Рішення

від 06.10.2022 по справі 495/9328/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9328/21

Номер провадження 2/495/1014/2022

06 жовтня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа міськрайонне управління у Білгород-Дністровському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Білгород-Дністровська міська рада про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В:

12.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа міськрайонне управління у Білгород-Дністровському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просить: скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий № 5110300000:02:027:0033, власник ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим № 5110300000:02:027:0033 у державному земельному кадастрі; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий № 5110300000:02:027:0176, власник ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим № 5110300000:02:027:0176 у державному земельному кадастрі; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий № 5110300000:02:027:0216, власник ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим № 5110300000:02:027:0216 у державному земельному кадастрі; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий № 5110300000:02:027:0175, власник ОСОБА_4 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим № 5110300000:02:027:0175 у державному земельному кадастрі.

27.01.2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Білгород-Дністровська міська рада, в якому просить: припинити право власності ОСОБА_1 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею - 43,1 кв.м., житловою площею - 13,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 у зв`язку з його знищенням та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею - 43,1 кв.м., житловою площею - 13,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_2 .

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

На підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер 72 виданого 22.01.2019 року Комунальним підприємством Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації; заяви співвласників, серія та номер: 523.524, видана 02.04.2019 року приватним нотаріусом Рязанцевою O.K.; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 449, виданого 21.02.2019 року виконавчим комітетом Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області; договору дарування від 02.08.2004 року, посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Щукіною Л.С., зареєстрований в реєстрі за № 4-2821, ОСОБА_1 є власником будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 43,1 кв.м., житловою площею - 13,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 165685613.

20.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся з листом до Затоківської селищної рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_3 , на що йому була надана відповідь про необхідність розробки технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі відповідно до частини дев`ять статті 55 Закону України "'Про землеустрій.

Під час підготовки відповідної документації для внесення даних до кадастрової карти, з`ясувалось, що земельні ділянки, що належать відповідачам - ОСОБА_2 кадастровий номер 5110300000:02:027:0033; ОСОБА_3 кадастровий номер 5110300000:02:027:0216; ОСОБА_5 кадастровий номер 5110300000:02:027:0176; ОСОБА_4 кадастровий номер 5110300000:02:027:0175 та накладаються на ділянку позивача ОСОБА_1 .

На підставі чого, 08.09.2021 року Відділ у Вєликобурлуцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було прийнято рішення за № РВ-6302914102021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав перетину ділянок: 5110300000:02:027:0176 - площа співпадає на 57.3171%; 5110300000:02:027:0175 - площа співпадає на 0.9146%; 5110300000:02:027:0216 - площа співпадає на 35.2134%; 5110300000:02:027:0033 - площа співпадає на 1.6768%.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою захисту своїх законних прав та інтересів позивач звернувся до суду з відповідним позовом, оскільки його права на реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушено.

Стислий виклад позиції відповідача

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокатГетманченко І.С.скористався своїмправом відповіднодо ст.178ЦПК Українита наадресу судунадав відзивна позовнузаяву,в якомузазначив,що усвоїй позовнійзаяві ОСОБА_1 зазначає,що йомуна правіособистої приватноївласності належитьбудинок садибноготипу згосподарськими будівлямита спорудами,загальною площею-43,1кв.м.,житловою площею-13,2кв.м.,який розташованийпо АДРЕСА_2 ,на підтвердженнячого додаєдо позовноїзаяви витягз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправа власностівід 15.02.2021року,право власностізареєстроване 03.05.2019року,номер записупро правовласності 31438178.Таким чином,посилаючись нанаявність упозивача прававласності набудинок садибноготипу,розташованого по АДРЕСА_2 ,останній вирішивреалізувати своєправо набезоплатну приватизаціюземельної ділянки,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_2 ,цільове призначеннядля будівництваі обслуговуванняжитлового будинку,господарських будівельта споруд;вид використаннядля обслуговуванняжитлового будинкута господарськихбудівель.У 2021році ОСОБА_1 розробив технічнудокументацію ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі(намісцевості)без дозволуоргану місцевогосамоврядування,у відповідностідо п.а ч.9ст.55ЗУ «Проземлеустрій».В своючергу,із довідкиКП «Білгород-ДністровськеБТІ» від24.01.2022року №69вбачається,що підчас обстеженняоб`єкту нерухомогомайна,розташованого заадресою: АДРЕСА_2 було зафіксованознесення житловогобудинку завказаною адресою.Крім того,відповідно додовідок провідсутність майназ Єдиноїдержавної електронноїсистеми усфері будівництвареєстраційний номердокументу:DТ01:3792:0497-8953-5270та DТ01:3918:0182-7786-9542вбачається,що земельніділянки кадастровийномер 5110300000:02:027:0176та 5110300000:02:027:0216,які належатьна правіприватної власностівідповідачу ОСОБА_3 вільні відзабудови.Зазначені письмовідокази такожсвідчить провідсутність наозначених земельнихділянках відповідача,які задоводами позивачанакладаються найого земельнуділянку,яку вінмає намірприватизувати разомз будинкомсадибного типуз господарськимибудівлями таспорудами.Викладені обставинисвідчать провідсутність упозивача ОСОБА_1 підстав,передбачених ч.6ст.118ЗК України(вредакції від13.02.2021року)та п.а ч.9ст.55ЗУ «Проземлеустрій» (вредакції від01.12.2020року)для розробкитехнічної документаціїіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)без відповідногодозволу органумісцевого самоврядування.Також,за отриманнямдозволу (рішення)органу місцевогосамоврядування нарозробку технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості),як громадянин,зацікавлений уприватизації земельноїділянки,яка перебуваєу йогокористуванні,позивач такожне звертався.Враховуючи знищеннябудинку садибноготипу,розташованого по АДРЕСА_2 ,позивачем взагаліне наданодоказів наякій підставівін користуєтьсяземельною ділянкоюза цієюадресою.Більш того позивач не надав суду належних та допустимих доказів і не довів, що відповідач ОСОБА_3 самочинно зайняла частину його земельної ділянки та чинить йому перешкоди у користуванні нею, а також того, що вказані дії порушують його права. Слід зазначити, що межі земельної ділянки позивача на даний час не визначені та приватизація не проведена, а право власності на земельні ділянки відповідача ОСОБА_3 набуте в передбаченому законом порядку та їх межі визначені в технічній документації. З огляду на вищевикладені обставини права та інтереси позивача не є порушеними, також у позивача не виникло права на захист правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), тобто очікування позивача щодо оформлення права власності на земельну ділянку не є правомірними та не підлягають захисту, оскільки позивачем не доведено наявності підстав для виділення йому земельної ділянки, також позивач не дотримав процедури, яка передує одержанню правовстановлюючих документів на землю.

Слід зауважити, що не може бути скасована державна реєстрація права власності на земельну ділянку без вирішення питання неправомірності підстави та способу набуття права власності. Так у своїй позовній заяві позивач посилаючись на те, що державна реєстрація права власності відповідачів на земельні ділянки кадастрові номери яких: 5110300000:02:027:0176, 5110300000:02:027:0033, 5110300000:02:027:0216, 5110300000:02:027:0175, порушує його права, як землекористувача земельної ділянки, на якій розташований будинок садибного типу та позивач просив усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом скасування зазначеної реєстрації права власності. Проте, позивач в своєму позові не ставить питання щодо законності підстав надання спірних земельних ділянок відповідачам у справі за первинною правовстановлюючою документацією, не зазначив, яким актам цивільного законодавства суперечить державна реєстрація права власності на земельні ділянки за відповідачем ОСОБА_3 , що є підставою для її скасування. Не може бути скасована державна реєстрація права власності на земельну ділянку без вирішення питання про неправомірність підстави та способу набуття права власності на неї. Отже, реєстрація права власності відповідача ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки є законною, формування земельних ділянок з кадастровим номером 5110300000:02:027:0176, 5110300000:02:027:0216 здійснювалась у відповідності до вимог законодавства, оскільки попереднього визнання незаконними та скасування рішень уповноважених органів про виділ та передачу цих земельних ділянок у встановленому законом порядку не відбулося.

Позивач взагалі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки в правове обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ст. 391 ЦК України, ст.ст. 153,158 ЗК України. У статті 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. Негаторний позов може бути заявлений тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед таких правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном. Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). У разі порушення третьою особою права користування і розпорядження майном і власник, і володілець цього майна набувають права на подання негаторного позову. Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин. Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Із позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів вбачається, що позивач безпідставно звернувся до суду із негаторним позовом, оскільки не довів обставин, що підтверджують право позивача на користування та розпорядження майном (земельною ділянкою), тобто позивач не є особою, яка наділена правом на подання негаторного позову та не довів вчинення відповідачами дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19). З цього слідує, що позовні вимоги ОСОБА_1 по своїй суті є втручанням у право на мирне володіння майном ОСОБА_3 , передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Вимоги позивача є безпідставними та огульними, а отже такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_3 не вчинила жодного порушення прав та інтересів ОСОБА_1 та в законний спосіб набула права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами - 5110300000:02:027:0176; 5110300000:02:027:0216.

Стислий зміст та обґрунтування зустрічного позову

27.01.2022 року представник позивача ОСОБА_3 адвокат Гетманченко І.С. надав до суду зустрічну позовну заяву про припинення права власності та скасування Державної реєстрації права власності в якій просить суд: припинити право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 43,1 кв.м., житловою площею 13,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 у зв`язку з його знищенням та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 43,1 кв.м., житловою площею 13,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов обґрунтований наступним, так відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 43,1 кв.м., житловою площею 13,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_2 , з реєстраційним номером 1823853951103 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 72, виданий 22.01.2019, видавник: КП «Білгород-Дністровське БТІ»; заяви співвласників, серія та номер 523,524, виданий 02.04.2019 року, видавник: приватний нотаріус Рязанцева О.Ю.; рішення органу місцевого самоврядування серія та номер 449, виданий 21.02.2019 року, видавник: виконавчий комітет Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області; договору дарування, серія та номер: 4-2821,виданий 02.08.2004року,видавник:Шоста Одеськадержавна нотаріальнаконтора,що підтверджуєтьсявитягом зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності від15.02.2021року,право власностізареєстроване 03.05.2019року,номер записупро правовласності 31438178.Проте натеперішній часзазначений будиноксадибного типузнищений,що підтверджуєтьсядовідкою КП«Білгород-ДністровськеБТІ» від24.01.2022року №69в якійзазначено,що підчас обстеженняоб`єкту нерухомогомайна,розташованого заадресою: АДРЕСА_2 було зафіксованознесення житловогобудинку завказаною адресою.12.11.2021року ОСОБА_1 звернувся доБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областіз позовомдо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруМіськрайонне управлінняу Білгород-Дністровськомурайоні Головногоуправління Держгеокадаструв Одеськійобласті проусунення перешкодв користуванніземельною ділянкоюта визнаннядержавного актуна правовласності наземлю недійсним(справа495/9328/21).Посилаючись нанаявність у ОСОБА_1 прававласності набудинок садибноготипу,розташований по АДРЕСА_2 ,останній вирішивреалізувати своєправо набезоплатну приватизаціюземельної ділянкиза адресою АДРЕСА_2 тавказуючи,що земельніділянки,належні направі приватноївласності ОСОБА_3 ,кадастрові номери:5110300000:02:027:0176;5110300000:02:027:0216накладаються наземельну ділянку,на яку ОСОБА_1 розробивтехнічну документаціюіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості),просив скасуватидержавну реєстраціюправа власності ОСОБА_3 на належніїй земельніділянки.Викладені вищеобставини підтверджуютьтой фактщо,наявність зареєстрованогоправа власностівідповідача назнищений будинок,розташований по АДРЕСА_2 порушує право власності позивача на вільне володіння своїм нерухомим майно, а саме земельними ділянками, оскільки відповідач використовує наявну державну реєстрацію права власності на будинок, за відсутності права на земельну ділянку та встановлених меж цієї земельної ділянки, виділеної в натурі, як підставу для звернення до суду із позовом про скасування державної реєстрації права власності позивача на належне їй нерухоме майно. В досудовому порядку відповідач припиняти своє право власності відмовляється, у зв`язку із чим позивач була змушена звернутися до суду із відповідним зустрічним позовом про припинення права власності на землю та скасування державної реєстрації права власності.

20.09.2022 року за зустрічним позовом представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гришин М.В. подав до суду заперечення, в якому просить суд у задоволені зустрічного позову про скасування права власності на садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває у приватній власності у ОСОБА_1 відмовити. В основі заперечення лягло те, що єдиним доказом на підставі якого поданий зустрічний позов є довідка КП «Білгород-Дністровське БТІ» від 24.01.22 року № 69 в якій міститься інформація про те що під час обстеження об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , було зафіксовано знесення житлового будинку літ. А, проте така довідка протирічить чинному законодавству та не має під собою жодних правових підстав. Так, технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна здійснюють за ініціативою замовника або його довіреної особи на підставі оформленого а зговору із суб`єктом господарювання, оскільки ОСОБА_1 як власник домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 не надавав адвокату Гетманченко І.С. будь яких повноважень на отримання документів щодо його права власності, а від так останній не мав права замовляти технічну інвентаризацію об`єкта нерухомості та отримувати вищезазначену довідку, а Комунальне підприємство «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» не мало ніякого права виконувати замовлення щодо технічної інвентаризації вищезазначеного нерухомого майна та передавати данні про стан нерухомого майна третім особам.

Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Гетманченко І.С. надав до суду заяву про залишення без розгляду заперечення, оскільки представником ОСОБА_1 адвокатом Гришиним М.В. було подано до суду замість відзиву на зустрічну позовну заяву - письмове заперечення, яке подається лише в порядку ст.180 ЦПК України, тобто після відповіді на відзив позивача, що є грубим порушенням вимог ЦПК України та порушує логічну та процесуальну послідовність подачі процесуальних документів стороною до суду.

Крім того, зустрічна позовна заява була подана до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 27.01.2022 року, а представником ОСОБА_1 - адвокатом Гришиним М.В. було подано заперечення до суду лише через 8 місяців, тобто з пропуском встановленого законом строку, що є грубим порушенням вимог ЦПК України.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 15.11.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 01.09.2022 року підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Гришин М.В. позовні вимоги по первісному позову підтримали та просили їх задовольнити, позовні вимоги по зустрічному позову не визнають та просять відмовити у їх задоволенні.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Гетманченко І.С. позовні вимоги по первісному позову не визнає та просить відмовити в їх задоволені, позовні вимоги по зустрічній позовній заяві підтримує та просить їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до вимогст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та письмові докази суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно дост.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За положеннямист.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч.1ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15,16ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Реалізуючи передбаченест.64 Конституції Україниправо на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно достатті 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства України (далі Конвенція). Конвенція та практика Європейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.

За правилами статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказиподаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, на підставі довідки КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 22.01.2019 року №72; заяви співвласників, серія та номер: 523.524, видана 02.04.2019 року приватним нотаріусом Рязанцевою O.K.; рішення виконавчого комітету Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №449 від 21.02.2019 року; договору дарування від 02.08.2004 року, посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Щукіною Л.С., зареєстрований в реєстрі за № 4-2821, позивач ОСОБА_1 є власником будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 43,1 кв.м., житловою площею - 13,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №165685613.

Так, при наявності у позивача ОСОБА_1 права власності на зазначений будинок та керуючись ч.9 ст.55 ЗУ «Про землеустрій» він почав розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для отримання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_3 .

Під час підготовки відповідної документації для внесення даних до кадастрової карти, позивачу стало відомо, що земельні ділянки, що належать відповідачам по справі ОСОБА_2 кадастровий номер 5110300000:02:027:0033; ОСОБА_3 кадастровий номер 5110300000:02:027:0216; ОСОБА_5 кадастровий номер 5110300000:02:027:0176; ОСОБА_4 кадастровий номер 5110300000:02:027:0175, накладаються на ділянку позивача ОСОБА_1 ..

На підставі чого, 08.09.2021 року відділом у Вєликобурлуцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було прийнято рішення за №РВ-6302914102021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав перетину ділянок - 5110300000:02:027:0176 - площа співпадає на 57.3171%; 5110300000:02:027:0175 - площа співпадає на 0.9146%; 5110300000:02:027:0216 - площа співпадає на 35.2134%; 5110300000:02:027:0033 - площа співпадає на 1.6768%.

З витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №281799946 від 28.10.2021 року вбачається, що відповідач ОСОБА_4 є власником земельну ділянку площею 0,0348 га, кадастровий номер 5110300000:02:027:0175 на підставі рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області №505 від 29.11.2017 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В., зареєстрований в реєстрі за №215, відповідач ОСОБА_3 купила, а ОСОБА_6 продала земельну ділянку площею 0,0463 га, яка розташована по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110300000:02:027:0216.

Приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В. 07.03.2020 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0463 га, яка розташована по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110300000:02:027:0216, рішення №51520294.

Відомості про таку державну реєстрацію права власності підтверджуються матеріалами справи, а саме: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №294864549 від 17.01.2022 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В., зареєстрований в реєстрі за №105, відповідач ОСОБА_3 купила, а ОСОБА_5 продав земельну ділянку площею 0,0251 га, яка розташована по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5110300000:02:027:0176.

Приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В. 23.02.2021 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0251 га, яка розташована по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5110300000:02:027:0176, рішення №56753338.

Відомості про таку державну реєстрацію права власності підтверджуються матеріалами справи, а саме: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №294867997 від 17.01.2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що державна реєстрація права власності на земельні ділянки зареєстровані за відповідачем ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В., зареєстрований в реєстрі за №215 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В., зареєстрований в реєстрі за №105, тобто на законних підставах.

Тобто, суд звертає увагу, що державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_3 на земельні ділянки була проведена державним реєстраторм в особі приватного нотаріуса була проведена на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки, які є чинними та в судовому порядку не скасовані.

Отже, державний реєстратор в особі приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В. під час державної реєстрації права власності на земельні ділянки діяла виключно у межах і у спосіб, визначенийЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогоПостановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»регулюються цим законом.

Вказаний Закон (станом на час спірних правовідносин) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно приписів ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частинами 1, 2 статті 3вказаного Закону визначено, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ч.1ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч.1ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Частина 1 ст.15Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановленихстаттею 18 цього закону; 6) надання витягів з державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ч.1ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною другоюстатті 9 Закону N 1952-IVвизначено, що державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цьогоЗакону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (пункт 1); приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (пункт 2).

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року.

Відповідно до п.1, 9 ч.1ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»підставами для державної реєстрації прав є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат; судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У відповідності з вимогами абз.1, 2, 3 ч.3ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття,

Відповідно до статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтями316, 317, 319, 321ЦК України визначено, що право власностіце право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власність зобов`язує, держава не втручається в здійснення власником права власності.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.386 ЦК Українидержава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч.1ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, в даному випадку, безумовною підставою для постановлення рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію речового права є визнання, зміна чи припинення цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2ст.264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 не заявляв вимог про визнання, зміну чи припинення права власності, а саме по собі скасування рішення прийнятого державним реєстратором в особі приватного нотаріуса Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В. про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0463 га, яка розташована по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110300000:02:027:0216 та земельну ділянку площею 0,0251 га, яка розташована по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 5110300000:02:027:0176 за ОСОБА_3 , не відновлює прав позивача, що не відповідає засадам цивільного судочинства, а тому в задоволенні вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне

Судом враховано, що єдиним доказом на який опирається позивач ОСОБА_3 є довідка КП БТІ міста Білгород Дністровського від 24.01.22 року № 69 в якій міститься інформація про те що підчас обстеження об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , було зафіксовано знесення житлового будинку літ. А.

Згідно пункту 26 розділу 1 Наказу №186 Міністерства регіонального розвитку, Будівництва та Житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 вказано, що технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна здійснюють за ініціативою замовника або його довіреної особи на підставі оформленого а зговору із суб`єктом господарювання.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , який не надавав будь-яких повноважень на отримання документів, щодо його права власності представнику позивача адвокату Гетманченко І.С., а тому осінній не мав права замовляти технічну інвентаризацію об`єкта нерухомості та отримувати довідку КП БТІ міста Білгород Дністровського від 24.01.22 року № 69, більш того КП БТІ не мало ніякого права виконувати замовлення щодо технічної інвентаризації нерухомого майна та передавати третім особам данні про стан майна ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї гласності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом: загальними принципами міжнародного права.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 в повному обсязі, оскільки долучена довідка КП БТІ міста Білгород Дністровського від 24.01.22 року № 69 протирічить чинному законодавству та не має під собою жодних правових підстав.

Висновки за результатами розгляду справи

З огляду на викладене, суд вбачає, що обраний позивачем спосіб захисту прав щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності не відповідає способам захисту прав, визначених законодавством, а отже, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,258-259,264-265,274,279ЦПК України, ст.ст.316,317,319,321 ЦК України,ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа міськрайонне управління у Білгород-Дністровському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Білгород-Дністровська міська рада про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Анісімова Н.Д.