Ухвала

від 27.10.2022 по справі 947/22744/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22744/22

Провадження № 1-кс/947/10708/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2022 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62022150020000462 від 30.09.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, посадові особи Одеської митниці за попередньою змовою із представниками інших правоохоронних органів та окремими суб`єктами ЗЕД, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, планують здійснити випуск у вільних обіг товари, які ввезено на митну територію України з іноземних країн до початку військової агресії російської федерації проти України, які перебувають у зоні митного контролю понад 180 діб та згідно із вимогами Митного кодексу України розпорядником яких являється на даний час Одеська митниця, без проведення обов`язкових митних формальностей, сплати обов`язкових митних платежів та поза строками перебування вантажу на території України, без складання відповідних протоколів про порушення митних правил, тощо, у зв`язку із чим, державі може бути спричинено тяжкі наслідки у вигляді не надходження до державного бюджету України обов`язкових митних платежів.

Відповідно до вимог ст.321 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення цих товарів, транспортних засобів у відповідний митний режим не може перевищувати 180 календарних днів.

Відповідно до вимог ст.243 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, встановлених цим Кодексом, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноважену ним особу не пізніш як за 15 днів до закінчення строків зберігання. Таке повідомлення не направляється після закінчення строків зберігання, зазначених участинах другійтап`ятій статті 240цього Кодексу.

Встановлено, що до 24.02.2022 на територію України в`їхало 146 контейнерів із різною групою товарів, які перебувають під митним контролем понад 120 днів та згідно Митного кодексу України розпорядником вказаного товару являється Одеська митниця Держмитслужби України.

Найближчим часом вказаний товар планується перемістити до Митного посту «ОДЕСА - ВНУТРІШНІЙ», для подальших дій з митного оформлення на третіх осіб, а також проведення процедури його «фіктивного знищення», з метою уникнення митних санкцій, штрафних стягнень та подальшого привласнення вказаного товару.

Крім того, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, у період з 20.10.2022 по 26.10.2022 слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2022, проведено обшук у контейнерах, які перебувають на контейнерному терміналі ДП «Контейнерний Термінал Одеса» Компанії «Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл Гмбх» (код ЄДРПОУ 31506059), який розташований на території ДП «Одеський морський торговельного порт», за адресою: м.Одеса, площа Митна, буд. 1, (1/1), а саме у: контейнері № MRKU8136110; контейнері № ZCSU8846320; контейнері №ZIMU2795538; контейнері № MRKU7475911; контейнері № TGHU2771529; контейнері № HLBU1780272; контейнері №CXDU2378053; контейнері №DFOU2046397; контейнері №TEMU1460346; контейнері № FCIU4044814.

Під час обшуку контейнерів із товаром, граничний строк перебування яких під митним контролем на території зони митного контролю закінчився встановлено, що у вказаних контейнерах міститься наступний товар, а саме:

-контейнер № НОМЕР_1 у якому перебуває: автомобіль марки BMW 750Li vin-code: НОМЕР_2 без номерних знаків;

-контейнер № НОМЕР_3 у якому перебуває: валізи та інші пакунки з вживаними речами;

-контейнер № НОМЕР_4 у якому перебуває: 114 бочок синього кольору масою 180 кг. кожна згідно з зазначеною на них інформацією, у яких перебуває олеїнова кислота загальною масою з упаковкою 26190 кг.;

-контейнер № НОМЕР_5 у якому перебуває : металобрухт різною формою загальна вага якого складає 24400 кг.;

-контейнер № FCIU4044814 у якому перебуває: невстановлена гранульована подрібнена речовина у білих мішках загальною масою разом з упаковкою 21040 кг.; білий мішок з невстановленою гранульованою подрібненою речовиною, який вилучений з контейнеру №FCIU4044814;

-контейнер № НОМЕР_6 у якому перебуває: металобрухт різною формою загальна вага якого складає 26915 кг.;

-контейнер № TGHU2771529 у якому перебуває: невстановлена речовина за своїми характеристиками схожі на пісок у білих мішках, загальна вага разом з упаковкою складає 19060 кг. Білий мішок з невстановленою речовиною, що за своїми характеристиками схожі на пісок, який вилучено з контейнеру № НОМЕР_7 ;

-контейнер № НОМЕР_8 у якому перебуває: 186 односпальних матраців та 9 меблевих тумбочок, які вже перебували у користуванні;

-контейнер № НОМЕР_9 у якому перебуває: м`який мішок з наявною всередині рідкою речовиною невстановленого походження загальною масою разом з упаковкою якого складає 21940 кг.; зразок невстановленої рідкої речовини наявною у контейнері №MRKU8136110, яку поміщено в скляну банку.;

-контейнер № MRKU7475911 у якому перебуває: м`який мішок з наявною всередині рідкою речовиною невстановленого походження загальною масою разом з упаковкою якого складає 22210 кг.; Зразок невстановленої рідкої речовини наявною у контейнері №MRKU7475911, яку поміщено в скляну банку.

За результатами проведення обшуку вказані контейнери разом із товаром вилучено та на даний час вони знаходяться на території контейнерного терміналу ДП «Контейнерний Термінал Одеса» Компанії «Ейч Ейч Ел Ей Інтернешнл Гмбх» (код ЄДРПОУ 31506059), у зоні діяльності Одеської митниці.

Надалі, постановою слідчого у кримінальному провадженні від 26.10.2022 вищезазначені речі вилучені під час проведення обшуку визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що вказані предмети являються тимчасово вилученим майном і відповідають ч.2 ст.167 КПК України, так як є достатні підстави вважати що вищезазначені речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А також за зазначеними критеріями відповідають ст. 98 КПК України.

З урахуванням того, що для встановлення обставин кримінального правопорушення виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що прокурором під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

Прокурором при складанні клопотання про накладення арешту на майно не дотримані вимоги п.3 ч.2 ст.171 КПК України, оскільки у матеріалах, долучених до клопотання відсутні відомості про власника майна, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути його.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.

Керуючись ст. ст.170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62022150020000462 від 30.09.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1