Рішення

від 26.10.2022 по справі 279/2146/22

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2146/22

Провадження № 2/279/972/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/2146/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету в особі територіальної громади Коростенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала одна по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 30.07.2021 року, а також довідкою виконавчого комітету Коростенської міської ради № 65/20-13 від 31.01.2022 року.

Ще за життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений 15.11.2018 року головою Хотинівської сільської ради Палюшкевич В.М., яким заповіла йому все своє майно.

Тобто він є єдиним спадкоємцем після смерті матері.

До складу спадщини входить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Факт належності померлій зазначеного майна підтверджується довідкою виконавчого комітету Коростенської міської ради № 260/20-13 від 12.05.2022 року, технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 01.02.2022 року.

Він прийняв спадщину, звернувшись до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківської Г.С. у встановлений законом термін, де за його заявою 27.08.2021 року заведено спадкову справу № 73/2021.

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно йому було відмовлено, оскільки, як роз`яснив нотаріус, згідно поданих документів, відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно. В зв`язку з цим йому було роз`яснено, що для вирішення даного питання йому необхідно звернутися до суду з відповідною позовною заявою (повідомлення від 13.05.2022 року № 98/01-16).

Враховуючи, що до нього перейшли права на спадкове майно, але він не має змоги оформити це відповідно до вимог законодавства, питання визначення належності спадкового майна має вирішуватись у судовому порядку.

Просить ухвалити рішення,яким визнати правовласності нажитловий будинокз надвірнимибудівлями,що розміщенийза адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сторони письмово повідомили про можливість розгляду справи у їх відсутності.

У зв`язку з наведеним, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років в с.Хотинівка Коростенського району Житомирської області померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 30.07.2021 року.

З довідок Хотинівського старостинського округу виконавчого комітету Коростенської міської ради № 260/20-13 від 12.05.2022 року та № 65/20-13 від 31.01.2022 року слідує, що ОСОБА_2 на праві особистої власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно запису в погосподарській книзі №3 за 2016-2022 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , рік побудови 1960. ОСОБА_2 на день смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно була зареєстрована в даному житловому будинку та проживала одна.

Позивач є сином ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 .

Частиною 1 ст. 1268, ч.1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог частини 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У встановлений законом строк позивач подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , на підставі чого приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Левківською Г.С. заведено спадкову справу № 73/2021.

З спадкової справи №73/2021 слідує про наявність заповіту, який був посвідчений 15.11.2018рокуХотинівським сільським головою Коростенського району Житомирської області Палюшкевич В.М. та зареєстрований уреєстрі за№ 28.

Зі змісту заповіту слідує, що своїм спадкоємцем ОСОБА_2 вказала ОСОБА_1 .

08.07.2022 року ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки.

Листом за №98 від 13.05.2022 року приватний нотаріус Коростенськогорайонного нотаріальногоокругу ЛевківськаГ.С.на зверненняОСОБА_1 повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право о на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що державна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно станом на 29.12.2012 року не проводилась, документ, що підтверджує право власності відсутній.

На час розгляду справи можливість державної реєстрації на будинок за померлою ОСОБА_2 втрачена.

З матеріалів справи слідує, що інвентаризація будинку проводилась КП «Коростенське МБТІ» Житомирської обласної ради 01.02.2022 року.

З роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у Інформаційному листі від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування слідує, що державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачою свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи те, що позивачем надано суду копію листа нотаріуса, який фактично містить відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, і яким надано роз`яснення щодо підстав відмови, чим позивач підтвердив неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4,12,19,247,258,259,265,268,273,354,355 ЦПК України, ст.ст.1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач виконавчий комітет територіальної громади Коростенської міської ради, місце знаходження: 11501, м.Коростень, вул.Грушевського, 22, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04348088.

Суддя: Шульга О.М.