Постанова

від 26.10.2022 по справі 580/8465/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8465/21 Суддя першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,

секретаря Вишняк В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства «Черкаська Баварія» до Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2021, -

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Черкаська Баварія» (далі - позивач, ПП «Черкаська Баварія») звернулось у суд з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (далі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2021 №5609/23000901.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки порушено процедуру її проведення, водночас висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття спірного рішення, є безпідставними.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що перевірку проведено у відповідності до вимог законодавства, наявність виявлених порушень підтверджується матеріали справи.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити частково, а рішення суду - змінити, з таких підстав.

Судом установлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку ПП «Черкаська Баварія» щодо дотримання вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального за місцем фактичного провадження діяльності (м. Черкаси, вул. Сурікова, 1), за результатами якої складено Акт перевірки від 24.05.2021 №3750/23-00-09-0122/38305461 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення позивачем ч. 8 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), відповідальність за що передбачена абз. 4 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.07.2021 №5609/23000901, яким до ПП «Черкаська Баварія» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 85000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства, у зв`язку з чим Акт перевірки не може визнаватися допустимим доказом, а тому прийняте на його підставі оскаржуване рішення не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований ст. 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПК України).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, нормою пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачено альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №520/7331/21.

При цьому, як стверджує відповідач, що не заперечується позивачем, фактичну перевірку проведено задля здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що Акт перевірки є недопустимим доказом, оскільки відповідачем не доведено наявність інформації про порушення позивачем вимог законодавства, що слугувала підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що в межах спірних правовідносин за порушення вимог ч. 8 ст. 2 Закону №481/95-ВР ПП «Черкаська Баварія» притягнуто до відповідальності, передбаченої абз. 4 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР.

Відповідно ч. 8 ст. 2 Закону №481/95-ВР виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85000 гривень.;

Проаналізувавши вказані норми, а також матеріали справи, в т.ч. відзив на позовну заяву та апеляційну скаргу, апеляційний суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин позивача притягнуто відповідачем до відповідальності саме за виробництво алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії.

Проте такі висновки податкового органу апеляційний суд уважає помилковими, оскільки як стверджує позивач, а також підтверджується Актом перевірки, на дату проведення фактичної перевірки у ПП «Черкаська Баварія» були наявні:

- ліцензія на виробництво алкогольних напоїв №364 з терміном дії з 04.05.2017 по 04.05.2022;

- ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту) №99020901900047 з терміном дії з 09.08.2019 по 09.08.2024;

- ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік №400040 з терміном дії з 13.05.2017 по 13.05.2022.

Отже, підстави для притягнення позивача до відповідальності за виробництво алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії відсутні, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого суду підлягає відповідній зміні у мотивувальній частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2021, виклавши її в редакції цієї постанови.

У решті судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Я.М. Собків