Рішення

від 25.10.2022 по справі 761/29097/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29097/21

Провадження № 2/761/5096/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінмаркет» про визнання припиненими трудових правовідносин,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд визнати припиненими трудові відносини з відповідачем у зв`язку із звільненням з посади директора товариства.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Фінмаркет» було призначено на посаду ОСОБА_1 01.09.2008 на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Фінмаркет» було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора товариства у зв`язку з переобранням з 01.09.2008, а також доручено виконуючому обов`язки директора відповідача ОСОБА_2 або уповноваженим ним особам провести державну реєстрацію змін до відомостей про відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Нещодавно позивачу стало відомо, що жодних реєстраційних дій щодо змін до відомостей про юридичну особу в частині директора відповідача не проведено, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначений позивач як керівник та підписант відповідача. Вказаний запис та існування його у реєстрі створює перешкоди позивачу в реалізації його конституційного права на працю та офіційне працевлаштування, що підтверджується листом ТОВ «4СТАРС» від 25.03.2021.

Ухвалою суду від 27.06.2022 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Судом встановлено та підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань те, що ТОВ «Фінмаркет» є діючою юридичною особою, в стані припинення не перебуває, і його засновником та єдиним учасником є ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 є директором товариства з обмеженою відповідальністю «Фінмаркет», про що свідчить інформація розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З 01.09.2008 позивача звільнено з роботи (посади) з посади директора та підписанта ТОВ «ФІНМАРКЕТ» у зв`язку з переобранням з 01.09.2008 року, що підтверджується Протоколом №10 зборів учасників ТОВ «ФІНМАРКЕТ»

Листом ТОВ «4СТАРС» №3/03-21 від 25.03.2021 позивача повідомлено про те, що товариство не може прийняти його на роботу на посаду директора, оскільки , згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є директором (керівником) ТОВ «Фінмаркет».

07.04.2021 на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу-претензію про внесення змін щодо відомостей про юридичну особу та виключити з реєстру запис про керівника (директора) та підписанта ТОВ «Фінмаркет» - Германа П.О., однак, зазначений лист було залишено відповідачем без належного реагування.

До суду не було надано доказів на спростування позовних вимог та тверджень позивача в цій частині.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Згідно зі ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», до компетенції загальних зборів учасників належать: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч. ч. 1-4, 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

За змістом ч. 1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак запис в реєстрі про позивача, як керівника товариства, порушує та обмежує його право на працю та вільний вибір, яке гарантоване ст. 43 Конституції України.

Виходячи з вимог ст. 22 КЗпП України, та, відповідно до Конституції України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

На даний час позивач не може захистити свої права у позасудовому порядку, оскільки, у нього відсутня можливість надати державному реєстратору документи на підтвердження відсутності трудових відносин із товариством, права позивача порушені та вказівка в реєстрі про перебування на посаді керівника (директора), за фактичної відсутності турових відносин між позивачем та товариством, - породжує юридичні наслідки, чим перешкоджає вільному вибору позивачем роду діяльності.

Звернення позивача до товариства із вимогою повідомити про підстави внесення його до реєстру як керівника товариства, залишилась без належного реагування.

В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б свідчили про наявність трудових відносин між позивачем та відповідачем, позивач позбавлений можливості самостійно ініціювати питання про внесення змін до реєстру та бездіяльність відповідача в цій частині є такою, що порушує трудові права позивача.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування позовних вимог щодо відсутності трудових відносин між позивачем та відповідачем, та фактичне не перебування позивача на посаді керівника (директора) товариства знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, відповідачем ці твердження спростовані не були, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 43 Конституції України, ст. ст. 3, 21, 22 КЗпП України, ст. ст. 15, 16, 99 ЦК України, ст. ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінмаркет» про визнання припиненими трудових правовідносин - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінмаркет» з 01.09.2008 у зв`язку із звільненням з посади директора товариства.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінмаркет» (ЄДРПОУ 32381437, адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5, оф. 404) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 25.10.2022.

Суддя: