ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2022 року м. Київ № 640/1603/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В :
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» (позивач, ТОВ «БГС РЕЙЛ») до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 00001390704 від 12.01.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване ППР ґрунтується виключно на висновку про нереальність операцій, з огляду на неможливість встановлення ланцюга постачання придбаного товару. Оскільки на під час здійснення господарських операцій неможливо встановити такий ланцюг, позивач заперечує наявність складу податкового правопорушення в його діях.
У відзиві відповідач акцентує увагу на неможливості визнання господарських операцій реальними, з огляду на що, зареєстрований позивачем податковий кредит не ґрунтується на реальних відомостях, натомість відсутні підстави для його зазначення у декларації.
Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БГС РЕЙЛ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2020 року, результати якої оформлено актом від 16.12.2020.
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ТОВ «БГС РЕЙЛ» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за вересень 2020 року на суму 790 116 гривень.
У подальшому, на адресу позивача направлено ППР № 00001390704 від 12.01.2021, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у розмірі 790 116,00 грн.
Позивач не погодився із винесеним рішенням та звернувся із адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вже зазначалось, підставою для направлення позивачу оскаржуваного рішення став висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій із ТОВ «МЕТГРУПГБ», предметом яких було придбання колісних пар, надресорсних балок, бокових рам.
Згаданий висновок викладений в акті перевірки наступним чином.
«За наслідками опрацювання податкової інформації відповідно до ст. 72 Кодексу, яка використовується для виконання завдань покладених на контролюючі органи згідно з ст. 74 Кодексу, встановлено, що ТОВ «МЕТГРУПГБ» придбавало вищезазначений товар - колісні пари, надресорні балки, бокові рами у наступних підприємств:
- ТОВ «АЛЬФА СТАРТ ПЛЮС» (код 42867910). Основний вид діяльності - ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, кількість працюючих - 5 чол. Імпортні операції відсутні, основні фонди - відсутні, згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ «АЛЬФА СТАРТ ПЛЮС» придбавало колісні пари, надресорні балки, бокові рами у ТОВ «ПЛАСТАГРУП» (код 43265358);
- ТОВ «ПЛАСТАГРУП» (код 43265358). Основний вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, кількість працюючих - 7 чол. Імпортні операції відсутні, основні фонди - відсутні, згідно проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ «ПЛАСТАГРУП» надресорні балки, бокові рами не придбавали. Придбавало колісні пари у ТОВ «СЕТТІ ГРУП» . (код 43259826) - основний вид діяльності - будівництво житлових та нежитлових будівель, кількість працюючих - 5 чол., імпортні операції відсутні, згідно з ЄРПН ТОВ «СЕТП ГРУП» придбавало ролики, транзистори, сокодавки. банки, бутлі, вапно, вентилятор, гіпсокартон, електроди, котушки, окуляри, скло, чоботи, ячмінь та не придбавало товар (колісні пари) зазначений у податковій накладній виписаній на адресу ТОВ «ПЛАСТАГРУП».
Крім того, вищевказані підприємство Постачальник не здійснював виготовлення товару (колісна пара), про що свідчить відсутність відповідних виробничих потужностей та персоналу, необхідного для забезпечення господарської діяльності.
<…>
Фактично ТОВ «БГС РЕЙЛ» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) при складенні первинних документів: договорів поставки, змісту операції - її вид (купівля, транспортування зберігання, оплата тощо), найменування (номенклатура, асортимент), інші характеристики товару та одиниця виміру, обсягу операції - кількість, ціна та загальна вартість або сумі перерахування коштів без урахування ПДВ і сума ПДВ, всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 та 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. Оскільки відсутній факт формуванні згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.».
Відповідно до пп. а п. 185.1 ст. 185 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на дати перебігу спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За змістом п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, з урахуванням висновку про нереальність господарських операцій, контролюючий орган дійшов до висновку про відсутність підстав для декларування від`ємного значення з ПДВ.
У той же час стосовно звітності контрагента позивача, а також діяльності підрядників такого контрагента, варто зазначити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкової звітності та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Наведений висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.06.2020 у справі № 340/422/19.
Оскільки умисел діяльності позивача не досліджувався контролюючим органом під час перевірки, не встановлений жодним судовим рішенням, а матеріали справи не свідчать про наявність умислу в ухиленні від оподаткування, згадані доводи відповідача є лише відомостями про обставини, які без причинно-наслідкового зв`язку не мають значення для вирішення даного спору.
За даних обставин, слід констатувати порушення відповідачем принципу обґрунтованості винесеного рішення, оскільки в його основу покладено лише презюмовані обставини щодо вини позивача через невиконання контрагентами його підрядника вимог податкового законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
За висновком суду, позивачем доведені обставини, за яких оскаржуване ППР неможливо визнати правомірним, з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В :
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00001390704 від 12.01.2021.
3. Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 11 851,74 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одна) гривня 74 копійки.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» (вул. Володимирська, 49, м. Київ, код ЄДРПОУ: 30944148).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 43141267).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2022 |
Оприлюднено | 31.10.2022 |
Номер документу | 106985809 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шевченко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні