Рішення

від 26.10.2022 по справі 640/6938/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року м. Київ № 640/6938/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ідентифікаційний код - 39369133, ел. пошта - box@necr.gov.ua) (далі - позивач або НКРЕКП) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» (адреса: 03169, м. Київ, пров. Московський, 2, корп. Б, ідентифікаційний код - 42844914, ел. пошта - afenerg.ukr@gmail.ua) (надалі - відповідач або ТОВ «АФ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА»), у якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» - 170 000,00 грн (сто сімдесят тисяч гривень) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2022 (суддя Пащенко К.С.) залишено без руху позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2022 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/6938/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Копію ухвали суду від 27.06.2022 направлено за адресою місця реєстрації відповідача: 03169, м. Київ, пров. Московський, 2, корп. Б, однак лист повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105102715612.

Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Суду від 25.04.2018 по справі № 800/547/17 (11/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 по справі № 913/879/17 від 21.05.2020 по справі № 913/879/17, від 21.05.2020 по справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 по справі № 24/260-23/52-6).

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.12.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у результаті розгляду акту позапланової виїзної перевірки від 30.11.2021 № 678 було прийнято постанову № 2953, якою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме:

Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3а-НКРЕКП - постачання електричної енергії (місячна) «Звіт про діяльність постачальника електричної енергії», затвердженої постановою НКРЕКП від 20.12.2019 № 2897, а саме:

пункту 2.2 глави 2 у частині подання форми звітності № 3а-НКРЕКП - постачання електричної енергії (місячна) до НКРЕКП щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, пункту 2.3 глави 2 у частині подання форми звітності № 3а-НКРЕКП до НКРЕКП виключно в електронному вигляді на адресу: zvit3m@nerc.gov.ua з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (власника) ліцензіата (або іншої уповноваженої особи) та/або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-НКРЕКП-моніторинг-постачання (місячна) «Звіт про обсяги закупівлі та продажу електричної енергії», затвердженої постановою НКРЕКП від 29.03.2019 № 450, а саме:

пункту 2.1 глави 2 щодо подання електропостачальником форми звітності № 3-НКРЕКП- моніторинг-постачання (місячна) щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом;

пункту 2.3 глави 2 щодо надсилання електропостачальником форми звітності № 3 НКРЕКП моніторинг до НКРЕКП в електронному вигляді у форматі «xls» або «xlsx» на адресу: monitoring_E@nerc.gov.ua у двох примірниках з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи ліцензіата та/або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та без накладення кваліфікованою електронною підпису та/або кваліфікованої електронної печатки ліцензіата.

Так, вищевказаною постановою № 2953 від 22.12.2021 було накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «АФ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» штрафні санкції у сумі 85 000, 00 грн.

Відповідач зазначає, що копія постанови вважається отриманою 06.01.2022 - на третій календарний день від дати отримання листа поштовим відділенням зв`язку.

У визначений постановою строк, відповідачем не було сплачено штрафні санкції, що стало правовою підставою для нарахування останньому пені у розмірі 1,5% суми штрафу за кожен день прострочення.

Станом на час подання позовної заяви розмір пені становить 104550,00 грн.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до якого розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням регулятора, розмір пені склав 85000,00 грн.

З огляду на наявність боргу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (надалі - Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг») Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

У відповідності до частини 2 цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Статтею 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень.

Згідно положень частин 1-5 статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення № 0305718280945 надійшло до поштового відділення зв`язку № 03195 03.01.2022, однак не було вручене «з інших причин».

За приписом п. 10.5 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого Постановою НКРЕКП 14.06.2018 № 428, рішення НКРЕКП про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії приймається у вигляді постанови, копія якої вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

Датою отримання такого акта буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Таким чином, постанова про накладення штрафу вважається отриманою відповідачем 06.01.2022.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «АФ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» не оскаржувало постанову про застосування штрафних санкцій, а відтак дана постанова є чинною та підлягає виконанню.

Також судом встановлено відповідність розрахунку пені, нарахованої відповідачу згідно з нормами статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до якої розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням регулятора, розмір пені склав 85000,00 грн.

Станом на час подання позовної заяви розмір пені становить 104550,00 грн, з урахуванням ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» - 85000,00 грн.

Відтак, загальна сума до стягнення становить 170 000,00 грн.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному й об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» (адреса: 03169, м. Київ, пров. Московський, 2, корп. Б, ідентифікаційний код - 42844914, ел. пошта - afenerg.ukr@gmail.ua) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та санкції») грошові кошти у сумі 170 000,00 грн (сто сімдесят тисяч гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя К.С. Пащенко