Ухвала

від 26.10.2022 по справі 463/7569/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/7569/22

Провадження №1-кс/463/5748/22

У Х В А Л А

26 жовтня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя - ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

в м. Львові,

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -

в с т а н о в и в :

представник скаржника звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із скаргою на бездіяльність Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора України, щодо повернення тимчасово вилучення майна, документів, грошових коштів, вилучених під час обшуку 06 травня 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Кар`єрна, 19-В у кримінальному провадження №62021000000000499.

Скаргу обґрунтовуєтим,що ухвалою слідчогосудді Личаківськогорайонного судум.Львова від04травня 2022у справі№ 463/2936/22 наданодозвіл напроведення обшукуза адресою: Відповідно до ухвали від 04 травня 2022 у справі № 463/2936/22 Личаківського районного суду м. Львова надано дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи за адресою АДРЕСА_1 .

06 травня 2022 року з 07.31 по 22.00 годину старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_5 (відповідно до протоколу - учасник слідчої групи) та інші співробітники і ДБР виконали вказану ухвалу та провели обшук за зазначеною адресою, де мешкає адвокат ОСОБА_3 .

Відповідно до вказаної ухвали про дозвіл на обшук досудове розслідування у кримінальному провадженню № 62021 000 000 000 499 від 07.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, 4, 2 ст. 364 КК України здійснює Головне слідче управління Державного бюро розслідувань за процесуальним і керівництвом Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора України.

В результаті обшуку тимчасово було вилучено документи, грошові кошти та майно за вказаною адресою, де мешкає адвокат ОСОБА_6 .

Обидва зазначених підрозділів (досудового слідства та органу прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво) зареєстровані у Печерському районі м. Києва за адресами вул. Панаса Мирного, буд. 28, м. Київ, 01011 та вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 010111 відповідно.

Згідно положень ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень 26 глави.

З аналізу статей глави 26 КПК України, положень ст.218 КПК окраїни вбачається, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак відповідно до норм чинного КПК: України клопотання, заяви, скарги, подані до суду під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Отже, з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена кримінальним процесуальним законом.

Тобто за правилом територіальної підсудності скарга на рішення (бездіяльність) слідчого подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

На підставі чого у червні 2022 року до Печерського районного суду м. Києва було подана скарга на бездіяльність слідчого що полягає у неповерненні тимчасово вилученого під час обшуку майна.

Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2022 року у справі 757/13050/22-к зазначена скарга була задоволена та орган досудового слідства було зобов`язано повернути незаконно вилучено майно. Однак слідчі ДБР ухиляються від виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва. При цьому зазначають, що була порушена підслідність,так як відповідно до наказів Директора ДБР від 01.03.2022 та від 04.03.2022 у зв`язку з провадженням в Україні воєнного стану, для першого та другого відділу Управління з досудового розслідування ДБР місцем здійснення досудового розслідування визначено Територіальне управління ДБР, розташоване у м Львові, у межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова.

При чому вказану інформацію у рамках провадження 757/13050/22-к було повідомлено лише у заяві ДБР від 22.07.2022 про роз`яснення судового рішення без надання доказів або копій підтверджуючих документів.

Відповідно до ухвали від 13 вересня 2022 року у наданні роз`яснень було відмовлено, так як вимоги ухвали стосовно виконання чіткі та зрозумілі, а тлумачення норм КПК не входить в обов`язки суду у рамках розгляду заяв про роз`яснення судового рішення.

В зв`язку з чим сторона захисту прав та інтересів власника майна звертається до Личаківського районного суду м. Львова з даною скаргою та зазначає наступне.

Судовий контроль під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук не поширюється одночасно й на вирішення питання про обмеження права власності особи, в якої проводиться обшук.

Предметом судового контролю при наданні дозволу на обшук є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), тоді як обмеження права власності здійснюється за окремою вмотивованою ухвалою. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.

Верховенство права передбачає, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль дає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 16 Кримінального процесуального кодексу України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (частина 2 статті 16 Кримінального процесуального кодексу України), позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку передбаченому цим кодексом.

Отже, принцип недоторканості правам власності однозначно вказує, що без судового рішення у слідчого може перебувати лише тимчасово вилучене майно.

Тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження, користування майном можливе при арешті майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч. 1 ст. 170 КПК).

Кримінально процесуальний кодекс передбачає лише один вид судового рішення щодо обмеження права власності особи під час досудового розслідування - ухвалу про арешт майна (ч. 5 ст. 173 КПК).

У цьому випадку йдеться про обов`язковість судової «перевірки правомірності володіння слідчим вилученим майном» (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 Узагальнення про практику розгляду скарг на (рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування).

Відтак, позбавлення чи обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого рішення суду.

Відповідно до ухвали про обшук надається для слідчого дозвіл на вилучення майна лише з метою відшукання та вилучення речей, які можуть кати значення речових доказів у відповідному кримінальному провадженні.

Тобто, слідчим суддею встановлено певний проміжок часу, протягом якого певне майно може перебувати в статусі вилученого в органах досудового розслідування, а саме на момент відшукання та вилучення речей, ш можуть мати значення речових доказів у відповідному кримінальному провадженні.

Враховуючи що на момент звернення до суду з дати обшуку пройшло чимало, та за такий проміжок часу, слідчий мав змогу відшукати усі речі, які можуть мати значення для справи та припинити порушення конституційних прав, свобод та інтересів власника майна, негайно повернувши останньому решту вилучених речей,

Згідно з частиною 1 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170 -174 (накладення арешту на майно) цього Кодексу. Інформації про накладення арешту у власника майна не має, а передбачені КПК терміни накладення арешту вийшли.

Таким чином, положення статті 100 Кримінального процесуального кодексу України надає чітку вказівку слідчому, що вилучене майно під час обшуку, в незалежності від того, (вилучене воно на підставі ухвали слідчого судді про обшук чи є тимчасово вилученим майном, має бути якнайшвидше повернуте володільцю (або на неї повинно бути накладено арешт). Ця норма (і наведений спосіб її розуміння) також цілком узгоджується із принципом, закладеним у статті 16 Кримінального процесуального кодексу України, та відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, щодо тимчасово вилученого майна.

Крім цього,відповідно дочастини 2статті 167Кримінального процесуальногокодексу Українитимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони:підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди;призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/або[матеріальногозабезпечення кримінальногоправопорушення абовинагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Велике значення також має і те, чи вказані в підозрі (як що вона винесена) вилучені речі як знаряддя для вчинення злочину, чи як предмет злочину, чи як такі, що могли зберегти сліди злочину. Тобто чи мають такі речі важливе доказове значення для кримінального провадження. Непоодинокі випадки коли вилучаються речі, які взагалі не мають ніякого відношення до інкримінованого кримінального правопорушення. Враховуючі що на момент звернення до суду інформація про винесення підозри у справі відсутня, це питання не може бути дослідження та подібна аргументація з боку досудового слідства не підлягає прийняттю, так як для накладання арешту на тимчасово вилучене майно обов`язково повинна бути наявна обґрунтована підозра, що передбачено ч. 3 ст. 132 КПК України. Обґрунтована підозра визнається такою, якщо є факти або інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могло вчинити правопорушення у межах кримінального провадження, і це може бути підтверджено пред`явленою підозрою згідно зі ст. 276-278 КПК України.

Крім цього, важливою складовою піднятого у цьому клопотанні питання є шкода, збитки, незручності, які власник майна отримує в зв`язку з вилученням у нього майна та яку роль відігравало таке майно у життєдіяльності власника.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. №475/97-BP Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2 №4, № та №11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної шасності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо його майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Враховуючи, що вилучено усі паспорти ОСОБА_3 , усі гроші (навіть кишенькові та з портмоне, заблоковані усі банківські картки) мова про баланс га надмірний тягар взагалі йти не може з оглядом на відсутність можливості взагалі переміщатись по місту без документів, задовольняти мінімальні потреби для існування.

Визнання речовими доказами можливо лише щодо вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їхнє відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, заарештованого майна відповідно до правил ст. 98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за пропуском стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України, чинним КПК України не передбачено. То таке майно відповідає ознакам тимчасово вилученого; (власник позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися ним), тому у разі відсутності арешту майна у передбачений законом строк - повинно бути негайно повернуте власнику.

Грошові кошти є специфічним майном, яке вилучається. Ухвала про обшук містить загальне посилання на грошові кошти, які здобуті злочинним шляхом. У разі надання дозволу на вилучення коштів, здобутих злочинним шляхом, ці грошові кошти повинні бути ідентифіковані шляхом позначення серії та номеру купюри саме в ухвалі слідчого судді, оскільки тільки так можливо встановити належність коштів до певного злочину. Під час обшуку грошові кошти вилучені як грошова маса.

Принцип індивідуалізації судового рішення закріплений п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України, а саме: «Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи має містити перелік речей, документів, або осіб, для виявлення яких проводиться обшук».

Повинен бути встановлений зв`язок з можливим кримінальним правопорушенням та конкретними грошовими коштами.

Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і ч. 7 ст. 236 КПК України.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 5 ст. 173 КПК України, у клопотанні про арешт повинен бути встановлений перелік майна. Вилучені речі повинні бути ідентифіковані родовими ознаками, а не у вигляді загального посилання про накладення арешту на вилучене майно.

В ухвалі про обшук майно не конкретизовано за певними ознаками (реквізити договорів, колір, марка, модель, серійний номер електронної техніки тощо), тобто щодо вилученого майна правомірно зробити висновок, що воно не міститься в ухвалі про дозвіл на обшук.

Стосовно виявлення та вилучення грошовий коштів - в ухвалі не було зазначено їх ідентифікуючих ознак (номера, номінал купюр), тому вони не можуть вважатися такими, які були безпосередньо зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук.

Будь-яке втручання в мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять утручання в права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійсните комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур.

Крім того, в ухвалі про обшук зазначено що відшуканню та вилученню підлягають грошові кошти (у національній та іноземній валюті), отримані від незаконної діяльності. У результаті обшуку були влученні всі без винятку грошові кошті, що були виявленні слідчим; з портмоне, з ящику стола, з кишені одягу, з полок та з тому подібних звичайних міст перебування грошей. Тобто слідчий не мав такої інформації та не міг розмежувати які грошові кошти були на його розуміння здобуте злочинним шляхом, а які законним.

Слід зауважити, що відповідно до наявних документів та інформацію адвокат ОСОБА_3 на протязі тривалого періоду часу офіційно декларував чималі доходи. Так, відповідно до:

- податкової декларації платника єдиного податку за 2021 рік, ОСОБА_3 задекларував 4 998 000,00 грн доходів, що станом на 1 січня 2022 року по офіційному курсу НБУ становить 183 223,23 долара США;

- податкової декларації платника єдиного податку за 2020 рік, ОСОБА_3 задекларував 4 098 000,00 грн доходів, що станом на 1 січня 2021 року по офіційному курсу НБУ становить 144 935,74 долара США;

- податкової декларації платника єдиного податку за 2019 рік, ОСОБА_3 задекларував 1 498 928,00 грн доходів, що станом на 1 січня 2020 року по офіційному курсу НБУ становить 63 282,76 долара США;

- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, ОСОБА_3 задекларував 3 388 122,10 грн загального річного доходу, що станом на 1 січня 2018 року по офіційному і курсу НБУ становить 120 714,55 долара США;

- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, ОСОБА_3 задекларував 2 803 342,50 грн загального річного доходу, що станом на 1 січня 2017 року по офіційному курсу НБУ становить 103 098,71 долара США;

- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, ОСОБА_3 задекларував 2 042 951,34 грн загального річного доходу, що станом на 1 січня 2017 року по офіційному курсу НБУ становить 123 590,52 долара США;

- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, ОСОБА_3 задекларував 123 773,00 грн загального річного доходу, що станом; на 1 січня 2013 року по офіційному курсу НБУ становить 15 485,17 долара США;

податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, ОСОБА_3 задекларував 4 510 841,00 грн загального річного доходу, що станом на 1 січня 2012 року по офіційному курсу НБУ становить 564 574,96 долара США, а всього, відповідно до наявних документів офіційно задекларовано та підтверджено 23 463 957,94 грн. доходів ОСОБА_3 , або по офіційному курсу НБУ 1 318 905,64 доларів США. Це без врахування декларацій за 2018, 2015, 2013 років, які будуть надані додатково у разі їх знайдення або отримання відповідей з фіскальних органів.

Станом на дату обшуку, за місцем мешкання адвоката ОСОБА_3 , перебував та мешкав його син ОСОБА_7 внесений в протокол обшуку як учасник). Відповідно до декларації ОСОБА_7 за 2021 рік (задекларовані офіційно доходи складають 970 000,00 грн, що станом на 1 січня 2022 року по офіційному курсу НБУ становить 160 193,39 Євро.

Крім того, відповідно до наявних документів про доходи ОСОБА_8 (яка відповідно до ухвали про обшук також проживає за адресою АДРЕСА_1 ):

- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, ОСОБА_8 задекларувала 3 349 542,40 грн загального річного доходу, що станом на 1 січня 2018 року по офіційному курсу НБУ становить 119340,00 долара США;

- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, ОСОБА_8 задекларувала 2 783 662,50 грн загального річного доходу, що станом на 1 січня 2017 року по офіційному курсу НБУ становить 102 374,94 долара США;

- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, ОСОБА_8 задекларувала 835 621,07 грн загального річного доходу, що станом на 1 січня 2015 року по офіційному курсу НБУ становить 52 992,87 долара США; |

-податкової деклараціїпро майновийстан ідоходи за2013рік, ОСОБА_8 задекларувала 1907507,00грн загальногорічного доходу,що станом на 1 січня 2014 року по офіційному курсу НБУ становить 238 647,19 долара СІЛА;

- податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, ОСОБА_8 задекларувала 1 456 579,00 ірн загального ріпного доходу, що станом на 1 січня 2013 року по офіційному курсу НБУ становить 182231,83 долара СІЛА,

а всього, відповідно до наявних документів офіційно задекларовано та підтверджено 10 332 911,97 грн. доходів ОСОБА_8 , або по офіційному курсу НБУ 695 586,83 доларів СІНА. Це без врахування декларацій за 2021, 2020, 2019, 2018, 2015 рокі, які будуть надані додатково у разі їх знайдення або отримання інформації та відповідей з фіскальних органів.

Відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 05 березня 2022 року між ОСОБА_3 (зберігай) та ОСОБА_9 (поклажодавець) останній передав на відповідальне зберігання ОСОБА_3 згідно акту приймання-передачі 750 000,00 доларів США.

Відповідно до договору відповідального зберігання № 2 від 06 березня 2022 року між ОСОБА_3 (зберігай) та ОСОБА_9 (поклажодавець) останній передав на відповідальне зберігання ОСОБА_3 згідно акту приймання-передачі 500 000,00 доларів США (в тому числі 300 000,00 доларів США новими купюрами у банківський упаковці).

А всього легальних доходів та документального підтвердження законного перебування грошових коштів за місцем мешкання адвоката ОСОБА_3 підтверджено на загальну суму 38 766 869,91 грн, що за офіційним курсом НБУ складає 2 014 492,47 доларів США та 160 193,39 Евро.

Крім того грошових коштів на відповідальне зберігання перебувало у Рибалка БА на суму 1 250 000 доларів США,

При цьому частину документів вилучено під час обшуку, а частину не можливо після обшуку знайти (декларації за інші роки) та потребує певного часу на відновлення (у разі наявності такої можливості).

Таким чином офіційно отриманий дохід ОСОБА_10 та членів його родини та документально підтвердженні грошові кошті, які на законних підставах могли знаходиться та зберігались за адресою АДРЕСА_1 значно перевищую обсяг виявлених під час обшуку грошових коштів.

При цьому з боку досудового слідства ніяких підтверджень про злочинне походження грошових коштів надано не було.

Стосовно вилученого майна та документів, в тому числі що складають адвокатську таємницю.

3 приводу вилучених в ОСОБА_3 06.05.2022 різноманітних предметів флеш-накопичувачі, ноутбуки, мобільні телефони, жорсткі диски) і документів (копії паспортів, облікових карток, податкових повідомлень - рішень, скарг судових рішень, розписок, договорів про надання поворотної фінансової допомоги, тощо), то потрібно врахувати вимоги ухвали суду від 04.05.2022, яким було дозволено слідчим провести обшук.

Справа в тому, що ОСОБА_3 за даними Єдиного реєстру адвокатів України є діючим адвокатом України, останньому було видано 23.11.2006 Київською обласною КДКА свідоцтво за №3142/10 про право на заняття адвокатською діяльністю.

Судом в ухвалі від 04.05.2022 було чітко вказано, що забороняється вилучати під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 документи, які містять інформацію, що становлять адвокатську таємницю.

В розумінні приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат та клієнт мають певні взаємовідносини з приводу отримання професійної правничої допомоги. Стаття 1 цього Закону закріплює, що клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність. Тобто будь-яких обмежень за спорідненістю чи іншими ознаками, щоб та чи інша особа не змогла бути клієнтом адвоката, законодавство України не висуває

Під час таких взаємовідносин у відповідності з приписами ст. 21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний в тому числі витримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, а також, йому забороняється без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або Інтересах третіх осіб.

Адвокатською таємницею (згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав).

Стаття 10 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року, деталізує, що саме охоплюється поняттям «адвокатська таємниця». Тому такою є:

- факт звернення особи за правовою допомогою;

- будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, | адвокатському об`єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням), у зв`язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою;

- зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв`язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги;

- зміст порад, консультацій, роз`яснень, документів, відомостей матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом,помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності.

Так само, Правилами адвокатської етики розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що ( викладена у її письмовій заяві ОСОБА_3 після проведеного обшуку та вилучення в нього певних предметів, документів, у яких відображено відомості,: які становлять адвокатську таємниці в розумінні Правил адвокатської етики (це і телефонні дзвінки, і текстові повідомлення, і використання різноманітних месенджерів під час розмов або листування, і формування текстових файлів, і фіксація за допомогою електронних засобів зв`язку або фотокопіювання передачі/отримання різноманітних документів) звернувся до тих клієнтів, відомості про яких він пригадав, і отримав у відповідь заяви щодо згоди на розголошення адвокатської таємниці. Відповідні заяви та копії підтверджуючих документів можуть бути надані суду під час розгляду цієї скарги.

Проте це було вимушеною мірою з його боку, оскільки не лише національне законодавство України, але і Конвенція про захист прав людини й основних свобод 1950 р., чисельні рішення Європейського Суду з прав людини також не виправдовують дії правоохоронців, коли вилучаються носії адвокатської таємниці, і констатують у зв`язку з цим порушення вимог статей 6 та 8 Конвенції щодо втручання в діяльність адвоката".

Відомості, які становлять адвокатську таємницю, як вказав ОСОБА_3 «а присутні адвокати у зауваженнях до протоколу обшуку від 06.05.2022, містяться як на різноманітних вилучених під час обшуку предметах (флеш- накопичувачі, ноутбуки, мобільні телефони, жорсткі диски) так і документах копії паспортів, облікових карток, податкових повідомлень-рішень, скарг, судових рішень; розписок, договорів про надання поворотної фінансової допомоги, тощо). Проте, незважаючи на зауваження адвокатів, всупереч закріпленим у статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантіям адвокатської діяльності, старшим слідчим з ОВС ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 було здійснено вилучення таких предметів і документів.

Більш детально опис таких предметів і документів, їх характеристик згідно з даними протоколу обшуку від 06.05.2022 буде наводитися у резолютивній частині скарги.

Що стосується таких вилучених під час обшуку документів, як паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 ME 089834, Виданий Оборонським РУ ГУМВС України в м. Києві 23.04.2002, ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_3 , посвідчення батьків багатодітної сім`ї № НОМЕР_1 j дозвіл на зберігання зброї № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_11 НОМЕР_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_11 НОМЕР_4 , то звертаю увагу на наступне.

Вилучення паспорту громадянина України забороняється, що закріплено пунктом 23 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.

Обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну взагалі може бути покладено на особу лише за умови, якщо вона набуває статусу підозрюваного або обвинуваченого і такий обов`язок покладається лише слідчим суддею, судом (ч. 5 ст. 194 КПК України). Подібне вилучення під час обшуку 06.05.2022 особистих документів ОСОБА_3 , який наразі не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, грубо обмежує його конституційне право на пересування територією країни, особливо в умовах воєнного стану,коли вбудь-якоїособи працівникиправоохоронних органів,військовослужбовціяк ЗбройнихСил України,так іпідрозділів територіальноїоборони маютьправо перевіритидокументи,що посвідчують особу(ау випадкуіз ОСОБА_3 було вилученоі йогоособисті документи, і належний йому мобільний телефонну якому в мобільному додатку «Дія» розміщено фотокопії цих документів), а також права виїзду за межі країни за j наявності відповідних підстав, та заздалегідь формує упереджене ставлення до нього як особи, що заздалегідь у чомусь підозрюється чи обвинувачується.

З приводу вилучених банківських карток зауважу, що у відповідності | з приписами статті ЗО Закону України «Про адвокатуру та адвокатську | діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, } представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), 1 підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення j тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні приписи містяться і в Правилах адвокатської етики, І затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року.

Оскільки законодавство України не визначає заборони сплати гонорару клієнтом на користь адвоката у будь-якій формі, в тому числі безготівковій, a і сам адвокат як громадянин України може використовувати для цього платіжні банківські картки згідно з Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705; «Про здійснення операцій з і використанням електронних платіжних засобів» то подібне вилучення банківських карток в ОСОБА_3 фактично позбавляє його можливості вільно користуватися та розпоряджатися грошовими коштами, отриманими в рахунок оплаченого гонорару.

У ч. 1 ст. 304 КПК встановлено строки звернення особи зі скаргою, у тому числі на бездіяльність, які становлять 10 днів з моменту такої бездіяльності. Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов`язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих.

Так, результати аналізу змісту ч. 5 ст 171 КПК свідчать про те, що вона встановлює обов`язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку протягом 48 годин після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов`язку у зазначених суб`єктів виникає інший обов`язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого не обмежується в часі, а отже, моментом завершення виконання такого обов`язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого.

Враховуючі численні порушення під час проведення обшуку, відсутність інформації про правові підстави звернення до Личаківського районного суду м. Львова, порушення вимог КПК щодо тимчасово вилученого під час обшуку майна, документів, грошових коштів - викликає сумніву можливість використовувати вилучені документи, майно та грошові кошти у якості речових доказів та як належні та допустимі докази, а відтак викликає сумніву доцільність перебування вилученого майна, документів та грошових коштів органу досудового розслідування на даний час.

Тому просить визнати незаконними дії Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях щодо неповернення тимчасового вилученого майна, документів, грошових коштів вилучених під час обшуку 06 травні 2022 року за адресою АДРЕСА_1 у рамках кримінального провадження № 62021 000 000 000499 та зобов`язати старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 (старшого слідчого ОСОБА_12 або іншого слідчого слідчої групи у кримінальному проваджені за № 62021 000 000 000 499, або інших осіб у яких на даний час зберігається вилучено майно) повернути ОСОБА_11 вилученні відповідно до протоколу обшуку від 06 травня 2022 року за адресою м. Київ, вул. Кар`єрна, 19-В.

Старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_12 подав заперечення на скаргу, просить скаргу адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення із наступних підстав.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000499від 07.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що службові особи Львівського управління Офісу ВПП ДФС України, Державної податкової служби України та їх структурних підрозділів зловживають службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для фізичних та юридичних осіб в результаті чого держаний бюджет України недоотримує обов`язкові податкові платежі в особливо великих розмірах, що спричиняє тяжкі наслідки.

Так, для підприємств, які залучені до злочинної діяльності тариф отримання неправомірної вигоди службовими особами ДПС України становить від 0,5 до 2% від загального обороту підприємства. Організатори центрів з незаконної мінімізації податкового навантаження шукають шляхи для узгодження своїх підприємств в органах ДПС України. Здійснюючи безперешкодну реєстрації податкових накладних, організатори центрів мінімізації проводять безтоварні операції та підміну номенклатури товарів чим завдають збитки державі.

Встановлено, що до вчинення зазначених злочинів може бути причетна громадянка України ОСОБА_8 , яка використовує «фіктивні» документи у схемах з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Так, ОСОБА_8 користуючись корупційними зв`язками в реєстраційних та інших органах влади, отримала паспорти громадян України на вигаданих осіб ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Також встановлено, що ОСОБА_8 з метою прикриття своєї протиправної діяльності залучила колишнього чоловіка ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_8 використовуючи свої корупційні зв`язки організувала отримання підроблених документів для ОСОБА_3 , а саме: паспорт громадянина України на вигадану особу ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою здійснення протиправної діяльності пов`язаної з ухиленням від сплати податків, розкрадання та привласнення державних коштів, а також з метою легалізації коштів отриманих злочинним шляхом, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 зареєстрували на підроблені паспортні данні підприємства з ознаками фіктивності, в тому числі: ТОВ «ОРЕОЛ» (ЄДПРОУ 21398933), директором по документам рахується ОСОБА_17 , власником ОСОБА_3 , ТОВ «ТЕРРА ТУР» (ЄДПРОУ 33549969), директором по документам рахується ОСОБА_13 , власником ОСОБА_3 , ТОВ «МУДРОМЕР» (ЄДПРОУ 38489352), директором та власником по документам рахується ОСОБА_16 , ТОВ «КЕЛАЙН-ПРОМ» (ЄДПРОУ 38474013) директором та власником по документам рахується ОСОБА_16 .

Вказані суб`єкти господарювання, за сприянням службових осіб Державної податкової служби України, на постійній основі, надавали послуги з незаконної мінімізації податкового навантаження, здійснювали безтоварні операції та забезпечували проведення скруту/підміни номенклатури товарів тощо.

В рамках кримінального провадження проведено економічне дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «ОРЕОЛ» (ЄДПРОУ 21398933), ТОВ «ТЕРРА ТУР» (ЄДПРОУ 33549969), ТОВ «МУДРОМЕР» (ЄДПРОУ 38489352), ТОВ «КЕЛАЙН-ПРОМ» (ЄДПРОУ 38474013)під час господарських взаємовідносин із ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «АГРО-ПАМП» (ЄДПРОУ 42918509), ТОВ ТІОС (ЄДПРОУ 37532388), та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНДІРА» (ЄДРПОУ 39242523) в частині дотримання вимог податкового законодавства.

За результатами аналітичного дослідження фінансово господарських операцій встановленні порушення вимог податкового законодавства України, зокрема ухилення від сплати податку на додану вартість в результаті формування фіктивного податкового кредиту за рахунок операцій «скруту» або «пересорту» товарних позицій в період з 24.10.2018 по 30.11.2021 на суму 26 500 350 грн.

06.05.2022 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова проведено обшук у помешканні ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Під час обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, документи, телефони, комп`ютерну техніку, паспорт громадянина України НОМЕР_5 на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий Корольовським РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області, 31.10.2015 та паспорт громадянина України НОМЕР_6 на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 23.04.2002 дозвіл на вилучення яких надано рішенням суду.

В ході здійснення досудового розслідування призначено судово-криміналістичну (портретну) експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

За результатами проведеної експертизи складено висновок від 17.08.2022 № 19241/22-35. Згідно висновків експерта в паспорті громадянина України НОМЕР_6 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві, 23.04.2002, та в паспорті громадянина України НОМЕР_5 на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий Корольовським РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області, 31.10.2015, зображена одна і та. ж особа. В особовій картці Державної Міграційної служби України на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , та в особовій картці Державної міграційної служби України на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зображена одна і та ж особа.

Крім того, в ході проведення досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_18 , який повідомив обставини приписання ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_2 та отриману винагороду від ОСОБА_16 в розмірі 300 доларів США.

Свідок ОСОБА_18 під час проведення із ним впізнання за фотознімками вказав на фотокартку ОСОБА_3 , як на ОСОБА_16 .

Під час здійснення досудового розслідування встановленні беззаперечні докази використання ОСОБА_3 паспорта громадянина України на вигадане ім`я ОСОБА_16 в органах Державної податкової служби України, банківських установах та реєстраційних службах.

Вилученні в ході обшуку грошові кошти, речі та документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом Кримінально протиправних дій, та набуті кримінально протиправним шляхом, у зв`язку із чим визнанні речовими доказами.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про витребування у органу досудового слідства інформації та копій документів.

Так, згідно ч. 1 ст. 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені не встановлено будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 має статус сторони кримінального провадження визначений ст. 221 КПК України, а також надання таких матеріалів кримінального провадження зашкодить досудовому розслідуванню.

За таких обставин, прошу залишити скаргу та клопотання адвоката ОСОБА_4 без задоволення.

Представник скаржника та слідчий в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд скарги за їх відсутності.

Оскільки сторонивисловили своюпозицію відносноскарги таподали заявипро розглядїї безїх присутності враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності представника скаржника та суб`єкта оскарження на підставі наявних доказів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Із матеріалів скарги вбачається Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000499від 07.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України.

Як вбачається із долученої копії ухвали слідчого судді від 04.05.2022 року (а.с.23-25) слідчим суддею було надано дозвіл слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів у провадженні №62021000000000499 від 07.06.2021, на проведення обшуку в житловому будинку та в нежитлових приміщеннях, а також на території земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:69:236:0036, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання і вилучення документів (крім тих які містять інформацію, що становить адвокатську таємницю) та предметів вчинення кримінального правопорушення, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об`єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме: реєстраційних та бухгалтерських документів ТОВ «Ореол», ТОВ «Терра Тур», ТОВ «Мудромер», ТОВ «Келайн-Пром» та інших підприємств з ознаками «фіктивності», оригіналів та копій документів, що містять відомості щодо протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , комп`ютерної техніки, серверного обладнання, магнітних та електронних носіі?в інформаціі?, флеш-накопичувачів та інших носіі?в інформаціі?, що задіяні для здіи?снення протиправноі? діяльності, листування, мобільних терміналів (телефонів), смартфонів, сім-картки (операторів мобільного зв`язку), засобів комутації?, телекомунікаціи?ного та іншого обладнання, у тому числі що застосовує технологію ІР-телефоніі?, бухгалтерської, фінансово-господарської та іншої документації щодо провадження протиправної діяльності та подальшого виведення у легальний обіг грошових коштів, отриманих під час цієі? діяльності, записів так званої неофіціи?ноі? («чорноі?») бухгалтеріі?, записних книжок, нотатків, чорнових записів, які містять таку інформацію, ключів доступу до систем Інтернет-банкінгу, списків осіб, задіяних у даніи? діяльності; документів щодо права доступу до мереж зв`язку та глобальноі? мережі Інтернет, оплати за і?х використання, систем відео,- аудіоконтролю, що побудовані на основі відеокамер та мікрофонів, серверів, на які передається та записується інформація, грошових коштів (у національніи? та іноземніи? валюті), отримані від незаконної діяльності, банківських кредитних карток, інших засобів доступу до рахунків, на які або з яких перераховуються такі грошові кошти, у тому числі кредитні картки які використовуються у злочинній сфері; записів, паролів, логінів, ключових слів, або інші види доступу (у паперовому та електронному виді) до електронних чи крипто валютних гаманців, на які надходять відповідно електронні грошові кошти, або з яких у подальшому останні виводяться у легальний обіг.

З копії протоколу обшуку від 06.05.2022 року (а.с.26) вбачається, що в ході проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який проведено ОСОБА_7 та його адвокатів, слідчими було виявлено та вилучено грошові кошти, паспорти на ім`я ОСОБА_7 та інших осіб, документи, флеш накопичувачі, детальний опис яких наведено у протоколі обшуку.

З долученої слідчим до заперечень на скаргу постанови від 12.05.2022 року вбачається, що все вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами у справі, оскільки за даними слідства у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що речі, документи та грошові кошти, які вилучені під час проведеного обшуку використовувалися під час вчинення кримінального правопорушення та були об`єктом кримінальних протиправних дій і використовувалися у протиправній діяльності, т.б. вони відповідають критеріям вказаних у ст.98 КПК України.

Проаналізувавши доводи скарги, а також надані матеріали слідчим, слідчий суддя погоджується із скаржником у тій частині, що грошові кошти є специфічним майном і у разі надання дозволу на вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, ці грошові кошти повинні бути ідентифіковані, зазначена їх конкретна сума, валюта, окрім цього вони мають бути ідентифіковані шляхом позначення серії та номеру купюри і в ухвалі слідчого судді про надання згоди на обшук має зазначатися кількість коштів, які мають бути відшукані та вилучені та зазначати їх ідентифікаційні ознаки. Якщо ж такі відомості в ухвалі слідчого судді не зазначені, то не можна вважати, що саме на їх вилучення надавав згоду слідчий суддя в ухвалі про надання згоди на проведення обшуку. В такому випадку законність утримання цих коштів органом досудового розслідування з дотриманням положень ст.16 КПК України має доводитися наявністю вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом з тим, орган досудового розслідування не надав слідчому судді копію ухвали про арешт вказаних коштів в порядку передбаченому ст. 170 КПК України, а отже на даний час у органу досудового розслідування відсутні будь-які правові підстави на утримання грошових коштів, які вилучені під час обшуку у ОСОБА_3 .

При цьому слідчий суддя враховує, що до матеріалів скарги представником скаржника долучено письмові докази, які підтверджують легальні доходи ОСОБА_3 , які документально підтверджені на загальну суму 38 766 869,91 грн, що за офіційним курсом НБУ складає 2 014 492,47 доларів США та 160 193,39 Евро.

А тому в цій частині слідчий суддя погоджується із доводами скарги, про те, що орган досудового розслідування без законних підстав утримує грошові кошти ОСОБА_3 , який на даний час не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, а тому ці кошти мають бути повернуті йому негайно.

Також,на думкуслідчого суддіпідлягають поверненню ОСОБА_3 паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 НОМЕР_6 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 23.04.2022, ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_3 , посвідчення батьків багатодітної сім`ї №БС190408, які є документами, які ідентифікують особу ОСОБА_3 і наявність яких вимагається особливим станом - воєнний, який запроваджений в Україні. При цьому слідчий суддя враховує, що хоч ці документи хоч і вказані в ухвалі слідчого судді про надання згоди на вилучення під час обшуку житла і вони визнані речовими доказами, але за наданої інформацією слідства, паспорт громадянина України НОМЕР_6 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 23.04.2022 вже використаний для проведення експертиз з метою перевірки законності видачі інших вилучених документів, потреби у його подальшому утриманні слідством відпала. В той час як він та інші названі особисті документи потрібні ОСОБА_3 для ідентифікації особи у воєнний час, підтвердження статусу батька багатодітної сім`ї.

Що стосується законності утримання слідством іншого вилученого майна слідчий суддя враховує, що вилучення іншого майна було вказано у ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук і на його вилучення, згідно постанови слідчого від 12.05.2022 року вказане майно визнано речовими доказами у справі, оскільки відповідає критеріям визначених ст.98 КПК України, а тому питання про його повернення може бути вирішене судом в порядку передбаченому ст. 373 КПК України.

А тому в цій частині доводи скарги не заслуговують на увагу. При цьому слідчий суддя вважає, що скаржником не наведено достатньо доказів того, що частина документів становлять адвокатську таємницю. Так, дійсно у протоколі обшуку присутній під час його проведення ОСОБА_3 зробив помітку про те, що частина документів становлять адвокатську таємницю. В той же час у скарзі не розкрито доказів, які підтверджують ці обставини, зокрема не долучено копії угод чи ордерів, які підтверджували надання правової допомоги у тій чи іншій справі, не зазначено інших обставин, які не розкриваючи зміст адвокатської таємниці вказували на те, що ці документи стосуються саме здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_3 .

Слідчий суддя також не погоджується із доводами представника власника майна про те, що при зверненні до суду із клопотання про надання дозволу на проведення обшуку було порушено підсудність оскільки орган досудового розслідування знаходить на території Печерського районного суду м. Києва, оскільки клопотання як і дана скарга мають подаватись по місцю знаходження органу досудового розслідування, яким є Другий відділ Управління з досудового розслідування кримінальних проваджень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління ДБР, місцеперебування якого на час воєнного часу згідно наказів Директора Державного бюро розслідувань від 01.03.2022 року №120-дск, від 04.03.2022 року №121-дск, місцем знаходження першого та другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних проваджень у сфері службової діяльності Державного бюро розслідувань визначено місце знаходження Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією у м. Львові) м. Львів, вул. Кривоноса, 6, що підпадає під юрисдикцію Личаківського районного суду м. Львова.

Керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -

у х в а л и в :

скаргу задоволити частково.

Зобов`язати старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 (старшого слідчого ОСОБА_12 або іншого слідчого слідчої групи у кримінальному проваджені за № 62021 000 000 000 499, або інших осіб у яких на даний час зберігається вилучено майно) повернути ОСОБА_3 вилученні відповідно до протоколу обшуку від 06 травня 2022 року за адресою АДРЕСА_1 , грошові кошти, а саме;

- 1 473 751 (один мільйон чотириста сімдесят три тисячі сімсот п`ятдесят один) долар США;

- 157 945 (сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) Євро;

- 174 800 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот) гривень;

- 200 (двісті) фунтів стерлінгів.

Зобов`язати старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 (старшого слідчого ОСОБА_12 або іншого слідчого слідчої групи у кримінальному проваджені за № 62021 000 000 000 499, або інших осіб у яких на даний час зберігається вилучено майно) негайно повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово вилучене під час обшуку 06 травня 2022 року майно, а саме: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 НОМЕР_6 , виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 23.04.2022, ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_3 , посвідчення батьків багатодітної сім`ї №БС190408.

В решті в задоволенні скарги відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали складено 28 жовтня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1