Постанова

від 12.10.2022 по справі 925/1289/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/1289/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» - Колесника Д.В.,

Фермерського господарства «Крутий Яр» - Горобця С.О.,

Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - не з`явився,

Кам`янської міської ради Черкаської області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Крутий Яр»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 (у складі колегії суддів: Хрипун О.О. (головуючий), Агрикова О.В., Мальченко А.О.)

та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 (суддя Грачов В.М.)

у справі № 925/1289/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп»

до Фермерського господарства «Крутий Яр»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Кам`янської міської ради Черкаської області,

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп» (далі - ТОВ «Олімп») звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства «Крутий Яр» (далі - ФГ «Крутий Яр») про стягнення 1 052 291,32 грн збитків, у тому числі 209 766,12 грн сплаченої наперед річної орендної плати, 89 150,00 грн витрат на обробіток землі після збору відповідачем врожаю, 753 375,20 грн упущеної вигоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок самовільного захоплення відповідачем земельних ділянок: кадастровий номер 7121883500:02:000:0858 загальною площею 12,0060 га та кадастровий номер 7121883500:02:000:0854, загальною площею 14,2994 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Лузанівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, та перебувають в оренді позивача за двома договорами оренди землі від 22.05.2019, укладеними з Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру), ТОВ «Олімп» було позбавлено можливості використовувати земельні ділянки за призначенням, у зв`язку із чим товариству було завдано збитків, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.11.2020 зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ГУ Держгеокадастру та Кам`янську міську раду Черкаської області.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022, позов задоволено. Стягнуто з ФГ «Крутий Яр» на користь ТОВ «Олімп» 1 052 291,32 грн збитків та 71 028,37 судових витрат.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у липні 2022 року ФГ «Крутий Яр» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 925/1289/19 за касаційною скаргою ФГ «Крутий Яр» з підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини 3, пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.09.2022.

ТОВ «Олімп» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

ГУ Держгеокадастру на електронну пошту Верховного Суду надіслало пояснення, у якому зазначило, що підтримує надані під час попередніх розглядів пояснення та просить врахувати їх під час розгляду касаційної скарги.

20.09.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання ФГ «Крутий Яр» про відкладення розгляду справи на іншу дату, а також заявлено клопотання про участь представника відповідача адвоката Горобця С.О. у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.09.2022 розгляд касаційної скарги ФГ «Крутий Яр» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі № 925/1289/19 відкладено на 12.10.2022.

ГУ Держгеокадастру, Кам`янська міська рада Черкаської області в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що за результатами електронних земельних торгів 22.05.2019 між ГУ Держгеокадастру (орендодавець) і ТОВ «Олімп» (орендар) укладено договори оренди землі, за умовами яких орендарю передано в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 12,0060 га з кадастровим номером 7121883500:02:000:0858 і загальною площею 14,2994 га з кадастровим номером 7121883500:02:000:0854 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7121883500:02:000:0858 на дату укладення договору становить 356 994,68 грн, земельної ділянки з кадастровим номером 7121883500:02:000:0854 - 420 725,89 грн; договори укладено строком на 7 років; земельні ділянки, що передаються в оренду, не мають недоліків, які б могли перешкоджати їх ефективному використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 9 договорів оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 96 675,17 грн у рік, що становить 27,08 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7121883500:02:000:0858, та у розмірі 113 090,95 грн у рік, що становить 26,88 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7121883500:02:000:0854. Плата за перший рік (12 місяців) користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом № 2493 електронних земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 22.05.2019 у розмірі річної орендної плати, що становить 96 675,17 грн та 113 090,95 грн відповідно підлягає сплаті орендарем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договорів оренди землі на рахунок Лузанівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області.

24.05.2019 право оренди ТОВ «Олімп» щодо зазначених земельних ділянок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджено витягами від 30.05.2019 № 168642314 та № 168644306

ТОВ «Олімп» у 2019 році в повному обсязі сплатило орендну плату за договорами з урахуванням сплаченого гарантійного внеску за платіжними дорученнями від 23.05.2019 № 2627 на суму 111 408,05 грн та від 23.05.2019 № 2626 на суму 95 247,19 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем зазначено, що після виявлення обставин самовільного використання відповідачем спірних земельних ділянок і не допущення товариства до здійснення обробітку орендованих земельних ділянок, ТОВ «Олімп» направило ФГ «Крутий Яр» вимогу від 05.06.2019 № 173 про негайне звільнення зазначених земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні ними, проте відповідачем відповіді надано не було.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що 27.06.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель проведено перевірку з питань дотримання земельного законодавства в адміністративних межах Лебедівської ОТГ у межах с. Лузанівки Черкаської області, внаслідок якої виявлено факт самовільного зайняття ФГ «Крутий Яр» земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858, загальною площею 26,3054 га.

За результатами перевірки було складено акт перевірки, акт обстеження земельної ділянки, протокол про адміністративне правопорушення стосовно голови ФГ «Крутий Яр» Даниленка В.І., припис про усунення виявлених порушень, повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, постанову про накладення адміністративного стягнення на Даниленка В.І.

09.07.2019 ГУ Держгеокадастру у листі № 1-23-0.4-836/90/19 повідомило ТОВ «Олімп» про результати перевірки, внаслідок якої виявлено факт самовільного зайняття ФГ «Крутий Яр» земельних ділянок з кадастровими номерами: 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858, загальною площею 26,3054 га, а також про застосування до відповідача відповідальності за таке порушення.

19.07.2019 ТОВ «Олімп» звернулося до Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - Кам`янська РДА) з заявою від 19.07.2019 № 215 про визначення розміру збитків відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Комісією Кам`янської РДА «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», створеною згідно з розпорядженням від 10.09.2019 № 135, відповідно до поданої ТОВ «Олімп» заяви проведено обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858.

За результатами обстеження складено акт щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві від 24.09.2019, в якому зазначено, що використання ФГ «Крутий Яр» зазначених земельних ділянок без оформлення відповідних документів, що посвідчує права на них, та їх державної реєстрації, спричинило збитки ТОВ «Олімп» у розмірі 1 052 291,32 грн, у тому числі 209 766,12 грн - сплачена річна орендна плата за земельні ділянки за відсутності можливості їх обробітку, через наявність на них посівів ФГ «Крутий Яр»; 753 375,20 грн - упущена вигода у формі втрати можливості ТОВ «Олімп» посіву на земельних ділянках кукурудзи та збору врожаю кукурудзи з урахуванням розрахунку середньої врожайності за 1 га кукурудзи по району = 8т/га, середньої вартості 1т кукурудзи = 3 580,00 грн, загальної площі земельних ділянок 26,3054 га; 89 150,00 грн - витрати ТОВ «Олімп» на обробіток землі після збору врожаю ФГ «Крутий Яр» (незавершене виробництво під урожай 2020 року) з урахуванням розрахунків заробітної плати з нарахуваннями 237 грн/га, вартості паливно-мастильних матеріалів 397 грн/га, амортизації техніки 483 грн/га, ремонту техніки 468 грн/га, вартості мінеральних добрив 1 803 грн/га. При розрахунку упущеної вигоди та відповідних витрат було враховано також довідки ТОВ «Олімп» від 24.09.2019 № 378 та від 24.09.2019 № 378. Цей акт було затверджено розпорядженням Кам`янської РДА від 29.10.2019 № 163 «Про затвердження акта «Щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві» від 24.09.2019».

Судами попередніх інстанцій також установлено, що ФГ «Крутий Яр» було користувачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на адміністративній території Лузанівської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 20,3 га.

У провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа № 925/1106/18 за позовом Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру до ФГ «Крутий Яр» про зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки. Ухвалою цього суду від 20.11.2018 провадження у справі закрито за відсутності предмета спору, оскільки відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 27.09.2018 за № 445-ДК/950/АП/09/01/-18 установлено, що ФГ «Крутий Яр» звільнило земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7121883500:02:000:0854 загальною площею 14,3 га та 7121883500:02:000:0853 загальною площею 5,95 га, що знаходяться в адміністративних межах Лузанівської сільської ради Кам`янського району, за межами населеного пункту.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ «Олімп», заявлена до ФГ «Крутий Яр», про стягнення 1 052 291,32 грн збитків, у тому числі 209 766,12 грн сплаченої наперед річної орендної плати, 89 150,00 грн витрат на обробіток землі після збору відповідачем врожаю, 753 375,20 грн упущеної вигоди, обґрунтована тим, що внаслідок самовільного захоплення відповідачем земельних ділянок з кадастровим номером 7121883500:02:000:0858 загальною площею 12,0060 га та кадастровим номером 7121883500:02:000:0854, загальною площею 14,2994 га, що перебувають в оренді позивача за двома договорами оренди землі від 22.05.2019, позивача було позбавлено можливості використовувати земельні ділянки за призначенням, у зв`язку із чим товариству було завдано збитків, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виходив із того, що позивачем належними і допустимими доказами доведено факт заподіяння збитків у заявленому розмірі, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

У поданій касаційній скарзі ФГ «Крутий Яр» послалося, зокрема, на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору положень статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та на обставини того, що позивачем вимоги про відшкодування збитків у виді упущеної вигоди не доведено; судами не було досліджено правильність розрахунків позивача щодо розміру завданих збитків, а також обставин заподіяння таких збитків; судами попередніх інстанцій не виконано вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 17.11.2020 у цій справі, щодо з`ясування обставин, які мають значення для вирішення спору. На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, скаржник послався на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду з питань застосування зазнаної норми матеріального права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, від 30.09.2021 у праві № 922/3928/20, від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц, від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (частина 2 статті 16 ЦК).

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога ТОВ «Олімп» про відшкодування збитків, завданих ФГ «Крутий Яр» внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, що перебувають в оренді позивача на підставі договорів оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 95 Земельного кодексу України (далі - ЗК) землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

За змістом статті 152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина 3).

У статті 22 ЦК передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (частина 3).

З огляду на зазначені положення законодавства, такий спосіб захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів як відшкодування збитків, спрямований на відновлення порушеного майнового стану потерпілої особи та на усунення негативних майнових наслідків, що настали. Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З урахуванням положень статті 74 ГПК саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу (подібні за змістом висновки наведено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 17.11.2020 у справі № 925/1289/19).

За результатами нового розгляду справи на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 17.11.2020 у цій справі, судами попередніх інстанцій установлено, що для проведення земельних торгів лоти по спірним земельним ділянкам було зареєстровано в системі ДП «СЕТАМ» 18.04.2019; умови оренди, редакції договорів оренди, що було розміщено публічно через електронну систему ДП «СЕТАМ», не містили жодних обмежень у користуванні земельними ділянками. Самовільне зайняття земельних ділянок відповідачем сталося в період між пропозицією укласти договори за результатами земельних торгів та їх укладенням і реєстрацією. ФГ «Крутий Яр» не звільнило самовільно зайняті земельні ділянки на вимогу ТОВ «Олімп» та продовжило їх незаконне використання для вирощування та збору пшениці та кукурудзи врожаю 2019 року, порушуючи права орендаря на оплачене землекористування та спричиняючи йому збитки.

За поясненнями позивача, осінні роботи з приведення земельних ділянок до належного стану здійснювалися ТОВ «Олімп» у період з 16 по 18.10.2019; на земельній ділянці з кадастровим номером 7121883500:02:000:0858, розміром 12,0080 га, було проведено глибоке дискування та удобрення мінеральними добривами, що було зумовлено наявністю на земельній ділянці залишків стерні пшениці; на земельній ділянці з кадастровим номером 7121883500:02:000:0854, розміром 14,2994 га, було проведено подрібнення рослинних решток, глибоке дискування та удобрення мінеральними добривами, що було зумовлено наявністю на земельній ділянці залишків стерні кукурудзи; внесення мінеральних добрив було викликане необхідністю відновлення родючості ґрунту, без якого звичайне використання цих земельних ділянок було б малопродуктивним. Усі додаткові витрати ТОВ «Олімп» підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

Отже, судами попередніх інстанцій установлено, що час самовільного зайняття (фактичного посіву) ФГ «Крутий Яр» спірних земельних ділянок становить кінець квітня - перша половина травня 2019 року, а звільнення - друга половина вересня - початок жовтня 2019 року, тобто рік ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З огляду на встановлені обставини самовільного зайняття та фактичного використання відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7121883500:02:000:0854, 7121883500:02:000:0858 в період їх сільськогосподарського обробітку 2019 року, які на законних підставах передано в оренду позивачу за договорами оренди землі від 22.05.2019, неможливість обробітку цих земельних ділянок позивачем та протиправну поведінку відповідача, що підтверджено, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, обстеження земельної ділянки, протоколом про адміністративне правопорушення та приписом від 27.06.2019, встановленими фактами у справі № 925/1106/18 щодо зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, зокрема і спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7121883500:02:000:0858 ще у 2018 році, а також актом Кам`янської РДА щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві від 24.09.2019, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності позовних вимог.

Разом із тим, оскільки, за встановлених у справі обставин, позивачем як орендарем з вини відповідача було втрачено можливість ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зазначений період та отримання врожаю на орендованих земельних ділянках через наявність на них посівів ФГ «Крутий Яр», суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про включення до складу збитків сплаченої позивачем орендної плати, упущеної вигоди, розмір і реальність якої підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а також витрат, понесених позивачем на обробіток землі після збору відповідачем врожаю 2019 року, з метою приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, що також підтверджено належними і допустимими доказами.

При перевірці розрахунку розміру збитків, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, судами попередніх інстанцій, у тому числі було враховано, що передумовою для відшкодування збитків, завданих позивачу як орендарю внаслідок зайняття відповідачем зазначених земельних ділянок, є комісійний акт визначення розміру збитків, затверджений відповідним органом державної влади чи місцевого самоврядування, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 902/803/17.

При цьому, суди попередніх інстанцій на підставі оцінки зібраних у справі доказів установили, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування збитків.

Натомість, за встановлених у справі обставин, відповідачем не доведено як відсутності своєї вини у протиправній поведінці, так і не спростовано наведений в акті Кам`янської РДА розрахунок щодо визначення та відшкодування розміру збитків землекористувачеві від 24.09.2019, а також не спростовано розрахунку розміру збитків, наданого позивачем, та подані на підтвердження таких вимог докази.

Водночас необхідно зауважити, що суд касаційної інстанції відповідно до частини 2 статті 300 ГПК не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, доводи ФГ «Крутий Яр», викладені у касаційній скарзі, щодо недоведеності позивачем вини та інших складових цивільного правопорушення у діях відповідача, а також щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при вирішенні спору, не можуть бути взяті до уваги, оскільки за встановлених у справі обставин позивачем належними і допустимими доказами доведено порушення права, що підлягає судовому захисту.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

ФГ «Крутий Яр» підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, обґрунтувало тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (позов про стягнення збитків за кредитним договором, виходячи із курсової різниці між валютою кредитування та валютою погашення заборгованості, які підлягають стягненню з відповідачів), від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17 (позов про стягнення збитків, заподіяних порушенням господарського зобов`язання), від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18 (позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок вибуху військових боєприпасів), від 30.09.2021 у праві № 922/3928/20 (позов про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі вартості послуг з юридичного консультування та представництва за договором), від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди), від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19 (позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди).

Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, обставини, що відповідно до зазначених норм матеріального права є підставою для стягнення з відповідача збитків, завданих позивачу внаслідок порушення його прав на землю, суд касаційної інстанції вважає помилковим посилання скаржника на незастосування судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у зазначених справах, на які відповідач послався у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.

Водночас з огляду на конкретні, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи № 925/1289/19, яка розглядається, відсутні підстави для висновку про застосування судами в оскаржуваних рішеннях норм права, без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у наведених скаржником постановах Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.

Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Крутий Яр» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі № 925/1289/19 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 08.09.2021 у справі № 925/1289/19.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

В.Г. Суховий