA209140/2021/121910 вимушено задекларувавши митну вартість за визначеною митницею методом та ціною (а.с.29-31).

Рішення про коригування митної вартості № UA209000/2021/210038/1 від 25.11.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209140/2021/001790 від 25.11.2021 року (а.с.24, 25), прийняті всупереч нормам митного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (далі МК України), декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в розумінні МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначене кореспондується також з положеннями ч. 4 ст. 58 МК України, згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

У зв`язку з вказаним суд вважає, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16 та від 19 березня 2021 року у справі №820/5525/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порядок здійснення митного оформлення регулюється нормами розділу VIII МК України. Так, метою митного оформлення згідно з митним законодавством є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Для визначення митної вартості не за основним методом, митниця в Рішенні про коригування митної вартості зазначила, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митна декларація (далі - МД) №UA500110/2021/209639 від 17 жовтня 2021 року та МД № UA100330/2021/000177/2 від 18 листопада 2021 року.

Відповідно до вимог пунктів 2 та 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2 Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року зазначено, що ключовою обставиною при коригуванні митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод, є обставина ідентичності (подібності, аналогічності) товарів. Відповідно орган доходів і зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості.

Таким чином, орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Постановами Верховного Суду від 20 лютого 2018 року в справі № 809/1884/16, від 03 квітня 2018 року в справі № 826/8797/16, від 21 березня 2018 р. справа № 803/407/16 та 12 березня 2018 року № 809/4367/15, сформовано наступну правову позицію.

Уразі здійснення коригування митної вартості у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за резервним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Згідно до ч. 5 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні №UA209000/2021/210038/1 від 25 листопада 2021 року митницею не наведена така інформація, що сама по собі вже вказує на його незаконність.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до вимог статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У відповідності до вимог частини 3 статті 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України.

Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціпи, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до Постанови Верховного Суду України від 02 червня 2015 року в справі за №21-498а15 зазначено, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів па підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за пертим методом лите тоді, коли подані документи е недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Всупереч наведеному, в рішенні про коригування митної вартості митниця вказала па обставини, які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а більше стосуються договірних відносин контрагентів, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об`єктом митного контролю, а отже як підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Всупереч наведеній позиції, відповідач в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначив, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору, оскільки під час розгляду документів було встановлено:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в ч.3 ст.53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;

- у експортній декларації країни відправлення 21АТ100000ЕV779РY1 від 17.11.2021 року вказано дві фактури один з яких відповідає номер рахунку фактури, згідно якого замитнено товар, інший рахунок до митного оформлення не подавався;

- у контракті №69 від 20.10.20 п. 6.1. у п.6.1. вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію (у наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201, вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб та порядок розрахунків). У рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків;

- у фактурі від 17.11.2021 року №3215016717 зазначено дві позиції товару мандарини з різними умовами поставки DAP та EXW;

- у CMR гр.3 Місце розвантаження вказано Україна - пункт d ч.1 ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення.

Проте такі обставини не являються об`єктами здійснення митного контролю, тим більше, що такими не підтверджуються числові показники митної вартості.

Слід зауважити, що митниця не вказала, чого без цих відомостей не можна підтвердити ту чи іншу складову митної вартості або числові показники митної декларації.

Доводи, які вказують на безпідставність та протиправність їх застосування митницею як підстави в прийняті оскаржуваного рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Перевірка поданих документів до митного оформлення в країні експорту не є правом та обов`язком митного органу України при перевірці числових показників митної вартості.

І-ІІ підстави прийняття оскаржуваного рішення: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених в ч. 3 ст. 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена та надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви їх достовірності.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду України в постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 810/4440/16, постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 815/2146/16, постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 815/6698/17, постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17, митний орган приймаючи рішення ґрунтуючись на тій підставі, що подані документи в повній мірі не підтверджують митну вартість, зобов`язаний вказати, які відомості є непідтвердженими та якими документами такі можуть бути доведені. У випадку належного доведення митним органом такої обставини та витребування конкретних документів, декларант при наявності доказів зміг би довести визначену ціну. Однак, зазначення митного органу в рішенні про коригування митної вартості загальної фрази про недоведеність митної вартості, вказує про упередженість та необ`єктивність такого рішення та являться таким, що не дозволяє декларанту захистити свої права.

Прийняте на цій підставі рішення митного органу суперечить принципу правової визначеності індивідуального акта нормативної дії та підлягає скасуванню.

У експортній декларації країни відправлення 21AT100000ЕV779PY1 від 17.11.2021 року вказано дві фактури один з яких відповідає номер рахунку фактури, згідно якого замитнено товар, інший рахунок до митного оформлення не подавався.

Відповідно до відомостей картки відмови № UA209140/2021/001790 від 25.11.2021 року та графи 44 МД UA 209140/2021/121730, позивач не подавав митну декларацію країни відправлення №21AT100000ЕV779PY1від 17.11.2021 року.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Таким чином, відповідач не має право приймати рішення про коригування митної вартості ґрунтуючись на документах, які не надавались декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свою рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може гуртуватися на припущеннях і домислах.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 804/1 1813/13-а, від 11 лютого 2021 року у справі №826/8228/16.

Крім нього, відповідно до частин першої та другої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Перевірка поданих документів до митного оформлення в країні експорту не є правом та обов`язком митного органу України при перевірні числових показників митної вартості.

ТОВ «Голден Фруіт» як імпортер товару та яке виконує обов`язки декларанта товару при ввозі його на митну територію України, очевидно не може надати інформацію, відомості або документи, які можливо знаходяться у володінні відправника товару та яким такі, можливо, подавались до митного органу країни відправлення.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документ, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митого органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документ: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються ш умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, за приписами цієї статті, декларант зобов`язаний, за умови наявності у нього, надати копію митної декларації країни відправлення, а не документи, що додавались (можливо) разом із ці митною декларацією.

У контракті №69 від 06.10.20 р. 6.1. умови оплати у п.6.1. вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію (у наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201, вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб та порядок розрахунків).

У рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Умови контракту не являється об`єктом здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару оскільки такими не підтверджуються числові показники митної вартості.

Разом з цим, відповідно до п. 6.1 Контракту дослівно визначено, що вартість товару сплачується покупцем на умовах, домовлених сторонами, зазначається в інвойсах.

Пунктом 6.2 Контракту встановлено, що всі розрахунки по даному договору здійснюються в доларах CШA або Євро шляхом банківського переказу.

Це означає, що умови оплати товару обговорюються сторонами, а вартість товару відображається в інвойсі.

Поданий інвойс містить всю необхідну інформацію щодо ціни товару та найменування сторін.

Якщо продавець здійснив поставку товару покупцю, то очевидно, що сторони досягли згоди відносно всіх істотних умов договору.

На запит митного органу декларант надав платіжне доручення в іноземній валюті №148 від 17.11.2021 року та проформу-інвойс AKAN 2181 від 16.11.2021 року.

Згідно даних проформи-інвойс AKAN 2181 від 16.11.2021 року виставлена вимога ТОВ «Голден Фруіт» сплатити 11700,00 доларів CШA за поставку 21 200 (нетто) кг товару.

Даним рахунком обумовлено передоплату у розмірі 80% та решту 20% після отримання товару.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №148 від 17.11.2021 року ТОВ Голден Фруіт перерахувало AKAN NARENCIYE YAS SEBZE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK HAVA DEPOSU TICARET SAN LTD STI 9360,00 доларів США, що відповідає обумовлених 80% передоплати (а.с.47).

Виконуючи взяті на себе зобов`язання AKAN NARENCIYE YAS SEBZE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK HAVA DEPOSU TICARET SAN LTD STI згідно інвойсу № АKА2021000000659 від 17.11.2021 року поставило ТОВ Голден Фруіт передоплаченого товару в кількості 21200 кг (нетто).

Тобто сукупність вчинених дій сторонами договору відображає їхні домовленості і такі домовленості зафіксовані в офіційних документах, що надавались відповідачу. Однак, відповідач в оскаржуваному рішенні не врахував відомості цих документів, що також додатково вказує на упередженість та незаконність прийнятого ними рішення.

У СMR гр.3 Місце розвантаження вказано Україна пункт d ч.1 ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення.

У своєму рішенні про коригування митної вартості митниця, як на підставу прийняття такого посилань на те, що в поданій CMR від 19.11.2021 року не зазначено місце доставки вантажу, що не дає можливість встановити маршрут перевезення та чи партія товару справді відправлялась ТОВ «Голден Фруіт».

Разом з цим, митний орган залишає поза увагою той факт, то в СMR від 19.11.2021 року є посилання на інвойс за яким переміщувався товар.

Згідно відомостей інвойсу № АKA2021000000659 від 17.11.2021 року вбачається продаж від AKAN NARENCIYE YAS SEBZE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK HAVA DEPOSU TICARET SAN LTD STI до ТОВ «Голден Фруіт » наступного товару кількості 21200 кг нетто (22500 кг брутто) за ціною 11700,00 доларів США.

Дані CMR від 19.11.2021 року повністю узгоджуються з наведеним інвойсом (відправник, одержувач, найменування та кількість товару...).

Вказаний інвойс містить, підпис та печатку відправника та разом з ним в ньому визначені умови поставки РАР(Львів).

Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання і постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений В митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати и ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де не буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

У відповідності до даних умов поставки DAP (Львів) в ціну товару продавцем включені витрати на транспортування товару до станції Львів, що зазначена в інвойсі.

Таким чином недоліки в заповненні CMR, а саме відсутність місця доставки, ніяким чином не впливають на можливість митного органу визначити митну вартість товару, тим більше коли ціна є зафіксованою незалежно від місця доставки товару.

У рахунку-фактурі №3215016717 від 17.11.2021 заявлено дві позиції мандарини і різними умовами поставки DAP та EXW.

Відповідно до відомостей картки відмови № UA209140/2021/001790 від 25.11.2021 року та графи 44 МД UA209140/2021/121730, ТОВ «Голден Фруіт» не надавало рахунку-фактуру №3215016717 від 17.11.2021.

Згідно пункту 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Оскільки, рахунок-фактура №3215016717 від 17.11.2021 не надавався ТОВ «Голден Фруіт», як документ, що підтверджує митну вартість товару за МД UA209140/2021/121730, а чому відповідач не міг приймати рішення про коригування митної вартості ґрунтуючись на даних цього документа.

Більше того, прийняття рішення на цій підставі вказує про упередженість посадової особи митного органу, а з аналізу інших підстав для коригування митної вартості, які не пов`язані з неможливістю підтвердження числових показників митної вартості товару, можна дійти висновку, що єдиною підставою для збільшення митної вартості товару є наявність інформації в митного органу про ввезення подібного товару за більшою ціною.

У відповідності до вимог частини другої статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до п. 4.1. Контракту, поставка товару здійснюється за усними домовленостями сторін, у відповідності до вимог міжнародних правил ІНКОРТЕРМС- 2010 та вказується у інвойсах.

Пунктом 6.1. Контракту вказано, що вартість товару визначається в інвойсах.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2021/121730 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт №69 від 06.10.2020р., інвойс № АКА2021000000659 від 17.11.2021 року, автотранспортна накладна від 22.10.2021р., митну декларацію країни відправлення 21330100ЕХ236824 від 19.11.2021р., фітосанітарний сертифікат EC/TR А 4620072 від 19.11.2021 року; сертифікат про походження товару FF 0047972 від 17.11.2021 року.

На вимогу митного органу, додатково надано проформу-інвойс AKAN 2181 від 16.11.2021 року та платіжне доручення в іноземній валюті №148 від 17.11.2021 року.

Вказаними документами повністю підтверджено відомості про учасників товарної операції, місця їх вчинення, відомості про товар та його ціну.

Зокрема, згідно відомостей інвойсу № АКА2021000000659 від 17.11.2021 року вбачається продаж від AKAN NARENCJYE YAS SEBSE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK HAVA DEPOSU T1CARET SAN LTD ST1 до ТОВ «Голден Фруіт»:

1) Мандарини (сорт DOBAHIBENT) у кількості 14400 кг за ціною 8640 доларів США;

2) Мандарину (сорт SATSUMA) у кількості 6800 кг за ціною 3060 доларів США;

Загальна ціна товару 11700,00 доларів США.

Ідентична інформація відображена в графах 31, 38, 42 № МД UA209140/2021/121730.

В даному інвойсі визначені умови поставки - DAP (Львів), тобто на продавця покладено обов`язок здійснити доставку товару до м. Львів і таким чином до вартості товару включені всі витрати на його транспортування до місця розвантаження.

До митного оформлення ТОВ «Голдент Фруіт» подало оформлені уповноваженими органами Туреччини офіційні документи фітосанітарний сертифікат EC/TR А 4620072 від 19.11.2021 року; сертифікат про походження товару FF 0047972 від 17.11.2021 року, в яких наявна інформація про товар який перевозиться та його вага (що відповідає інформації інвойсу) та який продається AKAN NARENCI YE YAS SEBSE VE MEYVE NAKLIYAT SOGUK HAVA DEPOSU ТІ CARET SAN LTD STI до ТОВ «Голден Фруіт».

Крім цього, до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення 21330100ЕХ236824 від 19.11.2021р., в якій підтверджена аналогічна інформація та крім цього містить відомості про ціну товару - 11 700,00 доларів США за весь товар.

Також, на вимогу митного органу надано проформу-інвойс AKAN 2181 від 16.11.2021 року та платіжне доручення в іноземній валюті №148 від 17.11.2021 року. Згідно з вказаної проформи інвойсу вбачається здійснення 80 % передоплати за товар.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №148 від 17.11.2021 року перераховано на рахунок постачальника 9360,00 доларів США, що відповідає 80% вартості товару, який ввозився за МД UA209140/2021/121730.

Таким чином, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією МД № UA209140/2021/121730 від 25.11.2021 року подані всі необхідні документи, які з врахуванням ст. 53 МК України, підтверджують митну вартість товару та числові складові митної декларації.

У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само ним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації.

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару ТОВ «Голден Фруіт» було подано документи, що стосуються здійсненої операції з придбання такого товару та його транспортування, банківську виписку щодо оплати такого, сертифікати походження товару.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Окрім того, при оцінці правомірності оскаржених рішень суд відхиляє посилання відповідача на інші сумніви достовірності визначення митної вартості товару, наведені у поданому відзиві, оскільки такі не були підставою прийняття оскаржених рішень, а відтак, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на них під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 804/11813/13-а, від 11 лютого 2021 року у справі №826/8228/16.

Відповідно до положень статті 55 МК України, орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Зокрема, згідно з положеннями п.п. 2, 4 ч. 2 цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюються також Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі Правила).

Так, відповідно до п. 2.1 Правил, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Тобто, законодавець встановив, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Положення ч. 7 ст. 54 МК України передбачають, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товару за резервним методом та проведення її коригування, а тому заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (вул. Робітнича, 2/2, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ - 39655147) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Т.Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ ВП - 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України Про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2021/210038/1 від 25 листопада 2021 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209140/2021/001790 від 25 листопада 2021 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної митної служби України (вул. Т.Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ ВП - 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (вул. Робітнича, 2/2, м. Свалява, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ - 39655147) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець