Ухвала

від 28.10.2022 по справі 911/2152/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2152/22

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву № 21-2 від 21.10.2022 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Златібор» про стягнення 1970696,20 грн., з яких 1646240,47 грн. боргу, 180227,11 грн. пені, 87312,02 грн. штрафу, 10813,63 грн. 3 % річних та 46102,97 грн. інфляційних втрат.

Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» подано заяву про забезпечення позову № 21-2 від 21.10.2022 р., в якій воно просить накласти арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Златібор» та обліковуються на всіх його рахунках в банківських та інших фінансових установах, в межах суми заявлених позовних вимог 1970696,20 грн., або еквівалент вказаної суми у будь-яких іноземних валютах, про що постановити ухвалу.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Станом, як на час подання, так і на час розгляду заяви № 21-2 від 21.10.2022 р. про забезпечення позову провадження у справі № 911/2152/22 не відкрито судом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності.

В порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України у заяві про забезпечення позову вказано неповне місцезнаходження заявника, тобто інше ніж зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: замість місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр»: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, вказано: м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, або коли, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Заявник, звертаючись з вказаною заявою до суду, просить суд накласти арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «Златібор» та обліковуються на всіх його рахунках в банківських та інших фінансових установах, в межах позовних вимог у сумі 1970696,20 грн.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Необхідність накладання арешту заявник обґрунтовує тим, що ТОВ «Златібор» порушив умови договору № 210622 про реструктуризацію заборгованості від 21.06.2022 р., сплативши лише 100000,00 грн. боргу, тобто незначну його частку. При цьому, за твердженням позивача, всі усні перемовини щодо добровільного погашення боргу результату не принесли, і відповідач надалі ухиляється від сплати реструктуризованого боргу.

З огляду на викладене, заявник вважає, що є достатні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Златібор» в межах суми заявлених позовних вимог 1970696,20 грн., а невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Посилання заявника на те, що ТОВ «Златібор» ухиляється від сплати боргу та на відсутність результату усних перемовин не свідчить про ускладнення виконання рішення суду в майбутньому, у разі його наявності.

Так, факт виникнення заборгованості за укладеним сторонами договором та її непогашення не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 ГПК України. Факт несплати боргу не підтверджує необхідності вжиття зазначеного заходу забезпечення позову, а його наявність та розмір будуть предметом дослідження у процесі розгляду справи.

Посилаючись на можливість ускладнення виконання судового рішення, оскільки відповідач ухиляється від сплати реструкторизавоного боргу, заявник взагалі не надав суду доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого заявником заходу до забезпечення позову, а саме не надано доказів того, що ТОВ «Златібор» вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, як то реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо.

Відтак заявником всупереч п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України не обґрунтовано необхідність забезпечення позову.

Частиною п`ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 р. становить 2481,00 грн.

Отже за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1240,50 грн.

Проте заявником не додано до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку одержувач зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.

Пунктом 41 Інструкції встановлено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Отже розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі судовий збір зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Київської області та приклад заповнення графи Призначення платежу в платіжному документі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до господарського суду Київської області заявником до заяви додано платіжне доручення № 300 від 21.10.2022 р., в графі призначення платежу якого зазначено: «*;101;34230377; Судовий збір за позовом ТОВІнтвайр, Господарський суд Київської області».

Отже зазначене платіжне доручення за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю Інтвайр до господарського суду саме позову, а не за подання до господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю Інтвайр заяви про забезпечення позову.

Таким чином, платіжне доручення № 300 від 21.10.2022 р. про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до господарського суду заяви від 21.10.2022 р. про забезпечення позову.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, подана заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись п.п. 2, 3 ч. 1, ч. 5 ст. 139, ст.ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву № 21-2 від 21.10.2022 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтвайр» про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева