Постанова

від 25.10.2022 по справі 420/22760/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/22760/21Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 по справі № 420/22760/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Одеська енергетична компанія" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 06.07.2021 року № 2839313/42780327 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Одеська енергетична компанія» від 23.06.2021 року № 10, днем її надходження;

- стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Одеська енергетична компанія» суму судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

27.01.2022 Одеський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 06.07.2021 року № 2839313/42780327 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Одеська енергетична компанія» від 23.06.2021 року № 10, днем її надходження.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Одеська енергетична компанія» суму судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 по справі № 420/22760/21 залишено без змін.

08.07.2022 від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень відповідачем у справі;

- зобов`язати боржника Державну податкову службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 по справі № 420/22760/21 та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення.

В обґрунтування заяви зазначав, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі № 420/22760/21 набрало законної сили та в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні не виконано, у зв`язку із чим наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі. Крім того, вказував, що примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами виконавчої служби, але не виключає встановлення судового контролю за виконанням рішення за наявності факту невиконання судового рішення, так як право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення, яке набуло законної сили, а особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

Одеський окружний адміністративний суд заяву представника позивача в порядку статті 382 КАС України від 08.07.2022, задовольнив.

Зобов`язав Державну податкову службу України подати до суду протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі № 420/22760/21.

Задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять відомостей (доказів) виконання Державною податковою службою України рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі № 420/22760/21.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, представник Державної податкової служби України подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- зі змісту заяви ТОВ «Перша Одеська енергетична компанія» про встановлення судового контролю, а також із загальнодоступних джерел не встановлено факту звернення позивача до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення, а отже, не встановлено, що у загальному порядку виконання судового рішення вжиті всі можливі заходи, але такі заходи не дали очікуваного результату;

- позивач не надав до суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання ДПС з виконання даного судового рішення в частині реєстрації податкової накладної ТОВ «Перша Одеська енергетична компанія» від 16.08.2020 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, представник позивача не довів наявності об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду залишиться невиконаним, або для його виконання доведеться докласти значних зусиль;

- судові рішення з питань реєстрації або скасування реєстрації податкових накладених та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які набрали законної сили, виконуються з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України та проводяться з урахуванням вимог Постанови КМУ від 29.10.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (із змінами), Постанови КМУ від 16.10.2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (із змінами), наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (із змінами), у зв`язку із чим механізм виконання судових рішень такої категорії потребує певного часу.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином, в судове засідання не з`явились. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

За змістом статті 382 КАС України судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Правові норми, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, п.п «ґ» п. 4 ч.1 ст. 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, колегія суддів вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.

Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Положеннями ч. 1 ст. 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022 залишено без змін.

Відповідно до відкритих даних з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.06.2022 по даній справі відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.

Також, 14.06.2022 представник позивача звернувся до суду першої інстанції з клопотання про видачу виконавчих листів (т.1, а. с. 233).

08.07.2022 представник позивача звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 21.07.2022 задовольнив вказану заяву.

Відповідно до розписки про отримання виконавчих листів, 28.07.2022 представником позивача Нікофоровим С.М. особисто було отримано 2 виконавчих листа та копію судового рішення від 27.01.2022 з відміткою про набрання законної сили по справі № 420/22760/21 (т. 1, а. с. 236).

Тобто, позивач звернувся з заявою про встановлення судового контролю до отримання виконавчих листів по справі.

Натомість, з поданого представником позивача клопотання не вбачається, а матеріалами справи не встановлено, що у загальному порядку виконання судового рішення, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», заявником вжиті всі можливі та необхідні заходи, але такі заходи не дали очікуваного результату. Крім того, представником позивача до клопотання також не надано доказів на підтвердження ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 823/176/17, від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а, в ухвалі Верховного суду від 01.02.2021 у справі № 9901/226/19.

Таким чином, на думку колегії суддів, достатні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання відсутні.

З огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення по справі № 420/22760/21 є помилковими.

В той же час, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що виконання судових рішення з питань реєстрації або скасування реєстрації податкових накладених та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які набрали законної сили, потребує певного часу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 року, реєстрацію яких зупинено, реєструють, зокрема, у день набрання рішенням суду про реєстрацію ПН/РК законної сили (за умови надходження до ДПС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 зазначеного Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, у разі надходження відповідного рішення до ДПС України податкова накладна має бути зареєстрована в ЄРПН відразу після набрання рішенням суду законної сили. Будь-яких строків на проведення реєстраційних процедур, або «певного часу» порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 року, не передбачено. А тому, усі процедури ДПС України має виконати фактично в день надходження рішення, якщо воно вже набрало законної сили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні заяви представника позивача в порядку статті 382 КАС України від 08.07.2022 відмовити.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 по справі № 420/22760/21 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 по справі № 420/22760/21 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Одеська енергетична компанія" в порядку статті 382 КАС України від 08.07.2022 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.