ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року Справа № 160/23631/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙНТ ТРЕД» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, -
ВСТАНОВИВ:
26.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙНТ ТРЕЙД» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000076/1 від 02.09.2021 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00390 від 02.09.2021р. (номер митної декларації, встановлений після коригування - №UA110130/2021/025709);
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000078/1 від 14.09.2021 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00409 від 14.09.2021р. (номер митної декларації, встановлений після коригування - №UA110130/2021/026984);
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000088/1 від 27.10.2021 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00496 від 27.10.2021р. (номер митної декларації, встановлений після коригування - №UA110130/2021/031568);
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000090/1 від 01.11.2021 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00502 від 01.11.2021р. (номер митної декларації, встановлений після коригування - №UA110130/2021/032059).
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішеннями, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙНТ ТРЕЙД» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/23631/21 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 04.01.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
20 січня 2022 року до суду надійшов відзив Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038), яка є правонаступником первинного відповідача - Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038), на позовну заяву ТОВ «ПЕЙНТ ТРЕЙД», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час митного оформлення виявлено ризик можливого заниження митної вартості товарів в заявлених відомостях декларантом, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
21.01.2022 року до суду надійшла відповідь ТОВ «ПЕЙНТ ТРЕЙД» на відзив Дніпровської митниці, в якому позивачем викладено доводи, аналогічні висловленим у власній позовній заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/23631/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙНТ ТРЕЙД» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання на 01.03.2022 о 16:00 год.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, у зв?язку з чим всі справи, призначені до розгляду в судовому засіданні у період з 28 лютого 2022 року по 4 березня 2022 року, були зняті з розгляду, про що помічником судді Закопай А.Р. складено довідку від 01.03.2022р. №238.
Наступне підготовче засідання призначено на 06.04.2022 о 14:30год.
Сторони в підготовче судове засідання 06.04.2022 року не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/23631/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙНТ ТРЕЙД» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень до 03.05.2022 року. Наступне підготовче судове засідання призначено на 03.05.2022р. об 11:00год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/23631/21 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 25.05.2022 року о 13:30 год.
13.05.2022 року до суду надійшло клопотання ТОВ «ПЕЙНТ ТРЕЙД» про розгляд справи без участі позивача та його представника в порядку письмового провадження.
Сторони в судове засідання 25.05.2022 року не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.4 та ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.08.2020 року між Акціонерним товариством «Новокоалиновий гірничозбагачувальний комбінат» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕЙНТ ТРЕЙД» (Покупець) було укладено Договір № 45К поставки продукції.
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник за цим договором зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець оплатити та прийняти продукцію в кількості, асортименті та за ціною, узгодженими сторонами в Специфікаціях (Додатках № 1), які є невід`ємною частиною цього Договору.
За умовами п. 1.2 Договору кількість та асортимент продукції визначаються письмовим замовленням Покупця, яке також є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 5.2 Контракту в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 20.08.2020р., ціни на продукцію узгоджуються Сторонами в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору.
Пунктом 5.1. Контракту передбачено, що валютою платежу за Контрактом є російський рубль. Сума Договору складається як загальна вартість всього Товару, поставленого Покупцю за весь період дії Договору згідно Специфікацій.
Пунктом 3.6 Контракту в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 20.08.2020р., передбачено, що поставка продукції здійснюється залізничним транспортом вагонними нормами на умовах FCA станція «Джабик» Південно-Уральської залізниці (в розумінні термінів Інкотермс 2010). При цьому, витрати по доставці залізничним транспортом до станції призначення несе Покупець.
Відповідно до п.3.12 Контракту в редакції Додаткової угоди №1 від 07.09.2020р. до Контракту, разом з Товаром Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві (представнику Покупця) наступні документи: оригінал залізничної накладної; оригінал УПД; сертифікат (паспорт) якості; оригінал ВМД; оригінал рахунку (інвойсу).
Умови щодо ціни товару, форми та порядку розрахунків встановлені Розділом 5 Контракту.
Так, пунктом 5.1 Контракту в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 20.08.2020р., встановлено, що Покупець оплачує Товар на умовах 100% передоплати.
На умовах та в межах зовнішньоекономічного Договору поставки продукції № 45К від 03.08.2020р., організовано поставку товару, а саме каоліну марки КР-2, КЧ-2 та КБЧ-1.
01.09.2021р. з метою здійснення митного оформлення товару (каолін) позивачем подано до Дніпровської митниці митну декларацію (далі - МД): №UA110130/2021/025563 від 01.09.2021р. з декларацією митної вартості, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною договору (основний метод).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема:
зовнішньоекономічний договір поставки продукції № 45 від 03.08.2020року;
протокол узгодження розбіжностей до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
додаток № 1 Специфікація № 16 від 18.08.2021 року до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
додаткова угода № 1 від 07.09.2020 року до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
рахунок-фактура № 2506 від 23.08.2021 року;
договір транспортного експедирування № 1163/05-18 від 29.05.2018 року;
заявка на перевезення вантажу № 37 від 20.08.2021 року;
довідка про транспортні витрати на доставку вантажу № 115/08 від 31.08.2021 року;
рахунок на оплату залізничного перевезення вантажу № 1056 від 31.08.2021 року;
залізнична накладна (СМГС) № 31294544 від 23.08.2021 року;
банківські платіжні документи (SWIFT) б/н від 20.08.2021 року;
МД 10511010/230821/0138938 від 23.08.2021 року;
прайс-лист від виробника АО «Новокаолиновый ГОК» № б/н від 01.07.2021 року;
лист виробника про включення витрат та собівартість продукції № б/н від 02.08.2021 року;
додаток до листа виробника (Калькуляція собівартості каоліну усіх марок) № б/н від 02.08.2021 року;
рахунок на оплату продукції № 1053 від 18.08.2021 року;
висновок експерта ДТПП № ГО-1375 від 31.08.2021 року;
додаток до висновку експерта ДТПП № ГО-1375 від 31.08.2021 року;
сертифікат якості (паспорт) на продукцію № 1515 від 20.08.2021 року;
висновок ДП «Держзовнішформ» № 25/79-1 від 26.11.2021 року;
інформація з офіційного сайту АО «Новокаолиновый ГОК», РФ від 30.08.2021 року;
лист виробника про регламент виготовлення та застосування продукції № б/н від 07.10.2020 року;
ГОСТ 19608-84 від 01.01.1986 року;
свідоцтво офіційного Дилера № 01/08-20 від 03.08.2020 року термін дії до 03.08.2022 року.
13.09.2021р. з метою здійснення митного оформлення товару (каолін) позивачем подано до Дніпровської митниці митну декларацію (далі - МД): №UA110130/2021/026800 від 13.09.2021р. з декларацією митної вартості, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною договору (основний метод).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цих МД, зокрема:
зовнішньоекономічний договір поставки продукції № 45 від 03.08.2020року;
протокол узгодження розбіжностей до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
додаток № 1 Специфікація № 17 від 18.08.2021 року до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
додаткова угода № 1 від 07.09.2020 року до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
рахунок-фактура № 2588 від 30.08.2021 року;
договір транспортного експедирування № 1163/05-18 від 29.05.2018 року;
заявка на перевезення вантажу № 37 від 20.08.2021 року;
довідка про транспортні витрати на доставку вантажу № 131/09 від 13.09.2021 року;
рахунок на оплату залізничного перевезення вантажу № 1116 від 13.09.2021 року;
залізнична накладна (СМГС) № 31332736 від 31.08.2021 року;
банківські платіжні документи (SWIFT) б/н від 20.08.2021 року;
МД 10511010/310821/0143688 від 31.08.2021 року;
прайс-лист від виробника АО «Новокаолиновый ГОК» № б/н від 01.07.2021 року;
лист виробника про включення витрат та собівартість продукції № б/н від 02.08.2021 року;
додаток до листа виробника (Калькуляція собівартості каоліну усіх марок) № б/н від 02.08.2021 року;
рахунок на оплату продукції № 1055 від 18.08.2021 року;
висновок експерта ДТПП № ГО-1434 від 13.09.2021 року;
додаток до висновку експерта ДТПП № ГО-1434 від 13.09.2021 року;
сертифікат якості (паспорт) на продукцію № 1573 від 30.08.2021 року;
висновок ДП «Держзовнішформ» № 25/79-1 від 26.11.2021 року;
інформація з офіційного сайту АО «Новокаолиновый ГОК», РФ від 30.08.2021 року;
лист виробника про регламент виготовлення та застосування продукції № б/н від 07.10.2020 року;
ГОСТ 19608-84 від 01.01.1986 року;
ТУ 08.12.21-002-05494314-2019 від 10.11.2019 р.;
свідоцтво офіційного Дилера № 01/08-20 від 03.08.2020 року термін дії до 03.08.2022 року.
26.10.2021р. з метою здійснення митного оформлення товару (каолін) позивачем подано до Дніпровської митниці митну декларацію (далі - МД): №UA110130/2021/031423 від 26.10.2021р. з декларацією митної вартості, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною договору (основний метод).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема:
зовнішньоекономічний договір поставки продукції № 45 від 03.08.2020року;
протокол узгодження розбіжностей до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
додаток №1 Специфікація № 18 від 04.10.2021 року до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
додаткова угода № 1 від 07.09.2020 року до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
рахунок-фактура № 3175 від 15.10.2021 року;
договір транспортного експедирування № 1163/05-18 від 29.05.2018 року;
заявка на перевезення вантажу № 40 від 05.10.2021 року;
довідка про транспортні витрати на доставку вантажу № 146/10 від 26.10.2021 року;
рахунок на оплату залізничного перевезення вантажу № 1327 від 26.10.2021 року;
залізнична накладна (СМГС) № 31553021 від 15.10.2021 року;
банківські платіжні документи (SWIFT) б/н від 05.10.2021 року;
МД 10511010/151021/0168539 від 15.10.2021 року;
прайс-лист від виробника АО «Новокаолиновый ГОК» № б/н від 01.07.2021 року;
лист виробника про включення витрат та собівартість продукції № б/н від 02.08.2021 року;
додаток до листа виробника (Калькуляція собівартості каоліну усіх марок) № б/н від 02.08.2021 року;
рахунок на оплату продукції № 1262 від 04.10.2021 року;
висновок експерта ДТПП № ГО-1706 від 26.10.2021 року;
додаток до висновку експерта ДТПП № ГО-1706 від 26.10.2021 року;
сертифікат якості (паспорт) на продукцію № 1818 від 15.10.2021 року;
сертифікат якості (паспорт) на продукцію № 1818 від 15.10.2021 року;
інформація з офіційного сайту АО «Новокаолиновый ГОК», РФ від 30.08.2021 року;
лист виробника про регламент виготовлення та застосування продукції № б/н від 07.10.2020 року;
ГОСТ 19608-84 від 01.01.1986 року;
свідоцтво офіційного Дилера № 01/08-20 від 03.08.2020 року термін дії до 03.08.2022 року;
податкова накладна № 383 від 13.09.2021р.;
видаткова накладна № 1309ЛК2280000002 від 13.09.2021р.
01.11.2021р. з метою здійснення митного оформлення товару (каолін) позивачем подано до Дніпровської митниці митну декларацію (далі - МД): №UA110130/2021/031966 від 01.11.2021р. з декларацією митної вартості, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною договору (основний метод).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема:
зовнішньоекономічний договір поставки продукції № 45 від 03.08.2020року;
протокол узгодження розбіжностей до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
додаток № 1 Специфікація № 18 від 04.10.2021 року до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
додаткова угода № 1 від 07.09.2020 року до договору поставки продукції № 45 від 03.08.2020 року;
рахунок-фактура № 3241 від 20.10.2021 року;
договір транспортного експедирування № 1163/05-18 від 29.05.2018 року;
заявка на перевезення вантажу № 40 від 05.10.2021 року;
довідка про транспортні витрати на доставку вантажу № 153/11 від 01.11.2021 року;
рахунок на оплату залізничного перевезення вантажу № 1349 від 01.11.2021 року;
залізнична накладна (СМГС) № 31577295 від 20.10.2021 року;
банківські платіжні документи (SWIFT) б/н від 05.10.2021 року;
МД 10511010/201021/0171069 від 20.10.2021 року;
прайс-лист від виробника АО «Новокаолиновый ГОК» № б/н від 01.07.2021 року;
лист виробника про включення витрат та собівартість продукції № б/н від 02.08.2021 року;
додаток до листа виробника (Калькуляція собівартості каоліну усіх марок) № б/н від 02.08.2021 року;
рахунок на оплату продукції № 1262 від 04.10.2021 року;
висновок експерта ДТПП № ГО-1740 від 01.11.2021 року;
додаток до висновку експерта ДТПП № ГО-1740 від 01.11.2021 року;
сертифікат якості (паспорт) на продукцію № 1832 від 19.10.2021 року;
інформація з офіційного сайту АО «Новокаолиновый ГОК», РФ від 30.08.2021 року;
лист виробника про регламент виготовлення та застосування продукції № б/н від 07.10.2020 року;
ГОСТ 19608-84 від 01.01.1986 року;
свідоцтво офіційного Дилера № 01/08-20 від 03.08.2020 року термін дії до 03.08.2022 року;
податкова накладна № 383 від 13.09.2021р.;
видаткова накладна № 1309ЛК2280000002 від 13.09.2021р.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Судом встановлено, що розбіжності, виявлені у МД №UA110130/2021/025563 від 01.09.2021р., МД №UA110130/2021/026800 від 13.09.2021р., МД №UA110130/2021/031423 від 26.10.2021р., МД): №UA110130/2021/031966 від 01.11.2021р. є ідентичними.
Так, митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах, що стосуються зазначених вище ЕМД:
1) відповідно до п.3.6 контракту від 03.08.2020 № 45К товар постачається на умовах поставки FCA Джабик. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.2011, при умовах FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включається фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Відповідно до наданих товаросупровідних документів, відсутні відомості щодо наявності/відсутності витрат на страхування вантажу;
2) надані копії залізничних накладних не мають інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди у залізничній накладній зазначається інформація про оплату витрат на доставку. Статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надані до митного оформлення примірники залізничних накладних не містять інформації, яка міститься на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару. Відповідно до частини 4а статті 335 МКУ під час переміщення товарів через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник при переміщенні залізничним транспортом до митного оформлення надають митному органу транспортні (перевізні) документи. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 МКУ);
3) у наданих до митного оформлення експертних висновках Дніпропетровської торгово-промислової палати здійснено аналіз контрактної вартості товару на підставі товаросупровідних документів і цінової інформації мережі інтернет. Експертом використано порівняльний, дохідний та витратний підхід. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідними коригуваннями відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки. Відповідно до пунктів 47 та 48 Постанови КМУ від 10.09.2003 № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані. Всупереч цьому, експертом торгово-промислової палати не наводиться інформація про подібне майно, з яким здійснювалось порівняння наданого на дослідження товару та не проводиться порівняння товару наданого на дослідження з подібним майном. Підтвердження вартості оцінюваної партії товару здійснено на підставі прайс-листів підприємств Російської Федерації, які продають подібну продукцію та загальної рекламної інформації з мережі інтернет, де є перелік видів каоліну та умовна стартова вартість із зазначенням формулювання «Каолин обогащенный от 5150 руб/тн».;
4) митним органом досліджено якісні та вартісні характеристики товару на підставі наданих декларантом товаросупровідних документів. Відповідно до листа виробника від 07.10.2020 № б/н виробництво товару відбувається з каоліна-сирця, який піддається наступній переробці: дроблення, подрібнення, сушіння та сепарація. Відповідно до інформації Довідника цін коштовного та декоративного каміння за березень 2021 року вартість каоліну-сирцю складає 25 дол. США/т. Декларантом до митного оформлення надано калькуляцію собівартості товару від 02.08.2021, де вартість сировини каоліну складає 847, 06 рос.руб/т, що за курсом Центрального банку Росії (офіційний сайт cbr.ru) станом на дату 31.07.2021 у перерахунку на курс 1 дол. США = 73,1388 рос.руб;.) становить 11,58 USD/т., крім того за додатково наданою калькуляцією собівартості (ст. економістом по плануванню АО «Новокаолиновый ГОК») вартість каоліну-сирцю складає вже іншу суму, а саме 89,34 рос.руб/т та вартість подачі товару 808,39 рос.руб/т, що в сумі складає 897,73 рос.руб/т та не відповідає сумі зазначеній у калькуляції від 02.08.2021. Вартість доставки в калькуляціях також не відповідає один одному 51,58 рос.руб/т та 13,42 рос.руб/т відповідно. Таким чином, дані, що зазначені у наданих до митного контролю калькуляціях відрізняються між собою та суттєво відрізняються від цінової інформації Довідника цін коштовного та декоративного каміння за березень 2021 року у частині вартості саме коаліну-сирцю;
5) Свідоцтво офіційного дилера від 03.08.2020 № 01/08-20 може свідчити про наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Відповідно до статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Примітками та додатковими положеннями до статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Відповідно до частин 16-17 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Відповідно до положень статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року особи вважаються пов`язаними між собою, якщо: а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; с) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; е) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї. З урахуванням вищезазначених положень міжнародного законодавства, та положень статті 58 МКУ продавець і покупець за контрактом від 03.08.2020 № 45К для цілей Митного кодексу України вважаються пов`язаними між собою.
Враховуючи викладене, посилаючись на ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів подати такі додаткові документи: каталоги, специфікації виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; документи, що підтверджують вартість транспортування, страхування; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
Декларантом надано до Дніпровської митниці повідомлення про неможливість подання додаткових документів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110130/2021/000076/1 від 02.09.2021 року, №UA110130/2021/000078/1 від 14.09.2021 року, №UA110130/2021/000088/1 від 27.10.2021 року та №UA110130/2021/000090/1 від 01.11.2021 року, згідно з якими митна вартість задекларованих позивачем товарів скоригована за резервним методом визначення митної вартості.
Так, у спірних рішеннях зазначено, що на підставі п.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б). Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а) та 2б) згідно статей 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст. 62, ст.63) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Визначена митна вартість товару № 1 ґрунтується на митній вартості, відповідно до рівня вартості каоліну, визначеній згідно Довідника цін коштовного та декоративного каміння за березень 2021 року. За інформацією спеціалізованого видання «Довідник цін коштовного та декоративного каміння» (березень 2021) та наданих декларантом технічних умов каоліну за сферою застосування, вартість каоліну марки КР-2 становить 120 дол. США/т (8763,15 рос.руб/кг) = 8,7632 рос.руб/кг. Рівень митної вартості каоліну в оцінюваній партії товару у валюті контракту розраховується на рівні 8,7632 рос.руб/кг. У відповідності до ст. 52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявлених митною вартість товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі. Визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст. 55 МКУ (п. 3.2 МКУ); - оскаржувати в порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п. 3.4 МКУ).
Крім цього, у спірних рішеннях зауважено, що надані декларантом у складі електронних повідомлень документи, а саме: видаткові накладні Silta Group, де фігурують постачальник ТОВ «ПЕЙНТ ТРЕЙД» та покупець ПрАТ «АПК Інвест», не можуть бути взяті до уваги, оскільки, декларантом не надано такого документа, як прибуткова накладна, наприклад, за попередньою партією товару, згідно з якою митниця могла б здійснити перевірку числових значень вартості при прийнятті на баланс підприємства-отримувача товару ТОВ «ПЕЙНТ ТРЕЙД», крім того, враховуючи наявність третіх осіб (Silta Group) та договору від 23.09.2020р. №230920 КЗ-Т, положення якого митниці невідомі (документ не надавався), відсутня можливість здійснення аналізу обчислення вартості товару згідно з наданим документом.
Також Дніпровською митницею Держмитслужби оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2021/00390 від 02.09.2021р., №UA110130/2021/00409 від 14.09.2021р., №UA110130/2021/00496 від 27.10.2021р. та №UA110130/2021/00502 від 01.11.2021р., відповідно до яких у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з тих причин, що на підставі рішень про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000076/1 від 02.09.2021 року, №UA110130/2021/000078/1 від 14.09.2021 року, №UA110130/2021/000088/1 від 27.10.2021 року та №UA110130/2021/000090/1 від 01.11.2021 року скориговано митну вартість товарів, що призвело до необхідності внесення змін до митної декларації з доплатою митних платежів.
Декларант скористався наданим правом і спірний товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за ЕМД №UA110130/2021/025709 від 02.09.2021 року, №UA110130/2021/026984 від 14.09.2021 року, №UA110130/2021/031568 від 27.10.2021 року та №UA110130/2021/032059 від 01.11.2021 року.
Водночас, не погодившись з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, прийнятими Дніпровською митницею, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.
Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.
3 приводу зауважень відповідача відносно того, що поставка оцінюваного товару здійснюється на умовах FCA Джабик, при цьому, відповідно до наданих товаросупровідних документів відсутні відомості щодо наявності/відсутності витрат на страхування вантажу, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до даних умов поставки (FCA) до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.
Судом встановлено, що товар не страхувався, на чому наполягає позивач у позовній заяві, при цьому, митним органом доказів зворотного не надано, відтак, витрати на страхування не можуть бути включені до митної вартості товару, оскільки таких витрат здійснено не було.
При цьому, суд враховує, що відповідно до Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №21) якщо, за твердженням декларанта, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
Щодо зауважень відповідача про те, що копія залізничної накладної не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п.7.1, п.7.2 розділу ІІ Додатку №1 до УМВС «Правила перевезень вантажів» перевезення вантажу оформлюється накладною єдиного зразку за формою, зазначеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна складається відправником і пред`являється договірному перевізнику. Графи накладної заповнюються відправником та перевізником у відповідності з приписами цих Правил. Накладна є комплексним документом, що складається з 6 пронумерованих аркушів і необхідної кількості аркушів накладної «Дорожня відомість (додатковий екземпляр)».
З наведеного слідує, що залізнична накладна УМВС є саме транспортним документом, що оформлюється для підтвердження факту перевезення вантажу.
Натомість, документами, що підтверджують вартість транспортних витрат на перевезення, є рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг.
У даному випадку декларантом до митного оформлення було надано договір транспортного експедирування № 1163/05-18 від 29.05.2018 року, заявки на перевезення вантажу № 37 від 20.08.2021 року та № 40 від 05.10.2021 року, довідки про транспортні витрати на доставку вантажу № 115/08 від 31.08.2021 року, № 131/09 від 13.09.2021 року, № 146/10 від 26.10.2021 року та № 153/11 від 01.11.2021 року, а також рахунки на оплату залізничного перевезення вантажу № 1056 від 31.08.2021 року, № 1116 від 13.09.2021 року, № 1327 від 26.10.2021 року та № 1349 від 01.11.2021 року, якими підтверджено вартість транспортних витрат на перевезення.
При цьому, митним органом не висловлено жодних зауважень щодо наявності/відсутності будь-яких розбіжностей у цих документах.
Платіжні документи щодо оплати транспортно-експедиційних послуг позивачем при митному оформленні не надавалися, оскільки оплата таких послуг згідно з договором транспортного експедирування № 1163/05-18 від 29.05.2018 року здійснюється на умовах відстрочення платежу.
Водночас, в подальшому рахунок № 1056 від 31.08.2021 року був оплачений позивачем 07.09.2021р. відповідно до платіжного доручення №2181 від 07.09.2021р., рахунок № 1116 від 13.09.2021 року оплачено 16.09.2021р. відповідно до платіжного доручення №2367 від 16.09.2021р., рахунки №1326 та № 1327 від 26.10.2021 року оплачено 28.10.2021р. відповідно до платіжних доручень №3075, №3076 від 28.10.2021р., рахунок № 1349 від 01.11.2021 року оплачено 16.11.2021р. відповідно до платіжного доручення №3374 від 16.11.2021р., і копії вказаних платіжних доручень надано до суду, як і акти виконаних робіт щодо послуг з перевезення вантажу та звіти експедитора до них, бо такі акти відповідно до умов договору складаються експедитором в кінці звітного місяця, відтак, вони також не могли бути надані до митного оформлення.
Разом з цим, ці документи у сукупності із вищенаведеними, які надавалися до митного оформлення повністю підтверджують транспортні витрати, отже, доводи відповідача про не підтвердження позивачем належними документами такої складової митної вартості як витрати на транспортування є безпідставними.
Стосовно зауважень митного орану до наданих позивачем до митного оформлення експертних висновків Дніпропетровської торгово-промислової палати, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України на вимогу митного органу декларантами для підтвердження заявлених ними відомостей про вартість імпортованих товарів можуть в тому числі додатково подаватися висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
При цьому, як зазначено у листі-роз`ясненні №16/2-2/2356 від 17.11.2009 року, Держмитслужба України не веде перелік спеціалізованих експертних організацій, які мають право надавати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. У разі надання таких експертних висновків при митному оформленні товарів, митний орган розглядає їх, перевіряючи наявність повноважень експертних організацій відповідно до вимог законодавства.
Право торгово-промислових палат на проведення експертизи і контролю якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) та визначення їх вартості прямо передбачено ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР від 02.12.1997 року, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.
Отже, декларантом для митного оформлення товару надано митному органу висновки експерта, які відповідно до законодавства України є належним доказом підтвердження наданої позивачем інформації про митну вартість товару.
Крім цього, суд вважає безпідставним та необґрунтованим коригування відповідачем митної вартості товару, виходячи з інформації щодо вартості каоліну згідно Довідника цін коштовного та декоративного каміння, оскільки вказаний довідник не є нормативно-правовим актом, а є лише інформаційно-довідковим виданням Державного гемологічного центру України, відтак, носить лише рекомендаційний, довідковий характер.
В свою чергу каолін не входить до Загальної класифікації природного каміння, затвердженої Постановою КМУ від 27.07.1994 pоку №512.
Таким чином, посилання відповідача на Довідник як на джерело визначення вартості каоліну є необґрунтованим. Довідник цін коштовного та декоративного каміння стосується лише коштовного, напівкоштовного або декоративного каміння, до яких каолін не відноситься. До того ж, такий Довідник може визначати лише ринкову вартість товару та не може бути використаний при визначенні митної вартості. При цьому, митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку, безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
До того ж, вартість товару за Контрактом підтверджується листом виробника АО «Новокаолиновый горнообогатительный комбинат» про походження ціни та собівартість продукції №б/н від 07.10.2020 року, додатком до листа виробника (Калькуляція собівартості каоліну усіх марок) №б/н від 07.10.2020 року та листами виробника.
Водночас, згідно з Узагальненням практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, затвердженим постановою Пленуму ВАСУ від 13.03.2017р. №2, калькуляція собівартості виробника є достатнім та належним доказом на підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому, дані в листі виробника АО «Новокаолиновый горнообогатительный комбинат» про походження ціни та собівартість продукції та калькуляції собівартості не відрізняються між собою.
Крім того, відповідач протиправно посилається на Довідник цін коштовного та декоративного каміння за березень 2021 року в той час, як поставка товару була здійснена у вересні - листопаді 2021 року.
У даному випадку відповідач, фактично, ставить під сумнів можливість контрагента-постачальника позивача знижувати вартість поставленого товару. Водночас, на думку суду, зниження постачальником товару його вартості не знаходиться в причинному зв`язку з коригуванням митної вартості до тих пір, поки митний орган не доведе, що ціна проданого товару, фактично, всупереч зміненим умовам контракту, залишилась незмінною.
До того ж, автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Стосовно посилання відповідача на можливу наявність знижок чи дисконту на оцінюванні товари, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5.2. Контракту в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 20.08.2020р. ціни на продукцію узгоджуються Сторонами в Специфікаціях. У наданих постачальником, який являється безпосереднім виробником товару, комерційних документах на відвантажену партію товару, які містять цінові значення товарів, а саме: в рахунках на оплату, в Специфікаціях, в прайс-листах виробника (постачальника) товару, не зазначені дані щодо наявності знижок або дисконту на ціну товару та числові дані таких знижок чи дисконту, що свідчить про їх відсутність, а наявність у позивача свідоцтва офіційного дилера від виробника товару не є доказом наявності знижок чи дисконту на оцінюванні товари.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.02.2019р. у справі №826/5562/16.
Щодо твердження відповідача про те, що продавець і покупець за контрактом від 03.08.2020 року №45К для цілей Митного кодексу України вважаються пов`язаними між собою, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 17 ст. 58 Митного кодексу України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У свою чергу, згідно ч.4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім`ї. Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.
Оскаржувані рішення не містять зазначення, з обґрунтуванням, відповідності позивача та постачальника АО «Новокаолиновый горнообогатительный комбинат» конкретному критерію, наведеному у ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.
Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що засвідчують відповідність позивача та його постачальника критеріям, встановленим ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Той факт, що позивач має свідоцтво офіційного дилера від виробника товару в силу положень наведеної норми не визначає сторін Контракту пов`язаними між собою особами.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі № 826/5562/16.
До того ж, згідно з Узагальненням практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2), обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється з цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 Митного кодексу України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Додатково суд зауважує про безпідставність посилань відповідача у спірних рішеннях на наявність у відносинах третіх осіб (Silta Group), бо у наданій декларантом у складі електронних повідомлень видатковій накладній зазначено це найменування, позаяк, судом встановлено, Silta Group це не третя особа, а логотип компанії ТОВ «ПЕЙНТ ТРЕЙД», а надана накладна стосувалася постачання саме позивачем на адресу покупця ПрАТ «АПК Інвест» імпортного товару за договором від 23.09.2020р. №230920 КЗ-Т, який безпосередньо не стосується ввезення спірного товару на митну територію України, відтак, і не повинен надаватися до митного оформлення.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.
Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірних рішень про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Крім того, відповідачем жодним чином не обґрунтовано необхідність витребування у позивача всього переліку передбачених ст. 53 Митного кодексу України документів та яким чином кожен з них міг надати можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Крім того, судом зауважується, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.
За таких обставин, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 18160,00 грн. (платіжне доручення №4822 від 19.11.2021 року) підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙНТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38600516, місцезнаходження: вул. Стратова, буд.3, м. Дніпро, 49041) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000076/1 від 02.09.2021 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00390 від 02.09.2021р.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000078/1 від 14.09.2021 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00409 від 14.09.2021р.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000088/1 від 27.10.2021 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00496 від 27.10.2021р.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2021/000090/1 від 01.11.2021 року, а також складену картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/00502 від 01.11.2021р.
Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙНТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38600516, місцезнаходження: вул. Стартова, буд.3, м. Дніпро, 49041) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 18160,00 грн. (вісімнадцять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 02.06.2022р.
Суддя: О.М. Турова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2022 |
Оприлюднено | 31.10.2022 |
Номер документу | 107005849 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні