Постанова

від 27.10.2022 по справі 380/16396/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/16396/21 пров. № А/857/11577/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач Кушнерика М.П.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, прийняте суддею Коморним О.І. в м.Львові, в порядку письмового провадження, у справі № 380/16396/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Роната Плюс" до Державної податкової служби Українипро визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Роната Плюс» звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової № 5 від 18.05.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, яку було направлено на реєстрацію уповноваженою особою ТОВ "РОНАТА ПЛЮС"; зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкову накладну № 5 від 18.05.2021р. для реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариством було сформовано податкову накладну № 5 від 18.05.2021р. та засобами телекомунікаційного зв`язку 15.06.2021р. подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак 15.06.2021 позивач отримав квитанцію № 1, відповідно до якої, ДПС України зазначену податкову накладну не прийнято до реєстрації. В квитанції зазначено, що надіслана податкова накладна не прийнята - "Порушено вимогистатті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", кваліфікований електронний підпис особи ОСОБА_1 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. Крім того, додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації. Запропоновано ТОВ "РОНАТА ПЛЮС" виправити документ та надіслати його знову.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної № 5 від 18.05.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, направленої на реєстрацію уповноваженою особою ТОВ "РОНАТА ПЛЮС".

Зобов`язано Державну податкову службу України прийняти податкову накладну ТОВ "РОНАТА ПЛЮС" № 5 від 18.05.2021р. для реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням порушення норм матеріального та процесуального права та неповного дослідження доказів, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає те, що за інформацією отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з 03.06.2021 року ОСОБА_2 є керівником ТОВ «Роната Плюс».

08.06.2021 товариство набуло статус суб`єкта електронного документообігу, відповідно до першого надісланого електронного документа.

Податкова накладна, надіслана на реєстрацію позивачем, складена 18.05.2021 до набуття права підпису ОСОБА_2 .

Зазначає, що зміна директора товариства є передбачуваною подією, а, відтак, не позбавлений права здійснити вичерпні заходи з метою реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Позивач знаючи про зміну директора, не використав можливість вчасно підписати електронним підписом ОСОБА_3 , який мав ще право підпису.

Вважає, що суд безпідставно зобов`язав контролюючий орган без проведення відповідної перевірки зареєструвати податкову накладну, надану позивачем, які не прийнято на реєстрацію.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до рішення № 2021/06-02 одноособового учасника ТОВ "РОНАТА ПЛЮС" від 02.06.2021р., директора ТОВ "РОНАТА ПЛЮС" ОСОБА_3 звільнено з 02.06.2021р. за угодою сторін (п.1 ч.1ст. 36 КЗпП України) та з 03.06.2021р. призначено (обрано) директором ТОВ "РОНАТА ПЛЮС" Поліщук Любомиру Романівну.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2021 були внесені відомості про зміну директора, що підтверджується випискою з реєстру.

Сформовану Товариством з обмеженою відповідальністю «РОНАТА ПЛЮС» податкову накладну № 5 від 18.05.2021р. засобами телекомунікаційного зв`язку 15.06.2021р. подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

15.06.2021 позивач отримав квитанцію № 1, відповідно до якої, відповідачем зазначену податкову накладну не прийнято до реєстрації.

В квитанції зазначено, що надіслана податкова накладна не прийнята - "Порушено вимогистатті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", кваліфікований електронний підпис особи Любомира Поліщук, яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної. Крім того, додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації. Запропоновано ТОВ "РОНАТА ПЛЮС" виправити документ та надіслати його знову.

Позивач вважаючи такі дії протиправними звернувся до суду.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що контролюючий орган протиправно відмовив у прийнятті до реєстрації податкової накладної № 5 від 18.05.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, направленої на реєстрацію уповноваженою особою ТОВ "РОНАТА ПЛЮС", з підстав порушення вимог статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2ст.2 КАС України, суд перевіряє чи вчинені вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

При цьому, у ч.1ст.68 Конституції Українивстановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Податковий кодекс Україниє спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п.187.1 статті 187 Податкового кодексу Українидатою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно доп. 201.1 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до вимогПК Українита Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246(далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом192.1 статті 192, пунктами 200-1.3,200-1.9статті200-1та пунктами201.1,201.10і 201.16 статті201 Кодексу, а також з урахуваннямЗаконів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246).

Згідно з п. 10 Порядку № 1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п. 11 Порядку № 1246).

Згідно з п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимогЗаконів України "Про електронні довірчі послуги", «Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття,або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку № 1246).

Згідно з п. 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно достатті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюютьсяЗаконом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Визначення, зміна переліку уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації від імені платника податків, а також визначення їхніх повноважень здійснюється керівником, власником платника податків.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульованіЗаконом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. п. 12, 23 ч. 1ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018 р., електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

В ч. 2ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги»законодавцем передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Разом з тим, п. п. 5, 6Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про електронні довірчі послуги»передбачено, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимогЗакону України «Про електронний цифровий підпис»до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинностіЗаконом України «Про електронні довірчі послуги»електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином,Закон України «Про електронні довірчі послуги»(ч. 2 ст. 17) вимагає від суб`єктів господарювання використовувати лише кваліфіковані електронні довірчі послуги при здійсненні електронної взаємодії, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затвердженийнаказом Міністерства фінансів України № 557 від 06.06.2017(далі - Порядок № 557).

Так, пунктом 2 Розділу І Порядку № 557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачаєтьсяПодатковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цьогоКодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цьогоКодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із п. 5-7 Розділу ІІ Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другоїстатті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

За приписами частинами першою та третьоюстатті 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та третьоюстатті 92 Цивільного кодексу Україниюридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 5ст.65 Господарського кодексу Україникерівник підприємства без доручення діє від імені підприємства.

Судом встановлено, що на час формування та подання податкової накладної - 15.06.2021р., посаду директора ТОВ "РОНАТА ПЛЮС" займала Поліщук Любомира, її електронний цифровий підпис, відповідно до квитанції податкового органу є дійсним та зареєстрованим з 03.06.2021р..

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та не приймає до уваги твердження відповідача, що надіслана директором Поліщук Л. 15.06.2021р. податкова накладна, яка датована 18.05.2021р. не може бути підписана електронним цифровим підписом останньої, оскільки спірна податкова накладна надіслана до Єдиного реєстру податкових накладних 15.06.2021р., тобто в період, коли ОСОБА_2 займала посаду директора ТОВ "РОНАТА ПЛЮС " та мала відповідні повноваження.

Частина 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»передбачає, що накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. При цьому, для ідентифікації автора може використовуватись електронний підпис. Відповідно з аналізу цих положень можливо зробити висновок про те, що електронний документ вважається створеним з моменту накладання електронного підпису його автором.

Дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі має бути використана кваліфікована електронна позначка часу (ст. 26 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Отже, електронний документ вважається створеним з моменту (часу) накладання підпису автором документа (тобто стороною, що створила, цей документ) і цей факт фіксується в електронному підписі, як реквізит «Час підпису».

Отже, створення електронного документа є тотожним складанню первинного документа, але не є тотожним оформленню первинного документа.

Так, сама юридична конструкція норми пункту56.21 статті 56 ПК Українидає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Щодо покликання відповідача у квитанції № 1 на те, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, то суд першої інстанції вірно зазначив, що з 07.11.2018р. набув чинностіЗакон України "Про електронні довірчі послуги", яким установлено, що використання суб`єктом господарювання електронного підпису розміщеного на незахищеному носії інформації не спричиняє жодних правових наслідків для нього та для операцій, в яких безпосередньо використовується такий електронний підпис.

Колегія суддів не приймає покладання відповідача на те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права в частині зобов`язання зареєструвати спірну податкову накладну, оскільки на Державну податкову службу України, як на єдину уповноважену на такі дії особу, покладено обов`язок зареєструвати податкові накладні і таке не вважатиметься втручанням у дискреційні повноваження.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Обрана ж форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів. В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.243,308,311,315,316,321,322,325,328 КАС, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ДПС України - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 380/16396/21, без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула