Ухвала

від 27.10.2022 по справі 363/538/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"27" жовтня 2022 р. Справа № 363/538/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Щур А.Б.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгороді у порядку загального позовного провадження з розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування завданої шкоди та збитків у зв`язку із невиконанням умов договору будівельного підряду, клопотання представника позивача адвоката Максиміхіної Алли Петрівни про уточнення формулювання позовних вимог,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду перебуває вказана цивільна справа.

За змістом позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 638 133,00 гривень матеріальної шкоди (завданих збитків), які складаються з

571200,00 гривень сума фактично понесених збитків в результаті невиконання ОСОБА_3 (Підрядником) зобов`язань за Договорм 2; 2900,00 гривень штрафні санкції згідно пункту 3 підпункту 1 Договорів 1 та 2; 25000,00 гривень передані додаткові грошові кошти (готівку) на руки ОСОБА_4 , 12933,00 гривень витрати на облаштування охорони об`єкта незавершеного будівництва, а також стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору.

9 грудня 2021 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , крім заявлених позовних вимог у сумі 638133,00 гривень, також 45 300,82 гривні інфляційні витрати за період з 26 січня по 9 грудня 2021 року; 16, 678 гривень 3% річних.

Ухвалою суду від 9 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування завданої шкоди та збитків у зв`язку із невиконанням умов договорів будівельного підряду, до судового розгляду на 7 лютого 2022 року об 11:00.

26 жовтня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача про уточнення формулювання позовних вимог, у якій просить суд стягнути солідарно з обох відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09 грудня 2021 року, суму завданої шкоди та збитків за невиконання договорів будівельного підряду від 10 серпня 2017 року та від 01 березня

2018 року в розмірі 700 111,00 грн. Решта позовних вимог залишаються не змінними. Також звертає увагу суд на те, що в заяві про збільшення позовних вимог від 09 грудня 2021 року була допущена технічна помилка, а саме: замість 16 000,673 грн. у підрахунку 3% річних було зазначено - 16, 678 грн. Отже, вважати вірним 3 % річних суму -16 000,678 гр.

У судове засідання, призначене на 27 жовтня 2022 року з`явилася представник позивача. Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений про день час та місце розгляду справи до суду не з`явився, поважності причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не подавав. Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`являється, у зв`язку з чим, у судовому засіданні 17 червня 2022 року, з урахуванням думок представника позивача та представника відповідача ОСОБА_4 було прийнято рішення про розгляд справи у відсутності відповідача ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про можливість продовження розгляду справи у відсутності представника відповідача ОСОБА_4 , суд враховує відсутність заперечень представника позивача, а також положення частини першої статті 223 ЦПК України та відсутність від представника відповідача ОСОБА_4 заяв про поважність причини його неявки до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримала подану заяву та просила її прийняти.

Суд, вивчивши заяву про уточнення формулювання позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку про відмову у її прийнятті до розгляду з таких підстав.

Відповідно до статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право, серед іншого, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно із частиною першою статтею 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду (частина п`ята статті 49 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

При цьомусуд вважає,що увирішенні питаннящодо прийняттязаяви представникапозивача про уточнення формулювання позовних вимог, необхідно виходити з дослідження змісту поданої заяви та співвідношення раніше заявлених позовних із вимогами заяви про їх уточнення.

У постанові у справі №911/2139/19 від 11 листопада 2020 року Верховний Суд зазначив, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п.

Тому, в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чизміну предмета або підстав позову.

Як убачається із обґрунтування позовної заяви щодо вимоги про стягнення суми збитків лише з відповідача ОСОБА_3 , зазначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. У контексті даного спору Відповідач 1 та Відповідач 2 є солідарними боржниками, оскільки це передбачено зазначеними Договорами.

Під час розгляду справи представник позивача зазначила, що вимогу заявлено лише до відповідача ОСОБА_3 , оскільки саме вона укладала підписувала договори з позивачем.

Уточнюючи позовні вимоги шляхом заявлення вимоги про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 вимогу про стягнення суми завданої шкоди та збитків за невиконання договорів будівельного підряду від 10 серпня 2017 року та від 01 березня 2018 року, свідчить про зміну предмету та підстав позову, способу захисту, у результаті чого заявлено нову матеріально-паравову вимогу, яка не була заявлена у тексті позовної заяви.

Враховуючи стадію судового розгляду цієї цивільної справи дослідження письмових доказів, а також вимоги заяви про уточнення формулювання позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для прийняття заяви про уточнення формулювання позовних вимог, які не вказані у первісному позові, що фактично свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, а розгляд справи слід продовжити в межах тих позовних вимог, які сформульовані при пред`явленні позову.

Щодо уточнення суми 3 % річних про які представником позивача зазначено у заяві від 9 грудня 2022 року про збільшення позовних вимог, суд зазначає, що невідповідність вказаного розрахунку було встановлено під час оголошення позовних вимог та такий розрахунок підлягає перевірці під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 43, 49, 259-261, 353-355 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

у прийнятті до розгляду заяви клопотання представника позивача адвоката Максиміхіної Алли Петрівни про уточнення формулювання позовних вимог у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування завданої шкоди та збитків у зв`язку із невиконанням умов договору будівельного підряду відмовити і повернути її представнику позивача.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 28 жовтня 2022 року.

Суддя О.П. Лукач