Рішення

від 19.10.2022 по справі 930/1655/22

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1655/22

Провадження № 2/930/743/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2022 року Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання Андрущак Л.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брацлавської селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до Брацлавської селищноїради провстановлення факту,що маєюридичне значеннята визнанняправа власностів порядкуспадкування зазаконом, відповідно до якого, просила, встановити факт її проживання із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу понад п`ять років, а саме з 1993 року до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнатиза нею, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельної ділянки, площею 1,9692 га в межах згідно з планом, що розташована на території Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області, кадастровий номер 0523055300:03:001:001, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Мотивуючи позов тим, що з 1993 року по 07.07.2006 вона проживала разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як чоловік та дружина за адресою АДРЕСА_1 , однак офіційно шлюб не реєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , помер.

Після смерті чоловіка ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне йому на день смерті майно, а саме на земельну ділянку, площею 1,9692 га в межах згідно з планом, що розташована на території Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області, кадастровий номер 0523055300:03:001:0010, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 .

Під час звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини їй в усній формі повідомили, що не можуть оформити спадщину оскільки відсутні документи, що засвідчують факт їх шлюбних відносин з ОСОБА_2 , у зв`язку з чим неможливо встановити факт прийняття позивачкою спадщини. Крім того нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, адже в позивачки відсутній оригінал Державного акту на право на земельну ділянку, а наявна лише його копія.

В зв`язку з вказаними обставинами позивачка змушена за вирішенням вказаного питання звернутись до суду.

У судове засідання позивачка не з`явився, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник Брацлавської селищної ради, до зали судового засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , надала суду покази, що вона є дальньою родичкою покійного ОСОБА_2 , підтвердила факт спільного проживання ОСОБА_1 та покійного ОСОБА_2 , як чоловіка та дружини, з 1993 року по день смерті останнього.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , надав суду покази, що він з ОСОБА_5 та покійним ОСОБА_2 , проживав на одній вулиці, підтвердила факт спільного проживання ОСОБА_1 та покійного ОСОБА_2 , як чоловіка та дружини, з 1993 року по день смерті останнього.

Так, ознайомившись з матеріалами справи та допитавши свідків, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті чоловіка ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне йому на день смерті майно, а саме на земельну ділянку, площею 1,9692 га в межах згідно з планом, що розташована на території Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області, кадастровий номер 0523055300:03:001:0010, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , спадщину після смерті ОСОБА_2 , фактично прийняла ОСОБА_1 , яка проживала з ним спільно, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Факт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до п. 16 Постанови пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. ; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Установлення юридичних фактів сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно дост. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Заст.1261 ПК України,у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Як передбаченост. 1216 ЦК України,спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до вимогст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Також передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно дост.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно дост.1217 ЦК України.

Відповідно дост.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Правиламист.1268 ЦК Українивстановлено, що прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця.

Відповідно дост. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно роз`ясненьВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних ікримінальних справ від 16.06.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розглядуцивільних справ про спадкування», викладених у п. 3.1, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючисьст. ст. 12,13,76-82,89,247,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу понад п`ять років, а саме з 1993 року до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельної ділянки, площею 1,9692 га в межах згідно з планом, що розташована на території Брацлавської селищної ради Немирівського району Вінницької області, кадастровий номер 0523055300:03:001:001, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: С.М. Науменко