Рішення

від 20.10.2022 по справі 922/1249/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2022м. ХарківСправа № 922/1249/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

позовної заяви 3 - я особа, яка неКерівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорген", м. Харків про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки за участю представників:

прокурора - Пєскової Ю.В.. (посв. №057359 від 09.10.2020)

інші представники не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (надалі - Прокурор) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків (надалі - Позивач) 10.08.2022 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, де у якості Відповідача обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорген" про: - розірвання договору оренди землі від 21.10.2005, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хорген» (код ЄДРПОУ 32677164), який зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 21.10.2005 за №040567100097 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,0986 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033 по вул. Новгородській, 18-20 в м. Харкові, з усіма додатковими угодами;

- припинення права оренди Відповідача на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033) з реєстраційним номером 1074116163101, зареєстроване на підставі договору оренди землі, який зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 21.10.2005 за №040567100097, (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32192165 від 03.11.2016), номер запису про інше речове право: 17248535;

- зобов`язання Відповідача, повернути земельну ділянку загальною площею 0,0986 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033 по вул. Новгородській, 18-20 в м. Харкові Харківській міській раді;

- стягнення суми судового збору та професійної правничої допомоги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі №922/12494/22, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Також було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Харківській області.

Підготовчі засідання відкладалися, про що було повідомлено учасників процесу. Ухвалою суду від 18.09.2022 виправлено допущену описку в судовому рішенні Господарського суду Харківської області від 15 вересня 2022 року по справі № 922/1249/21 та зазначити, що засідання у справі відбудеться "04" жовтня 2022 р. о(б) 11:00 год.

Судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20 жовтня 2022 року о 13:15 згідно ухвали від 04.10.2022.

Прокурор, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, клопотань, заяв, пояснень до суду не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився,14.09.2022 надав до суду пояснення (вх.№9675) з додатком.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Суд неодноразово зазначав, що через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку учасників судових проваджень, апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі. За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Радою суддів України 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи та рекомендовано в усіх судових справах, у яких на дату початку збройної агресії були відкладені судові засідання, відкладати до часу нормалізації ситуації. Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року). Так, відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку підготовчого провадження, встановленого статтею 177 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що Відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. В той же час, Відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення всіх учасників процесу стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин викладених у вимогах сторони процесу.

Суд також звертає увагу, що Відповідача було повідомлено стовно неподання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин та те що суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України).

Судом установлено, що станом на момент ухвалення рішення, від Відповідачів будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило, а також не було надано відповіді на відзив.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, господарський суд зазначає, що а ні Позивач, а ні Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку учасників судових проваджень, апарату суду, суддів, а тому вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

Пунктом 101 додатку 1 до рішення XXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.10.2004 №147/04 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» Харківською міською радою надано ТОВ «Хорген» в оренду земельну ділянку площею 985,56 кв.м. по вул. Новгородській, 18-20 до 01.09.2007 для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземною парковкою машин (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації до 01.09.2029.

На підставі рішення сесії між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хорген» укладено договір оренди земельної землі від 21.10.2005, який зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 21.10.2005 за №040567100097 (надалі договір оренди землі №040567100097 від 21.10.2005). Актом приймання-передачі земельної ділянки від 21.10.2005 передано орендарю ТОВ «Хорген» в оренду строком до 01.09.2029.

Відповідно до п.п. 1-4 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0986 га із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Новгородській, 18-20 в м. Харкові. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури, земельна ділянка вільна від забудови.

Відповідно до п. 6 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005 земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням.

Крім того, п. 7 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005 передбачено інші особливості об`єкта оренди, які можуть впливати на орендні відносини у випадку нездачі об`єктів до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди земельних ділянок підлягають розірванню у встановленому порядку.

Згідно з п. 8 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005, вказаний договір укладено: на період будівництва до 01.09.2007 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.09.2029.

Відповідно до п. 15, 17 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005, земельна ділянка передається в оренду для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземною парковкою машин та їх подальшої експлуатації. Самовільна забудова земельної ділянки забороняється.

Крім того, п. 28 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005 орендодавець має право вимагати використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати, а пунктом 31 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005 передбачений обов`язок орендаря сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до договору.

Пунктом 38 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005 передбачено, що дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2016 по справі №922/1443/16 задоволено позовні вимоги Харківської міської ради та внесено зміни до договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005. Зокрема, визнано укладеною додаткову угоду, якою викладено пункти 2,5,9 договору оренди землі в редакції додаткової угоди (додано кадастровий номер земельної ділянки: 6310136300:06:005:0033 та застосовано нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку розміру орендної плати). Крім того, п. 9 договору оренди землі викладено в редакції: орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №1535/15 від 06.10.2015 на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 44932,64 грн., або в місяць 3744,39 грн.

Пунктом 14 договору оренди землі №040567100097 від 21.10.2005 передбачена відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати, а саме справляється пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення платежу. Пеня нараховується разом з заборгованістю.

Листом від 23.03.2021 за №5958/5/20-40-04-12-11 ГУ ДПС в Харківській області повідомлено прокуратуру про наявність заборгованості зі сплати орендної плати ТОВ «Хорген» (код ЄДРПОУ 32677164) за користування земельною ділянкою розташованою по вул. Новгородська, 18-20 в м. Харкові в розмірі 203874,46 грн. Також, повідомлено, що ТОВ «Хорген» з 2018 року податкові декларації з плати за землю не надаються. Крім того, у вказаному листі зазначено, що ГУ ДПС в Харківській області готуються матеріали справи для передачі до суду щодо примусового стягнення.

Листом від 22.04.2021 №8312/0/226-21 Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради повідомлено окружну прокуратуру про те, що для отримання актуального розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 21.10.2005 №040567100097 прокуратурі необхідно звернутися до ГУ ДПС в Харківській області. Водночас, зазначено, що станом на 22.04.2021 Департамент не звертався до суду з позовною заявою Харківської міської ради до ТОВ «Хорген» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 21.10.2005 №040567100097.

Станом на 14.06.2021 моніторингом офіційного веб-сайту «Судова влада» прокуратурою встановлено, що позов до ТОВ «Хорген» щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати не подавався, на підставі чого окружною прокуратурою листом в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 15.06.2021 за №55-1908вих-21 повідомлено ГУ ДПС в Харківській області про наявність порушень у вигляді не сплати орендарем ТОВ «Хорген» орендної плати за договором оренди землі від 21.10.2005 №040567100097 та запитано які дії вжито з метою стягнення заборгованості, одночасно повідомлено, що у разі не вжиття відповідних заходів, останні будуть вжиті прокуратурою.

Листом від 24.06.2021 за №15875/5/20-40-13-11-18 ГУ ДПС в Харківській області повідомлено прокуратуру про наявність заборгованості зі сплати орендної плати ТОВ «Хорген» (код ЄДРПОУ 32677164) за користування земельною ділянкою розташованою по вул. Новгородська, 18-20 в м. Харкові в розмірі 203874,46 грн та повідомлено, що до суду з позовом ГУ ДПС в Харківській області не зверталося.

Листом від 09.07.2021 за №55-2429вих-21 прокуратурою повідомлено ГУ ДПС в Харківській області про те, що вивченням розрахунків заборгованості ТОВ «Хорген», наданих ГУ ДПС в Харківській області, встановлено, що частину заборгованості становлять штрафні санкції та пеня. У зв`язку з чим, з метою подальшого вжиття заходів представницького характеру, виникла необхідність для отримання відповідних копій акту перевірки та податкових повідомлень-рішень (які зазначені в розрахунку в додатку до вищевказаного листа від 24.06.2021). Також, прокуратурою повідомлено ГУ ДПС в Харківській області про намір прокуратури звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та розірвання договору оренди землі.

Окружна прокуратура повідомила листом від 09.07.2021 за №55-2430вих-21 Харківську міську раду про виявлені порушення, зокрема наявність заборгованості ТОВ «Хорген» зі сплати орендної плати згідно умов договору оренди землі від 21.10.2005 №040567100097 та не виконання умов вказаного договору оренди землі в частині зобов`язання орендаря здійснити будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземною парковкою машин.

Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради направила окружну прокуратуру лист від 11.08.2021 за №17091/0/226-21 про те, що заходи правового реагування будуть вжиті самостійно.

Вивченням відомостей з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Харківська міська рада зверталася до суду щодо стягнення з ТОВ «Хорген» заборгованості з орендної плати за період з 01.08.2018 по 31.05.2021 в сумі 166752,40 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2021 по справі №922/3049/21 задоволено позовні вимоги Харківської міської ради в повному обсязі та стягнуто з ТОВ «Хорген» заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 166752,40 грн.

Враховуючи викладене, варто зазначити, що ТОВ «Хорген» систематично не виконуються свої зобов`язання згідно умов договору оренди землі від 21.10.2005 №040567100097 щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.

Окружна прокуратура направила лист від 17.01.2022 №55-253вих-22 ГУ ДПС в Харківській області листом від 1307/5/20-40-13-11-18 від 21.01.2022 повідомлено, що станом на 20.01.2022 по підприємству ТОВ «Хорген» податковий борг обліковується, згідно інформації ІТС «Податковий блок» надходження з 01.01.2021 по 21.01.2022 в рахунок погашення заборгованості відсутні.

Прокурор зазначає, що відповідач (ТОВ «Хорген») не виконував істотні умови договору оренди землі від 21.10.2005 №040567100097,зокрема, не сплачується орендна плата, не здійснюється погашення заборгованості, в тому числі за рішенням суду по справі №922/3049/21, що є порушенням не тільки умов договору, але і вимог законодавства та є підставою для розірвання договору оренди землі.

Харківська міська рада, при наданні землі в оренду з метою здійснення будівництва конкретно визначеного об`єкту нерухомого майна, об`єктивно зацікавлена у задоволенні певного суспільного інтересу та у виконанні орендарем свого зобов`язання. Невиконання умов спірного договору оренди землі порушує принцип раціонального використання земельної ділянки. Не забудова земельної ділянки прямо порушує вимоги умов договору та наносить шкоду Харківській міській раді, порушує законні інтереси територіальної громади.

Харківська міська рада виконала всі зобов`язання, передбачені договором оренди землі від 21.10.2015 за №040567100097, зокрема передала земельну ділянку загальною площею 0,0986 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033, яка розташована м. Харків, вул. Новгородська, 18-20, із цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземною парковкою машин.

Харківська міська рада, передаючи в оренду земельну ділянку, розраховувала не лише на своєчасне виконання орендарем ТОВ «Хорген» своїх зобов`язань у вигляді своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, але і на цільове використання земельної ділянки, її забудову орендарем та як наслідок поліпшення інфраструктури міста та подальше утримання цієї земельної ділянки в належному стані.

Проте, орендарем не виконуються свої зобов`язання відповідно до вимог договору оренди землі від 21.10.2015 за №040567100097. Останнім не здійснено будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземною парковкою машин, на орендованій земельній ділянці, а також не сплачувалась орендна плата. Вказане свідчить про те, що орендарем не виконуються істотні умови договору оренди землі, що має наслідком розірвання вказаного договору в судовому порядку.

Прокурор зазначає, у разі розірвання договору оренди землі, у т.ч. на підставі рішення суду, орендодавець зобов`язаний повернути спірну земельну ділянку орендарю (власнику), тобто Харківській міській раді.

Окружною прокуратурою неодноразово повідомлялася Харківська міська рада про наявність порушень законодавства з боку орендаря ТОВ «Хорген», зокрема листами від 09.03.2021 за №42-2053вих-21, від 09.07.2021 за №55-2430вих-21, від 17.01.2022 за №55-250вих-22, проте Харківською міською радою до теперішнього часу не вжито заходів щодо розірвання спірного договору оренди землі та повернення земельної громади.

Так територіальна громада позбавлена права надати спірну земельну ділянку іншому суб`єкту, який буде належним чином виконувати всі, передбачені договором та законодавством зобов`язання.

Прокурор посилається на п. 1 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 за №04-5/570 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» - під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до постанови Верховного суду від 02.10.2018 у справі №4/166"Б" інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Харкова, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності. Оскільки Харківська міська рада є орендодавцем, на її території знаходиться орендована земельна ділянка та кошти за її оренду надходять на рахунок вказаної ради, її визначено Позивачем у справі. Проте, Харківська міська рада не зверталася до суду із позовом до ТОВ «Хорген» про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки по вул. Новгородській, 18-20 в м. Харкові у зв`язку з порушенням орендарем істотних умов договору оренди землі, зокрема, не забудови земельної ділянки у передбачені строки та систематичної не сплати орендної плати.

На лист окружної прокуратури від 09.07.2021 за №55-2430вих-21, яким було повідомлено Харківську міську раду про наявність порушень істотних умов договору оренди землі орендарем, листом від 11.08.2021 за №17091/0/226-21 Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради повідомлено окружну прокуратуру про те, що з урахуванням інформації наданої в листі прокуратури, Департаментом будуть вжиті заходи самоврядного контролю щодо законності використання ТОВ «Хорген» земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033 по вул. Новгородській, 18-20 в м. Харкові.

Прокурор вказує, що до теперішнього часу Харківською міською радою не вживалися заходи щодо розірвання спірного договору оренди землі на підставі п.п. 7,15, 31,38-39 договору оренди землі, п.4 ч.7 ст. 102-1 ЗК України, п. 4 ч. 1 ст. 416 ЦК України, ст. 24, 25, 31,32 Закону України «Про оренду землі», хоча орендарем ТОВ «Хорген» до теперішнього часу не виконуються істотні умови договору оренди землі щодо забудови земельної ділянки та подальшого утримання об`єкту будівництва, а також своєчасної та в повній мірі сплати орендної плати. У зв`язку з використанням відповідачем земельної ділянки з грубим порушенням істотних умов договору оренди землі, порушуються інтереси власника земельної ділянки позивача щодо володіння нею, розпорядженням та використанням.

Враховуючи викладене, з метою виконання покладених на органи прокуратури функцій та завдань, реалізуючи права, передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами, Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова звертається до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Листом №55-250вих-22 від 17.01.2022 окружною прокуратурою повідомлено Харківську міську раду про намір звернутися до суду з позовною заявою з урахуванням того, що порушення інтересів держави триває та уповноваженим органом не вживаються належні заходи.

Прокурор зазначає, що додає до позову копії документів на підтвердження заявлених вимог: копія договору оренди землі від 21.10.2005 за №040567100097 копія рішення Харківської міської ради від 06.10.2004 за №147/04 (пункт 101 додатку 1), копія рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2016 по справі №922/1443/16, копії листів окружної прокуратури та відповідей на них ГУ ДПС в Харківській області та Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (оригінали перебувають у позивача та відповідача, оригінали листування перебувають в окружній прокуратурі). Витяги з ЄДРПОУ, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформовано з офіційних реєстрів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі", ст. 792 ЦК України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п. 287.4. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і не належне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Несплата відповідачем у встановлені строки орендної плати згідно з умовами договору за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0986 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033 по вул. Новгородській, 18-20 в м. Харкові є систематичною несплатою, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 32 вказаного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.11.2018 підтвердила правову позицію, висловлену Верховним Судом України від 11.10.2017, про те, що до правовідносин щодо розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати підлягають застосуванню також приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Пунктами 2.20., 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та беручи до уваги те, що відповідно до умов договору оренди землі від 21.10.2005 земельна ділянка площею 0,0986 га передана відповідачу в строкове платне користування, проте орендна плата в порушення умов договору не сплачувалась, станом на 22.06.2021 згідно з даними ІТС "Податковий блок" обліковується податковий борг по орендній платі у сумі 203874,46грн, оскільки відповідач допустив істотні порушення умов договору, що відповідно до вимог частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою наймодавця.

За таких обставин вимога керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова про розірвання договору оренди землі від 21.10.2005, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хорген» підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (Р.\У. V. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.0Р2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Харківська міська рада, як орендодавець, упродовж тривалого періоду часу з дати виникнення заборгованості не вживала достатніх заходів щодо захисту порушених інтересів держави, спрямованих на припинення права користування земельною ділянкою орендарем, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Предмет спору вимога про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки становить суспільний інтерес, оскільки відповідач був зобов`язаний щомісячно сплачувати за користування землею, проте доказів сплати оренди земельної ділянки на момент розгляду справи відсутні. Це призводить до недоотримання місцевим бюджетом коштів за користування земельною ділянкою та позбавляє можливості її подальшої передачі платоспроможному, добросовісному орендарю.

Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування земельною ділянкою комунальної форми власності та належної оплати за таке користування у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вказані обставини свідчать про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №910/11919/17, від 02.10.2018 №4/166 "б.

Щодо вимог прокурора про припинення права оренди на земельні ділянки, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права оренди земельних ділянок, господарський суд виходить з наступного.

Отже, саме викладення позовних вимог прокурором в такій редакції передбачає, що до внесення змін до державного реєстру передують визначені позовні вимоги про припинення права оренди на земельні ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою земельних ділянок, регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі.

Разом з тим, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно частини 1 статті 19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 14 Закону визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та виникає з моменту цієї реєстрації.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. З наведеного вбачається, що при здійсненні державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, важливою є саме підстава припинення договору оренди землі.

Так, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про припинення права оренди на земельні ділянки.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги невиконання відповідачем умов договору та принципу добросовісності, перевіривши вимоги зазначені у позовній заяві та наявні докази судом встановлено, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 21.10.2005, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хорген» (код ЄДРПОУ 32677164), який зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 21.10.2005 за №040567100097 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,0986 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033 по вул. Новгородській, 18-20 в м. Харкові, з усіма додатковими угодами.

Припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорген» (код ЄДРПОУ 32677164) на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033) з реєстраційним номером 1074116163101, зареєстроване на підставі договору оренди землі, який зареєстровано в Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 21.10.2005 за №040567100097, (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32192165 від 03.11.2016), номер запису про інше речове право: 17248535.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Хорген» (код ЄДРПОУ 32677164), повернути земельну ділянку загальною площею 0,0986 га з кадастровим номером 6310136300:06:005:0033 по вул. Новгородській, 18-20 в м. Харкові Харківській міській раді.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорген» (код ЄДРПОУ 32677164; 65069, м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 89, кв. 202) судовий збір за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "27" жовтня 2022 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

СуддяІ.П. Жигалкін